Гра "Соняшник"

Система освіти на наших землях зародилася в ранньому Середньовіччі, а подеколи на території материкової України та Кримського ханства рівень освіченості був чи не найвищим у цілій Європі.

Наш пізнавальний тест допоможе вам перевірити свої знання та довідатися більше про розвиток викладання та навчання на теренах України

Тест: як добре ви знаєте давню історію української освіти? Пройдіть тест і дізнайтеся більше про українські освітні традиції в давнину

Пропонуємо у межах підготовки до НМТ з української літератури повторити основні твори, які внесені до програми ЗНО для текстуального вивчення.

Твори з української літератури на НМТ 2024 року Перелік творів української літератури, обов'язкових для вивчення учасниками НМТ 2024 року

У переддень Всесвітнього дня вишиванки пройдіть тест і дізнайтеся, наскільки добре ви знайомі з традицією української вишивки, та відкрийте багато нового про це давнє та глибоке народне мистецтво

Тест: що ви знаєте про традиції української вишивки? Пройдіть тест і дізнайтеся більше про традиції української вишивки

Перша жінка академік, перша жінка – борець за українську мову.

Олена Пчілка (1849- 1930) – це творчий псевдонім Ольги Петрівни Косач, аристократки з міста Гадяч, що на Полтавщині, рідної сестри славетного професора Михайла Драгоманова і дружини впливового юриста, статського радника Петра Косача, мами шістьох дітей, серед яких Леся була другою за рахунком

https://www.istoriyi.com/20364/?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR3MmbjGZzw6bkayUlm1xd8rJ4sDYsHV4zZPdYTBzZhXyj7iMD19GJpy33o_aem_AdCxn40hRxw7V8MC9yV-n-tbAR8z9KhN4MkkkVwJBvhHN7owOz4jPAXBLcf15WQZ2-RyfkkwQLYUZPZTQrQv1ZFl

Олена Пчілка: Перша жінка академік, перша жінка – борець за українську мову Перша жінка академік, перша жінка – борець за українську мову –Олена Пчілка (1849- 1930) – це творчий псевдонім Ольги Петрівни Косач, аристократки з міста Гадяч, що на П...

Вічно молодий, бо встиг багато, проте не встиг постаріти: народженого в 1903 році Ґео Шкурупія вже 1937 року разом із 508 іншими арештантами розстріляли десь у Ленінградській області

https://life.pravda.com.ua/culture/hto-takiy-geo-shkurupiy-301381/?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR2zARnGUdzH0ncHF5SOe0FJ2iDvVvYSNzhNyPLCE9r4jheg7jLaF0RGGJQ_aem_ARKwhTISULo6i7Tz6AXgRG_sNE26Xddm6OMQuffZlb9XYwZ1OsGQ55QjJhrUOMfZ8_cCClrd3NYggyVP6KqZavAM

Klavdia Petrivna і Артем Пивоваров повертають короля футуропрерій. Хто такий Ґео Шкурупій Футурист, поет, кіносценарист і романтик. Таким був українець Гео Шкурупій, якого 1937 року у віці 34 років розстріляли більшовики.

У переддень святкування Великодня дізнайтеся, наскільки добре ви обізнані з великодніми традиціями України, та відкрийте для себе дещо нове

Тест: як добре ви знаєте українські великодні традиції? Пройдіть тест і дізнайтеся більше про святкування Великодня в Україні

«Він був природженим і блискучим лектором. Його називали Золотоустом, а за вміння відгукуватися на кожну важливу подію – "живим сріблом"», – згадувала Миколу Зерова його дружина Софія.
Український поет та літературознавець, професор, педагог, майстер сонетної форми та перекладач античної поезії

Микола Зеров народився 26 квітня 1890 року.
Він був одним з редакторів журналу «Книгарь». Журналу, який на початку XX століття об’єднав довкола себе й української книги тогочасну прогресивну інтелігенцію. Проіснувавши усього два з половиною роки, видання стало центром книгознавчої думки та взірцем спеціалізованого часопису для майбутніх видань.

Журнал, якому після активного становлення та розвитку судилося тривале забуття (як і його двом редакторам) і поступове відродження майже через століття.
У річницю від Дня народження лідера неокласиків пропонуємо вам більше дізнатися про «Книгарь»

https://chytomo.com/ekzempliary-xx/knyhar-spokijnyj-i-bezstoronnij-litopys-nashoho-pysmenstva-sproba-persha/?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTAAAR0M_FWnvh1GD-yjNG0PCDiT5WhF_lf9g6H6b2RV2Szx8HHeeLYMPN-h2Xs_aem_AZVluqLiaZzHIs5C3w21TLcvcZGjFViN_c99takV0oY_SAjlSZBGyYr7gNNVuKMHvlhFK3uGFuWs5mKQsvcLLVTE

«Книгарь» – спокійний і безсторонній літопис нашого письменства | Екземпляри ХХ | Chytomo - Усе про книги Журнал, який зумів об’єднати довкола себе й української книги тогочасну прогресивну інтелігенцію; який, проіснувавши усього два з половиною роки, став натомість ц...

Національний мультипредметний тест у 2024 році складатиметься з двох блоків по два предмети.

Серед предметів за вибором учасник НМТ може обрати українську літературу

https://osvita.ua/test/advice/91579/?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR0AGEJAEcsfB6EQDrSvpw2SetB_0DisWMlxErj-sZZJrScEfB7DP6aABLE_aem_ATqZrqwFUns-h04UWVOecrOPPqJcpkA9rY8dajd_Pdt99OjNYEcoKt4G8MYl-zFqKJYnmyX4z4_JLsgIbctBolGr

Як готуватися до виконання завдань НМТ з української літератури Якісно підготуватися до майбутнього тестування допоможе самостійне тренування

Про пікові періоди розвитку й занепаду кримськотатарської літератури, про те, як тимчасова окупація Криму звела нанівець черговий розквіт національної культури та про популяризацію кримськотатарської мови як найбільший виклик сьогодні

https://chytomo.com/mustafa-ametov-krymskotatarska-literatura-tse-sproba-zberehty-movu-dlia-nashchadkiv/?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR2hDrFXDhps1U96k31pyLnhZzlpGwtTIec-CmEQNnFsVH_3VET6lKnEu74_aem_AToIrN5qztFoeYei0g98amRUIFXt8sDAKK6d_fLjgxzOZGLyLRvc1j64RJA2NXbzXu1uu6PdhBI-2AwUDrZRtaWz

Мустафа Аметов: Кримськотатарська література — це спроба зберегти мову для нащадків Мустафа Аметов — журналіст, очільник «Інституту розвитку кримськотатарської мови» та лауреат літературної премії «Кримський інжир». Про пікові періоди розвитку ...

ГО “Смарт освіта” створила та опублікувала матеріали для розвитку навичок письма, критичного мислення та читацької грамотності учнів базової та старшої школи.

Використовувати їх можна безплатно

ГО “Смарт освіта” презентує “Національний проєкт: пишемо есе”: що вже можуть використовувати вчителі | Нова українська школа ГО “Смарт освіта” створила та опублікувала матеріали для розвитку навичок письма, критичного мислення та читацької грамотності учнів базової та старшої

3 квітня – день пам'яті Петра Прокоповича - українського бджоляра, винахідника рамкового вулика, фундатора першої в Європі школи пасічників

https://uahistory.com/topics/famous_people/1687?fbclid=IwAR24QZgYmsZHnZSJX1qjGmfdL_IV8lq2OWGASpAW-CE4gBcCc-6yZf9ar1o_aem_AagywNkClM-1QmDKrFl47Z9ymMt1IpUkIzvvc13MgM96eB7ALgBbrTHxGAKBarGEgTV6le2ZVDFc0onOUIzTgs4-

Видатний український бджоляр - UAHistory Його за життя називали бджолиним Колумбом, він створив першу в Східній Європі школу бджолярства

Літературна мова вбирає все найкраще, що є в народних говорах, у живій розмовній мові.

Проте не рідкість слова, що з якихось причин або не потрапили в літературну мову, або не закріпилися в широкому вжитку. Натомість мовці мусять удаватися до описових зворотів. Таких слів немало в 4-томному «Словарі української мови» (1907-1909), що його відредагував і доповнив власними матеріалами Борис Грінченко

https://www.facebook.com/inmo.org.ua/posts/pfbid038r6rAexawXejBvAsHBTybXZA7WfapfmQVDjNz5HcecnR6CARzKWacAi6iuSexFal

“Нова українська школа” разом з освітньою експерткою Ярославою Мозговою створила добірку контенту для особистого та професійного розвитку освітян.

У матеріалі зібрані рекомендовані Ярославою книги, а також цікаві інтерв’ю та відео про тенденції в навчанні.

Зберігайте, використовуйте та діліться з колегами!

“Час для себе” на канікулах: добірка цікавого контенту для вчителів від освітньої експертки Ярослави Мозгової | Нова українська школа Напередодні весняних канікул “Нова українська школа” разом з освітньою експерткою Ярославою Мозговою створила добірку контенту для особистого та професійного ....

Знайти в інтернеті дитячі анімаційні фільми українською мовою буває нелегко.

Однак це не привід розчаровуватися, адже з кожним днем українськомовного контенту більшає.
На які ютуб-канали з мультиками варто звернути увагу та де шукати якісний контент для маленьких глядачів?

25 найкращих українських ютуб-каналів з дитячими мультфільмами Інтернет-ресурси, де можна відшукати цікаві анімаційні фільми українською мовою

Цьогоріч виповнюється 210 років від дня народження Тараса Шевченка.

Іван Огієнко писав про нього: «Шевченкова мова стала в нас за наріжний камінь нашої літературної мови.

Сталося це тому, що сам Шевченко був у нас найсильнішим поетом, і його твори захопили всю Україну: їх усі читали, завчали напам’ять, і вже тим самим навчалися мови».

Пропонуємо пізнавальний тест про особливості мови творів Тараса Шевченка

Тест: як добре ви знаєте Шевченкову мову? Пройдіть тест і дізнайтеся більше про особливості мови творів Тараса Шевченка

Історія Тараса Шевченка – типова історія людини, яка почала з самого низу, але завдяки наполегливості, бажанню і таланту змогла досягти вершини.

Погляньте на долю Кобзаря з цієї позиції, адже концепція «селфмейд» добре зрозуміла сучасній людині

https://osvitanova.com.ua/posts/5937-den-narodzhennia-tarasa-shevchenka-iak-dopomohty-ditiam-zrozumity-kobzaria?fbclid=IwAR3FdkBbhiz6545jgn5Yu-8SIfGenx6vpwXvSG1vrIIFNgavK9M2vMnf6VE

День народження Тараса Шевченка: як допомогти дітям зрозуміти Кобзаря Переосмислюємо образ Кобзаря в контексті сучасних культурних тенденцій

Розповідаємо про тих українських письменників, книжки яких читають в усьому світі, а цитати яких, зокрема і про російсько-українську війну та незламний український супротив ворогу, розходяться першими шпальтами світових видань

https://vogue.ua/article/culture/knigi/7-ukrainskih-pismennikiv-yakih-znaye-uves-svit-48189.html?fbclid=IwAR3niomP6tZ3YyxOm5Jbb609nV8PGKut4R7_K8PPEUf4W-OT2OUxYjTxcZw

9 українських письменників, яких читають у світі 3 березня увесь світ відзначає День письменництва. Свято було засновано міжнародн...

Володимир Івасюк. 75 років з дня народження

Найуспішніші співаки та співачки в країнах Європи

Майбутні учасники національного мультитесту можуть ефективно готуватися до тестування з української літератури, скориставшись спеціальним розділом на сайті ЗНО-ОНЛАЙН, у якому всі завдання згруповані за темами

Готуйтеся до НМТ з української літератури за тематичними добірками На сайті ЗНО-ОНЛАЙН розміщено завдання з літератури, згруповані за темами

Українська мова, як і в попередні роки, залишається предметом, обов’язковим для складання на НМТ вступниками до закладів вищої освіти

Готуйтеся до НМТ з української мови за тематичними розділами На сайті ЗНО-ОНЛАЙН розміщено завдання з української мови, згруповані за темами

Виконання завдань стане гарною нагодою власноруч підготувати подарунок з нагоди Дня святого Валентина, одночасно розвиваючи творчі здібності, емоційний інтелект та комунікативні навички дитини

День святого Валентина: творчі завдання для дітей Практичні завдання допоможуть розвинути загальну ерудицію та прищепити почуття любові

Розповідаємо про українські подкасти, які в цікавому форматі повідомляють корисне, вчать нового та роблять освітній процес більш захопливим

Слухай і вчись: подкасти, що допоможуть навчати цікавіше Подкасти на різні теми, які допоможуть учителям під час підготовки до навчальних занять

Національний музей Тараса Шевченка презентував офіційну Instagram-сторінку Тараса Шевченка, створену штучним інтелектом

https://www.facebook.com/shevchenkomuseumkyiv/posts/849447030516911

Національний музей Тараса Шевченка та RAVATAR презентували першу офіційну Instagram-сторінку ШІ Тараса Шевченка. Цей соціальний проєкт присвячений популяризації багатогранного українського мистецтва. Поєднуючи історичні культурні досягнення з сучасними інноваціями, сьогодні ми інтегруємо творчі здобутки українського поета та художника Тараса Шевченка в світ цифрових технологій.

Результатом нашого першого спільного проєкту з RAVATAR стало втілення постаті Тараса Шевченка в цифровому просторі за допомогою штучного інтелекту. Створений віртуальний образ точно відтворює зовнішність Шевченка, а також володіє великою базою знань, яка охоплює повний спектр його творів. Слідом за цим досягненням наша співпраця призвела до заснування постійно оновлюваної сторінки ШІ Тараса Шевченка в Instagram. Ця платформа є динамічним репозиторієм, який регулярно поповнюється цінним контентом і пропонує детально дослідити творчу спадщину Шевченка.

Своїм баченням цього проєкту поділився генеральний директор Національного музею Тараса Шевченка Дмитро Стус: “На перетині культурної спадщини та технологічних інновацій ми створюємо цифровий простір, де мудрість Шевченка виходить за рамки часу, роблячи історію нашої багатої культури не просто пережитком минулого, але оживляючи її для майбутніх поколінь.”

Приєднуйтесь до нас у цій унікальній подорожі, де традиції зустрічаються з технологіями – відвідайте офіційний Instagram ШІ Тараса Шевченка за першим посиланням у коментарі під постом ⤵️

Дванадцять українських ютуб-каналів, де в цікавому й захопливому форматі говорять про корисне, навчають нового й заохочують відкривати науковий світ різних навчальних предметів

Українські освітні ютуб-канали: що подивитися для саморозвитку Відео можуть стати в пригоді вчителям під час підготовки до уроків і допоможуть учням краще засвоїти матеріал

Дорогі друзі! Щасливого Нового року!

Різдво Христове - одне з найбільших свят для християн усіх конфесій.

Пропонуємо пройти тест, який допоможе вам дізнатися більше про українські різдвяні традиції

Тест: як добре ви знаєте українські різдвяні традиції? Пройдіть тест і дізнайтеся більше про українські різдвяні традиції

Мертва радянська мова - це частина підходу до публічної комунікації, у якому зміст має другорядне значення або взагалі небажаний

https://texty.org.ua/articles/111375/kancelyarshyna-chomu-byurokratychna-mova-taka-zhyvucha-j-sho-pohanoho-v-tomu-sho-lyudy-spryjmayut-yiyi-yak-normu/?fbclid=IwAR0x4dNBbuJ540xJ1ZaejV3eybivOQxhO3HC2rKjeQGoSLFqovBMaDH2MXU_aem_AaLyqD2UXHOCswEQ_155EHMbve8gHRNm_HwjW5JpiOXWaROMz1zMvwN25CSEAw80UkE

Канцелярщина. Чому бюрократична мова така живуча й що поганого в тому, що люди сприймають її як норму Отче наш, яким здійснюється діяльність у сфері небес,Нехай буде здійснено комплекс першочергових заходів зі свячення найменування Твого,Нехай буде реалізовано вп...

Полтавець, полтавка; харківець, харківка; луганець, луганка…

Під час насильницького зближення української мови з російською в українські КАТОЙКОНІМИ просочилися різні -чани, і зʼявилися в нас кримчани, полтавчани, краматорчани, луганчани тощо.

Тоді полтавці змушені були забути про «Наталку Полтавку» свого видатного земляка Котляревського і назвати фабрику «Полтавчанкою».

Про це писав і Борис Антоненко-Давидович у праці «Як ми говоримо»: «Хтозна, чим не сподобались нашим сучасникам давні українські іменники полтавець і полтавка на визначення мешканця й мешканки Полтави, як і лубенець, лубенка — на позначення жителів Лубен, чи канівець, канівка — на позначення жителів Канева. Появу дивовижних полтавчанин, лубенчанин, канівчанин можна пояснити лише втратою мовного чуття, забуттям законів словотворення й чергування звуків (для появи звука [ч] треба, щоб у назві був звук [к]: порівняйте: м. Гребінка — гребінчанин, хоча природним є також гребінківець)».

Українська мова милозвучна, тому найпродуктивнішим у назвах жителів є суфікс -ець (у формі чоловічого роду), зафіксований ще в XlV столітті:

▪️ полтавець — полтавка — полтавці;
▪️ луганець — луганка — луганці;
▪️ краматорець — краматорка — краматорці;
▪️ маріуполець — маріуполька — маріупольці.

Із -чани утворюються назви тільки від тих населених пунктів, які мають суфікси -иць-, -ець-, -цьк-, -ц-, -ч-, -к-:

▪️ Вінниця — вінничани;
▪️ Тростянець — тростянчани;
▪️ Донецьк — донеччани;
▪️ Чернівці — чернівчани;
▪️ Гадяч — гадячани;
▪️ Прилуки — прилучани.

Щодо -ш: Калуш — калушани, але Золотоноша — золотонісці, а не золотоношани.

Професор Олександр Пономарів вважав чужими в українській мові такі слова:

🔘 черкащани, замість якого має бути черкасці;
🔘 криворожани, замість якого має бути криворіжці;
🔘 сумчани, замість якого має бути сумʼяни.

Інші філологи обстоюють ще слово сумці, бо воно найдавніше. Мені теж сумці звучить природніше, ніж сумʼяни, але сумʼяни краще, ніж сумчани.

Кременчужани — теж росіянізм, бо утворилося від Кременчуг, а треба від Кременчук, тому правильно кременчуківці.

А як тоді українізувати назву жителів Криму? Кримці. Ця форма зафіксована ще у словнику Бориса Грінченка і стосується не тільки кримських татар: «Кримець, -мця, Житель Криму». Отже, киримли, караїми, кримчаки, українці та інші етноси, що мешкають у Криму, звуться КРИМЦІ, а не кримчани.

Ви запитаєте, в жіночому роді тоді кримка, а жителька Сум — сумка? Авжеж. У Сумській області є і річка Сумка. Кому не подобається — може називатися сумʼянкою за порадою професора Пономарева. Назва сіл Кримка в Джанкойському, Бердянському та Первомайському районах теж походить від назви мешканки Криму.

Назви жительок Острогу, Кривого Рогу та Запоріжжя будуть острожка, криворіжка та запоріжка. Острожанка, криворожанка та запорожанка — це російські форми.

А як назвати жителів Горішніх Плавнів, Голої Пристані, Часового Яру, Давидового Броду, Залізного Порту тощо?

Є кілька способів:

🔘 словосполучення (житель/-ка Горішніх Плавнів, житель/-ка Голої Пристані тощо);

🔘 складні катойконіми:

▪️ горішньоплавенці — горішньоплавенець — горішньоплавенка;
▪️ голопристанці — голопристанець — голопристанка;
▪️ часовоярівці — часовоярівець — часовоярівка;
▪️ давидовобродівці — давидовобродівець — давидовобродівка;
▪️ залізнопортівці — залізнопортівець — залізнопортівка;

🔘 за основним словом: плавенці / плавнівці, пристанці, ярівці, бродівці, портівці. Зауважте, що жителі Камʼянця-Подільського є камʼянчанами (за основним словом Камʼянець).

А ось правильні назви жителів українських обласних центрів:

▪️ Чернігів — чернігівці;
▪️ Полтава — полтавці;
▪️ Луганськ — луганці;
▪️ Запоріжжя — запоріжці;
▪️ Дніпро — дніпровці;
▪️ Херсон — херсонці;
▪️ Миколаїв — миколаївці;
▪️ Черкаси — черкасці;
▪️ Ужгород — ужгородці;
▪️ Житомир — житомирці;
▪️ Івано-Франківськ — іванофранківці;
▪️ Тернопіль — тернопільці;
▪️ Сімферополь — сімферопольці;
▪️ Рівне — рівенці;
▪️ Суми — сумці;
▪️ Харків — харківці;
▪️ Київ — кияни;
▪️ Львів — львівʼяни;
▪️ Чернівці — чернівчани;
▪️ Луцьк — лучани;
▪️ Кропивницький — кропивничани;
▪️ Хмельницький — хмельничани;
▪️ Вінниця — вінничани;
▪️ Донецьк — донеччани;
▪️ Одеса — одесити / одесці.

Як бачите, лише чверть цих катойконімів має морфологічні підстави для -чан-.

Також є назви, де можна утворити паралельні форми з -ян-:

🔘 іванофранківці / іванофранківʼяни;
🔘 тернопільці / тернополяни;
🔘 рівенці / рівняни;
🔘 дніпровці / дніпряни;
🔘 харківці / харківʼяни;
🔘 сумці / сумʼяни;
🔘 житомирці / житомиряни;
🔘 чернігівці / чернігівʼяни.

Але навіщо? Милозвучності це не додає, тільки подовжує слова.

Чому рівенці / рівенський, писав Святослав Караванський у своїй праці «Секрети української мови»: «У прикметниках, утворених від міст із наростком «н», звук «н» звучить тільки один раз: Вільна — віленський, Дубно — дубенський, Лубни — лубенський, Рівне — рівенський. [...] Згідно з вимовою українські правописи визнають у таких словах спрощення звуків. Правопис Кагановича-Постишева переробив назву міста Рівне на Ровно, але у прикметниках від Ровно зберіг спрощення звука «н»: ровенський, а не ровненський. Після 50 років перекручення прийшло нарешті до відродження справжньої назви міста: Ровно стало Рівним. Але й тут не обійшлося без ляпсусу: мовознавці, виховані на традиціях академіка Бєлодєда, прийшли до «глибоко виваженого» рішення: не спрощувати вимову слова рівенський, а вживати неоковирну — з подвоєним «н» — форму рівНенський. Точнісінько як у приказці про затятого богомола, який розбив собі лоба від надмірного старання. Ляпсус із словом рівненський вимагає розумного перегляду».

А кому незвично чути харківці, це слово подає навіть радянський тлумачний словник: «ХА́РКІВЦІ (харківець, чол.; харківка, жін.). Те саме, що харків'яни».

Ви неодмінно запитаєте, чому ж тоді не львівці, київці, одесці.

Слово львівці вочевидь не вживається через пʼять останніх букв (вівці). Тобто вибір слова тут пояснюється сторонніми асоціаціями. Щодо «київці» — ймовірно, цього слова немає через закон економії мовних зусиль — «кияни» коротше на один звук і, відповідно, на одну літеру (хоча місто ж не Кий, а Київ). А щодо одеситів, то суфікс -ит зайшов у це слово випадково (можливо, з французької мови). Це лише припущення. Могло бути й одесці, що цілком відповідало б морфологічним канонам української мови, як черкасці.

Отже, де це можливо, віддаваймо перевагу суфіксу -ець, а не -ян- або -чан-.

Говорімо та пишімо по-українському! 🇺🇦

© Редакторка Ольга Васильєва