Treckarja

так багато очей у потрісканій стелі
так багато зіниць на нічних небесах
я хотів би жити в безлюдній пустелі
я хотів би бути пустелею сам

я ховав би сліди твої кварцом і вітром
напував би тебе водою оаз
а вигадлива fata morgana з повітря
будувала б міста нам – по місту на раз

в повітрі просторо, ніби в майстерні,
тьма, як звір, добирає вагу.

В серпні не буде провини й страху,
буде так, як буває в серпні –

А коли цього не зробиш,
То кинь мене в море,
Нехай зо мною потоне
Моє люте горе!..”

Одірви ж од серця тугу,
Рознеси по полю,
Щоб я, бідний, не плакався
На нещасну долю!

Душа летітиме прямо угору, дорогою літа,
до самого краю сцени, що за межею лежить.

між сушею і морями. Хай звірі і неперелітні
птахи зберуться до мене, очікуючи поживи.

Я просто йду між людей і не знаю, де я,
А в голові той момент ніби на повторі….
Як у бумбокса тут небо – для мене стеля,
Я засинаю щовечора на підлозі…

Знаєш, я не наберу тебе ніколи,
Викину через триста днів номер з памяті
В чашці лишилось ще двісті грамів любові,
Але хіба це важливо, якщо не сказано?

Раніше на Новий рік хотілося дива… А зараз сидиш і думаєш: Миру хочеться на Землі... І більше нічого не треба...

Людина може все, якщо є бажання. Нехай у вас завжди буде бажання ЖИТИ, ЛЮБИТИ І ВІРИТИ.

Провідай мене, підіймайся рипучими сходами,
мене легко знайти, я завжди обираю мансарди.
І зараз так само. Насунув на носа колючу ковдру
і слухаю вуличних музикантів.

Пронизлива Прага зривається в крик
і дряпає ранок хрестами соборів.
А я п’ю малиновий чай, мені не щастить
уже другий день прокидатися хворим.

Захід сонця і карпатське море на полонині Кукул😍

Яка гора на фоні?😁

Фото: svitlana_yusupova

Вона палила. Їй було все рівно
Скільки вона ще так проживе.
Він бігав вранці. І було так дивно,
Як вона чіпляє за живе.

І заграє світанок в серці,
Наодинці спливає час,
От якби ж ви були відверті,
От якби ж цей вогонь не зга

Maldives ( Мальдивы ) 🇲🇻

А я вкотре гублюсь між дорогами,
тримаючи болі в собі і печалі…
Ступатиме відстань важкими кроками,
дістало…, до біса усе, дістало….

Моє місто наповнене осінню,
і щось душу так рве на шматки…
Лягає впевненість легко покосами,
не написані лишаючи рядки…

Сто років мучених надій,
і сподівань, і вір, і крові
синів, що за любов тавровані,
сто серць, як сто палахкотінь.

Сто років як сконала Січ.
Сибір. І соловецькі келії.
І глупа облягає ніч
пекельний край і крик пекельний.

This one made my day

Рай на Мальдивах 🇲🇻

#мальдивыцена #мальдивысоветы #орелирешкамальдивы #снорклинг #мальдивы2022 #мальдивыострова #отпуск #влоги #кондрашов #остров #влог #своимходом #индийскийокеан #дайвинг #александркондрашов #рай #расду #мальдивы2018 #пляж #райнамальдивах