News Eat

Дієтологиня Світлана Фус розповіла, чому цю крупу варто додати у свій повсякденний раціон.

Для приготування крупи пшеничні зерна пропарюють, потім висушують на сонці, очищають від оболонок і подрібнюють до потрібного розміру. У 100 г крупи міститься 12 г білка, близько 2 г жирів, 63 г вуглеводів і 12 г клітковини, її калорійність — 340 Ккал. У 100 г приготовленої з булгура каші кількість всіх зазначених інгредієнтів приблизно втричі менша.

Оскільки під час виробництва булгура в пшениці залишаються зародки, в цій крупі більше поживних речовин і вітамінів порівняно з манкою, кускусом і багатьма іншими популярними крупами. Булгур містить вітаміни групи В (крім 12), К і РР, фолієву кислоту, а також мінерали, зокрема фосфор, калій, кальцій, залізо, цинк, марганець, магній.

Варений булгур перетравлюється повільніше і довше створює відчуття ситості, якщо порівнювати з манкою і кускусом. Глікемічний індекс булгура 47, кускуса 65, манки 75 одиниць

Корисно в булгур додавати ягоди, фрукти або зелень, щоб поліпшити смак страви і наситити вітамінами. Традиційна страва з булгура - табуле, холодна варена крупа з зеленню і свіжими овочами, заправлена лимонним соком і оливковою олією

Одна з переваг приготування страв з булгура це те, що навіть під час тривалого варіння він не розварюється до кашоподібного стану і не втрачає форми, як, наприклад, рис або перловка.

Булгур - поживна крупа, яка вносить різноманітність в харчування. І пам'ятайте, що є ще багато інших гідних зернових каш: перловка, просо, гречка, вівсянка.⁣⁣ Булгур, як і інші каші, це, насамперед, вуглеводи. Ви часто чуєте, що вуглеводи ліпше споживати вранці і вдень, щоб запастися енергією для фізичної і розумової роботи і, найголовніше, не їсти ввечері, щоб не набирати вагу. Це лише частковоправильно. Я б радила з вечірнього приймання їжі прибрати насмперед прості вуглеводи: солодкі фрукти і овочі, сухофрукти, мед, солодощі. Саме їх потрібно вживати в першій половині дня. А ось невелику кількість такої каші, як булгур, з'їсти на вечерю можна.

Дієтологиня Світлана Фус розповіла, чому відчуття голоду – це абсолютно нормально.

Відчуття голоду – це сигнал нашого організму про те, що закінчилися поживні речовини. Тобто минув якийсь час після приймання їжі, і ми повинні наш організм погодувати.

Допускати сильний голод (такий, щоб вже аби що, але поїсти) не можна. Ми повинні навчитися відчувати свій організм і розуміти, коли час поїсти.

Які ж бувають причини голоду:

перша причина – психологічна. Це коли ви" заїдаєте "порожнечу, яку відчуваєте всередині себе," заїдаєте стрес. Ви пов'язуєте свій емоційний стан із їжею. Або намагаєтеся через їжу отримувати єдине можливе задоволення в житті. Якщо ви не можете самостійно вирішити питання "заїдання" психологічних проблем, зверніться до фахівця – до психолога.
друга причина – хронічні захворювання. Дуже багато захворювань (особливо травної системи) можуть давати так зване "підсмоктувальне" відчуття в області шлунку в проміжку години-півтори після приймання їжі. Які це можуть бути хвороби? Гастрити (і зі зниженою кислотністю, і з підвищеною), хронічний холецистит, панкреатит, захворювання щитоподібної залози). Якщо за наявності цих хвороб не дотримуватися умов якості їжі або режиму харчування, може виникати відчуття голоду.
третя причина – порушення режиму харчування. Режим харчування – це коли ви їсте практично в один і той же час протягом дня, і робите так все життя. Якщо ви не встигли вчасно повноцінно поїсти, організм буде подавати вам сигнали відчуттям голоду.
Тож перше, що ви повинні зробити у разі відчуття підвищеного голоду – організувати свій режим харчування. Тому якщо у вас зараз є можливість нормально харчуватися – харчуйтеся. Це запорука здоров’я. Україні потрібна здорова нація!

Нестача заліза в організмі - питання важливе, оскільки проявом дефіциту заліза є анемія (недокрів'я) - найпоширеніше захворювання крові. А більшість із тих, хто на це "страждає" – жінки та діти.

Річ у тому, що цей елемент насмперед допомагає підтримувати в нормі гемоглобін та кількість еритроцитів. У разі низького рівня гемоглобіну ми страждаємо від кисневого голодування, оскільки процес насичення тканин киснем минає дуже мляво.⁣⁣ До слова сказати, кількість заліза в організмі міцно пов'язана з нашим хорошим самопочуттям і працездатністю. Воно допомагає не лише дітям рости здоровими і сильними, але і дорослим залишатися молодими та енергійними. Хвороблива блідість, ламкі нігті, млявість, сонливість, запаморочення - типовий портрет володаря анемії і дефіциту заліза. А найпоширеніша і банальна причина - низький вміст заліза в раціоні і погане його засвоєння через неправильне харчування, розповіла дієтологиня Світлана Фус.

Що робити, щоб не було анемії

Для початку варто розібратися в "сортах" заліза, яке надходить із продуктами харчування. Вони можуть містити залізо в "гемовій" та в "негемовій" формах. Перший варіант можна знайти в продуктах тваринного походження (яловичині, печінці, птиці, рибі). Воно легко засвоюється. А "негемове" залізо можна отримати з рослинної їжі - хліба, гречки, гранатів, гарбуза, зелених овочів.⁣⁣

Однак не варто вважати, що, з'ївши дві ложки гречаної каші і яблуко, ви запасетеся цим цінним елементом. Тут важлива не лише кількість отриманого заліза, але і те, скільки організм засвоїть його. З тваринних продуктів залізо засвоюється на 30%, з рослинних - тільки 1-10%. Саме з цієї причини не рекомендується вегетаріанська дієта - іноді вона не містить достатньої кількості заліза і через кілька років повної відмови від м'яса може проявитися анемією.

Що ж потрібно їсти, щоб уникнути такої сумної долі

Основні "постачальники" заліза - яловичина і печінка. Кожен день їх їсти не варто, двох-трьох разів на тиждень цілком достатньо. В інші дні можна вживати м’ясо птиці, рибу, морепродукти. Однак харчуватися самим м'ясом нудно і некорисно. Тваринний раціон вдало доповнять рослинні компоненти, овочі, фрукти, злакові, які містять вітамін С і вітаміни групи В. Важливо те, що без цих вітамінів неможливе повноцінне засвоєння заліза. Тому щодня з'їдайте невелику кількість фруктів чи ягід, а м'ясо, птицю і рибу доповнюйте салатами зі свіжих овочів та зелені, квашеної капусти з морквою і солодким перцем. І не забувайте про каші.⁣⁣

Але, окрім такої "групи підтримки", є речовини в продуктах, які заважають засвоєнню заліза. Наприклад, танін, фітинова кислота, кальцій. Вони зв'язують залізо в нерозчинні сполуки і заважають його всмоктуванню в просвіті кишківника. Танін міститься в чаї, фітинова кислота - в крупах, бобових, кальцій - в молочних продуктах.

Це не означає, що ці продукти не потрібно їсти. Вони корисні і дають нашому організму важливі компоненти для його роботи. Просто необхідно правильно їх використовувати і в розумних обсягах, щоб вони не заважали залізу засвоюватися.⁣
Запиваючи м'ясо міцним чаєм, ми позбавляємо організм пристойної "порції" необхідного елемента. Окрім того, залізо не "дружить" з кальцієм. Тому після з'їденої порції м'яса не слід вживати молоко, кефір, їсти сирні десерти або пити міцний чай із молоком.⁣⁣

Потреба в залізі значно підвищується в період активного росту, під час вагітності і годування грудьми, великих фізичних навантажень. І особливо його потребують жінки під час менструації. Тому в першу половину циклу потрібно особливо стежити за харчуванням і обов'язково вживати м'ясо і печінку з достатньою кількістю овочів і фруктів.

Уникнути виникнення анемії, яка пов’язана з харчовим дефіцитом заліза, цілком реально, якщо додавати в раціон продукти, що містять залізо, налагодити збалансоване харчування, знати особливості деяких продуктів.⁣⁣⠀

Будьте здорові, харчуйтесь правильно!

Кажуть, що смажене шкідливе для здоров'я. А ви замислювалися, чому? Давайте з'ясуємо, адже є декілька причин хвилюватися.

1. Жирність. Смажать традиційно на рослинній олії або тваринному жирі. Відповідно, смажене блюдо жирніше, наприклад, вареного. Процес смаження змінює якість їжі і в рази збільшує її калорійність, з'являється надлишок жиру в їжі. Що ми можемо робити? Найпростіше і радикальне - використовувати інші способи приготування їжі.

2. Обвуглювання. Смачна хрустка скоринка має дуже низьку поживну цінність. Чим глибше просмажена і товстіша скоринка, тим менше білка засвоїть ваш організм з такої їжі. Неприємно і шкідливо.

3. Канцерогени. Це речовини, які можуть утворюватися з жиру під час смаження та дійсно дуже отруйні. Як вони з'являються? У кожного жиру/олії своя "точка димлення". Це температура, під час якої олія в буквальному сенсі димить. Напевно ви бачили це на власні очі. Саме після точки димлення в жирі лавиноподібно утворюються канцерогени. Задиміла олія на сковороді? Виливайте її, тепер вона отруйна!

Точка димлення олії і тваринного жиру в кожного своя. У звичної для нас рафінованої соняшникової вона становить близько 230 градусів. А ось, наприклад, у популярної нині оливкової олії "екстра вірджин" - від 160 до 216 градусів. Тваринні жири димлять за 150-250 градусів.⁣⁣

Скоринка утворюється за температури близько 140-160 градусів Цельсія. Однак на плиті сковорода може розжаритися і до 300 градусів, тому будь-який жир можна перегріти. Чим темніший колір скоринки вашої їжі, тим більше шкідливих речовин (канцерогенів) у ній міститься.⁣⁣⁣⁣

Смаження буде простим процесом тільки у разі дотримання певних умов. А саме⁣⁣ якщо у вас немає проблем зі здоров'ям, ви вживаєте помірно смажену їжу, ви готуєте на невеликій кількості олії і слідкуйте за температурою смаження. Тоді вам немає про що турбуватися. В іншому разі є всі шанси зробити страву не лише надмірно жирною, але і отруйною.

Під час нагрівання до високих температур жири і олії окислюються, вступають в реакцію з киснем та формують такі речовини як альдегіди та ліпідні пероксиди. Більша небезпека криється в утворюваних альдегідах. Вживання їх в їжу, або їх вдихання призводить до підвищеного ризику онкологічних захворювань, хвороб серця та деменції. Окрім цього смаження приводить до утворення в продуктах з високим вмістом крохмалю небезпечного канцерогену акриламіду. Його найбільший вміст виявляться в картоплі, крупах, пирогах, які готувалися за температури понад 120 градусів за Цельсієм.

Будьте здорові. Стежте за тим, що ви їсте!

Лупа: чому з'являється і як з нею боротися

ЩО ТАКЕ ЛУПА
У дерматології під лупою мається на увазі десквамативний дерматоз. Десквамація означає лускате відшарування відмерлих лусочок. Тобто, лупа — це ороговілі клітини шкіри, які, як їм і належить, відлущуються. Але проблема полягає в тому, що відбувається цей процес надто швидко — від 15-20 до 7 днів. У нормі період поновлення рогового шару триває близько 28 днів.

Завдяки цьому прискоренню, на плечах і з'являється білий "сніг" або "пластівці", яких дуже важко позбутися. У деяких джерелах лупу називають себореєю, але це зовсім неправильно. Чому?

Себорея — це порушення функції сальних залоз, що характеризуються підвищеним продукуванням шкірного сала (себуму) і зміною його якості. Існує три форми себореї: жирна, суха і змішана.

Лупа може бути першим симптомом себореї, але водночас вона здатна з'являтися і самостійно. Своєю чергою, себорея є фактором, який сприяє появі лупи. Простіше кажучи, себорея та лупа тісно пов'язані між собою, але це дві різні дерматологічні проблеми.

ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ЛУПИ
На шкірі нашої голови мешкають дріжджові грибки, які називаються маласезія (Malassezia). Збудником лупи є Malassezia globosa. Вона харчується шкірним салом і живе, зазвичай, у місцях зосередження сальних залоз.

У процесі поїдання сала маласезія виділяє жирні кислоти, серед яких — олеїнова кислота. Вона і викликає подразнення шкіри, запускаючи процес прискореного відновлення клітин. Але відбувається це за умови активного розмноження маласезія. Симптоматично це проявляється у вигляді сверблячки шкіри голови, сухості та стягнутості рогового шару, появи локальних вогнищ запалення.

Що ж запускає процес розмноження грибків та формування лупи? До головних причин я зараховую:

гормональний дисбаланс;
себорею;
порушення роботи органів травлення та імунної системи;
сильний стрес;
розвиток хронічних інфекцій;
генетичний фактор (чутливість до олеїнової кислоти);
неправильний догляд за шкірою голови (використання гарячого режиму фена, неправильно підібраного шампуню, бальзаму);
приймання деяких лікарських засобів (наприклад, антибіотиків);
дефіцит вітамінів (А, В, З);
незбалансований раціон харчування (зловживання алкогольними напоями, газуванням, фастфудом).
ЯК БОРОТИСЯ З ЛУПОЮ
Для того, щоб швидко та ефективно усунути лупу, необхідно встановити причину її розвитку. Потрібно зрозуміти, про що вона сигналізує: про реакцію організму на стрес, формування себореї, порушення роботи органів шлунково-кишкового тракту. Тому найдієвіший спосіб — одразу звернутися за допомогою до дерматолога. Що робити, якщо такої можливості немає?

По-перше, необхідно придбати шампунь за типом шкіри голови, призначений для лікування лупи. Вона буває сухою та жирною. Суха лупа дуже легко осипається, жирна накопичується на роговому шарі. Але визначити, чим вони відрізняються, простій людини досить складно.

У складі шампуню проти лупи повинні бути протигрибкові, кератолічні та цитостатичні компоненти. Головними серед них є піроктон оламін, пірітіон цинку, сірка, іхтіол, саліцилова кислота, клімбазол, сульфід селену, циклопірокс, кетоконазол. Також він може містити лимонну кислоту, ніацинамід, вітамін А, В5, С, Е, амінокислоти, екстракт м'яти, ментолу, евкаліпта, лопуха, розмарину, шавлії, дубового моху, алое вера, полину.

Шампунь проти лупи має виконувати кілька завдань:

ефективно очищати та заспокоювати роговий шар, знищуючи грибок;
усувати затверділі скупчення пластівців лупи;
сприяти уповільненню процесу прискореного поділу клітин.
У разі сильного свербіння та дуже активного лущення необхідно користуватися ще тоніком, який працює на поверхні шкіри близько доби (не змивається). Придбати його можна в аптеці, часто він є комплексним доповненням до шампуню. Ці засоби можуть усунути лупу повністю, якщо вона має сезонний характер. Наприклад, взимку під шапкою створюється парниковий ефект, що сприяє розмноженню грибків. Але якщо ми говоримо про лупу, яка виникла на тлі гормонального дисбалансу або порушення роботи шлунково-кишкового тракту, шампуню з тоніком буде мало. Причину треба усувати зсередини, а не лише ззовні.

По-друге, необхідно регулярно проводити ексфоліацію шкіри голови, використовуючи пілінг чи скраб. Ця процедура допоможе позбавитися надлишку шкірного сала і затверділих лусочок (змішуючись зі шкірним салом, залишаються на поверхні шкіри).

Важливо, щоб у складі пілінгу була гліколева, саліцилова, фосфорна, фруктові кислоти. Кислота може бути одна чи кілька одночасно.

По-третє, необхідно мити голову в міру її забруднення трохи теплою водою і відмовитися від застосування фена. Якщо такої можливості немає, користуйтесь його холодним режимом. Гаряче повітря активізує роботу сальних залоз. Це призводить до того, що ороговілі лусочки змішуються зі шкірним салом, і поступово відкладаються на роговому шарі. Внаслідок чого утруднюється шкірне дихання і з'являється свербіж.

Також зверніть увагу на те, яким гребінцем ви користуєтеся. Він має бути м'яким і завжди чистим. Гребінець із гострими та жорсткими зубцями може травмувати епідерміс.

По-четверте, потрібно переглянути раціон харчування. До нього варто включити свіжі овочі, фрукти, ягоди, зелень, рибу, морепродукти, горіхи. Газовані та алкогольні напої, пакетовані соки, фастфуд, чипси, піцу, морозиво, шоколад, випічку, торти доведеться виключити. Вони виступають подразниками волосяних фолікулів, стимулюючи роботу сальних залоз.

Лупа — це захворювання, що потребує серйозного підходу до лікування. Реклама запевняє нас, що все дуже просто. Але насправді це негаразд. Лупа може бути симптомом себореї, псоріазу, розвитку захворювань внутрішніх органів, імунної системи. Як правило, люди будь-якого роду лущення сприймають за лупу, і починають займатися самолікуванням. Тим часом інше захворювання спокійнісінько собі розвивається. Тому я раджу не експериментувати з лупою, а підходити до її лікування серйозно та відповідально!

Вітаю Вас! Слідкуйте за новинами про здоровий спосіб життя на нашій сторінці та розповідайте своїм друзям про Нас.