DD’Consult

Telegram: Contact @visnyk_ua

Спрощена система оподаткування

Джерело :
https://www.facebook.com/Accountant911

📌Головне управління ДПС у Харківській області та Громадська рада при ГУ ДПС у Харківській області нагадують, що для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, в яких виникає обов’язок щодо ведення обліку товарних запасів, перший запис має відображати інформацію про залишки товарів, наявних у такої ФОП на дату набуття ним обов’язку щодо ведення обліку товарних запасів.

🌐Детальніше за посиланням: https://kh.tax.gov.ua/media-ark/local-news/605052.html

Новий трудовий закон . Огляд змін

Критерії за якими платники ПДВ потрапляють до ризикових

Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що Постановою КМУ від 11.12.2019 р. №1165 (із змінами) затверджено Порядки з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, у Додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних наведено перелік критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (далі – платник ПДВ). Зокрема до таких критеріїв відносяться:

Платника ПДВ зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
Платника ПДВ зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
Платника ПДВ зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
Платника ПДВ зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
Платник ПДВ – юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ).
Платником ПДВ не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам пп. 16.1.3 та абзацу першого п. 49.2 і п. 49.18 ПКУ.
Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам пп. 16.1.3 та п. 46.2 ПКУ.
У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Критерії за якими платники ПДВ потрапляють до ризикових Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що Постановою КМУ від 11.12.2019 р. №1165 (із змінами) затверджено Порядки з питань зупинення реєстрації податково......

Контроль за нерезидентами (представництвами нерезидентів) в умовах дії воєнного стану

Облік нерезидентів як платників податків

Відповідно до вимог п. 64.5 ст. 64 та ст. 133 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) нерезиденти зобов’язані стати на облік у контролюючих органах, якщо вони (з присвоєнням 9-ти значного номеру):

- здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи;

- придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні;

- відкривають рахунки в банках України;

- здійснюють господарську діяльність в Україні через постійні представництва;

- набувають право власності на інвестиційний актив, визначений абзацами третім-шостим пп. «е» пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, в іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні.

В останніх двох випадках нерезидент реєструється платником податку на прибуток.

Нагадуємо, що нерезиденти є платниками податку на прибуток у разі здійснення господарської діяльності на території України через постійне представництво (яке може бути як відокремленим підрозділом нерезидента, так і відповідати ознакам, визначеним пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Перевірки діяльності нерезидентів в Україні

Перевірки щодо нерезидентів (іноземних компаній, організацій), які здійснюють господарську діяльність на території України та які повинні були стати на облік у порядку, встановленому п. 64.5 ст. 64 Кодексу, але які не виконали описані вимоги щодо постановки на облік протягом трьох місяців із набрання чинності змінами, та щодо їх відокремлених підрозділів (у тому числі постійних представництв), що перебувають на обліку, можуть бути призначені з 1 липня 2021 року.

Підставою для проведення позапланової перевірки є пп. 78.1.22 п. 78.1 ст. 78 Кодексу – отримання інформації, що свідчить про ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво на території України, відповідно до вимог пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, без взяття на податковий облік.

Мораторій на такий вид перевірок діє з 18.03.2021 до припинення або скасування воєнного стану (п. 522 та п. 69.2 ст. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).

Відповідальність

У разі, коли встановлено здійснення нерезидентом діяльності без взяття на податковий облік, контролюючим органом складається акт перевірки.

На підставі такого акта може бути:

- прийнято рішення про взяття на облік такого нерезидента в Україні без заяви нерезидента та отримання заперечення до акта перевірки (п. 64.5 ст. 64 Кодексу);

- застосовано штрафні санкції у розмірі 100 000 грн (п. 117.4 ст. 117 Кодексу);

- накладено арешт на майно нерезидента (п.п. 94.2.9 п. 94.2 ст. 94 Кодексу), припиняється адміністративний арешт майна після взяття нерезидента на податковий облік на підставі акта перевірки (п.п. 94.19.10 п. 97.19 ст. 94 Кодексу).

Однак, на застосування штрафних санкцій діє мораторій згідно з вимогами п. 521 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

При цьому нерезидент, який розпочав господарську діяльність через своє постійне представництво до реєстрації в контролюючому органі, вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а саме від сплати податку на прибуток.

Отже, усі одержані ним прибутки вважаються прихованими від оподаткування (п. 133.3 ст. 133 Кодексу).

Варто пам’ятати, що постійні представництва нерезидентів, які були зареєстровані платниками податків (у тому числі податку на прибуток підприємств) у періодах до 1 січня 2021 року, залишаються платниками таких податків відповідно до вимог Кодексу до реєстрації як платники податків (у тому числі податку на прибуток підприємств) відповідних нерезидентів (п. 60 підр. 10 розд. ХХ Перехідні положення Кодексу).

Інформація надана з урахуванням законів про внесення змін до Податкового кодексу України від 03.03.2022 № 2118-ІХ (набрав чинності 07.03.2022), від 15.03.2022 № 2120-IX (набрав чинності 17.03.2022), від 24.03.2022 № 2142-ІХ (набрав чинності 05.04.2022), від 01.04.2022 № 2173-IX (набрав чинності 16.04.2022), від 12.05.2022 № 2260-ІХ (набрав чинності 27.05.2022).

Неодноразова пролонгація поворотної фінансової допомоги: чи треба дисконтувати?

❓Верховний суд у справі № 160/6107/19 відповідаючи на питання: «Чи змінює неодноразова пролонгація зобов`язань статус поворотної фінансової допомоги з поточної на довгострокову за умов, якщо первісний строк погашення такої заборгованості був меншим, ніж 12 місяців, та кожна окрема додаткова угода продовжувала строк погашення менше, ніж на 12 місяців після дати балансу?» зробив висновок, що позикові кошти спочатку обліковуються за справедливою вартістю за вирахуванням витрат, понесених на проведення операції, а надалі обліковуються за амортизаційною вартістю з використанням методу ефективної процентної ставки.

Суб`єкт господарювання повинен класифікувати наявні у нього фінансові зобов`язання як поточні та непоточні.

Критерієм віднесення зобов`язань до поточних, зокрема, є обов`язок погашення такого зобов`язання протягом дванадцяти місяців після звітного періоду. За загальним правилом, такий період становить один рік.

Водночас, якщо суб`єкт господарювання має безумовне право відстрочити погашення зобов`язання протягом як мінімум дванадцяти місяців після звітного періоду, навіть якщо інакше строк його сплати настає протягом коротшого періоду, таке зобов`язання підлягає класифікації як непоточне.

Отже, для вирішення спору необхідно встановити, чи на дату балансу зобов`язання за договорами позики були довгостроковими чи короткостроковими, оскільки від цього залежить, чи підлягають зобов`язання дисконтуванню, чи ні. Крім того, необхідним є перевірка правильності здійснення розрахунку дисконтування.

✅ВИСНОВОК

✔️Платник податків як особа, бухгалтерський облік якої базується на національних стандартах (положеннях) бухгалтерського обліку, а не на міжнародних стандартах фінансової звітності, з урахуванням того, що національними стандартами (положеннями) бухгалтерського обліку не визначено методологію щодо визначення справедливої та амортизованої вартості фінансових зобов`язань, не зобов`язаний визначати таку методологію оцінки фінансових зобов`язань самостійно.

✔️В свою чергу, контролюючий орган не має права визначати цю методику та давати вказівки такому платнику податків (який керується виключно національними стандартами (положеннями) бухгалтерського обліку) щодо методики, про що обґрунтовано зазначив суд апеляційної інстанції.

✔️Установлюючи на підставі відповідної фінансової звітності обраного суб’єктом господарювання методу оцінки фінансового зобов’язання у вигляді поворотної фінансової допомоги, помилковим є застосування до спірних правовідносин приписів міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.

Джерело : ПОДАТКОВИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ:

ВІСНИК: ВІДЕО & ПОДАТКИ Telegram-канал ВІДЕО-контенту на актуальну податково-бухгалтерську тематику. Куратор проєкту – Сухомлин Ігор, головний редактор «Вісник. Офіційно про податки» (2018-2022) ...

Збільшено граничні терміни розрахунків за експортно-імпортними операціями

Національний банк України збільшив граничні строки розрахунків за експортно-імпортними операціями з 90 до 120 календарних днів. Про це інформують в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області.

Нові вимоги застосовуватимуться до операцій резидентів з експорту та імпорту товарів, здійснених із 5 квітня 2022 року, для операцій, що проводилися до відповідної дати, граничні строки розрахунків становлять 365 днів.

Відповідні зміни внесені постановою Правління Національного банку України від 07 червня 2022 року № 113 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18», яка набирала чинності з 08 червня 2022 року.

Таке рішення спрямоване розширити можливості експорту та імпорту товарів українським бізнесом в умовах порушення ланцюгів постачання через війну.

Джерело : ДФС України

Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з ВПП нагадує, що Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Так, згідно з п. 9 прим. 21 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану, штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою ст. 25 Закону № 2464, не застосовуються.

Крім того, відповідно до п. 9 прим. 22 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану, платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

Важливе роз’яснення щодо податкового кредиту сформованого на підставі первинних документів , за період лютий -травень 2022.

Центральне міжрегіональне управління по роботі з ВПП інформує, що правовідносини у цій сфері регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ), Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР зі змінами та доповненнями(далі - Закон № 265). Законом № 265 визначено правові засади застосування реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) та/або програмного РРО (далі - ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО та/або ПРРО у інших законах, крім ПКУ, не допускається.

Відповідно до визначень, наведених у ст. 2 Закону № 265, поняття :

❇️ реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу.

До реєстраторів розрахункових операцій відносяться:
- електронний контрольно-касовий апарат, - електронний контрольно-касовий реєстратор,
- вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор,
- комп’ютерно-касова система,
- електронний таксометр,
- автомат з продажу товарів (послуг) тощо;

❇️ розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;

❇️ місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Згідно з ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані, зокрема:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- надавати (видавати) особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції.

Відповідно до п.п. 14.1.202 ст. 14 ПКУ продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно- телекомунікаційних систем встановлює Закон України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 № 675-VIII зі змінами та доповненнями(далі - Закон № 675).

Відповідно до ст. 3 Закону № 675 інтернет-магазин - засіб для представлення або реалізації товару, роботи чи послуги шляхом вчинення електронного правочину; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, здійснена з використанням інформаційно - телекомунікаційних систем.

Частиною другою ст. 7 Закону № 675 встановлено, що продавець (виконавець, постачальник) під час вчинення електронного правочину зобов’язаний забезпечити повну відповідність предмета електронного договору, погодженого сторонами, кількісним та якісним характеристикам.

Згідно з ст. 8 Закону № 675 покупець (замовник, споживач) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції за обсягом своїх прав та обов’язків прирівнюється до споживача у разі укладення договору поза торговельними або офісними приміщеннями та у разі укладення договору на відстані відповідно до Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» зі змінами та доповненнями. У разі оплати вартості товару, роботи, послуги із застосуванням платіжних інструментів така особа має право повідомити відомості, що дають змогу забезпечити проведення оплати відповідним оператором платіжних систем, який несе відповідальність за їх збереження та використання в порядку, передбаченому законодавством. У випадках, передбачених договором, покупець (замовник, споживач) повинен повідомити адресу доставки товару, виконання роботи чи надання послуги.

Частиною сьомою ст. 11 Закону № 675 електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі - ЦКУ) та Господарським кодексом України від 16 січня 2003 року № 436-IV із змінами та доповненнями, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов’язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

Момент виконання продавцем обов’язку передати покупцеві товар визначається згідно з положеннями ЦКУ про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено Закону № 675 (частина десята ст. 11 Закону № 675).

Відповідно до ст. 664 ЦКУ обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

✅ вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов’язок продавця доставити товар;

✅надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Частиною другою ст. 664 ЦКУ передбачено, що якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов’язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв’язку для доставки покупцеві.

Згідно з частиною одинадцятою ст. 11 Закону № 675 покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов’язку передати покупцеві товар.

Підтвердження вчинення електронного правочину повинно містити такі відомості:

❇️ умови і порядок обміну (повернення) товару або відмови від виконання роботи чи надання послуги;

❇️ найменування продавця (виконавця, постачальника), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії щодо товару, роботи, послуги;

❇️ гарантійні зобов’язання та інформація про інші послуги, пов’язані з утриманням чи ремонтом товару або з виконанням роботи чи наданням послуги;

❇️ порядок розірвання договору, якщо строк його дії не визначено.

Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.

Способи, строки та порядок розрахунків у сфері електронної комерції визначаються в електронному договорі з урахуванням вимог законодавства України.

Продавець (виконавець, постачальник), оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку.

Еквайринг - послуга технологічного, інформаційного обслуговування розрахунків за операціями, що здійснюються з використанням електронних платіжних засобів у платіжній системі; платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

📍 Отже, платіжні сервіси призначені для спрощення проведення розрахунків між фізичними особами, юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями в мережі Інтернет за допомогою персональних комп’ютерів та/або інших мобільних пристроїв та з використанням банківських платіжних карток. За своїм змістом вони є системами для надання послуг з еквайрингу у дистанційному режимі.

Таким чином, продаж товарів на умовах повної передоплати із застосуванням платіжних сервісів відбувається у три етапи:

1️⃣ операція з приймання платіжним сервісом коштів від покупця, про що формується відповідне електроне повідомлення про приймання коштів;

2️⃣ операція безготівкового переказу платіжним сервісом коштів, прийнятих від покупця, на банківський рахунок продавця;

3️⃣ передачу товару покупцю.

З технічної точки зору між фізичною собою - підприємцем і фінансовою установою, якій належить платіж ний сервіс, відбувається саме операція з безготівкового переказу коштів, для проведення якої застосування РРО не є обов’язковим, разом з тим, суб’єктами (учасниками) безпосередньо операції купівлі-продажу товару є фізична особа- підприємець, яка здійснює продаж товарів, і отримувач такого товару (покупець), який здійснює грошовий розрахунок за цей товар у дистанційному режимі, за допомогою платіжного сервісу.

При цьому, факт виконання договору купівлі-продажу товару обумовлений саме отриманням товару покупцем, а тому, продавець зобов’язаний забезпечити отримання покупцем розрахункового документа, який підтверджує факт оплати покупцем товару. Відповідно, така операція має ознаки розрахункової в розумінні Закону № 265, а застосування РРО при її проведенні є обов’язковим.

📍 Отже, у разі доставки поштою або кур’єрською службою товару, придбаного на умовах передоплати із застосуванням платіжних сервісів суб’єкт господарювання повинен вкласти у поштове відправлення раніше роздрукований з використанням РРО розрахунковий документ установленої законодавством форми і змісту або надісланий покупцю в інший спосіб (на електрону пошту, мобільний телефон тощо) на повну суму проведеної операції, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів. Також, у передбачених законодавством випадках, продавець зобов’язаний вкласти у поштове відправлення гарантійний талон, технічний паспорт або інший документ, що його замінює, який має містити обов’язкові реквізити.

Джерело: ДПС

❗️📄❓"РОЗБЛОКУВАННЯ" довоєнних ПН: як вчинити зараз?

✔️Подаватись вже можна, якщо "нужна".

🔴 Проблема!

Сплив 365 днів з моменту "̶б̶л̶о̶к̶у̶в̶а̶н̶н̶я̶" (закреслено) виникнення ПЗ, відображеного у такій ПН.

🟡 Чи правомірно?

Ні, оскільки перебіг даного строку був зупинений на воєнний час (див. п.102.9. ст.102 + п.69.9. підрозд.10 розд. ХХ ПКУ), а "зупинення" передбачає продовження строку на "не використаний" термін + 24.02.2022-26.05.2022 "система" офіційно (або напівофіційно) не функціонувала ("не було можливості")!

🔵 Причина проблеми?!

Судячи з усього, "систему" не встигли адаптувати під "воєнні" зміни до ПКУ.

🟢 Що робити?

🔸почекати - "податись" - потім знову ... - дуже хочеться вірити, що "технічний" баг вирішать раніше, ніж це почнуть робити суди;

🔸"податись" - отримати відмову у прийнятті - тоді вже суд (без "подання" до суду зась ... квитанція не оскаржується);

🔸деякі бачать "альтернативу" у повторному поданні на реєстрацію ПН (первинна ПН "помилкова"). Але тут вже і можливі штрафи, і "задвоєння" ПЗ, і т.д., і т.п., і "др.".

Джерело : 👉 Андрій Тамошюнас

🌼 ПОДАТКОВИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ 👉 t.me/BICHUK_ykp

ПОДАТКОВИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ Telegram-канал актуальних податково-бухгалтерських подій. Куратор проєкту – Сухомлин Ігор, головний редактор «Вісник. Офіційно про податки» (2018-2022) та «Бухгалтерія» в....

Закон № 2260. Інфографіка від ДПС

ДПС уточнила , які фінансові операції підпадають під визначення фінансового моніторингу .

Головне управління ДПС у Хмельницькій області повідомляє, що відповідно до пп. 67 п. 1 ст. 1 Закону про фінмоніторинг
фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу це порогові фінансові операції або підозрілі фінансові операції (діяльність).

При цьому, фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує ❗️ 400 тис. грн (для суб'єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, - 55 тис. грн)

або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тис. грн на момент проведення фінансової операції (для суб'єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, - 55 тис. грн),

❗️за наявності однієї або більше таких ознак:
✔️ зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), здійснення інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б одна із сторін - учасників фінансової операції має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення (в тому числі дипломатичне представництво, посольство, консульство такої іноземної держави), або однією із сторін - учасників фінансової операції є особа, яка має рахунок у банку, зареєстрованому в зазначеній державі (юрисдикції);

✔️ фінансові операції політично значущих осіб, членів їх сім'ї та/або осіб, пов'язаних з політично значущими особами;

✔️ фінансові операції із переказу коштів за кордон (в тому числі до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон);

✔️фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів) (п. 1 ст. 20 Закону про фінмоніторинг).

Фінансові операції або спроба їх проведення незалежно від суми, на яку вони проводяться, вважаються підозрілими, якщо суб'єкт первинного фінансового моніторингу має підозру або має достатні підстави для підозри, що вони є результатом злочинної діяльності або пов'язані чи стосуються фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення (п. 1 ст. 21 Закону про фінмоніторинг).

НЕ ДЕКЛАРУЄТЕ ПРАЦІВНИКІВ – СПЛАТІТЬ ШТРАФ!


Інспектори праці мають право перевіряти, як бізнес виконує трудове законодавство. Тут ми розповідаємо про порядок перевірки оформлення працівників та про те, які штрафи доведеться сплатити за працівників, чия праця не задекларована.

❓ Як відбуваються перевірки Держпраці?

Пам’ятайте:
🖌 Інспектор праці може прийти без попередження в будь-який час.

🖌 Інспектор праці має показати службове посвідчення, а також за вимогою копію направлення на проведення інспекційного відвідування.

🖌Перевірка може проходити на місці або дистанційно.

🖌 Інспектор має вільний доступ до будь-яких виробничих, службових та адміністративних приміщень.

🖌Інспектор може перевіряти будь-які документи, що стосуються працівників, наодинці або у присутності свідків спілкуватися з керівником та працівниками.

🖌Під час інспекційного відвідування дозволяється робити фото, відео або аудіозаписи, залучати правоохоронні органи.

❓В яких випадках може прийти інспектор праці?

Для інспектування в цілях виявлення незадекларованих працівників підставою для інспекційного відвідування є будь-яка інформація про можливе використання незадекларованої праці, у тому числі від:

- працівників, у тому числі колишніх;
- сторонніх людей;
- конкурентів;
- будь-яких державних органів, у тому числі місцевого самоврядування.

❓Чи можна не допустити інспектора до перевірки?

Ви маєте на це право у разі, якщо інспектор праці відмовиться показати службове посвідчення. Якщо документ є, але ви маєте сумніви щодо його справжності, перевірте посвідчення і фото інспектора в реєстрі на сайті Держпраці.

❓Що може перевіряти інспектор праці?

Задача інспектора — перевірити, чи виконує бізнес законодавство про працю, зокрема чи оформлюєте ви трудові відносини з працівниками.

📌 Пам’ятайте, що Порядок контролю за додержанням законодавства про працю визначає процедуру перевірки інспектором праці лише оформлення трудових відносин. Інші питання перевіряють за іншими процедурами.

❓Яка відповідальність за незадекларовану працю?

До юридичних осіб та ФОП, які використовують найману працю без оформлення трудових відносин, можуть застосовувати фінансову (ст. 265 Кодексу законів про працю) та адміністративну відповідальність (ст. 41 Кодексу про адміністративні правопорушення).

Фінансова відповідальність застосовується до юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ФОП), якщо вони є роботодавцями, а адміністративна відповідальність – до посадових осіб підприємств, а також до ФОП. Фінансова відповідальність може застосовуватись одночасно з адміністративною.

❓ За які порушення на вас можуть накласти штраф?

Інспектор праці обов’язково нарахує штраф у трьох випадках:

🖌За недопущення до проведення перевірки.

🖌За створення перешкод у її проведенні.

🖌За виявлення незадекларованої праці: не уклали трудовий договір, не повідомили про найм Державну фіскальну службу, не сплатили податки.

📌 З усіх інших питань інспектор складає припис, де вказує, що треба виправити. Якщо ви зробите це в зазначені терміни, вас не притягатимуть до відповідальності.

Оформлюйте належним чином працівників, сплачуйте податки та ЄСВ – і тоді штраф вам не загрожує.

❓Який розмір штрафу за незадекларовану працю?

Не уклали трудовий договір із працівником? Будьте готові сплатити великий штраф, який може суттєво вдарити по вашому бізнесу⬇️