Психологічна служба Пласту "Здоровий глузд"

https://www.facebook.com/100064582816683/posts/pfbid0qG217xoEbqG7FxWLdSriZqEz495PuyqXjU5NrGypPbozRs5LUHqwbsT24gzkqWJtl/?app=fbl

⚜️ Пластун - це Іскра. Будьмо “Іскрою психічної стійкості”, яка розпалить можливості подолання
труднощів тих людей, що поруч із нами.

❓Як радити собі в обставинах війни?
Як надалі бути в ресурсі, щоб допомагати іншим?
Звідки брати ресурси?

🌿 Ми не маємо впливу на обставини, в яких доводиться нам жити зараз, але можемо змінити свій підхід до них.

💪Психічна стійкість це те, що допомагає нам подбати про свій внутрішній стан.

❗Подбайте про свою психічну стійкість вже в суботу 22 липня!

⁉️ Чому це так важливо? Наші нервові системи достосовуються до стану, у якому перебувають нервові системи людей з нашого оточення. Отож, якщо я буду більш стійким/стійкою психічно, то
також мої рідні, друзі, діти краще долатимуть стресові ситуації. А про це більше на тренінгу, на якому:

🔸Приділимо увагу діяльності нервової системи в ситуації стресу.
🔸Ознайомимося з інтегративною моделлю подолання стресу та стресостійкості BASIC PH.
🔸Побудемо в контакті з нашим тілом.
🔸Буде час для обміну досвідом - пошукаємо сценарії вирішення труднощів у подібних ситуаціях.

🗓️ Запрошуємо всіх пластyнів 18+ (зацікавлене юнацтво просимо про контакт: [email protected])
на онлайн тренінг “Психічна стійкість: моя,твоя, наша”, 22.07.2023 р. в год. 9.00-13.00.

📝Запис тртватиме до 20.07.2023 р. за посиланням:

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeyTCOtp-J7IuroB7LRsW3vvedBFi2myt4CEVl84DhfZ0xxmw/viewform

🤩Вишкіл проводитиметься тренеркою Іриною Плитин та психологинею Уляною Радь, як результат участі у навчальній програмі в рамках грантового конкурсу організованого Фондом ELNET-Poland
у співпраці з Академією спеціальної педагогіки у Варшаві та The Stress Prevention Center в Ізраїлі.

Більше інформацій Ви можете отримати, пишучи нам: [email protected], [email protected]

Про болісні спогади можна не лише говорити, але і писати.
✨ Запрошуємо на курс сторітелінгу в кіно
для дітей та підлітків з елементами арттерапії! ✨

Війна росії проти України триває вже не одне століття. Але саме зараз з нами, дорослими і дітьми сталася ця кривава і страшна подія в режимі реального часу. І цей травматичний досвід нам треба навчитися проживати, щоб наша психіка була здоровішою, а наші душі світлішими.

📚 Голоси Дітей спільно з режисеркою Marysia Nikitiuk розпочинають програму сторітелінгу з елементами арттерапії для дітей та підлітків.

Метою є допомогти дітям навчитися оформлювати свої переживання в історіях через написання коротких сценаріїв для кіно. Ми хочемо навчити дітей створювати історії про них, їх голосом, щоб їх переживання, емоції, радості і страждання змогли вплестись в одну велику потужну історію боротьби Добра зі Злом 😇

Ми навчимося разом пережити складний час, можливо щось дуже болісне, через світ з необмеженими можливостями, світ написання історії.

Участь в курсі можуть безкоштовно взяти підлітки від 13 до 16 років.
Зареєструватись можна тут 👉

Кілька слів про спілкування з підлітками у ці нелегкі часи.
Воно дещо специфічне, оскільки в цей період в організмі та психіці людини відбувається купа змін.

І підлітки прагнуть
1. від’єднатися від впливу батьків і відстояти свою дорослість
2. Мають велику потребу в однолітках і бути частиною групи. Зайняти в ній своє місце.
3. Намагаються розібратися зі своєю сексуальністю та як її можна виявляти
4. Пробують різні хобі та захоплення (швецький стіл)
5. Прагнуть до ризику, оскільки мають т.з. «комплекс невразливості»

Батькам, доводиться прийняти, що на першому плані у питання довіри, значимості та авторитету ми «програємо» друзям, одноліткам, тренерам чи іншим дорослим їхнього простору і навіть соцмережам.

Тож спробуйте так:

1. Підніміть тему. Обговоріть інформацію\ситуацію про яку мова. Ти знаєш, що відбулося» або «що ти знаєш про останні події»

2. Діалогуйте. Послухати підлітка, або ж якщо він відсторонюється поділитися своїм. «Це все в мене викликає занепокоєння. Часом я дуже переживаю, тож мені потрібно, щоб ти зараз побув зі мною і ми змогли домовитися про наші дії у випадку небезпеки».

3. Станьте спільниками. Обговоріть правила – наприклад, що робити при евакуації, як поводитися при втраті зв’язку, на зо звертати увагу. Розділити «безпекові» обов’язки вдома чи скласти список речей які потрібно купити. Якщо тут підліток йде у відмову валідизуйте і підтримайте «я розумію, що то не та тема про яку хочеться говорити. Мені самій легше від того відсторонитися, просто зараз твоя допомога і залученість для нас дуже важлива. Це питання трохи більше, наші щоденні суперечки, я думаю»

4. Попросіть поради. Скажіть що важливе також поводження в мережі, от ви слухали\читали когось про це. Можливо ваш син чи донька порадять, що послухати чи почитати ще чи порадять як ось зробити. Будьте щирими - це важливо. Також можна апелювати до їхніх авторитетів (добре думати, що вони про це кажуть і які ідеї поширюють» - часто у цьому віці ідеї групи чи референтної особи сприймаються як свої.

5. Лишіть двері відкритими. Скажіть про те, що вам цінна думка і що було б добре, якщо з певними ідеями чи пропозиціями ваші діти звертались до вас.

Вірте одне одного і любіть своїх дітей.
Все буде Україна

Підготувала Mariya Oliynyk

Друзі, зараз для вашого юнацтва – ви є одними з основних авторитетів, тож багато залежить від вашої поведінки.

Тож, за можливості:
1. Будьте взірцем – здорової комунікації і здорового ставлення до ситуації. Скажіть як все виглядає і що відбувається, які ресурси читати, а які ні. Розділіть ваші емоції з ними. Скажіть, що вам теж страшно і ви часом чуєте безпорадність, однак важливо не підаватися паніці і бути підтримкою одне одному.

2. Розкажіть як поводити себе в інформаційному просторі. Що читати, якої інформації уникати. У які срачі не влізати (підказка – в жодні) і на що спрямувати свої сили.

3. Опишіть алгоритм дій. Поділіться перевіреними матеріалами і порадми. Виробіть спосіб безпечної комунікації у гуртку\курені.

4. Контактуйте з ними частіше – пишіть у чати. Записуйте голосові повідомлення. Надсилайте оновлення і тримайте зв'язок. Зараз це важливо як ніколи.

5. Займіть їх. Зробіть акцент на добру діяльність у якій ваше юнацтво буде справді корисним і не вдаватиметься до ризикових дій.

6. Зорієнтуйте юнацтво на допомогу і підтримку сім'ї. Наголосіть, що вони також опорадля рідних і це важливо, щоб вони включалися у ситуацію вдома.

7. Підтримуйте одне одного – всередині КВ, в станицях і між ними. Зараз як ніколи у єдності сила.

8. Звертайтесь до нас за потреби

Підготувала Mariya Oliynyk

13:00 стрім від Психологічної служби.
Корисні поради.
Вмикайтесь!

Як підтримати дитей у випадку надзвичайних ситуацій.
Коротенький посібник з рекомедаціями.

https://drive.google.com/file/d/1bP7_w1II-DyXS3LF4nb4UBOhccduKOA0/view?fbclid=IwAR0U1sV78j2UT4ckuFhx3PkhWEUsVVF21LY2sp1J5qPUOrw6piURLpP8lVw

Ми-готові-Про-дітей.pdf

Програма менторства Головна Пластова булава УПН спільно з Психологічна служба Пласту "Здоровий глузд" запускає спеціалізований дошкіл новацьких виховників “Територія здорового глузду”.

Дошкіл складається з 6 онлайн-гутірок, невеликого завдання після кожної гутірки та 1 підсумкового завдання в кінці дошколу.

Зголошені учасники, які виконали усі вимоги дошколу отримають не тільки багато корисної інформації, а й посвідку про проходження дошколу та відзначку.

Основна частина гутірки буде доступна і для не зголошених учасників (як традиційний щомісячний дошкіл від ГБ УПН на фейсбук сторінці)

Форма зголошення https://forms.gle/iQBTxjQwSqAUi6gCA

Дата та час гутірок:

15 квітня 20:00 (за Києвом)
20 травня 20:00 (за Києвом)
17 червня 20:00 (за Києвом)
15 липня 20:00 (за Києвом)
19 серпня 20:00 (за Києвом)
16 вересня 20:00 (за Києвом)

Тривалість гутірки 1.30 год.

Психологічній службі Пласту "Здоровий глузд" 1 рік! Пророблено чимало роботи: участь фахівців служби у вишколах, дошколах, таборах. Розгляд індивідуальних звернень пластунів. Супервізійна група зв'язкових для розгляду склданих ситуацій, які виникають під час виховної роботи. Супровід конфліктних випадків. Вебінари. Інформаційні статті та мультфільм. Чимало роботи на даний час у процесі виконання. Чимало не зроблено, бо ми лише люди і робимо те, на що вистачає ресурсу. Величезна вдячність усій команді служби за активну і якісну роботу, за ваш добровільний внесок у культивуванння психічного здоров'я у Пласті.
Міцного психічного здоров'я нам усім!

Психологічна служба працює!

В нашій діяльності зараз зосереджені на:
- проведенні гутірок на вишколах, сходинах та пластових заходах.
Теми: Безпека дітей, Перша Психологічна Допомога в кризових ситуаціях, Статеве виховання, Психологічні норми: Нейрофізіологічний погляд.

- роботі супервізійних зустрічей групою виховників/ць та зв’язковими. До зустрічей можна доєднатися усім виховникам/цям з різних станиць.

А також слідкуйте за нашими постами та оновленнями на наших сторінках

картинка: Pinterest

Підбірка книг на листопад📚

Зібрали для вас підбірку книг від нашої команди.
Плануйте собі 20 хвилин в день на читання або оберіть день на тижні, коли зможете почитати нову і корисну для вас книгу⬇️

1. "Таємне життя розуму", Маріано Сігман
2. "Керування гнівом", Мадлен Дані
3. "Твій мозок у роботі", Девід Рок,
4. "Ми - це наш мозок", Дік Свааб,
5. "Наш креативний мозок", Дік Свааб
6. "Маніфест двадцятирічних", Крістін Хасслер
7. "Ліки від кохання" або інші книги Ірвіна Ялома,
8. "Емоційний інтелект", Даніел Гоулман
9. "Жінки, що біжать з вовками", Клариса Пінкола Естес

Доповнюйте наш список в коментарях, які книги пов'язані з психологію ви читали і порадили б іншим🌄

Давно не чулись! Уже плануємо нашу роботу восени, а поки розповімо, чим Психологічна Служба Пласту займалася влітку:

Психологічна служба працює і розвивається. За останні три літні місяці команда встигла:

💠провести гутірки та бути інструкторами на 5 вишколах для виховників/ць та на 2 таборах для юнацтва. Теми зустрічей:
Безпека дітей,Перша Психологічна Допомога в кризових ситуаціях, Статеве виховання, Психологічні норми: Нейрофізіологічний погляд.

💠 провели 4 супервізійні зустрічі групою виховників/ць та зв’язковими. До зустрічей можна доєднатися усім виховникам/цям з різних станиць.

На них ми обговорюємо проблемні ситуації, які можуть виникати у пластуванні, покращуємо наші вміння з виховання юнацтва. Групу веде Марія Олійник, психотерапевтка, напрям когнітивно-поведінкової терапії, супервізорка організацій.

💠організувати онлайн-зустрічі на сторінці Психологічної служби на теми:

- Інклюзія в Пласті: реальність чи утопія?
- Спершу людина-потім решта

Дякуємо усім активним волонтерам служби за роботу!

Підписуйтеся на наші сторінки та читайте більше новин про те, як дбати про психічне здоров’я.

група у Фейсбуці - https://www.facebook.com/plastpsy
Тг-канал: https://t.me/psyplast
Інстаграм-сторінка: https://instagram.com/plastpsy

Координаторка служби - Наталя Масяк, працює в напрямі дитячої психіатрії.

Дякуємо вам, що лайкаєте і коментуєте! Допомогти ставати кращими ви можете допомогти, заповнивши короткий опитник щодо Ваших думок: https://forms.gle/ScL3Tnedg3VeiEJ78

Опитник Психологічна служба Пласту "Здоровий глузд" працює з березня 2020 року. Наша діяльність спрямована на підтримку та підвищення обізнаності щодо тем психічного здоров...

Сьогодні поговоримо про дух, здоровий – у здоровому тілі. Навіщо нам займатися спортом і як не кинути усе після тижня тренувань? Своїм досвідом ділитиметься один із співзасновників спортивних спільнот Swim4U та Run4U Volodymyr Mysak.

Володя розповідає, як вони з друзями пластунами мали мрію – Ironman – довгий тріатлон з загальною дистанцією 226 кілометрів: 4 кілометри плавання, 180 кілометрів вело та ще 42 кілометри бігу. Якщо тебе тривожать такі числа – це нормально, перша реакція у всіх приблизно однакова.

Що нам дає регулярний спорт? 💪

▪️Ми менше набираємо вагу. Для когось це вже достатній аргумент, аби продовжувати заняття. І попри те, що ми почуваємося здоровішими фізично, психологічний стан теж суттєво залежить від спорту. Фізичні навантаження – така собі емоційна розрядка: якщо ти тренувався сьогодні, то вже маєш кращий настрій, відчуваєш себе щасливішим. Навіть якщо в іншій ланці твого дня щось десь пішло не так.

▪️Часто, коли лише починаєш займатись спортом, стаєш усвідомлювати власну силу, свою спроможність досягати тої чи іншої мети. Згодом таке мислення переноситься на інші сфери, не пов’язані зі спортом – так виробляється звичка.

▪️Коли ти завантажений і постійно варишся у потоці інформації, але маєш годину-півтори на біг чи плавання, у той час можеш повністю відволіктися. У результаті після занять спорту відчуваєш себе більш оновленим. А якщо спорт ще й регулярний, то після постійних занять людина стає значно спокійнішою. Хтось казав: «якщо людина регулярно бігає – вона не може бути злою». Щось в тому є.

▪️Під час підготовки хлопці усвідомили, що на довгому відрізку часу займатись фізкультурою – досить нудне заняття, тому потрібна формула довготривалої мотивації. І працює воно приблизно так:
Якщо ти вмотивований зробити щось (Ironman, проплисти перший км, врешті-решт навчитись плавати) – ти ставиш собі якусь ціль. А далі – момент дисципліни і комфортного способу досягнення цієї мети. Що це означає?

«Наприклад, я вирішив, що хочу пробігти марафон в Афінах в кінці листопада. У мене є пів року, я вмотивувався, але цього вистачить буквально на кілька тренувань. Після постановки цілі я беру тренера, ми з ним розплановуємо ціль в часі: розуміємо, коли буде який етап підготовки. Я приєднуюсь до групи людей, які тренуються разом. Дехто з них має таку ж ціль, як я, і ми разом один одного мотивуємо. Таким чином, процес тренування перестає бути нудним і монотонним, а стає веселим, зрозумілим, безпечним».

Ключове слово – «ціль». Якшо в тебе є ціль – справді твоя, усвідомлена, ніким не нав’язана, це вже пів діла. Це моторчик, який тобою рухатиме впродовж всієї дистанції.

Після того вибирай, яким способом тобі було б найкайфовіше досягати своєї цілі. Варто поставити акцент на задоволенні: якщо тебе злить біг чи йога, ти ненавидиш запах хлорки, маєш алергію на коней, риб чи людей – не муч себе. На все свій час. А наразі серед того нескінченного списку різновидів руху ти точно знайдеш щось до душі.

Далі, згрубша, само піде. Адже, спорт, така штука – хочеш ти того чи ні, але почуватимешся краще, незалежно від того, де ти стартував.

За текст дякуємо Helen de Koni

У новому випуску про подяку розповідаємо, як розвивати культуру вдячності.

1. Фіксувати моменти варті подяки, навчитися їх помічати.

Насправді причин подякувати є безліч, і не лише тоді, коли вам допомагають. Часто люди роблять абсолютно «невидиму» роботу, до якої треба приглянутися, підтримують нас у важкі моменти, роблять щось більше, ніж стоїть у завданні перед ними, жертовно вкладають свій час або інші ресурси, з’являються у слушний момент, виконують завдання, які ми сприймаємо, як належне. І в кожній цій ситуації можна зафіксувати момент, вартий похвали і подяки.

💠 Порада: виділіть час ввечері, щоб згадати день, людей і події, які вартують подяки.

Можливо, вам доведеться «взути їхнє взуття» − уявити себе на їхньому місці і зрозуміти, яких зусиль вартувала певна дія, в яких умовах перебуває людина, або від чого вона відмовилася, щоб виконати це завдання. Щоб не забувати, напишіть собі на моніторі: «Сьогодні я дякую за ____» І незабаром ви будете помічати, що навколо стільки багато людей і вчинків, які варті вашого «дякую».

2. Більше, ніж «дякую»

«Я завжди дякую. Мене навчили з дитинства, що треба бути ввічливим» − можливо, дехто з вас це скаже, читаючи наш допис. Справді, нас змалку вчать дякувати та часто це, на жаль, лише данина ввічливості.

Ми чуємо «дякую. Ти молодець», але в цих словах не відчуваємо тепла і душі, а інколи ми не розуміємо, що саме було зроблено добре, за що мені дякують.

💠 Порада: замість «дякую за допомогу. Ти мені круто допоміг» можна сказати «Дякую за те, що ти відгукнувся/лася допомогти і знайшов час для мене. Я потребував/ла допомоги людини, яка має досвід в цій справі і ти додав слушні доповнення. Тобі дуже добре вдалося_____, найціннішим для мене стало_____, це мені допоможе _____.»

3. Подяка, як невід’ємний елемент нашої будь-якої взаємодії та роботи.

Спробуйте починати зустрічі, сходини із подяки конкретним людям. Подяки можуть бути як особисті, так і колективні, але обов’язково озвучте імена членів команди.

💠 Порада: готуйтеся до цієї частини, перед цим запишіть, кому і за що ви вдячні, зафіксуйте усі позитивні дії, які допомогли вам йти до спільної цілі. Завершуйте свій тиждень написанням кількох листів, повідомлень − подяк.

Якщо ви керівник групи (курінний\а, гурткови\а, очолюєте проєктну команду, станицю тощо), учасники мають чути від вас подяку найчастіше. Тоді команда культивує це і між собою. Стається щось на зразок гри в сніжки, адже й інші починають обмінюватися подякою.

☝️І наостанок вияснимо, чому важливо розвивати культуру подяки:

- якщо люди дякують одне одному, вони схильні більше довіряти одне одному, і мотивація в команді зростає.
- практикуючи щодня подяку, гормон стресу знижується на 23%. - вдячність прищеплює емоційну та фізичну стійкість.
- ми фіксуємо добрі справи, акцентуємо на цьому свою увагу, і таким чином сприяємо поширенню добрих справ і добрих моделей поведінки.
- у середовищі, де практикується подяка, люди відчувають себе цінними. У такому середовищі зменшується ймовірність емоційного вигорання.

Дякуйте один одному, дякуйте собі. Практикувати подяку − цінувати добро, яке людина приносить у світ, цінувати людей, що поруч, цінувати себе.

За статтю дякуємо Ljybov Zhurko

«Що треба сказати?», «А чарівне слово?», «Не забудь подякувати?». Такі звичні з дитинства фрази що мали б прививати нам вдячність. Натомість перетворюють подяку на звичку, яку часто ніхто й не зауважує.

Однак вдячність − щось дуже важливе і глибоке. Вона формує наш світогляд і спосіб мислення, будує культуру стосунків, зміцнює самооцінку і позитивно впливає на здоров'я. Уявляєте? Усі ці переваги завдяки одній невеликій «практиці щирого дяку»! Розповідаємо, чому саме так:

💠Про світогляд

Наш мозок еволюційно схильний помічати більше ризиків і негативів, ніж позитивних і безпечних моментів. Тож коли ми стаємо уважнішими до речей і подій, за які можна подякувати, ми тренуємо у собі здатність бачити добре. І не лише у смачному борщі від бабці чи допомозі з математикою від подруги, а й у тому, як гарно світить сонце чи як мелодійно стукає дощ по шибках. А ще більше цінуємо власні зусилля і здобуті результати. А хіба не це визначає яким ми бачимо світ? На чому ми концентруємося − перешкодах чи можливостях? Як сприймаємо свою відповідальність?

💠Про стосунки

«Дякую, що взявся навести лад з внесками та інвентаризацією гурткового майна» звучить значно краще, ніж «а чого ти не зробив то в ексельці, як усі нормальні люди», погоджуєтесь? Уміти подякувати, побачити зусилля, відзначити зроблену роботу створює просто якусь магію у стосунках. Люди охочіше вам допомагають, коли бачать і розуміють свою цінність, і готові демонструвати таке ж ставлення до вас. А ще стосунки, у яких присутня вдячність, мають вищий рівень довіри.

💠Про самооцінку

«Сьогодні я пробіг кілометр і це я тільки перший день бігаю, але ж я молодець, дякую собі» :) значно корисніше, ніж, «але я здихля, от Ромко вчора виставив в інстаграмі маршрут пробіжки 10 км і ще й по нерівній дорозі…». Таке просте речення вчить одразу кількох сенсів: реалістично оцінювати себе, порівнювати свої результати зі своїми ж іі підтримати мотивацію − робити це знову. А ще важливо помічати те гарне і добре, що є у нас, дякувати за це і розвивати.

💠Про здоров'я

Дослідження, яке провели психологи доктор Роберт Еммонс із Каліфорнійського університету в Девісі й доктор Майкл МакКеллог з Університету Маямі, показало що:

1. люди, які практикують вдячність, відчувають менше страхів і тому краще сплять. А цей кращий сон і менше стресів теж корисні, бо вони зменшують ризик серцевої недостатності.
2. Підвищує рівень дофаміну − гормону радості і підвищує опірність переносити стресові ситуації.
3. покращення серцевого ритму і зниженню артеріального тиску

💠Бонус: бачити красу і бути в моменті

А ще вміння дякувати, дозволяє «спинити момент», сказати «вечірнє сонце − дякую за день», прогортати в пам'яті всі гарні емоції і миті, подивитися на складні ситуації під іншим кутом чи з перспективи :)

А в наступному пості ми ще й розкажемо як це − «дякувати правильно» 😇

Дякую,що прочитали цей допис. За ваш час і увагу − вони безцінні. А як залишите коментар і поділитися найкращим «дякую», яке коли-небудь хтось сказав вам − ми будемо не лише вдячні, а й щасливі 🥰

За чудову статтю дякуємо Mariya Oliynyk!

Продовжуємо дізнаватись більше про безпеку разом з Safety Park! Заохочуємо ознайомлюватись з нашими нотатками та лекційними матеріалами організаторів, щоб робити наше спільне середовище безпечнішим!

😱 Цього тижня ми слухали блок лекцій про протидію насильству

📝 Ось презентаційні матеріали лекторів:
Херасмент та Газлайтинг, як протидіяти - https://bit.ly/3csdoGn
Домашнє насильство, дії особи що його вчиняє - https://bit.ly/2BuFm7J
Види насильства над дитиною - https://bit.ly/3cAmD7t
Тактики дій осіб, які вчиняють насильство - https://bit.ly/2MxjnPJ
Психологія злочинця - https://bit.ly/2A4INl7

📌 Що ми навчились:
⁃ в Україні немає досконалої законодавчої бази про насильство, тому «проблеми не існує», ми мало говоримо про проблему вголос і потрібно це змінювати;
⁃ Вчинки, які зачіпають, лякають або принижують людину, створюють несприятливу обстановку на роботі чи у ВНЗ називають "Херасмент", це як дорослий "булінг";
⁃ Приклади: двозначні листи чи повідомлення, образливі жарти, недоречні жести/свисти, сексуальні коментарі про зовнішність, недоречні зображення чи відео, образливі коментарі про орієнтацію чи ідентичність, запитання про інтимне;

⁃ В основі "Херасменту": маніпуляція, дискримінація, приниження, домінування;
⁃ Як запобігати: говорити про це, формувати культуру ненасильницької поведінки, затверджувати корпоративну політику, проводити навчання, навчити повідомляти про проблему, продумати процес повідомлення про херасмент (бо докази психологічного насилля зазвичай відсутні);

⁃ "Газлайтинг" найчастіше стосується взаємовідносин чоловіка і дружини. Форма психологічного насильства, головну роль в якій грає заперечення фактів, емоцій, постійне підкреслення неадекватності сприйняття, посилання на емоційний стан;
⁃ Судова практика зазвичай відсутня бо немає чіткої нормативної бази і складно розглядати
⁃ Психологічні стадії жертви: заперечення -> опір -> залежність;
⁃ Як розпізнати: газлайтери часто брешуть або перебільшують і роблять скандал, коли їх хочуть вивести на чисту воду, не поважають особисті кордони, люблять домінувати і контролювати;
⁃ Що робити: вести бесіду за своїм сценарієм, розвивати вміння довіряти своїм відчуттям, відстоювати свою позицію, запитати оточуючих чи справді це є, дивитись менше в очі газлайтера.

Домашнє насильство:
⁃ Насильство це свідомий вибір людини, яка його вчиняє. Це систематичні умисні акти фізичного, психологічного, економічного, сексуального насилля по відношенню до близьких
⁃ У новинах часто говорять про акти насилля, але не розказують про притягнення до відповідальності - виникає враження, що насильсто це норма і немає механізмів протидії, а це не так;
⁃ Заазвичай нормою стає "як було в моїй сім’ї так буде і в мене". Насилля має властивість передаватись поколіннями;
⁃ Механізм виникнення насильства: психологічна атака -> формування відчуття провини -> підміна ідеалів злам та особистості;

⁃ Як це відбувається: зростання напруги -> акт насильства -> відчуття провини ->вибачення і створення виправдання (фантазія) -> планування -> створення необхідної ситуації і наново зростання напруги -> акт насильства ->... Насильство має циклічний характер;
⁃ Захисні механізми жертви: заперечення, заміщення, раціоналізація, ізоляція;
⁃ Дитина як свідок насильства - травмується і також стає жертвою насильства;
⁃ Говорити з жертвою треба наодинці і плавно. Запитувати про ситуацію не тому що цікаво, а з бажання допомогти, запропонувати конкретну допомогу, підтримуючи і поважаючи рішення співрозмовника;
⁃ Діти мають знати, що насильство в сім‘ї це не ок. Потрібно займатись просвітництвом;
⁃ Щоб справитись з ситуацією потрібно трансформувати травму у досвід - звернутись по кваліфіковану допомогу;

Насильство над дітьми:
⁃ Після просвітницьких занять діти розкриваються і готові ділитися проблемами;
⁃ Має бути система просвітницьких занять, щоб дитина мала час структурувати і усвідомити знання;
⁃ У школі має бути політика протидії насильству, залучати до цього батьків;
⁃ Важливо щоб дорослі були першоджерелом правдивої інформації;
⁃ Коли дитина розказує про акт насильства: поставитись до дитини серйозно, залишатись спокійним, бо наші емоції можуть додатково травмувати, заспокоїти і підтримати дитину словами;
⁃ Після публічного "камінгауту" нормалізувати напругу всіх, хто почув інформацію про факт насильства (якшо це наприклад шкільний урок) і запропонувати дитині поговорити про це окремо;
⁃ Треба навчити дитину: довіряти своїм почуттям та інтуіції, вміти розрізняти хороші та погані дотики/дії;
⁃ Діти мають виховуватись як особистість, щоб уникнути формування віктимної поведінки, без гіперопіки і високого рівня вимог і очікувань;

⁃ Як ідентифікувати вигідну позицію жертви: прибідняється, надмірна скромність, прийнято скаржитись на невдачі, непристойно розказувати про перемоги, навмисне викликають відчуття співчуття, пасивна агресія, потреба у захиснику, який би вирішував проблеми.

Разом з вирішили зібрати кілька порад, як реагувати на негативні події та новини навколо 😌

1.Те, що роблять майже всі – мінімалізувати вплив тригеру – обмежити читання новин у часі (15 хвилин на день) і читати лише перевірені джерела. Можна відписатися від сторінок чи друзів, які подразнюють найбільше – розганяють паніку, поширюють неправдиву інформацію, сіють паніку. Тож, маємо правило перше – контролюй те, що споживаєш і не «напихайся» всім, що трапилося «під руку».

2.Систематизувати інформацію і визначити, де і який я маю вплив. Тож, правило друге – обирай правильні точки, куди прикладати свої зусилля, а не розпорошуйся на те, де нічого не можна вдіяти.

3.Організувати стабільність довкола: ефективно організована рутина, змістовні та ресурсні справи щодня, добрий час з сім’єю і друзями, впорядкування оточення і діяльності – все те, що можна перебачити і зорганізувати – повертає відчуття контролю. Правило третє – налагоджуйте щоденне планування і розподіляйте енергію.

4.Пильнувати, підтримувати і розвивати своє середовище. Дуже важливо, щоб довкола були люди, які можуть підтримати, послухати, розрадити, показати інше бачення. Цінність середовища – неймовірна. Тому правило четверте – дбайте про тих, хто поряд.

5.Створювати і працювати. Добре правило-практика – робити, те що можу. Організовувати події і посиденьки, проводити лекції, писати, різьбити, малювати, виводити на ринок нові послуги. Словом, діяти і діяти якісно. А ще можна вчитися, опановувати нові навички, робити те, що вже забулося чи те, що відкладалося (танцювати, наприклад).

6.Бачити зміни. Насправді багато, що змінилося. Вже багато чого не мине повз увагу і не можна просто «сховати і злити», просто зміни значно повільніші, ніж ми хочемо, але вони є.

7.Дивитися на все з перспективи. Тренувати метапозицію (погляд на ситуацію збоку) і бачити, як воно все виглядає не зсередини, а в контексті – геополітичному, соціальному тощо.

8.У той же час треба пильнувати на свої ресурси – трохи спорту і руху, трохи змістовних занять, трохи лежань у ванні і то помагає. Бавитися з дітьми, говорити, вибирати картини чи самим малювати, трохи часу на те, щоб чутися добре. Вивчати рослинки, гуляти з псом, досліджувати навколишні території, пекти хліб і пляцки, шукати старі родинні рецепти і розказувати старі історії. Розглядати старі фотографії і згадувати, що було за ними. Словом, зберігайте спокій і читайте Франкла.

9.Бути добрим до себе і не вимагати забагато, не чутись винним за те, що не чуєтесь зле дозволяти собі розлізтися і поплакати. Дозволити собі тривогу і трохи подобатися. Вгорнутися в когось і поплакати. І хоч Ліна стверджує, що «слабкість – це одна з диверсій», все часом, вона (слабкість) – це ознака того, що ми ще живі.

За поради дякуємо Mariya Oliynyk

Вже у вівторок розмовлятимемо про інклюзію в українському Пласті.

Ділимося з вами чудовою новиною☺️
Віднедавна до нашої команди доєднався дитячий та підлітковий лікар - психіатр, кпт - терапевт з Лондона Dennis Ougrin (Ватага Бурлаків). Це для нас неабияке професійне підсилення та можливість ще ширше говорити про ментальне здоров'я.

За лінком https://cutt.ly/Dy7C7ac ви можете переглянути вебінар Дениса, в якому він розповідає про наступне:
☑️ Основні індикатори громадського психічного здоров'я
☑️ Які заходи можуть покращити громадське психічне здоров'я
Мова лекції - українська.

Підготували допис спеціально для юнацтва 😉

Наскільки глибоке наше розчарування, залежить від розбіжності між нашими очікуваннями та реальністю.
Чим яскравіше ми мріяли та уявляли літо − будували плани на табори, малювали в уяві ватри, спільний радісний час з друзями та пережиті емоції, готувалися до нових мандрів і пригод − тим важче прийняти те, що від більшості з цього доводиться відмовитися.

😒 Що ми відчуваємо при розчаруванні? Гнів, роздратування, безсилля, апатія, а може страх − знайомо?

Ділимося кількома порадами, які допоможуть впоратися з розчаруванням:

▪️Назви свої почуття − це допоможе краще зрозуміти себе. “Я відчуваю роздратування, бо….”, “ я розчарований (а) бо….” Також ти зрозумієш, що тебе найбільше засмучує. Можливо, ти боїшся, що твої друзі забудуть про тебе, через те, що ви не матимете нагоди побачитися або ти розчарований (а) за згаяне літо, оскільки наступного року, не матимеш змогу поїхати на ці табори через навчання тощо.

▪️Подумай над трьома варіантами, що ти можеш зробити, щоб отримати те, що хотів(ла) за тих умов, що маєш? Таким чином, ти береш ситуацію під контроль, а разом з цим знижується рівень тривоги і відчуття безпорадності. Ти точно зможеш придумати і знайти рішення. Ти креативний(а) і тобі під силу придумати, щось непересічне і оригінальне, щоб тримати зв’язок з друзями на відстані, або запланувати з батьками мандрівку невідомими місцями своєї околиці і записати про це влог. Можливо, ти таким чином не лише допоможеш собі, а й іншим, що мають схожі відчуття.

▪️Якщо емоції все ж беруть вверх, ти відчуваєш, що потребуєш сторонньої допомоги, звернися за порадою або розмовою до людей, які можуть об’єктивно подивитися на ситуацію і допомогти тобі: батьки, виховник, друзі. Не бійся поділитися своїми думками і відчуттями. У цей період багато дорослих, підлітків і дітей мають схожі почуття. Ми не самотні у своїх розчаруваннях, але спільно нам легше перейти цей період.

▪️ Добрі звички і хобі допоможуть розсіяти почуття розчарування і позитивно вплинуть на емоційний стан: обирай прогулянки, перебування на свіжому повітрі, малювання, спорт − знайди свій варіант. Можливо, перед будовою нових планів, варто підтримати і подбати про себе.

▪️Уяви себе в щасливому стані і пригадай, що речі, які тебе засмучували в минулому, зазвичай тривали недовго. Ця ситуація не виняток. Зараз ми повинні прийняти реальність − це теж один з рецептів уникнення розчарування, і пам’ятати, що у майбутньому все зміниться.

Незабаром ми зустрінемося з друзями і ще міцніше цінуватимемо нашу дружбу, ватри будуть ще гучнішими, бо ми скучили за ними і тепер радітимемо ще дужче, пластові табори стануть ще незабутнішими, оскільки кожен матиме змогу краще до них підготуватися, за цей період ми підготувалися до нових викликів і здобули багато нових фантастичних навиків. Обов’язково підсумуйте і запишіть все добре, що ви пізнали і здобули за цей час.

Якщо наші поради тобі допомогли, тоді ти можеш допомогти своїм друзям, які відчувають схожі переживання. Вони також потребують твоєї підтримки, а спільно ви можете творити великі, фантастичні справи ☺️

Авторка: Ljybov Zhurko