Бесїда

Передвеликодний настрій :))

Писанки галицкої… Волини 😳

Жерело:https://shron1.chtyvo.org.ua/Vovk_Khvedir/Materialy_do_ukr-rus_etnologii_T1.pdf

Послїдны зміны на SRE в роботї колумнистів навели ня до пробы аналїзы, чем наш проєкт прецїн не досяг плянованых цїли.
Як єм уж писал, розвоём своёй лемківской ідентичности я ся занимам давно, з осени 2013-го. Велё ся поміняло през тоты рокы: дуже плянів ся зреалїзовало, лем іщы веце плянів – нїт. Дашто остало стабільно – тото смуток. Так мі юж іде 27-ый рік, а я… наймолодшый медже активных лемків Львова. Нонсенс! Стары лемкы одходят, а молодых лемків не є. Отже, не є будучности? Ба, ци хтоси хце той будучности? Я хцу!
Мій найвекшый здобыток – я пізнал рідну бесїду од нуля. Приміром, менї сьмішнї, коли люде деси з полудня ци всходу Украіны гварят, же не годны пізнати украінску бесїду, бо ім «условия не те». Я пізнал галицку бесїду, я пізнал лемківску бесїду. Вы не почуєте лемківску бесїду ани на телєвізиі, ани не знайдете лемківского чтива в звыклій книгарни. І хоцка в школї не было жадной клясы по лемківскы, і хоцка навет вдома по лемківскы юж не радили… я пізнал рідну бесїду, бом щырі хтїл єй пізнати. Пізнал, жебы направду быти лемком, жебы лемками колиси были моі дїти. Бо чым лемко, котрый не гварит по лемківскы, чым галичанин, котрый не гварит по галицкы, ся ріжнит од тых люди, котрым «условия не те»?

«Выкарчовати» «совків» Максим Равлюк-Турчиняк о кінци проєкту колумнистів і роботі на долгу перспективу.

zbruc.eu/node/31178

Галицькі Різдва Віншую вас в Коляді, Проживайте в гаразді, Без клопоту, без біди, Аж до другої Коляди! Галичина, незважаючи на роки цивілізації, залишилася майже такою ж первісною, я....

«Гімн. Вічний революцёнер» - вірш письменника Івана Франка 1880 року. Перший раз опублїкований 3 червнє 1882-го року в львівскій ґазетї «Praca» під назвов «Hymn. Wicznyj revolucjoner» (латиницев), за підписом Myron.

Піснє сє вважала яко неофіційний гімн ЗУНР.

Наша мова❤️

Звернїм увагу на такії слова:

гал. оказати - лїт. надати
гал. борзенько - лїт. швиденько
гал. лаба* - лїт. лапа
гал. зачєти (зачив) - лїт. почати (почав)
гал. братя - лїт. брати
гал. презент (презинт) - лїт. подарунок
гал. конов = будь-яка округла ємність: горня, відро тощо.

*маймо позір на двоїну: гал. дві лабі - лїт. дві лапи

Стратить нарід свій питоменний язик, перестає бути народом, перетворює ся, нїкчемнїє, розпливає ся як слина по водї межи іншими народами. То теж кождий нарід, що́ почуває себе народом, дорожить рідною бесїдою. Хто ображає річ народню, той ображає святощі народні, ображає весь народ.

Іван Верхратьский

Мапа границїв наріч "русскаго языка", року 1914-го.

Оскілько два (будьсїм) "нарѣчія" (вкраїньске а білоруске) нинї суть чисто осібні мови - то й мусїли бисьмо також говорити мінимум о двох осібних московских мовах. Як гадаєте?

Водь (Вотяки) + Інгри + Евромейсети + Савакоти + Ести + Карели + Нїмцї = "словяне", "святая Русь".

Мапа: Этнографическая карта Петербургской губернии (северо-западная часть);

Автор: академік П. Кеппен.

https://rusynsociety.com/2022/05/18/how-to-start-speaking-lemko/

Коротка метода як вивчити та перейти на спілкуваннє по-лемківски:

Як перейти на лемківску? Максим Равлюк-Турчиняк дає рады охочым зачати ґадати по свому.

🎁 Оскільки скоро Воскресіння, хочемо зробити вам подарунок!

Зараз як ніколи, важливо вчити свою історію, тому даруємо один курс на вибір!

Для цього напишіть нам у повідомлення назву курсу і одне речення - чому хочете його прослухати)

Обрати курс можете за посиланням в коментарях ⬇️

Дякуємо нашим ЗСУ, що ми можемо спокійно вчитися ❤️

Витаємо, товариство! Давно не були сьмо з Вами на звязку 🙂

Нинї, як нїґди, навпак є важна «проблєма» нашої мови, нашої культури та нашої минувшини. Отже, презентуємо Вам правдиву мову Озівщини (Донеччини), а зачинаємо від села Криворі́жжя.

Село Криворі́жжя - се єсть стара козацка оселя: «Урочище Криворожское, - древнѣйшее запорожское займище, старожитная казацкая маетность».

Як видимо, вкраїньска мова степового взірця донедавна там ще добре була захована - то чи не час ю відродити?

Мова - основа.

Говірка села Криворі́жжя, землї Озівщини.

Мовний прескриптивізм - се єсть одна з великих проблєм, що стоїть на завадї розвоя нашого язика. Нижше публїкуємо наступні слова п. І. Верхратьского. Чи ся згаджаєте з ними?

https://youtu.be/bwiMk_-2WCg

Колядка зі Шариша, "Добрый вечір тобі":

Христос ся раждає! ⭐️

Знимка: вертеп зі с. Загірє коло Рогатина.

З української Добруджі. Вражіння українського вигнанця.

«Повертаючи в заслання на вакаційну відпустку в рідні підгірські сторони Буковини, задержався я на два тижні в північній Добруджі, щоби приглянутися безпосередньо життю-буттю наших братів, потомків запоріжських козаків у північній части Добруджі... В цій найбільш на південь висуненій смузі розселення українців у Румунії розсіяні вони в північній части Добруджі й у дельті Дунаю. Коли історичними центрами є оселі Дунавці й Моругіль, то культурним і політичним центром цієї области повітове місто Тульча, яке має на зо тисяч мешканців коло 10 тисяч українців. Всі наші люди говорять гарною українською мовою, яку зберегли від своїх дідів і яка пригадує говір південного українця з Херсонщини. Краще збереглася українська мова в зах.Добруджі, ніж у приморських околицях . Цей говір звуть там «буцівським»; пояснюють сю назву тим, що «буці», себто добруджанські українців, вигукують на волів словами: соб-собе. Рівнож зберегли наші обруджанські брати старі обряди, які є цілком відмінні від звичаїв тамошніх москалів, молдованів або болгарів. Писанки подібні як в буковинських селах над Прутом. Хати чепурненькі, в середині гарно прикрашені, чистіші, як на Буковині, гарно обзелені, носять чисто український будівельний хаарктер і ховаються в зелені так, як на Буковині і на Вел. Україні. 3 пісенного репертуару замовкли вже історичні пісні; в новіших часах проникає вже й зіпсута російська пісня. Молодь співає українські пісні залюбки многоголосим способом. Про лірників нема сьогодня вже й слуху. — Історична ноша козаків сьогодня перевелася: чоловіки й жінки носяться вже по міському. Вишивку бачив я дуже рідко... Самі-ж добруджинські українці звуть себе «руськими", а москалів називають „старообрядцями» або „липованами". Хоча добруджанський українець живе без жаднісінького звязку з українським: світом — не має навіть звязку з Акерманщиною, то зберіглася всежтаки по сьогоденний день у нього гордість на походження від українських козаків. Мені довелось чути таке пояснення походження сьогоднішніх українців у Добруджі.: Коли перейшли козаки з гетьманом Мазепою в Добруджу, то гетьман остався в Галаці; а козаки розійшлися в дунайськім гирлі...».

Нижче (на видиві) пропонуємо послухати місцеву мову «руських» (українцїв) Добруджі.

Жерело 1): http://www.haidamaka.org.ua/0191.html (Газета «Діло». 17 серпня 1929 року);
Жерело 2): https://youtu.be/2lUKiaLu8Qw .

The Sound of the Dobrudja Ukrainian "Khokhol" dialect (Numbers, Greetings, Words, & Sample Text) Welcome to my channel! This is Andy from I love languages. Let's learn different languages/dialects together. I created this for educational purposes to spre...

Року 1863-го, в україньскім часописї "Мета", що ся видавав ві Львові, вперше було публїковато текст вірша Павла Чубиньского "Ще не вмерла Украіна". Дещо згодом, по декількох змінах, сей текст лїг в основу нинїшного вкраїньского славня. Особливий позір до себе приковують слова:

Наші браття Славяне
Вже за зброю взялись ;
Не діжде ніхто, щобъ ми
По-заду зістались.
Поєднаймось разомъ всі,
Братчики-Славяне :
Нехай гинуть вороги,
Най воля настане !

#бесїда #слов'яни

Говірка села Кожичі, жо на Яворівщинї (коло Львова):

Звернїм увагу на такії форми а слова:

Говірка села Кожичі (по лїво) - Лїтерацка мова (по право)

*(місцевий відмінок): на поли - на полі
*(наголос): поприходи́ли; ў гору́; ўто́пльу сьі - поприхо́дили; вго́ру; втоплю́ся
*(спосіб керування): взьиў ті жураўльі ... повйизаў - взяв тих журавлів ... пов'язав
*(займенник) сибі; йиго / го; йиму / му ; сво́ўо - собі; його; йому; свого́
*(слова) гадати - думати; злапати - зловити; карк - шия / задня частина шиї; вйинци - більше; взьийи сьі - візьметься; йу - вже; ўсьо́ - все тощо...

#бесїда #Надсяння #діалект

Головнії ізоморфи полїского наріччя. Опрацював: І. Мойсієнко.

#бесїда #Полісся

У 1908 роцї знаний мовознавець І. Верхратьский публїкує свою допись "Дещо до говору Буковиньско-руского". Вже з самого зачину І. Верхратьский твердить, ож говір покутьский і говір гуцульский суть іно дві части єдного говора. Ци згідні сьте з таким подїлом?

#бесїда
#Гуцульщина #Покуття #діалект

Презентуємо Вам коротку опись цотацких говірок зі Шляхтівскої Руси.

Жерудло: https://www.facebook.com/rusynsociety/posts/290163326255686

https://rusynsociety.com/2021/10/01/lemko-dialects-1/

В новым циклю Максим Равлюк-Турчиняк детально оповіст о вельобарвных гварах лемківской бесіды. У першій части поведе вас на Шляхтівску Русь — найзахіднійшый крайчык Лемковины.

Жерело: "Kilka izofon ze wschodnich obszarów Bojkowszczyzny.", гавтор: Я. Рудницкий.

У сїй своїй працї п. Ярослав Рудницкий показує де ся кінчають декілька важних бойківских ізофонів, котрі відмежовуют властиво бойківскі говірки від опільских.

Вибірка трёх займавих говіркових рис з м. Миргорода на Полтавщинї:

1) Прасловяньске *i на початку звучить яко ~ [ɪ]: и́нодї [и́нодьі]
2) Збереженнє мякости < р >: багати́рь
3) Збереженнє аналїтичних форм будучника: проси́тиме [проси́тими]

#бесїда
#діалект

Запись оповїдки з м. Миргорода (Полтавщина)

Жерело: Рудницький Я. "Нарис української діялектології" (рік: 1946-ий)

За Михайлом Левченком: "Сотаки, живущіе въ Шаришской столицѣ, составляютъ переходъ отъ Русиновъ къ Словакамъ.";

За І. Срезневским: "Сотаки - смѣсъ русиновъ и Словаковъ (Сотаки или Шотаки живутъ въ Земненской столицѣ (Zempliner comitat), особенно в Краинскомъ округѣ, съ вершинъ Карпатскихъ горъ за Гуменное (Homona). Нѣкоторые полагали, въ томъ числѣ и г. Кухарскій, что названіе Сотаковъ произошло будто бы отъ ихъ привычки говорить со вмѣсто цо (что), и что это названіе дано было имъ горожанами...

Вотъ отрывокъ для образца чистого сотацкого нарѣчія:

Ти с мору медзу свою указал,
А ту си му престуниць заказал,
А бы уж вецей ту земь не залjало
Лjем медзи свима брегами се грало.
Ти си змедзи гор жредла отворел,
З них водне потоки випровадзел,
Ктери з росказу твоjого се точа,
А черствим бегом удоли омоча.

Нѣсколько книгъ на такомъ сотацкомъ нарѣчіи издано было в Дебрецинѣ, Шарош-Патакѣ и пр. Нарѣчіе это принадлежитъ преимущественно Сотакамъ кальвинского исповѣданія. Другіе, исповѣдуя православіе, говорятъ нарѣчиемъ болѣе смешаннымъ с русскимъ).".

Нинї в Словаччинї той говір вивчають і закладають школи вечірні, де дїти зможуть переяти тоту сотацку мову і традициї: https://youtu.be/4ppqJ0Vr_og

#бесїда

Večerná škola sotáckeho nárečia v Snine

З приходом советїв життє вкраїньского селянина нараз ся змїнило. Будуючи "комунизм", більшовики зачали нищити народню гідентичність, нарїжним каменем якої було християньство. Величезний культуровий пляст було втрачено, але найбільше, мабуть, постраждала архітехтура. Наприклад, козацке мїсто Зіньків (Полтавщина) втратило всї свої сьвятинї.

Добре, що часи ся змїнили, а з нима - їдеолёґії та технолёґії. Завдяки Олександрови Савчукови та єго командї, нинї ми маємо змогу подивити ся як виглядала знищена в 30-х роках ХХ-го столїття Покровська церква 1759 року в Зінькові.

3D-моделя: https://savchook.com/visual-models/zinkiv/

Ширше жерело: https://zmist.pl.ua/news/yak-na-poltavshhyni-vidtvoryuvaly-znyshhenyj-starovynnyj-hram-ta-jogo-istoriyu

#бесїда

zinkiv - Видавець Олександр Савчук

Уникальна мапа гавторства Гаврила Шила. Як видимо, мовознавець видїляв волиньскі говірки воколо Буга (Західного) в осібний говір - середнёнадбужаньский - сесе доста нетривіяльний підхід на вкраїньске мовознавство.

#бесїда

Йдучи керунком від знаного подорожникам гуцульского села Зелена (же на Верховинщинї), минаючи Копилаский перел Чивчиньских гір, натикаємо ся на старе руске (вкраїньске) село - Руска Поляна (Поляни), року 1353-го повсталого. Нинї фольклёристима вважає ся, що тоє село замешкують гуцули, запроте нараз чуємо ріжницю мовну. Закликаємо заслухати і Вас за післанём нижше...

Жерудло: https://youtu.be/u5cfM8xaM-U

#бесїда #гуцули
#діалект

Дмитро Голдіш Культурний діяч, колекціонер традиційних предметів, бібліотекар

Бойки на Сяніччинї? Ба! Аж під самим Сяноком?
Цїкаві сьвідчення знаходимо в др. М. Скорика в єго дописї "Про назву "Бойки"" до Лїтописи Бойківщини за 1931-ий рік. За словами п. Скорика, сесї дані він отримав від добродїя І. Филипчака, відомого дїяча Бойківщини, уродженця села Лїшня на Сяніччинї:

#бесїда
#лемкы #лемки #бойкы #бойки

Жерело: https://youtu.be/XcU_9W-a8E4

Ćemo zgubit naš zajik?
Svakim se danom, ne samo kastavski dijalekt već i ostali dijelakti diljem svijeta, sve manje i manje upotrebljavaju. Jezik je glavno obilježje kulture, pa možemo reći da kako nestaje jezik nestaju i običaji i kultura. Razlozi tome su raznovrsni, a u ovom dokumentarcu načeti će se neki od njih. Što vi mislite, ćemo li zgubit naš zajik?

Знаймо - хто смо! Берім сьвітовий примір - не встидаймо ся своїх диялєктів.

#бесїда #діалект #хорвати

Dokumentarni film - Ćemo zgubit naš zajik? Svakim se danom, ne samo kastavski dijalekt već i ostali dijelakti diljem svijeta, sve manje i manje upotrebljavaju. Jezik je glavno obilježje kulture, pa mo...