Speech therapist

«Домашні завдання від логопеда? 🧐
Для чого нам займатися вдома, якщо дитина працює зі спеціалістом?»

Давайте розберемо актуальне питання сьогодення 💚

Неодноразово ми говоримо про те, що корекційна робота стоїть на трьох ногах: кваліфікованість спеціаліста, мотивованість дитини і допомога з боку дорослих. Якщо одна ланка випадає, тоді робота стає більш клопіткою і довготривалою.

Апелюючи аргументом, що спеціаліст займається з дитиною двічі на тиждень, а батьки знаходяться з нею 24/7, ми хочемо донести, що вклад батьків є невимовно важливим! Отже, якщо батьки та спеціаліст працюють в одній команді - результат даватиметься в рази легше й швидше!

Враховуючи вищесказане, можемо дати відповідь на поставлене питання: домашні завдання та поради логопеда потрібно виконувати ‼️

Що може задавати логопед додому?
🔸артикуляційну гімнастику;
🔸дихальні вправи;
🔸завдання на автоматизацію, диференціацію відповідного звука.

На основі отриманих завдань можна вигадувати різноманітні варіації для кращого опанування правильного мовлення вдома!

Якщо було цікаво, ставте «+» ❤️
Радіємо, коли Ви активні!!!

Як збільшити словниковий запас дитини?

Як завжди, хочемо бути для Вас корисними, тому вкотре піднімаємо актуальну тему!
З нас інформація - з Вас активність 🤭

Перш ніж розкривати поставлене питання, давайте розберемо норми розмовного мовлення дітей:
📌 У 1,5-2 роки в дитини вже з‘являються перші слова (мама, тато, дай, на).
📌 2-3 роки - дитина вже повинна з‘єднувати 2-4 слова зі свого словника в речення.
📌 3-4 роки - говорить реченнями з 4-5 слів.
📌 У 5 років у своєму мовленні дитина вже використує всі частини мови.

Дійдемо висновку, що, щоб дитина розмовляла згідно віковій нормі, потрібно мати відповідний активний і пасивний словник. Але як допомогти дитині його опанувати?

Дамо Вам кілька рекомендацій:
🌞Спонукайте дитину називати все, що пападається в полі зору.
🌞З раннього віку дитина повинна знати як називаються всі предмети в її кімнаті, далі в будинку, на подвір‘ї і тд.
🌞Використовуйте сюжетні картинки в якості гри. Вони допоможуть активізувати мовлення і запам‘ятати багато нових слів.
🌞 Спонукайте дитину описувати предмети. Наприклад: машина яка? Червона, велика.
🌞 Що роблять предмети/люди? Машина їде, м‘яч котиться, літак летить, лікар лікує, мама готує їсти і тд.
🌞 Ознайомлюйте дітей з поняттями один-багато (одна машина, багато машин).
🌞З узагальнюючими поняттями (персик, апельсин, груша - фрукти).
🌞Словами-синонімами (слова близькі за значенням).
🌞Словами-антонімами (день-ніч, тепло-холодно).

Сподіваємося, інформація була корисною для Вас ❤️

📝Поради батькам для розвитку мовлення дитини 🔖
⠀
📌Розмовляйте з дитиною, не замінюйте живе спілкування мультфільмами чи комп’ютерними іграми.
⠀
📌Читайте з малюком, співайте пісні, колискові, вивчайте скоромовки та віршики.
⠀
📌Кожного дня опановуйте нове слово, його значення і застосування.
⠀
📌Поясніть дитині основні правила побудови речення. Важливо правильно вживати слова.
⠀
📌Не забувайте про логопедичні вправи та ігри.
⠀
📌Уникайте насмішок над дитиною, якщо вона вимовить слово неправильно або ж не чітко
⠀
📌Не говоріть своїй дитині “Тобі не дано”, виправте її, підбадьорте, запевніть, що їй усе вдасться.
⠀
⠀❗️Пам’ятайте, ваше мовлення має бути прикладом для наслідування❕

14 порад батькам від дитячого логопеда

🔸Звуки

– Не повторюйте за дитиною неправильної вимови звуків.
⠀
– Розмовляйте з дитиною, правильно вимовляючи слова.
⠀
– Своєчасно виправляйте неправильну звуковимову дитини.
⠀
– Якщо мовлення вашої дитини нечітке і незрозуміле для оточення, зверніться до учителя – логопеда.
⠀
– Вірші, чистомовки, скоромовки стануть надійним помічником у вихованні правильного і виразного мовлення вашої дитини.
⠀
🔸Граматика
⠀
– Постійно стежте за правильністю мовлення дитини.
⠀
– Своєчасно виправляйте граматичні помилки.
⠀
– Не втручайтесь у дитячі розповіді, спочатку вислухайте дитину, а потім виправляйте помилку.
⠀
– У двомовних сім`ях завжди зважайте на мову навчання вашої дитини та якою мовою розмовляє малюк. Виправляйте помилки двомовності.
⠀
– Допомагайте дитині вивчати мову для навчання та комунікації з однолітками.
⠀
🔸Мовлення
⠀
– Правильне мовлення батьків – приклад для наслідування Вас Вашою дитиною.
⠀
– Використовуйте кожну вільну хвилинку для розмови з дитиною.
⠀
– Мотивуйте до розмов дитину, хваліть кожен прояв бажання розмовляти.
⠀
– Критикуйте обережно, повертаючись до ніжності і любові, яка підштовхне маля розмовляти краще.

Дієві способи постановки звуків [Ш] та [Ж] ❤️

🗣️ Артикуляція звуків:
• губи витягнуті вперед і округлені;
• відстань між зубами 4-5 мм;
• кінчик язика піднятий до альвеол верхніх зубів;
• середня частина язика прогинається
• задня частина спинки язика піднята до м'якого піднебіння;
• бічні краї язика притиснуті до великих корінних зубів;
• сильний повітряний струмінь проходить через дві щілини (між задньою частиною язика і м'яким піднебінням та між кінчиком язика і твердим піднебінням;
• голосові зв'язки розімкнуті.
• При вимові звуку [Ж] голосові зв'язки зімкнуті, продукують голос.

👅Артикуляційна гімнастика, яка є обов‘язковим елементом під час постановки звуків:
*Чашечка
*Блинчик
*Вітрило
*Маляр
*Грибочок
*Смачне варення
*Чистимо зубки
*Гойдалка

🌬️Дихальна гімнастика:
* «Футбол»
* «Фокус»
* «Подути на широкий язик»
* «Змійка»

Способи постановки звуків [Ш] [Ж]:
🎄Від звуку [С]. Вимовляємо довго с-с-с або протягуємо с-а-а-а, фіксуємо отримане положення язика. Під час вимови зондом/ зондозамінником/ пальцем припіднімаємо кінчик язика
вище і притримуємо його за верхніми зубами так, щоб він зачепив альвеоли. Попросіть дитину видихнути повітря так, щоб збереглося положення язика. Таким чином -са перетворюється на -ша.
При постановці звуку [Ж], опорним використовуйте звук [З].
🎄Від звуку [Т]. Повільне промовляння звуку з додаванням короткого видиху. Поступово вчимо дитину подовжувати повітряний струмінь і не зачіпати альвеоли.
*Також, звуки [Т/ Д], допомагають дитині відчути правильний артикуляційний уклад звуків Ш/Ж. І ви можете спробувати уже одразу поставити дані звуки, якщо спробуєте поєднати їх із [Т/Д] = ТШ, ДЖ.

Просторове орієнтування – це складний системний механізм, в основі якого лежать процеси сприймання та уявлення, беруть участь зоровий, слуховий, кінестетичний аналізатори.
Просторове орієнтування – це:
• знання власного тіла;
• розрізнення ознак (форма, величина);
• відношення предметів (напрямки, положення, віддаленість);
• орієнтування дитини у просторі і т.д

Впродовж свого розвитку дитина проходить чотири рівня розуміння простору:

1️⃣дитина виділяє тільки ті предмети, які контактно близькі до неї, а сам простір ще не виділяється.
2️⃣дитина починає активно використовувати зорове орієнтування, розширюючи межі навколишнього простору й окремих ділянок у ньому.
3️⃣осмислює віддалені від себе об'єкти і збільшує кількість ділянок, віддалених у просторі.
4️⃣відображення простору носить вже більш цілісний характер, коли діти розширюють орієнтування в різних напрямках, розташування об'єктів у їх взаємозв'язку й обумовленості.

Якщо на першому етапі діти сприймають предмети в просторі конкретно, як віддалені один від одного і не пов'язані з простором, то пізніше вони усвідомлюють сам простір в сукупності з об'єктами, що знаходяться в ньому.

Цікаві логопедичні вправи та поради🐭