natalia_rabiichuk

Вхопила шматочок літа..

Встигла вхопити шматочок літа.

Згадався майже анекдотичний випадок з подругою,який навів мене на деякі роздуми.
Є будинок на три підїзди.Я в третьому,подруга в першому.Біля середнього підїзду припаркований великий білий бус,мордою до підїзду.Чому це так важливо,пізніше поясню.
Домовляюсь з подругою вийти на вулицю,щоб віддати їй пакунок.Вихожу і йду до її підїзду,стою.Її нема.Стою ще хвилин 5.Починаю підмерзати,бо взута як гейша-носки і вьетнамки.Сусіди підозріло косяться.Подруга з підїзду не виходить.Телефон лишила вдома.Виникають різні думки,на предмет-де вона?Вирішую повернутись додому і подзвонити їй.Як ви гадаєте,хто стоїть біля мого підїзду?Правильно-вона.Вдягнена добротно,тому не мерзне,терпляче чекає мене і думає те саме-чому вона не виходить?Виникло тільки одне питання- як?ми розминулись?
Відповідь виявилась проста.
З пункта А в пункт Б одночасно вийшли дві зірки і обійшли бус з двох різних сторін.Я з морди,вона ззаду.Все.Було дуже смішно.Але...Поки я її чекала,в мене промайнуло багато версій на тему де вона.
Наприклад:в неї щось терміново сталось(за 5 хвилин);вона забула;її відволікли;навіть вона мене зовсім не поважає,бо я тут мерзну,а їй байдуже.Були ще деякі.Це я вела до того,що в житті іноді трапляються ситуації,яки не поясниш здраво і логічно,і причина може бути зовсім не пов'язана з нами.А ми вже собі придумали і накрутили і звинуватили людину бо зна в чому.А насправді просто обійшли бус з різних сторін)