Exciting sights of the world

Дністровський каньйон
Найдовший в Україні Дністровський каньйон захоплює одразу чотири області: Івано-Франківську, Хмельницьку, Чернівецьку та Тернопільську. Його довжина 250 км.

Навколо річки є соснові та мішані ліси, природні заповідники та скелі девонського геологічного періоду, яким понад 400 мільйонів років.

Володимир (Волинь): княже давньоруське місто

Колишній Володимир-Волинський, а сьогодні просто Володимир - останнє з історичних давньоруських міст, яке відвідав. Багато років відкладав візит сюди, хоча і знав, що місто - просто фантастичне у плані пам'яток різних епох. І якби не війна, то не знаю, коли б потрапив сюди. Адже їхати кудись за кордон немає жодного бажання (хоча і маю дозвіл), а ось Володимир та незвіданих куточків Волині виглядали гарною альтернативою.

У Володимирі, на жаль, немає цілісного ансамбля історичної житлової забудови. Проте кількість і якість різноманітних культових споруд різних періодів просто зашкалює і компенсує усе. В місті є яскраво виражені вали давньоруського городища, давньоруський Успенський собор з романським замочком 15 століття, костели колишніх монастирів єзуїтів, капуцинів, домініканців, лютеранська кірха, декілька старовинних церков та будинків.

Хмільник (Вінниччина)

В одному з найстаріших міст Поділля зберігся замок, палац, костел та декілька артефактів минулого.

Ось найцікавіше, що варто подивитися у Хмільнику:

- вежа замку з бійницями і контрфорсами. Замок збудував у 1534 році коронний гетьман Ян Тарнавський;

- палац графа Ксідо початку ХХ століття, який має 2 фасади. З боку річки фасад з грубого каміння стилізований під замок. З боку парку фасад у стилі класицизму;

- венеціанський місток через Південний Буг (поч. ХХ ст.) - парк з фазанами, павичами, місточками і альтанками. Виглядає дуже охайно;

- костел Пресвятої Трійці у стилі тосканського бароко, 1603 рік

- Будинок земського лікаря поч. ХХ ст.
І це поряд , тому цікавтеся своєю країеою)

Прилуки (Чернігівщина).

З недавніх пір старовинні козацькі містечка Лівобережної України з церквами в стилі козацького бароко та типовими для лівобережжя бароковими кам'яницями стали мені подобатися більше, ніж галицькі містечка з ратушами, замками і костелами. Особливо приваблива в цьому плані Чернігівщина. Прилуки - одне з найбільш давніх руських міст та одне з найпривабливіших міст сьогодення з козацьким минулим.

В Прилуках декілька церков в стилі козацького (українського, мазепинського) бароко, декілька храмів більш пізнього періоду (класицизм), полкова скарбниця (найстаріша мурована споруда міста), руїни головної синагоги та декілька яскравих прикладів еклектики та модерну. Місто дуже чисте і охайне, гуляти ним - одне задоволення. Пам'ятки і все цікаве розташоване дуже компактно.

Чортків (Тернопілля): найкрасивіший костел, 2 ратуші, 2 синагоги, 2 дерев'яних церкви, австрійська архітектури

Назва міста іноді насторожує тих, хто вперше її чує. Не менше лякає вона і мешканців Чорткова, які навіть намагалися підняти питання про перейменування його на більш богоугодну назву – Богородичне. А дарма, нічого «диявольського» у назві цього подільського містечка немає: вважається, що вона походить від одного з перших власників Єжи Чартковського, який у 1522 році збудував тут перший дерев’яний замок. Хоча, і це лише здогадки: ще у 1427 році поселення згадується як Чартковіце, що було власністю Прадонтича і належало до Теребовлянського повіту. То ж таємницю назви ще належить розгадати майбутнім поколінням. А головне — «чортову» назву з лихвою компенсує величезна кількість храмів різних конфесій у місті. Тільки тих, що мають вік понад 100 років, в Чорткові — 8. А ще декілька зведених вже в часи незалежності. Та й цього чортківцям виявляється замало: церкви в місті продовжують будувати.

Пам'ятаю той день, коли мені перший раз в житті пощастило прокинутися в цьому незвичайному містечку. Була неділя, і мене розбудили дзвони, які супроводжувалися проповідями, що лунали з гучномовців, встановлених на церквах. Вони так перегукували один одного, що на хвилинку здалося, ніби я знаходжусь десь на Сході: дуже сильно все це нагадувало заклик муедзина на ранкову молитву в Дамаску чи Бейруті. Коли вийшов з готелю, то побачив, що вулиці міста геть пусті: всі мешканці Чорткова знаходилися на Службі Божій. І лише біля церков стояло чимало людей, яких не змогли вмістити храми, і які слухали службу з гучномовців. Вражений незвичайним для мешканця Східної України перебігом подій у невеликому галицькому містечку, я відправився на прогулянку Чортковом – своїм улюбленим містом Тернопілля.

Привіт , читай про пам'ятки України і світу)
Тут буде цікаво)