OZart Architects

07.06.24

03.06.24

Фото 10.05.2024

Перший сніг…

Зеленський виступив на Саміті міст і регіонів «Українська система – як і будь-який нормальний європейський устрій – абсолютно протилежна російській моделі. Наша сила – в наших людях. У наших громадах, у ...

Шановані гості на урочистих відкриттях наших об'єктів із різницею у двадцять років…

Україна, Київ, стадіон Чайка (25 червня 2001)

РИБКУ З’ЇСТИ І НА ДЕЩО СІСТИ

Хоча для пана Ковшеватського, мабуть, це звична практика… У жовтні 2022-го на гнівний коментар під моїм постом написав у відповідь: «Мовчання — голосніше крику, а ігнор страшніше війни… Ніщо так переконливо не виявляє позицію як спокій і реальна байдужість. Особливо в «новинному жанрі». Ігнорування — це найстильніша і максимально жорстка демонстрація засудження. Чи не так, шановний Костянтине? Для чого протистояти явищу, коли можна не звертати увагу? Якщо реклама — рушійна сила торгівлі, то всілякі скандали — двигун реклами. Не до лиця солідному виданню дешево хайпувати. Маєте чудово розуміти. Незручні питання краще ігнорувати, ніж відповідати на них подальшими питаннями. Жонглювати професійно будь-чим навчають у спеціалізованих освітніх закладах. Сьогодні, можливо, в Академії Мистецтв і запровадили додаткову дисципліну, але за часів мого перебування у стінах КДХІ секретами цього жанру не ділилися».

Надати ресурс під фотосесію інтер‘єрів московської квартири пропутінського блазня і передбачливо спитати: «А яка ваша думка, шановні підписники?». Свідомо у пості я не торкався естетичних властивостей згаданого об'єкта — не варте обговорення. Але уявіть собі радянське професійне видання під час другої світової війни, яке публікує добірку фотоматеріалів з інтер‘єрами помешкання Бальдура фон Шираха, чи Хорста Весселя, і редактор запобігливо питається у читачів щодо вражень. А потім заявляє: «Це тільки з точки зору новин. Всього сто слів. Я ж попереджав».

Точиться інформаційна, ідеологічна війна. А з якого боку лінії фронту знаходиться пан Ковшеватський з його Прагматикою?

Відповідь моя пана редактора не задовольнила і вирішив чоловік «розпочати бойові дії»: спочатку розмістив пост на власній сторінці, де, не пояснюючи як слід передісторію, надав слово дурнуватим галасливим тіткам. «Критикесами» таких називала неповторна Фаіна Раневська, або «клімактеричними амазонками» — забанив разом з усім шоблом. І тоді пан редактор видалив на своєму ресурсі статтю «Сердцем Украины может стать каждый», щоб, бодай, хоч як насолити, щоб знали з ким маєм справу…

Колектив творчий втілив, і він вже не мій, не наш — об’єкт «Географічний центр України», хвала богу, живе своїм життям і є власністю народу. Це символ післявоєнної модернізованої, процвітаючої України, в якій, маю надію, не знайдеться місця пристосуванцям на кшталт пана Редактора, звикле живлячогося недоїдками зі столу олігархів-забудовників.

Артобъект «Сердце Украины» на обочине трассы Н16 в Черкасской области. Символ процветания и единства Украины установлен в географическом центре страны и изготовлен из металла, произведенного украинскими промышленными предприятиями...

Гостиная

https://youtu.be/-upqOuD3b5E

Арт-об'єкт "Серце України" || Географічний центр України Географічний Центр - "Серце України" являе собою об'ємно-просторову композицію, що розташована на узбіччі траси Н16 на віддалені 2,8 км на схід від міста Шпо...

Май, 2022

Проектування - 2021;
Реалізація - 2021;
Архітектори: Андрій МОРОЗ і Андрій ЯЛАНСЬКИЙ;
Інженер: Руслан ЖАДЕН;
Конструктор: Любомир МИКИТИН;
Ландшафтний дизайнер: Світлана ДОМБРОВСЬКА;

Якщо душа від природи крилата –
Що їй хороми – і що їй хати!
Що Чингісхан їй - і що – Орда!
В світі два ворога в неї, біда –
Два близнюки, нерозривно злитих:
Голод голодних – і ситість ситих!

Марина Цвєтаєва, 1918

Питання польоту завжди цікавило, просторінь неба притягувала погляд, а думки ширяли попід хмарами, сягали й вище. Споконвічне питання «Чи могла б людина літати, як птах?» стало мрією, сенсом життя, бажанням, чи не найголовнішим… «Чому люди не літають? Я кажу, чому люди не літають так, як птахи? Знаєш, мені іноді здається, що я птаха. Коли стоїш на горі, так тебе й тягне летіти. Ось так би розбіглася, підняла руки і полетіла. Спробувати хіба що зараз?» – ці відомі слова героїні п’єси О. Островського «Гроза» Катерини стали символічними в аспекті визначення польоту.
Проблема безкрилості людини продовжує хвилювати митців різних епох. Образ крил є в поезіях Лесі Українки, Богдана- Ігоря Антонича, Яра Славутича, О. Стефановича, В. Симоненка, Ю. Сегеди, Світлани-Майї Залізняк, Б. Олійника, І. Драча, у віршах зарубіжних поетів – Ш. Бодлера, С. Гарнера. Символічний образ у творах різних поетів має різні значення. Так, образ крил наскрізний у поезії В. Симоненка: любов матері, її турбота, ніжність, лагідність, вболівання за долю сина. Він стає узагальненим образом материнства, поряд з яким – образ України. Поет без Батьківщини «наче птиця без крил».
Крила – один із давніх символів, що знаходить утілення в художніх творах, які різняться за своєю родово-жанровою приналежністю. Образ крил посідав чільне місце у міфах і казках. Предки вбачали в польоті щось далеке, недосяжне, але високе, красиве й величне. Мотив крил і крилатості став провідним у визначенні символічного значення - високості, мрії, сили, піднесення, незалежності. І, звичайно ж, волі.
Із міфів різних народів світу дізнаємося про те, що крила були безпосереднім атрибутом богів. Так, окрилений червоний диск у єгипетській міфології був атрибутом бога сонця Ра та бога мисливців Гора. Гор, сокіл з розпростертими крилами, був утіленням неба, простору, безмежності, високості. Саме тому, напевне, з єгипетської міфології до нашого часу дійшло повір’я про те, що небо – це соколині крила, що розгорнулися над усім світом. Крила були ознакою також богині родючості, материнства, сімейного життя та заступниці дітей Ізіди, яка зображувалася із руками-крилами. Єгипетський бог Бес уважався покровителем породіль і ново-народжених дітей. Соколині крила та пов’язка на голові із соколиного пір’я також були прикметою захисту. Богиня неба Нут мала крила, що символізували захист землі від усього лихого. Тот – бог мудрості, науки, магії, винахідництва, медицини, астрономії. Його крила символізували досконалість, захист від недугів, єдність духу і тіла, досягнення вершини мудрості, опіку над тими, хто потребує допомоги. Відтак вислів «бути під крилом» означає опіку, захист, заступництво.
Крила птахів у грецьких богів слугували для пересування небом, сходження на землю. Богиня Ірида, яка переказувала людям волю богів, приносила добрі звістки, мала величезні райдужні крила. Ніка, богиня перемоги, за допомогою власних крил приводила до перемоги героїв у битвах, змаганнях, в музичних і гімнастичних дійствах.
Крила у грецькій міфології – символ любові та перемоги, і що цікаво, насамперед перемоги над собою. Відтак крила символізували силу людини, вміння долати перешкоди, рухатися уперед, не зупинятися на досягнутому, адже найважча перемога, яку людина здобуває над собою. Крила також були ознакою творчості, натхнення. Варто згадати крилатих коней Пегаса та тих, які були подаровані Посейдоном Пелопсу для участі у змаганнях на колісниці. Гермес, вісник богів, зображувався із крилатим жезлом кадуцеєм, у крилатих сандаліях і шоломі. Можна стверджувати, що крила у грецькій міфології означали сходження до вершини чогось (творчості, краси, блаженства, насолоди, розуміння мови птахів і звірів), польоту над чимось. Крила були символом виходу в інший простір – незвичайний, невідомий, безмежний, у якому людина може бачити себе з іншого боку: красивішою (внутрішньо), талановитішою, розумнішою тощо. Крила у давніх греків були ознакою духовного сходження. Політ, злет містять більш глибоке семантичне значення, ніж образ самого птаха.
У християнській символіці крила поєднані з променями сонця правосуддя, що освітлюють розум правих. Крила мають ангели. Як посланці Всевишнього, вони повинні виконувати його волю, оберігаючи людей і супроводжуючи їх на життєвому шляху. Символ, як зазначає М. Комариця, «поєднуючи ідеї польоту і захисту, традиційно вживався для означення духовного пориву людини, її взаємодії з Богом та світом».
Мотив крилатості посідає чільне місце у поезії Ліни Костенко. Крилатість у розумінні поетеси – це і щастя, і мрії, і працелюбність, і кохання.
«Є тільки дві речі, які ми можемо дати у спадок своїм дітям, перша – коріння, друга – крила». (Англійське прислів’я).
«У щастя людського два рівних є крила», «Троянди й виноград – красиве і корисне». (М. Рильський)
«Якщо раб має в душі крила – рано чи пізно він стане вільним. Якщо вільна людина носить у душі кайдани, то рано чи пізно стане рабом». (С. Вакарчук)

ПЕРШИЙ ВАРІАНТ «КРИЛА» (пошуковий). Форескіз мав за мету донести образну ідею та принципове рішення щодо об`ємно-просторової організації комплексу – географічного центру України.
Центр композиції являє собою майданчик (діаметром 15,5 метрів) у вигляді символічного циферблату годинника, де цифровим значенням відповідають пари крил – всього дванадцять. Висота конструкції – 2,6 м. Кожне крило репрезентує область України. Розміщення «областей» за сторонами світу – на схід, захід, північ і південь. Окремо, в середині - Черкаська, як приймаюча. Флагшток із національним прапором розташований на певному віддаленні від центру з західної сторони осі «схід-захід». З боку траси передбачена автостоянка для легковиків і автобусів. Головний підхід з південного напрямку, з боку існуючої автобусної зупинки. Довкола панорама на характерний ландшафт з травами і пшеничними полями.
Центральний майданчик – площа мощення (гранітна плитка) 189,0 м2. Радіальна доріжка (гранітна бруківка) – 1040 м2. Алея (від автобусної зупинки) – 103,0 м2. Загальна площа мощення – 1332,0 м2. Радіальна посадкова кишеня під декоративні рослини – 315,0 м2. Автостоянка розрахована на 5 одиниць транспортних засобів.

ДРУГИЙ ВАРІАНТ «КРИЛА» (проектний). Форму крил змінено у зв`язку з технологічними, конструктивними вимогами, а також стилістичними особливостями. Останні базуються на спробі зв`язати формальні пошуки художників «розстріляного відродження» 20-30 років минулого століття із сьогоденням, у такий спосіб встановивши історичну справедливість і відновивши перерваний зв`язок із великим трагічним минулим України. Єдина, незалежна вільна держава – кращий пам`ятник художникам-бойчукістам, Курбасу, Хвильовому, Підмогильному, Плужнику, Зерову, Вороному, Семенко, Кулішу, всім загиблим, хто виборював ціною життя, і живим, хто тепер вболіває за нашу свободу.
Діаметр центрального майданчика збільшений до двадцяти п`яти з половиною метрів. Конструкція крила являє металевий каркас, обшитий листовою сталлю 4-5 мм завтовшки та загальною висотою 4,8 м. Орієнтовна вага – тонна/одиниця. Кожну область символізує пара крил – всього 24 одиниці. Приймаючу (Черкаську) відображує гномон у середині. Малюнок мощення (з граніту) передбачає використання вмонтованих графічних деталей-ознак сонячного годинника. Сонячний годинник – алегорія часу, життя, безсмертя… Розрахунок виконаний таким чином, щоб безпосередньо тінь від кулі (складової конструкції гномона-вказівника) наближалась до місця призначення саме в день святкування Дня Незалежності. У центрі композиції під склом розміщено «лінзу», під якою на чорному тлі зберігається символічне серце країни. З наближенням відвідувачів спеціальне аудіо обладнання забезпечує звуковий ефект биття. Флагшток віддалений по осі на відстань у тридцять метрів на захід.
Площа мощення центрального майданчика складає 515,0 м2. Діаметр кола – 25,6 м. Обхідна доріжка-тераса – 1040,0 м2. Алея від автобусної зупинки – 103,0 м2. Загальна площа мощення – 1658,0 м2. Радіальна посадкова кишеня під декоративні рослини – 186,0 м2.

ТРЕТІЙ ВАРІАНТ «РОТОНДА і КОНТРФОРСИ» (пошуковий). Середньовічна ротонда романського стилю існувала в Києві в ХII-ХV століттях. Мала вигляд архітектурної споруди баштового типу з зовнішнім діаметром у двадцять метрів. Пам`ятка архітектури Київської Русі. Залишки фундаментів розташовані по вулиці Володимирській, 3. Палацова будівля, палата княжої ради, дім державних прийомів, цивільна будівля київської сеньйорії, сакральна споруда – наразі невідомо.
Контрфо́рс (фр. contre force — «протидіюча сила») або підстінок — вертикальна конструкція у вигляді висунутої назовні частини споруди висотою 4.8 м. Призначена для посилення невидимої стіни через прийняття на себе горизонтального зусилля розпору від уявних склепінь. Зовнішня поверхня контрфорсів безперервно похила, збільшуючись у перерізі до основи. Матеріал – монолітний залізобетон. Геометрія їх має також нагадувати уклінні силуети присягаючих лицарів… Стовпи, що підтримують єдиний, дарований Богом і долею неосяжний державний купол. Всього – двадцять п`ять, де кожний символізує область України. В центрі композиції розміщено п`ятидесятиметровий флагшток, на якому майорить національний прапор. Отвір з символічним «серцем України» розташований на осі північ-південь з боку головного входу.
Діаметр майданчика – 25,6 м. Площа – 515,0 м2. Площа проекції «ротонди» - 422,0 м2. Висота – 6,0 м. Площа посадкових кишень та клумб – 175,0 м2. Обхідна доріжка-тераса – 1100,0 м2. Гравійне поле – 355 м2. Асфальтований паркувальний майданчик – 222,0 м2. Центральна пішохідна алея (від автобусної зупинки) – 103,0 м2.

ЧЕТВЕРТИЙ ВАРІАНТ «ТОЛОС» (пошуковий). Толос в егейській культурі та античному світі кругла в плані культова споруда. Найбільш грандіозні, діаметр і висота яких сягала 4 метрів, відкриті у Мікенах (14 ст. до н.е.). У Фессалії та на Криті їх зводили ще у 8 ст. до н.е. Відомі зразки 7-6 ст. до н.е. в Етрурії та 5-4 ст. до н.е. у Фракії. До останніх близькі склепи керченських Золотого кургану та Царського кургану, що датуються 4 ст. до н.е.
Круглий майданчик по периметру оточений критою галереєю на колонах. Всього двадцять п`ять несучих елементів, розташованих парами. Матеріал – монолітний залізобетон. Поруч із «Черкаською областю» розміщено отвір, де під склом зберігається символічне серце України. Флагшток розташований у геометричному центрі кола.
Діаметр майданчика – 25,6 м. Площа – 515,0 м2. Площа проекції стійко-балочної конструкції - 422,0 м2. Висота – 6,0 м. Площа посадкових кишень та клумб – 175,0 м2. Обхідна доріжка-тераса – 1100,0 м2. Гравійне поле – 355 м2. Асфальтований паркувальний майданчик – 222,0 м2. Центральна пішохідна алея (від автобусної зупинки) – 103,0 м2.

Андрій Мороз: Серцем України може стати кожен - PRAGMATIKA.MEDIA - Україна, Київ Чому в одному випадку те, що називають мистецтвом, викликає в нас сильну хвилю емоцій, а в іншому — бачиться як результат формального та карикатурного методу? Архіт...

Project 1995-1996, arch. A.MOROZ

"DESIGN CONSIDERATIONS"

1. The Site
1.1 Existing Site
The existing Sports Complex Field actually has main entrance through the volume of designed Sports Complex divided into two main parts. The central grid of entrance is supposed «to keep» tightly all superficials around (including «floating» other volumes). The existing Squash Courts Block is one of them built close to the road.
1.2 Proposed Site
There are two main parts of the whole should be rised above:
a. Squash Court Block - with club members, players and spectators
b. HQ Offices (with staff) and Educational Part (with students as users)
The volume of new Squash Courts is located along the same road closely to which had been built the volume of existing squash courts. One's as a logical sequee of another. They have the same entrance, which can be served as a main entrance to the HQ Building. But in a case of need they can use it separately. Administration and Educational part of building is situated independently in the middle of the unit providing possibility to make an educational process more successful. By means of ramp you can reach first floor directly. It can be useful especially in the summer (during vacations). Library, snack bar, sports shop are located on the first floor.
Here is foreseed an area for exhibitions of sports equipment and maintenance. Car park is according Io the campus master plan (on the opposite side of the road).
2. Architectural Solution
Design of the building has been influenced mainly by two groups of factors. First, can be conventionally determined as macrofactors. They include demands of city plan (directions, connections with nearest sites, vehicle’s and pedestrian pathway's etc.), climate demands (including insolation). So, generally:
a. Technical requirements
b. Climatic requirements
In our case, they have shaped the diagonal steady fixed in the middle of composition which fact replies to the necessity of supporting that diagonal in masterplan created by road and students dormitories in front of main Sports Complex building. Another essential fact's an installation of grounds and fields around. That's the cause of emerged roundish frame. This kind of shape allows you getting a perfect survey over the grounds on the one hand. And on the other hand it's just a Cover, kind of Membrane protecting the HQ Building from the sun beating in the summer.
Finally, we have got a case of very strong orthogonalic solution what's compatible with immediate surroundings (especially with main building of Sports Complex) and in the same time we take in consideration all important directions in the area.
Second group of factors we could determine as micro factors. They include first of all a concept of Scale, all numbers of aesthetic requirements etc. In given case it's very important to find this real Scale always determined by volumes of buildings taken as a whole and relationship between different parts and elements. It’s evident that Disproportion in between huge importioned units of Sports Complex and surroundings. The scale of Building is titanic. In comparison with human scale of nearest houses (mainly portioned as an ordinary dwelling) it seems defiant. Actually, only two elements of Sports Complex point out real scale of building - Cylinders of stairs and elevators near Entrance. So, the building of Sports Department HQ must be as a bridge between human and unhuman, must be a transition element. Directly and indirectly it must harmonize the situation. Somehow that's the cause of borrowing the Cylinder as a stair to the new design of HQ building.
The whole composition is divided into the three main parts: Existing Squash Courts, volume of HQ building and new Squash Court. The surface of roundish glass cover must reecho with the roof structure of main Sports Complex building. In any case it's element of structure bearing almost the same functional assignment. That's why partly has been created an open gallery on the ground floor just to stress the similarity on the emotional level. Otherwise, it`s profitable to obtain kind of natural ventilation rather than artificial one. Must be maximum of significance in this kind of Cover, Wall, Envelope, Shall, Screen at last and all in the same time.
The theme, motive of Wall protecting from the sun is the most typical and significant in creative building tradition so to avoid these would be rather senseless.
Concerning new Squash Court, it hasn't been a necessity to make it closely to existing Squashes mainly because of type and time of function. Otherwise they have straight connection through the main Entrance and Lobby.
Leisure and Entertainment group is mostly located on the first floor with possibility visiting by means of the ramp directly from outside. It can be exploited separately even in the time of vacations. The entry through the first floor might be useful for students and staff to get on the second floor where are located Faculty Offices.
Also Image of the Building of Sports Department HQ has been defined by desire to create the dynamic composition. There are enough static members in the Sports Area. Shape of a Shall has simultaneously character of bow bent into a simple curve, penetrating and disturbing the ideal world of right angles.

Проектирование - 2002-2003;
Строительство - 2003-2005;
Архитектор: Андрей МОРОЗ;
Ландшафт: Светлана ДОМБРОВСКАЯ;
Витражи: Лариса НОВИКОВА;
Ковка: Юлия АНТАМОНОВА;
Скульптура: Павел БОЦВИН и Михаил МЕДВЕДЕВ;
Роспись: Павел ТАРАНЕНКО и Олег БРАЖНИК;
Графика в интерьере: Андрей ЛЕВИЦКИЙ;
Живопись в интерьере: Лариса Клюшкина, Александр ЛЕВИЧ, Андрей ЦОЙ;
Фото интерьеров: Андрей АВДЕЕНКО;

«НЕДЕЛИКАТНАЯ»
РЕКОНСТРУКЦИЯ ОСОБНЯКА В ПОСЕЛКЕ
КОНЧА - ЗАСПА, В РАЙОНЕ БОЛЬШОЙ ДАМБЫ

Усложнение архитектурно-строительного производства и стоящих за ним сложных проявлений социокультурной системы привело к процессу дифференциации проектировщиков. В отдельные цеха выделились архитекторы и дизайнеры интерьеров. Нечастым явлением стала дизайнерская «доводка» проекта. Все реже интерьер в полной мере соответствует авторскому замыслу экстерьера и является элементом одного целого. Подобная тенденция приводит к выхолащиванию художественности, удешевлению результата с подменой понятий и, как следствие, процветанию «попсы». Очень наглядно ситуацию иллюстрирует книга Айзека Азимова «Профессия». Писатель остерегает, гениально предугадывая финал.

Этой работой мы попытались противостоять общему тренду, создав на замкнутой территории объект в соответствии с единым замыслом: ландшафт, архитектуру, интерьеры, предметы прикладного и декоративного искусства.

Участок площадью в 0,30 Га находится на живописном берегу реки Козинки. Кроме основной постройки – жилого дома на близлежащей территории располагаются также вспомогательное сооружение эллинга с жилыми и техническими помещениями, летняя беседка с барной стойкой, мангалом, обеденным столом на 12 персон, два открытых бассейна (для детей и взрослых), бассейн декоративный, а также летняя беседка для чтения. Площадь застройки составляет 360 м2, общая площадь дома 730 м2.

Как признают тонкие знатоки вопроса: «в практике архитекторов реконструкция – явление довольно распространенное». Во-первых, в практике далеко не всех, а во-вторых, далеко не «скромность» экстерьера побудила хозяев в данной ситуации инициировать перестройку. Несовершенство планировки, негармонизированное пространство, специфическая посадка дома – это главные побудительные мотивы. Доверившись «профессиональному» мнению, вложив немалые средства в коробку, заказчики обнаружили неадекватность результата и сменили проектанта. Нашей задачей стало «перекроить» начатое максимально эффективно, с минимальными расходами. О «деликатности» реконструкции не могло быть и речи, т.к. смысл самого понятия никакой деликатности не предполагает. Неизбежными оказались переносы стен и колонн, расширение проемов, изменение формы и состава конструкции кровли. А как иначе можно вдохнуть жизнь в «тяжело травмированного»? Искусство интерьера во все времена было и будет, в первую очередь, искусством организации пространства. Основным орудием, с помощью которого его формируют, является воздух и свет. Вся история архитектуры – это борьба за свет. Последними, наименее существенными деталями остаются утилитарные объекты и предметы обстановки. «Соединить бильярдную и гараж» также не представилось возможным. Хотя, если верить высказываниям отдельных видных дизайнеров, такой прием является «хитом».

Пятно застройки, в своей основе, после реконструкции осталось неизменным. Разница после реконструкции составила всего 34 м2 в сторону увеличения. Принцип функционального зонирования также не изменился. На входном этаже размещены вестибюльная группа, кухня-столовая, гостиная, сауна, плавательный бассейн. На втором этаже – приватная зона, три спальни с санузлами и гардеробными. Третий этаж отдан под развлечения и отдых. Исключением стал кабинет хозяина. Принцип свободной планировки использовали не только в горизонтальном ее развитии, но и по вертикали. Общее пространство включает в себя зоны вестибюля, кухни-столовой, гостиной, картинной галереи, зимнего сада, биллиардной, плавно перетекая с этажа на этаж. По сравнению с первоначальным проектом общая площадь дома увеличилась на 140 м2. Для оптимизации планировочных решений в конструктивный каркас внеслись существенные изменения, в результате чего удалось увеличить площади двух спален с последующим расширением функций. Здесь стало возможным выделить зону дневного пребывания с заполнением ее диванами и креслами для игр, чтения, просмотра TV. Первоначальный проект также не предполагал устройства блока сауны и бассейна, которые удалось разместить в пятне, отводимом под второй автомобиль и прачечную. Регламентируемая высота помещений в свету первого и второго этажей (соответственно 3.00 и 2.70 м) существенно повлияла на выбор отделочных материалов, декоров, лепных деталей, а также форму и физические параметры источников света. Мансардный этаж,- высота, форма потолков его обернулась опцией, которая позволила сформировать пространство интерьеров третьего этажа в том виде и пропорциях, которые представились целесообразными для конкретных помещений. Остекление, оконные проемы скомпонованы таким образом, дабы максимально экономно использовать природное освещение (включая раннее время и вечерние часы). Стеклянный объем вокруг лестницы позволяет принимать отраженный и прямой солнечный свет в основных рекреациях первого и второго этажей на протяжении светового дня. Колонна по оси - формальная доминанта объемно-пространственной композиции объекта в целом. Сценарий движения по дому, как бы исподволь, являет ее зрителю тем или иным ракурсом, фрагментарно или «во весь рост». Кованая люстра в два c половиной метра высотой нарочито дублирует колонну. Люстра задумана как смысловой и декоративный акцент. В отдельных ракурсах оба акцента (колонна и люстра) накладываются друг на друга, расходятся. Они неизменно пребывают рядом, ведя молчаливый диалог-беседу о полярности мира, о духовном и материальном, о дне и ночи, о тезе и антитезе. Один собеседник опирается на землю, но душа его «в облаках», второй же, паря, стремится к земле. Здесь сознательно заложен некий театральный драматический жест, а сама форма люстры напоминает трубу (по Арнольду Шенбергу ей, как музыкальному инструменту, соответствует желтый цвет). Аккорд красочных и рисуночных форм, которые вызываются внутренней необходимостью и составляют в возникшей этим путем общей жизни единое целое. Сонорные краски и формы - тембро-краски. Неуловимый переход к «Синему всаднику»… А.Шнитке осуществил эту идею в своем «Желтом звуке».

Принятое в искусствоведении мнение о «трагической нереализованности» модерна по сравнению с такими универсальными стилями, как готика, барокко, классицизм, романтизм, ставлю под сомнение. В литературе по данному вопросу ясно проявляется тенденция к расширению семантического поля термина «модерн», к переносу данной стилистической категории на разные виды искусства. Модерн рассматривается не только как стиль изобразительного искусства и архитектуры, но и как явление театральной, музыкальной культуры и литературы. Рассуждая о Модерне, Райнер Грюнтер отмечает: «Кто говорит о Югендстиле, говорит об истории противоречий, которые он вызвал и к которым он побудил». Уже множество названий этого стиля свидетельствует о неоднозначности самого явления. (Его называют Модерном в России, Art Nouveau - во Франции и Бельгии, The New Art - в Англии, Jugendstil - в Германии, Secession - в Австрии, Liberty - в Италии). Да и можно ли ухватить сущность этого «ускользающего, как угорь, химерического объекта», если в самой природе Модерна амбивалентность, противоречивость, балансирование - его суть? Может ли понятие Модерн вместить все, что подразумевает собой это явление. Дилеммой является сам предмет, поэтому он позволяет противоречивые высказывания. Спорят не только о нем самом, но и о понятии. Стилистическая категория его не может быть четко определена, обозначена, так как иконография, формальные приемы, мотивно-тематическая специфика сближает модерн с другими явлениями — прерафаэлитами, эстетизмом, символизмом.

Исходя из представления о взаимодействии «двух мощных, традиционных направлений - аттицизма (Attizismus) и азианизма (Asianismus) или классицизма и маньеризма» в культуре, ряд исследователей рассматривает модерн внутри «негармоничных» стилей. Приметы модерна оказываются сходными со стилевыми признаками барокко или маньеризма: «сложившееся искусство метафоры, имманентная тяга к намекам, загадка и фантастическая ирреальность, смелое творение сверхприроды и сверхдействительности, использование с легкостью гротеска цветовой алхимии, свободное перешагивание через принятую систему ценностей, непреодолимое желание удивить и испугать». Модерн ускользает от однозначных определений, неся в природе своей отказ от априорности, вмещая в значительной мере всю сложность художественного явления.

В декорировании помещений дома мы сделали попытку объединить многообразие символических деталей и элементов, созданных на темы Сецессии венской, пражской, будапештской, заимствований из московского Модерна и парижского Арт Ново, от Виктора Орты и Федора Шехтеля, Йозефа Ольбриха и Чарльза Макинтоша. Мы тщательно отбирали, стилизовали, переосмысливали. В экстерьере и в интерьере, в декорах беседки и въездных ворот, перголах, декоративных фонарях по-новому зазвучал мотив меандра. В декорировании принимали активное участие скульптор, мастер художественной ковки, живописец, график, витражист, резчик по дереву, лепщик. Основная коллекция мебели в гостиную, спальню хозяев, галерею была представлена фабрикой, специализирующейся на репликах в стиле Liberty. Платяные шкафы в прихожей выполнены по индивидуальным эскизам с использованием мотивов Югендстиля от архитектора Оскара Хелге, которые увидели свет впервые в 1906 году на Политехнической книжной ярмарке в Дрездене. Мы проектировали двери, барные стойки, табуретки и столы. В керамических мастерских по индивидуальным эскизам изготовили декоративные вставки на стены террасы третьего этажа. Ироническая гримаса постмодерна, откровенно проявившаяся в экстерьере в виде разорванного антаблемента, в интерьере дома скрыта за обилием деталей и элементов, изменивших масштаб, цвет, фактуру и, собственно, содержание.

Э.М. Фартер пишет: «К офорту обращаются художники, склонные к живописному видению мира, тяготеющие к смешению реальных и фантастических образов и увлеченные таящимися в технике офорта возможностями особой непосредственности в воплощении замысла, а также случайными эффектами, произвольно возникающими при печати». Может, эта «тайна» офорта, имеющая, тем не менее, объяснение и подсказала Оскару Уайльду образ «сфинкса без загадки». Офорты Андрея Левицкого, фрески Павла Тараненко, живопись Александра Левича из цикла «Ave Roma» увязали в едином колористическом решении. Хотя появление «Симфонии в желтом» ("Symphony in Yellow", 1889) в уайльдовском репертуаре, скорее, результат влияния «Мажорно-белой симфонии» Т. Готье и уистлеровских полотен. Уистлер давал своим картинам названия, выражавшие их суть с помощью абстрактных музыкальных терминов (каприччо, вариация, скерцо). Мимоходом можем здесь вспомнить «музыкальную» живопись самого Уистлера (1834-1903): "Harmony in Blue and Yellow" (Гармонию в голубом и желтом), "Nocturne in Blue and Gold" (Ноктюрн в голубом и золоте), "Simphony in White" No1, No2, No3, No4 (Симфонию в белом) и пр. Уистлер «предвидел цветовые гармонии, которые должны были стать типичными для Арт Нуво: желтые, белые, симбиоз желтого и фиолетового, синего и зеленого. Большинство художников до и после этого периода тщательно избегали подобных цветосочетаний » (Schmutzler R., Art Nouveau., New York., 1962., p.12).

Кандинский-живописец всегда считал, что цвет является тем основным средством, через которое можно непосредственно влиять на душу человека. "Цвет- это клавиша, глаз - молоточек, душа - многострунный рояль", - писал он в предшествующей "Синему всаднику" работе "О духовном в искусстве". Исходя из единства души и связей зрения со всеми органами чувств, Кандинский проводил подобные сопоставления не только между цветами и чувствами, цветами и символами, цветами и тембрами, но и между цветами и температурными качествами, цветами и разными типами движений...

Основным материалом отделки зоны вокруг двухсветного пространства, лестниц, галереи второго этажа стала декоративная штукатурка, после восковки имитирующая поверхность состарившегося мрамора. Палитра ее позволила найти единственный правильный оттенок и тон желто-золотистого. Таким образом «Симфония в желтом» сменила время, место и жанр, переместившись на берег Козинки. Во всех помещениях первого, второго, третьего этажей бело-желто-золотистая гамма доминирует. Исключением являются кинозал, кабинет, тренажерный зал и зона бассейна. В кинозале плотно собран пурпурно-красный с патинированием. В кабинете в малом объеме появляется серо-синий. При рассмотрении дома как цельного объекта, опираясь на психофизиологию восприятия цвета, научные теории (Э.Шеврейля и др. ученых), опыты в сфере оптики, мы предложили и реализовали на практике способ разложения сложных цветовых тонов на элементарные составляющие в рамках отдельно взятого интерьера. Выверенные локальные цвета, которые образно нанесены на холст раздельными точечными мазками с расчетом на их оптическое смешение в глазах зрителя, распределены в доме в определенных пропорциях. Более всего - сложного желто-золотистого и, значительно меньше,- в равных, приблизительно, долях пурпурно-красного и серо-синего.

Мороз А.В. «Неделикатная реконструкция особняка в пос. Конча-Заспа»,
АРХИТЕКТУРА и ВРЕМЯ, №4, 2013