Могилів - Подільський. Церква Євангельських Християн Баптистів / ЕХБ ЄХБ

https://youtu.be/U_sBvXL-VTU
Ситуація була серед ізраїльського народу. Христос якраз там був. Ізраїль був в окупації римській, воїни ходили по містах і селищах Ізраїлю, вони предписували, що треба робити. Національні визвольні групи називалися зелоти – це як партизани, які хотіли звільнити свою країну від римлян. І коли вони почули, що з’явився той, хто говорить як владний, вони захотіли, щоб він став їхнім лідером у боротьбі за національно-визвольний рух. Але Христос не для цього прийшов, у нього була своя місія. Його місія була зовсім інша: Бог послав його, бо бачив, що є величезний гріх для ізраїльського народу. Такий же величезний гріх є зараз для української нації, бо найбільша біда – це гріх, і немає більшої біди, ніж гріх зараз для українців. Тому прийшов Христос, щоб допомогти людям звільнитися від гріха. Він виконав усе, що від нього залежало, усе зробив, людям залишилося тільки вірити.

Але в той час ще був один ворог, це внутрішній ворог. Будемо читати зараз Євангеліє від Матвія, 23-я глава, з другого стиха, слова Ісуса Христа, як він говорить: на Мойсеєвом сидінні сіли книжники і фарисеї. Давайте згадаємо, хто такий був Мойсей. Мойсей був той, хто судив. Суддів тоді не було, щоб він сам судився, був момент такий, що йому тесть підказав, як треба організувати правильно суд. Він організував, призначав певних людей, які йому допомагали судити. Бог подарував закон Ізраїлю, і ви почитайте той закон. Той закон був для людей, закон дуже хороший, написаний дуже добре для людей, щоб людям було добре. Там навіть є закон про здоров’я, і взагалі про все Бог продумав так, щоб людям було добре. І саме людям читаємо далі: на Мойсеєвом сидінні сіли книжники і фарисеї, так що все, що вони говорять вам, дотримуйтесь, дотримуйтесь і робіть, але не подражайте їм. Бо вони говорять, а не роблять. В’яжуть тяжкі бремена, які тяжко носити, і кладуть їх на плечі людям, самі ж не хочуть пальцем прикоснутися. Тому люблять почесні місця на пирах і кращі місця в синагогах, люблять привітання на народних зборах. В деяких книгах на площах написано перекладах так, щоб люди звали їх учителями. Нічого вам не нагадує, хто зараз сидить на Мойсеєвом сидінні? Хто придумує закони у нас в Україні? Люблять місця почесні, люблять, щоб їх всі поважали, спробуйте сказати щось погане. Ну, нехай воно справедливо чесне, ти не маєш права сказати в голос. І ви ж не називайтесь учителями, бо один у вас Учитель Христос. А ви всі брати і називайте нікого Отцем на землі, бо один у вас Отець, який на небесах. І не називайте наставником, бо один у вас Наставник Христос. І далі Христос говорить вісім разів слово: "Горе вам". Горе вам тим, хто сів на Мойсеєвом сидінні. Він не хоче навлечь на них біду або щось погане, він ці слова говорить з уговоркою, щоб спасти їх, бо Христос прийшов у цей світ не тільки для того, щоб ті, хто живуть у бідних ситуаціях, кому важко у життєвих обставинах, складно, а навіть для тих, хто розкішно живе, хто краде, хто обманює, хто розвиває корупцію. Христос і для них прийшов, і він хоче спасти всіх, і говорить "Горе вам", говорить він ці слова, щоб вони покаялися, щоб зрозуміли свою брехню перед Богом і перед людьми, щоб їх пробудити, щоб вони зрозуміли свою брехню перед Богом і звільнилися від цього тяжкого, позорного стану корупції, стану обкрадання свого народу, своєї нації, своєї держави, всілякого утиску цього народу через різні податки. І я зачитаю із-за цього всього горе, горе, горе кілька місць: 23-я глава Євангелія від Матвія, стих 25. І далі: горе вам, книжники, фарисеї, лицеміри, що очищуєте ззовні чашу і блюдо, а всередині вони повні вимагання і брехні. Фарисеї сліпі, фарисей сліпий, очисти спершу всередині чашу і блюдо, щоб чиста була і зовнішня їх. Всередині повні кісток мертвих і всілякої нечистоти. Так і ви зовні здаєтесь людям праведними, а всередині повні лицемір’я і беззаконня. Це говорив Ісус Христос про тих, хто у той час очолював ізраїльський народ, коли він був окупований, що вони такі святі, чисті і правильні, турбуються про народ, а насправді крадуть безбожно. Слова Ісуса Христа: повні кісток мертвих і всілякої нечистоти всередині, лукаві плани написані, лицемірні беззаконні плани лукаві ззовні показують, що ми дбаємо про народ, а насправді Христос попереджає їх. Він попереджає, перш за все молиться за них і говорить: "Горе вам, покайтеся, бо буде гниль і кістки залишиться, покайтеся і змінить нутро своє, серце своє змінить, змініть своє серце, станьте чистими, видаліть лицемірство, заберіть свій безмежний гріх відкрито заявляйте". Подивіться, які ви, загляньте в свою внутрішню сутність.
Як же нам, віруючим людям, що ж нам робити, як нам поступати? Була подібна ситуація з апостолами, давайте почитаємо Діяння Апостолів, четверта глава, з 17-го стиха, як апостолів арештували. Потім почали випускати і слова якими говорять: "Ночтобы не распространялось больше в народе, угрозой запретили им, чтобы никому из людей не говорили об этом." Рассудите справедливо: чи перед Богом слухати вас більше, ніж Бога? Виходить, якщо закони безбожні, то Христос питає через апостола нас зараз: рассудите справедливо, чи нам безбожні закони виконувати і слухати фарисеїв, лицемірів, які ці закони придумали, більше, ніж Бога? Христос питає, як посланець Бога, далі християнам.

Бог, основна ціль Бога – спасти душу, і Бог придумує методи, як спасти душу. Диявол всілякі викрутаси шукає, але Бог допускає, бо він знає, що мудріший за нього. Він всевишній, всемогутній, всезнаючий. Він знає, до чого ці викрутаси приведуть. Він так використовує ці викрутаси, щоб його Боже діло ширилося і Боже діло мало успіх в цій ситуації, причому ще краще, ніж в іншій ситуації. Божа мудрість не підлягає абсолютному пізнанню, такому повному. І скільки б її не пізнавати, все більше і більше буде відкриватися таємниці цієї мудрості, бо Бог має величезну, гігантську мудрість, яку створив мудрішу людину, дав мудрість Соломону, а в ньому безкінечне джерело мудрості.

Бог закликає зараз нас, християн, щоб ми читаючи закони, обходилися з ними обережно. Якщо можна не порушити закон, то не порушувати. Якщо воно стосується того, що ми маємо законом гнівити Бога, то що говорить апостол Петро? "Справедливо перед Богом слухати вас більше, ніж Бога?". І звісно, які б там вибори не були, або будуть, то чи вони, або не будуть, але у час виборів треба думати, за кого голосувати. Я би голосував за Ісуса Христа.

Погано, що ми, християни, що у нас в українській нації всього-навсього до 2% євангельських християн, тому зрозуміло, що євангельські християни потрапляють туди, де придумують закони, у дуже маленької кількості, або взагалі не потрапляють. Але колись був момент, коли були там наші брати. Так що будемо працювати наполегливіше, могутніше. Будемо більше часу приділяти для того, щоб прославлявся Господь і щоб поширювалося Євангеліє. Тоді це буде могутніше. Могутність - це робота, розділена на час у фізиці. Коли наш труд – ми працюємо для сім'ї, працюємо для того, щоб годувати наших дітей, там підтримувати сім'ю, дім тримати. І частину нашого часу витрачаємо для служіння. Цю частину часу потрібно збільшувати на молитву, не пропускати зібрання, читати Писання, свідчити іншим людям. Більше часу витрачати на свідоцтво, знаходити моменти, де час витратити для прославлення нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа. І тоді могутність нашого служіння буде збільшуватися, і тоді Слава Господня буде множитися через таке наше благочестиве життя.

Так Бог благословить нас на це, а нашим керівникам нехай дасть мудрості покаятися, змінити ситуацію в державі, щоб їхні серця пом'якшилися, щоб вони більше думали про наш багатостраждальний народ і менше думали, як зберегти своє багатство. Багатство все одно не збережеш, не збережеш, підеш до Бога і що залишиться? З чим ти постанеш перед Ним?
#иисус, #христос, #библия, #христианство, #христиане, #зелоти, #гріх, #Мойсей, #книжники, #фарисеї, #покаяння, #віруючі, #апостоли, #Бог, #мудрість, #християни, #молитва, #служіння, #прославлення

Внутрішній ворог Ситуація була серед ізраїльського народу. Христос якраз там був. Ізраїль був в окупації римлян. Вони ходили по містам і селищам Ізраїлю, предписуючи, що треб...

https://youtu.be/i5X0bK8vdPY
Андрій Первозванний – один із дванадцяти апостолів Ісуса Христа, якого вважають першим покликаним до апостольського служіння. Він народився у Віфсаїді, місті на березі Генісаретського озера, і був братом апостола Петра. Обидва брати були рибалками за професією.

Андрій спочатку був учнем Івана Хрестителя. Коли Іван вказав на Ісуса як на Агнця Божого, Андрій негайно пішов за Ним. Він став першим із апостолів, хто пішов за Ісусом, тому і отримав прізвисько "Первозванний". Одразу після цього Андрій привів свого брата Петра до Ісуса, сказавши: "Ми знайшли Месію" (Ін. 1:41).

Апостол Андрій відзначається своєю активною участю в житті ранньої Церкви. Він присутній у багатьох важливих подіях Нового Завіту, включаючи дива, які здійснював Ісус, і Його навчання. Також Андрій, як і інші апостоли, отримав від Ісуса обітницю і силу здійснювати дива та проголошувати Євангеліє.

Після Вознесіння Ісуса на небо і П'ятидесятниці, Андрій, згідно з церковними переданнями, проповідував християнство в різних частинах світу. Він подорожував через Малу Азію, Кавказ, Крим, Балкани і досягнув сучасної території України. Є припущення, що Андрій відвідав Київ, благословивши це місце і передбачивши його майбутнє як великого християнського центру.

Проповіді апостола Андрія були спрямовані на навернення багатьох народів до християнства. Він здійснив багато чудес, зцілюючи хворих і виганяючи демонів, що підтверджувало його місію та авторитет як апостола. Зокрема, він проповідував у Скіфії, Греції та Візантії.

Згідно з переказами, Андрій Первозванний зазнав мученицької смерті у місті Патри в Греції. Він був розіп'ятий на косому хресті, який тепер називають Андріївським хрестом. Цей хрест став символом апостола і важливим елементом християнської символіки.

В Україні апостол Андрій особливо шанується. Він вважається покровителем України, а його образ часто зустрічається в іконостасах і фресках українських церков. Київська Андріївська церква, одна з архітектурних перлин столиці, названа на честь апостола. Ця церква розташована на місці, де, за переказами, Андрій Первозванний встановив хрест і благословив київські пагорби.

Пам'ять апостола Андрія вшановується 13 грудня за новим стилем (30 листопада за старим стилем). Цей день є важливим святом для православних християн, особливо в Україні. У цей день віряни моляться апостолу Андрію, просячи його заступництва і допомоги.

Апостол Андрій, своєю ревністю до віри і відданістю Христу, став прикладом для багатьох поколінь християн. Його життя і діяльність демонструють силу віри і важливість проповідування Євангелія. Його шлях від простого рибалки до одного з найвпливовіших апостолів Христових нагадує про те, що кожен може стати великим у Божому Царстві, якщо щиро вірити і служити Господу.
#христианство, #христиане, #апостолАндрійПервозванний, #ІсусХристос, #ІванХреститель, #Петро, #Євангеліє, #проповідь, #Андріївськийхрест, #мученицькасмерть, #Андріївськацерква

Апостол Андрій Первозванний Андрій Первозванний – один із дванадцяти апостолів Ісуса Христа, якого вважають першим покликаним до апостольського служіння. Він народився у Віфсаїді, місті...

https://youtu.be/D6Cn8rC9pk4
Ми зібралися, щоб прославити нашого Господа Ісуса Христа. Наша молитва була звернена до Ісуса Христа, і ми прославляємо Його в ці нелегкі часи нашого життя. Ми розповідаємо один одному про Ісуса Христа і славимо Його через наші псалми, адже тільки Він є Богом і тільки Йому належить вся слава. Ісуса Христа, який прийшов у цей світ, щоб взяти на себе наші немочі і наші гріхи, і Він це зробив. Тому наші уста і все наше життя повинні бути вдячні Ісусу Христу і прославляти Його. Давайте розглянемо послання до євреїв, третю главу, і візьмемо з цього слова те, що Господь хоче сказати кожному з нас. Його слово не проходить марно, воно принесе плоди в свій час.Я розумію, і ми всі розуміємо, що коли ми прийшли в дім молитви, значить, ми хочемо почути, що Господь хоче сказати саме мені, не тому, хто сидить поруч, а саме мені. Дух Святий точно скаже те, що потрібно саме мені. Третя глава послання до євреїв говорить: «Святі брати, учасники небесного покликання, роздумуйте про апостола і первосвященика нашого визнання, Ісуса, який був вірний тому, хто поставив Його». Ми зібралися тут, і слово Боже закликає нас роздумувати про Ісуса Христа, апостола і первосвященика нашого визнання. Давайте роздумувати цей невеликий період часу, який ми тут сидимо, нехай в наших думках буде Господь – що Він хоче від нас, що Він зробив для нас, що Він робить для нас. Ми живемо ним, рухаємося ним і існуємо ним, все через Нього і для Нього.Ісус Христос є нашим посланцем від Бога, для нашого спасіння. Він первосвященик. Давайте подумаємо, що робив первосвященик у Старому Завіті. Ісус Христос набагато більший первосвященик, ніж первосвященики Старого Завіту. Він приніс Себе в жертву, не тварин, як це робили в старозавітні часи, а Себе. Роздумуючи про Ісуса Христа, ми не можемо зробити жодного кроку без Нього. Його воля є з нами, і цей день, прожити чи не прожити, залежить від Нього. Він керує нашими життями, обставинами, нашою державою і всім Всесвітом. Біблія закликає нас, святі брати, роздумувати про Ісуса Христа, який набагато більший за всіх ангелів.Автор послання до євреїв говорить, що Ісус Христос більший за Мойсея, якому євреї віддавали велику шану, бо він вивів ізраїльський народ з єгипетського рабства. Мойсеїв закон був на першому місці в їхньому житті. Але автор доводить, що Ісус Христос більший за Мойсея. Він вірний у всьому, як і Мойсей у всьому Божому домі, але наскільки більшу честь має будівельник дому, ніж сам дім.
Мойсей був вірним у всьому домі Божому як слуга, для свідчення того, що повинно бути сказано. А Христос як Син у своєму домі. І цим домом є ми. Якщо ж до кінця непохитно збережемо відвагу і похвалу надії, то будемо домом Божим. На землі домом Ісуса Христа є церква. Церква не моя і не когось іншого – це церква Ісуса Христа, яку Він придбав своєю кров’ю. Ми не пролили свою кров за вас, це зробив Христос, і ми всі є Його церква, Його дім.

Будівля Дому молитви, як така, потрібна нам, але не Богові. Домом Його є кожен із нас, кожен віруючий в Ісуса Христа. І Дух Святий говорить, що цим домом є ми, якщо до кінця нашого життя непохитно збережемо відвагу і похвалу надії. Це говорить про те, що можна втратити спасіння, якщо не бути вірним Ісусу Христу до кінця. Можна ходити в дім молитви, але не бути духовно членом церкви Христової, не бути домом Божим. Бог дивиться на наше духовне життя, на те, що наповнює наше серце. Автор послання попереджає, що можна втратити спасіння. Він говорить: «Тому, як говорить Дух Святий, сьогодні, коли почуєте голос Його, не робіть закам'янілими серця ваші, як у часи ропоту в день випробування в пустелі, коли ваші предки випробовували Мене».

Ми знаємо, що дуже мало з тих, хто вийшов з Єгипетського рабства, увійшли в обітовану землю – тільки двоє з двох мільйонів. Господь говорить до кожного з нас, щоб Його слово лягло в наше серце. Воно не торкнеться закам'янілого серця. Там повинна бути добра земля, щоб слово Боже дало плід і користь в нашому житті. Автор дає приклад: «Берегтись, щоб у кого з вас не було лукавого серця невірства, щоб відступити від живого Бога». Повне невір’я може призвести до втрати спасіння. Бог хоче, щоб наше серце було м’яким, щоб Дух Святий міг увійти і діяти.

Сьогодні, коли почуєте Його голос, не робіть серця закам'янілими. Ми закликаємо до покаяння, і Дух Святий постійно закликає. Він говорить до серця, щоб ми повірили в Бога, розкаялися і направили своє життя до праведності. Бог хоче найкращого для нас, як написано у книзі Єзекіїля: «Хіба Я хочу смерті грішника? Ні, Я хочу, щоб він покаявся і жив». Але є попередження, що той, хто пізнав істину і залишив її, не буде спасений. Господь стукає в серця тих, хто ще не покаявся, щоб вони покаялися, а також до тих, хто вже пізнав Його, щоб були вірними до кінця. Хай благословить нас Бог, щоб ми були вірними Йому, пронесли ім’я Ісуса Христа до кінця нашого життя і отримали вічне життя разом з нашим Господом Ісусом Христом.
#христианство, #христиане, #Мойсей, #Христос, #дімБожий, #церква, #кровХриста, #ДухСвятий, #віра, #покаяння, #Біблія, #Єзекіїль, #обітованаземля, #Бог, #ІсусХристос, #Господь, #молитва, #прославлення, #псалми, #гріхи, #первосвященик, #СтарийЗавіт

Роздумуйте про Ісуса Христа Ми зібралися, щоб прославити нашого Господа Ісуса Христа. Наша молитва була звернена до Ісуса Христа, і ми прославляємо Його в ці нелегкі часи нашого життя. ...

https://youtu.be/zwv63roTkFo
Людина складається з духа, душі та тіла. Є дух, є душа, і, ставши християнином, ви знаєте, що не все так просто, як здається. Необхідно більше догоджати духу і протистояти справах плоті. Це християнське життя. Людина не роздвоюється чи розтроюється, вона така, як є. Однак цінності по відношенню до себе змінюються. Людина, яка раніше думала лише про тіло, як поїсти, одягтися тощо, тепер змінюється. Більшість з нас ніколи про це не думали, просто жили своїм життям.

Коли Біблія говорить про те, що треба по-різному ставитися до кожної складової людини: до духа, душі та тіла, починаєш розмірковувати і розумієш, що християнське життя вимагає певних зусиль, щоб догодити духу і протистояти тілесним похотям та гріхам, які прийшли у світ через сатану. Гріх має більше впливу на наше тіло, але Бог закликає нас робити зовсім інше. Треба розриватися, щоб догодити одному і не догодити іншому, і дійсно, без допомоги Бога це було б важко, навіть майже неможливо. Але Бог допомагає тим, хто слідує за Ним, і протистояти гріху стає легше, слухаючись Духа Святого, який направляє нас до Бога.

Ціль приходу Ісуса Христа у світ була саме для того, щоб знищити гріх, зробити його слабким, щоб він не міг впливати на людей, які вірять і слідують за Ісусом Христом. Хоча Ісус Христос помер за всіх людей, ті, хто не вірить в Нього і живе у гріхах, не користуються силою Духа Святого, щоб перемагати гріх, і просто живуть гріховним життям. Ми, які прийняли Ісуса Христа як Господа і Спасителя, маємо силу протистояти гріху, щоб не бути підданими йому.

Біблія пише, що людина, яка живе в гріху, є рабом гріха. Апостол Павло говорить, що наш старий чоловік розп'ятий з Ісусом Христом, щоб гріховне тіло втратило свою владу, щоб ми більше не служили гріху. Павло має на увазі людину, яка жила до пізнання Христа, коли жили в гріху, не задумуючись про Бога. Ця людина називається старим чоловіком. Наш старий чоловік з його внутрішніми прагненнями до гріха розп'ятий, коли ми примирилися з Богом, покаялися, щоб гріховне тіло втратило свою владу над нами.

Ісус Христос був розп'ятий на хресті через наші гріхи, і гріх не мав на Нього впливу. Павло говорить, що ми повинні вважати себе мертвими для гріха і живими для Бога в нашому Господі Ісусі Христі. Новий чоловік має інше бачення, інше відношення до Бога і нове життя у святині та праведності Христовій.
Апостол Павло говорить у 19-му вірші: "І як ви віддавали ваші члени в рабство нечистоти і беззаконня для беззаконня, так тепер віддайте ваші члени в рабство праведності". Це порівняння, можливо, не дуже приємне, але зрозуміле. Уявіть собі алкоголіка: він рано встає і шукає, де випити, бо є рабом гріха і щодня його шукає. Бог закликає нас, як ми колись служили гріху, так тепер служити Йому.

Бог хоче, щоб кожен ранок у нас було бажання служити Йому. Він бажає, щоб ми прокидалися з прагненням зробити щось добре в очах Господа. Гріх не повинен панувати над нами. Якщо ми себе віддаємо гріху, то ми є його рабами. Віддаємо себе Богу — стаємо рабами праведності Божої. Апостол Павло підкреслює: "Заплата за гріх — смерть, а Божий дар благодаті — вічне життя в Ісусі Христі".

Тому Господь закликає нас переглянути своє життя і задуматися, кому ми більше віддаємося. Ми думаємо, що раб гріха — це тільки наркоман, п'яниця або курець, але гріх буває різний. Якщо я не курю, це не означає, що я не грішник. Гріх може бути в чомусь іншому, чому я віддаюся більше, ніж Богові. Написано: "Возмездие за гріх — смерть".

Бог попереджає нас, щоб ми замислилися, переглянули своє життя. Ми можемо перевірити себе, чи живемо ми по тілу, чи по духу. Як ми починаємо свій день? Чи приходять до нас гріховні думки? Чи ми віддаємося Божому слову і прагнемо до життя в Ісусі Христі?

В Посланні до Галатів сказано: "Плоди тіла очевидні: прелюбодіяння, розпуста, безнравственність, ідолослужіння, ворогування, сварки, заздрість, гнів, розбрати, єресі, п'янство і тому подібне". Чи є це в нашому житті? А плоди духа: любов, радість, мир, довготерпіння, доброта, вірність, лагідність, стриманість. Що в мені переважає? Плоди тіла чи плоди духу?

Бог каже, якщо ми живемо тілесними бажаннями, ми не можемо догодити Йому. Тільки якщо будемо жити по духу, тоді ми зможемо догодити Богові.
Нехай нас Бог благословить, щоб ми ще раз задумалися про своє життя, про свій стан, де ми перебуваємо і кому або чому ми догоджаємо. Нехай нас Дух Святий просвітить. Якщо десь у своєму житті ми побачили, що прив’язані до якогось гріха і ще не позбавилися від нього, є час покаятися і очиститися від цього, щоб гріх над нами не царив. Слава нашому Богу, Господу Ісусу Христу, за це нагадування, що Він розправився з гріхом і дає нам силу, щоб ми також могли протистояти йому.
#христианство, #христиане, #Бог, #благословення, #ДухСвятий, #гріх, #покаяння, #Господь, #ІсусХристос, #апостолПавло, #праведність, #служіння, #дух, #плоть, #спасіння, #вічнежиття, #душа, #тіло, #християнськежиття, #Біблія

Прислухайся до Духа який направляє до Бога Людина складається з духа, душі та тіла. Є дух, є душа, і, ставши християнином, ви знаєте, що не все так просто, як здається. Необхідно більше догоджати духу...

https://youtu.be/lJliThD91eQ
Сьогодні я читатиму подію, записану в трьох Євангеліях: від Матвія, Марка та Луки. Я читатиму Євангеліє від Марка, це 14-та глава, з 32-го вірша. І приходять вони, тобто Ісус Христос з учнями Своїми, до місцевості по імені Гефсиманія, і говорить Ісус учням Своїм: "Посидьте ви тут, поки я помолюся". І взявши з собою Петра, Іакова і Іоанна, Він почав тужити і сказав їм: "Смертельною печаллю душа Моя, залишайтеся тут і будьте пильні". І, відійшовши трохи далі, припав до землі, і молився, щоб, якщо можливо, пройшла від Нього ця чаша. І молився, кажучи: "Авва, Отче, все Тобі можливе, пронеси від Мене цю чашу, але не чого я хочу, а чого Ти". І повернувшись, знайшов їх сплячими і говорить Петру: "Симоне, спиш? Ти одного часу не зміг слідити? Будьте пильні і моліться, щоб не впасти в спокусу, бо дух бодрий, але тіло немічне". І знову пішов і молився те саме. А повернувшись, знову знайшов їх сплячими, бо їхні очі були обтяжені і не знали, що Йому відповісти. І повернувся Він втретє і говорить до них: "Ви ще далі спите і відпочиваєте? Кінець, прийшла година. Ось, здається Син Людський в руки грішників. Вставайте, йдемо! Ось наблизився Мій зрадник".

Після останньої вечері зі своїми учнями Ісус Христос пішов у місце, яке називається Гефсиманія — це місце, де видавлювали масло. Христос говорить учням: "Посидьте тут, я піду помолюся" і бере з собою трьох друзів Своїх і йде, щоб молитися. Христос відкрив їм Свою молитвенну потребу і просить, щоб вони були з Ним у молитві. Христос припав до землі і молиться. А друзі Його, на жаль, не молилися. Вони були поборені плоттю, заснули і спали. Коли нас просять, щоб ми молилися, ми забуваємо або зайняті якимись справами, і тоді ми схожі на цих трьох учнів — на Петра, Іоанна і Якова. Їм було байдуже, що Христос страждає, їм було байдуже, що Христос потребує їхньої підтримки. Вони спали, як ні в чому не бувало. Але і самим учням треба було тоді молитися, треба було стежити у молитві, щоб не спокуситися. Христос говорить: "Будьте пильні і моліться, щоб не впасти в спокусу". Він навіть сказав, чому вони в той час мали молитися — щоб не впасти в спокусу. І можливо через те, що вони не молилися, вони пізніше спокушалися, коли Христа арештували, повели на суд. Христос говорить: "Моліться, щоб не впасти, будьте пильні і моліться, щоб не впасти в спокусу". Христос радить бути в молитві.

Хочу відзначити, що Христос назвав три складові людини. У першому посланні до Фессалонікійців апостол Павло, п’ята глава, 23-й вірш пише: "А сам Бог да освятить вас цілком, і нерушимий дух ваш, і душа, і тіло, нехай будуть збережені на прихід Господа нашого Ісуса Христа". Дух, душа і тіло — це складові людини. І Ісус Христос також згадав ці три складові, коли Він говорив з цими трьома Своїми друзями, Своїми учнями: душа скорбит смертельно, тіло і дух, який бодрий. Душа обернута печаллю смертельною, говорить Христос. Він знав, що Його чекає, Він знав, що вже пора здійснити те, для чого Він зійшов з неба на землю — покарання за гріхи всіх людей. І тому Христу було тяжко, і у Нього була ця величезна боротьба. Ісусу Христу треба було перемогти один проти всіх, хто жив на землі і хто ще буде жити. Христос поніс покарання за всіх людей, живущих на землі, тому що немає праведного жодного. Слово Боже говорить: всі згрішили і позбавлені слави Божої, і Христос у молитві страждає, і душа Його дійсно смертельною печаллю обгорнута. Душа створена Богом, і душа повернеться до свого Творця, повернеться до Бога. Але тоді душа Ісуса Христа знала, які муки їй треба пройти. Вона страждала, душа нудьгувала, тіло немічне. Тіло хоче спокою, і з ним треба боротися. Тіло не хоче страждати, хоче, щоб ця чаша страждання пройшла, щоб не пити цю чашу страждання. Христос бореться. Лука, описуючи цю подію, пише, що Христос так страждав, що з Нього лився піт, як краплі крові текли, настільки велика була боротьба, настільки великі були страждання, тоді, коли Христос боровся, щоб перемогти гріх. Коли у нас в якийсь момент буде скорбота, коли нам буде тяжко, подумаємо про Господа Ісуса Христа. Він страждав набагато більше, йому було у рази тяжче. Він Бог, і Він міг уникнути цієї боротьби, уникнути страждань, але Він цього не зробив, тому що тоді, у той час думав про грішних людей, а не про себе. Тому, коли нам тяжко, ми повинні подумати про Нього.
Апостол Павло у Посланні до Євреїв, 12 глава, 3-4 вірші, пише: "Подумайте про Того, Хто перетерпів такий спротив від грішників, щоб ви не знемоглися і не впали душами своїми. Ви ще не змагалися до крові, борючись проти гріха". Христос змагався настільки, що краплі крові стікали з Його чола. Це сталося, щоб ми не мали такої важкої боротьби, щоб нам було легше. Наша боротьба, як пише апостол Павло в Посланні до Ефесян, полягає в протистоянні піднебесним духам злоби, і щоб їх перемогти, нам потрібен Господь. Нам треба молитися, і Він дасть нам силу перемагати. Ми обов'язково будемо переможцями.

Коли ізраїльський народ ішов з Єгипту до землі ханаанської, вони воювали з амаликітянами. Коли Мойсей молився, піднявши руки, Ізраїль перемагав. А коли Мойсей припиняв молитися, опускались руки його, і амаликітяни починали перемагати. Тоді Аарон підтримав Мойсея в молитві, і народ Ізраїлю переміг. "Будьте пильні і моліться", говорить Христос, не тільки самі, але й підтримуйте інших у молитві.

У Посланні до Ефесян, 6 глава, 18 вірш, сказано: "Всякою молитвою і благанням моліться у всякий час духом, і для цього пильнуйте з повною витривалістю і моліться за всіх святих". Моліться у всякий час, тобто будьте витривалі, навіть коли тіло хоче відпочити. У цей момент, коли Христос сказав учням молитися з Ним, їхнє тіло хотіло спати, тіло немічне, але дух бодрий. Ми бачимо, що це можливо, коли молимося. Євангеліст Лука пише, що Бог послав ангела, який допомагав Христу, підбадьорював Його дух. Христос підбадьорив дух Своїх учнів і докоряв їм, що вони не можуть навіть одну годину бути пильними, тому що не моляться і не можуть перемогти плоть. "Моліться і не впадете у спокусу, не піддайтеся", - говорив Христос.

Коли дух бодрий, але може бути і подавлений, коли душа страждає, тіло додає страждань, тоді дух буде подавлений. Але коли звертаєшся до Господа у молитві, Він підбадьорює. Ти розумієш, що Бог живий, що Він з тобою, що ти в Його руках, і що з тобою трапиться так, як має бути. Якщо навіть трапиться щось найгірше, Бог буде з тобою, Він прийме тебе у Свої обійми. Бог не допустить, щоб страждання було понад силу, і дасть полегшення, щоб ми могли перенести його. Тоді дух стає бадьорішим, нам стає легше і спокійніше. Христос молився: "Пронеси цю чашу, але не Моя, а Твоя воля нехай буде". Ми повинні пити з чаші, яку Господь дає кожному з нас, яка б вона не була. Ми повинні прийняти її, тому що вона призначена для нас, і хоч плоть противиться, наш внутрішній чоловік повинен підкоритися волі Божій. Щоб наша чаша не була для нас важкою, ми маємо молитися.

Якщо ізраїльський народ переміг, молячись, то і ми будемо переможцями, якщо будемо переносити все в молитві і молитися один за одного.
#библия, #христианство, #христиане, #ІсусХристос, #Гефсиманія, #молитва, #Петр, #Іаков, #Іоанн, #спокуса, #страждання, #гріхи, #душа, #дух

Пильнуйте і моліться щоб не впасти у спокусу Сьогодні я читатиму подію, записану в трьох Євангеліях: від Матвія, Марка та Луки. Я читатиму Євангеліє від Марка, це 14-та глава, з 32-го вірша. І приходять...