Адвокатське бюро "Ганни Палагицької"

Результат роботи Адвокатське бюро "Ганни Палагицької" з надання кваліфікованої правової допомоги з реєстрації торговельної марки.

Працюємо для розвитку вашого бузнесу.

#адвокат #торговельнамарка

У зв’язку із війною це свято здобуло ще глибшого сенсу для кожного з нас.
Адвокатське бюро "Ганни Палагицької" вітає всіх захисників і захисниць України зі святом та дякує за ще один день та можливість працювати!

Слава Україні! 💙💛

Оскільки вчора стрічка, та не тільки вона, палала іншими новинами, ми вирішили привітати всіх причетних з Днем юриста сьогодні.

Адвокатське бюро вітає всіх колег із різних сфер юридичної професії та бажає успіхів та цікавої співпраці з колегами!

Нехай після нашої перемоги всі найстрашніші війни відбуваються виключно у судових залах, а закон стане дієвою зброєю, яка буде встановлювати справедливість.

Слава Україні 💙💛

Вітаємо всіх українців з Днем Державності!

Україна була, є і буде!

*картинка взята з сайту Київської обласної військової адміністрації, що розміщена за посиланням https://koda.gov.ua/28-lypnya-den-ukrayinskoyi-derzhavnosti/

Вітаємо Україну з набуттям статусу кандидата на вступ до ЄС!💙💛

Що саме це означає і які переваги дає можна дізнатись за посиланням https://biz.ligazakon.net/news/212088_ukrana-otrimala-status-kandidata-u-chleni-s

На нас чекає реформа законодавства і багато роботи!

*використана інфорграфіка розміщена за посилання вище

Ми прийняли рішення відновити нашу роботу, наскільки це можливо в воєнних умовах.

З завтрашнього дня 23 березня ми повертаємось до роботи!Ви можете отримати консультації з правових питань, а у разі необхідності ми допоможемо у підготовці документів.

Запит просимо надсилати через повідомлення в FaceBook, після чого ми з Вами зв'яжимось.

30 відсотків від оплати наших послуг ми будемо направляти на допомогу 🇺🇦

Ми з Україною!
Віримо і підтримуємо нашу державу!

Помічник адвоката Владислава Моруженко відвідала захід “White-collar crime school 2022”, який відбувся в минулі вихідні.

Практикуючи адвокати та судді ділились своїм досвідом з починаючими юристами.

Під час заходу учасники обговорили питання та розглянули практичні аспекти, зокрема, щодо:
✅вибору стратегії захисту у кримінальних провадженнях з політичним елементом
✅дій адвоката під час досудового розслідування
✅дій адвоката під час арешту майна та активів клієнта
✅особливостей захисту в резонансних кримінальних провадженнях

Кожен із нашої команди постійно підвищує рівень своїх знать та практичних навичок, щоб забезпечити найкращий захист Ваших прав.




#судовепредставництво
#адвокат
#адвокаткиїв
#захистпідчассудовогорозгляду
#досудоверозслідування

❕ Нагадуємо, що з 01.02.2022 р. почав діяти новий строк на звернення до Європейського суду з прав людини.

У зв’язку з набранням чинності 15-протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод змінено строк подачі скарги до Європейського суду з прав людини.

З 1 лютого 2022 року такий строк становитиме 4 місяці замість 6-ти місяців.

Остаточне рішення національного суду, постановлене до 31 січня 2022 року, ще можна буде оскаржити протягом шести місяців.

З текстом протоколу можна ознайомитись за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_001-13

#європейськийсуд
#єспл

#судовапрактика
#адвокат
#судовепредставництво
#процедураєспл
#адвокаткиїв
#захистправ
#правалюдини
#зверненнядоєвропейськогосуду

На сайті LIGA.net вийшла нова публікація адвоката Ganna Palagytska щодо визнання активів необґрунтованими та стягнення їх в дохід держави в порядку цивільного судочинства.

В публікації викладені загальні положення процедури та здійснено аналіз судових рішень.

https://blog.liga.net/user/apalagitskaya/article/43286

#адвокат
#АдвокатПалагицька
#цивільнаконфіскація
#закон
#право

"Цивільна конфіскація" необґрунтованих активів: практичний аспект Вже більше року в Україні функціонує інститут цивільної конфіскації, покликаний стягувати в дохід держави незаконно отримані активи та дохід від них.

Виконання ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння не може бути передоручена оперативним підрозділам – висновок Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № № 663/820/15-к.

«Статтями 234, 235 КПК України передбачено, що обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду. Ухвала слідчого судді має містити відомості про строк дії ухвали; прокурора, слідчого, який подав клопотання про обшук; положення закону, на підставі якого постановляється ухвала; житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, які мають бути піддані обшуку; особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться; речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук.

Так, у ч. 1 ст. 41 КПК України зазначено, що оперативні підрозділи органів Національної поліції, органів безпеки, Національного антикорупційного бюро України, органів Державного бюро розслідувань, органів Бюро економічної безпеки України, органів Державної прикордонної служби України, органів, установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, дізнавача, прокурора,а підрозділ детективів, оперативно-технічний підрозділ та підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України - за письмовим дорученням детектива або прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Натомість, частиною 1 ст. 236 КПК України закріплено, що ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана слідчим чи прокурором, винятків для оперативних підрозділів не передбачено. В жодній іншій статті КПК України яка стосується порядку проведення слідчих (розшукових) дій, аналогічної норми немає.

Загальні положення ст. 223 КПК України не вказують на можливість передоручення виконання ухвали слідчого судді. Стаття 235 КПК України взагалі позбавляє слідчого суддю можливості дати доручення оперативному підрозділу чи його співробітнику на виконання ухвали про обшук. Спеціальна норма ст. 236 КПК України чітко визначає суб`єктів виконання ухвали, де не вказані співробітники оперативних підрозділів.

А тому, системний аналіз п. 3 ч. 2 ст. 40, ст. 235, ст. 236 КПК України дозволяє зробити висновок про те, що виконання ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи покладається особисто на слідчого чи прокурора і не може бути доручене відповідним оперативним підрозділам».

Детальніше з рішенням Верховного Суду можна ознайомитись за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/101829915





#адвокат
#судовапрактика
#судовепредставництво
#представниквсуді
#верховнийсуд
#постановаверховногосуду
#захистбізнесу

Адвокатське бюро "Ганни Палагицької" now takes appointments on their Page.

Статтею 49 Кримінального кодексу України (далі - КК України) передбачено звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;
3) п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину;
4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду при розгляді справи № 192/3301/16-к та справи №345/2618/16-к висловив позицію, що звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов’язком суду у разі настання обставин, передбачених ч.1 ст. 49 КК України та за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.

Відповідно до приписів п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК України якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання та, у випадку встановлення передбачених у ст. 49 КК України підстав і відсутності заперечень з боку обвинуваченого, закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності.

Отже, системне тлумачення норм кримінального та процесуального закону свідчить про те, що до особи можуть бути застосовані положення ст. 49 КК України у випадках, передбачених цією статтею та за наявності клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності.

При цьому, таке клопотання подається стороною кримінального провадження, а не виключно підозрюваним, обвинуваченим або засудженим.

Разом з тим, кримінальний процесуальний кодекс вказує на обов`язковість згоди обвинуваченого на звільнення його саме від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.

Суд може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закрити кримінальне провадження як під час підготовчого судового засідання, так і в ході судового розгляду в загальному порядку, керуючись положеннями ст. 49 КК.



#адвокат
#судовапрактика
#новинизаконодавства
#адвокатськебюро
#судовепредставництво
#кримінальнепровадження
#захисник

У багатьох зарубіжних країнах вже давно є поширеною практикою використання такого механізму врегулювання спору, як медіація. Наприклад, у США та Великобританії така альтернатива судового вирішення спору набула значної популярності за десятиріччя свого існування.

Як зазначив американський юрист Л.Фуллер, медіація, як жодна інша процедура, здатна переорієнтувати сторони одна на одну, не нав’язуючи їм правил, але допомагаючи їм досягти нового і взаємного порозуміння.

Нарешті, в Україні також запрацює інститут медіації, адже 16 листопада 2021 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про медіацію» (далі –Закон).

Закон визначає, що медіація – це добровільна, позасудова, конфіденційна, структурована процедура, під час якої сторони за допомогою медіатора намагаються врегулювати конфлікт шляхом переговорів. Вона може застосовуватися у будь-яких конфліктах, які виникають у цивільних, сімейних, трудових, господарських, адміністративних правовідносинах, а також кримінальних провадженнях під час укладання угод про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим та в інших сферах суспільних відносин.

Суть такої альтернативної процедури врегулювання спору полягає у тому, що до переговорів між конфліктуючими сторонами залучається незалежна особа в якості медіатора.

В чому полягає завдання медіації?

По-перше, врегулювання конфлікту шляхом досягнення його сторонами взаємоприйнятного рішення.

По друге, задоволення потреб сторін конфлікту та зниження рівня конфліктності сторін та запобігання поновленню конфлікту.

Які переваги медіації?

Ну по-перше, це економія часу. У порівнянні з судовою процедурою, яка може тривати роками, вирішення спору шляхом медіації є більш швидким.

По-друге, це економія коштів, оскільки процедура медіації значно дешевша, аніж процедура судового розгляду, а також не потребує підготовки значної кількості документів на підтвердження своєї позиції.

По-третє, у процесі медіації не існує переможця та переможеного. Мета медіації – знайти рішення, яке задовольняє обидві сторони. Саме це є основним завданням медіатора, який є незалежною особою та не виступає на боці жодної із сторін.

Хто може звернутись до медіатора?

Будь-які особи, які мають конфлікт, не можуть дійти взаєморозуміння, тощо. Звернутись можуть, як колишні чоловік та дружина, які не можуть дійти згоди в питаннях розподілу майна, так і представники бізнесу, які мають невирішений конфлікт, внаслідок чого втрачають, або мають ризик втрати коштів.

Хто може бути медіатором?

Медіатором може бути фізична особа, яка пройшла базову підготовку медіатора в Україні або за кордоном у відповідності до вимог ст. 10 Закону. Крім цього, об’єднання медіаторів та суб’єкти, що забезпечують проведення медіації, можуть встановлювати додаткові вимоги до медіаторів, яких вони включають до своїх реєстрів, зокрема щодо наявності спеціальної підготовки, віку, освіти, практичного досвіду тощо.

Важливо, що медіатори не ухвалюють рішення замість сторін, а лише направляють їх на певну сторону та дають поради, які дозволяють розв’язати конфлікт. У зв’язку з цим, сторони зможуть самі дійти до правильного рішення і доведення справи до позитивного результату.

Можна зазначити, що завдання медіатора полягає у тому, щоб показати об’єктивну картину та перспективи розвитку подій в тій чи іншій ситуації.

Стаття 4 Закону закріплює принципи медіації, та визначає, що медіація проводиться з урахуванням принципів добровільності, конфіденційності, нейтральності, незалежності та неупередженості медіатора, самовизначення та рівності прав сторін медіації.

З огляду на вищезазначене, вважаю, що прийняття Закону України «Про медіацію» важливий та прогресивний крок у майбутній розвиток нашої країни, який полягає у тому, що сторони зможуть швидко, ефективно та з мінімальними фінансовими затратами дійти згоди у вирішенні спірних питань та уникнути несприятливих наслідків конфлікту.


#адвокат
#судовепредставництво
#адвокатськебюро
#медіація
#новинизаконодавстава

За приписами статей 39, 110, ч. 1 ст. 214 КПК України рішення про призначення (визначення) групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування, визначення старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих, обов’язково приймається у формі, яка повинна відповідати передбаченим кримінальним процесуальним законом вимогам до процесуального рішення у формі постанови.

Відсутність такого процесуального рішення в матеріалах кримінального провадження обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані неуповноваженою на те особою.

Такий висновок зробила Об’єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, розглянувши касаційну скаргу захисника засудженого на вирок місцевого та вирок апеляційного судів. У цьому провадженні ОП ККС ВС вирішувала питання щодо належної процедури визначення групи слідчих, які здійснюватимуть відповідні повноваження у кримінальному провадженні.

Як зазначила ОП, системне тлумачення пунктів 1, 2 ч. 2 ст. 39, ч. 1 ст. 214 КПК України свідчить про те, що законодавець у своїй термінографічній практиці застосовує словосполучення «визначати слідчого» та «призначати слідчого» як синонімічного змісту терміни, що мають тотожне семантичне значення стосовно визначення обсягу, форми та змісту дій, які вони характеризують.

Статтею 110 КПК України установлено, що процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова приймається у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.

Така специфічна процесуальна форма рішення про визначення групи слідчих, які здійснюватимуть відповідні повноваження у конкретному кримінальному провадженні, як постанова, випливає із тлумачення положень ч. 2 ст. 39, ч. 1 ст. 214 КПК України у взаємозв`язку з положеннями ст. 110 цього Кодексу.

Процесуальне рішення керівника відповідного органу досудового розслідування про визначення групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування, старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих, має відповідати вимогам ст. 110 КПК України. При цьому з огляду на вимоги ч. 6 вказаної статті, таке рішення повинно бути виготовлене на офіційному бланку та підписане службовою особою, яка його прийняла.

Витяг з ЄРДР не є процесуальним рішенням, а тому не породжує правових наслідків щодо визначення групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування.

Отже, процесуальне рішення про визначення групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування, визначення старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих, має прийматися у формі, яка повинна відповідати визначеним кримінальним процесуальним законом вимогам до процесуального рішення у формі постанови. При цьому таке процесуальне рішення необхідно долучати до матеріалів досудового розслідування для підтвердження наявності повноважень слідчих, які здійснюють досудове розслідування.

В аспекті застосування приписів ч. 2 ст. 39, ч. 1 ст. 214 КПК України у взаємозв’язку з положеннями ст. 110 цього Кодексу недотримання належної правової процедури спричиняє порушення гарантованого кожному ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд.

Постанова ОП ККС ВС у справі № 724/86/20 (провадження № 51-1353кмо21) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/100214751.

Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – https://lpd.court.gov.ua/login.

24 вересня Верховна Рада України прийняла Закон "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)" (далі – Закон).

Закон передбачає створення Реєстру осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів) (далі – Реєстр), та внесення змін до низки законів у зв’язку з цим.

Підставою для включення особи до Реєстру є рішення Ради національної безпеки і оборони України про визнання особи олігархом.

РНБО включатиме особу до Реєстру олігархів за наявності хоча б трьох із чотирьох ознак:
• значний вплив на засоби масової інформації;
• участь у політичному житті;
• бенефіціарне володіння компанією-монополістом;
• статки понад 1 млн прожиткових мінімумів (близько 83 млн доларів).

Виключення раніше включеної до Реєстру особи може відбутись за рішенням РНБО, якщо особа матиме дві і менше із перерахованих ознак.

Які наслідки очікують осіб у зв’язку із включенням їх до цього Реєстру?

Особа, яка визнана олігархом, не зможе фінансово підтримувати політичні партії, а також брати участь у купівлі об'єктів великої приватизації, фінансувати будь-яку політичну агітацію, або проведення мітингів чи демонстрацій.

Крім цього, олігархи повинні подавати такі самі декларації, як і держслужбовці відповідно до Закону України "Про запобігання корупції".

Публічні службовці, визначені в ч. 5 ст. 8 цього Закону, які мали контакти з особами, включеними до зазначеного Реєстру, або їх представниками, також підлягають під обов’язок декларування.

Контакт в цьому аспекті тлумачиться Законом, як зустріч та розмова (у тому числі онлайн), спілкування за допомогою телефону чи засобів електронного зв’язку будь-якого змісту, крім заходів, передбачених частиною третьою цієї статті.


#адвокат
#адвокаткиїв
#судовепредставництво
#захистправтаінтересів
#закон
#право
#новинизаконодавства

Читайте нову публікацію нашого адвоката Ganna Palagytska на сайті Ліга.Блоги

#адвокат
#адвокатПалагицька
#захист
#суд
#кримінальнийпроцес

LIGA.net

РОЗУМНІ СТРОКИ VS ШВИДКИЙ РОЗГЛЯД під час судового розгляду кримінального провадження Частиною 1 ст. 318 КПК України судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку.

Верховний Суд висловив правову позицію щодо недопустимості висновку експертизи з огляду на спосіб отримання об’єктів дослідження – «Висновки експертизи є недопустимими доказами, якщо предметом дослідження експертизи були об’єкти, одержані в непроцесуальний спосіб або з грубим порушенням кримінального процесуального законодавства».

Переглядаючи справу № 755/31376/14-к, Касаційний кримінальний суд визначив, що залишив оскаржувані судові рішення без змін, зазначивши наступне.

«Апеляційний суд, дослідивши докази, дійшов висновку про те, що дані протоколів огляду місця події щодо отримання слідів відбитків пальців і рукавичок та висновки експертиз щодо цих відбитків є недопустимими доказами. Встановлено, що виготовлення відбитків слідів папілярних узорів і слідів від рукавичок під час огляду місця події за даними протоколу згідно з вимогами ч. 7 ст. 237 КПК не здійснювалось, такі відбитки на клейкій стрічці не вилучалися.

Отже, висновки експертиз зазначених предметів як такі, що є похідними від недопустимих доказів, також не можна визнавати допустимими доказами.

Детальніше з текстом постанови Верховного Суду у справі №755/31376/14-к можна ознайомитись за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/77654051


#судовепредставництво
#захистправ
#захистпідчассудовогорозгляду
#захистукримінальнихпровадженнях
#зверненнядоєспл
#єспл



#адвокаткиїв

#незалежнаукраїна🇺🇦
#незалежністьукраїни

#30роківнезалежностіукраїни
#деньнезалежності