Свобода Семенівка

Марковець Станіслав Миколайович «Сява» 04.11.1974 — 25.09.2023

Захищаючи рідну землю, у бою на Східному фронті смертю Героя поліг боєць 4-го батальйону «Сила Свобода» Бригади швидкого реагування НГУ «Рубіж» Марковець Станіслав.

Побратими поважали Станіслава за його хоробрість, витримку, готовність завжди допомагати друзям: «Сміливий, рішучий, справжній товариш, який завжди прийде на допомогу. Для нього честь і гідність були не просто словами. «Сява» був справжнім!
Станіслав добровільно і свідомо пішов на фронт, щоб захистити рідну країну та знищити ворога. Пам’ять про нього буде жити завжди в наших серцях.

Побратими згадують Станіслава: «Щирий, усміхнений, розумний, завжди дуже відповідальний та товариський . Станіслав «Сява» був справжнім другом. Тепер він вічно буде Героєм».

Вічна Слава Герою!

У Станіслава залишилась сестра.

Поховання відбудеться 29.09.2023
Київська область, Броварський район,
с. Недра,
12:00 вул. Вишнева,1 (прощання біля будинку)
13:30 сільське кладовище (чин поховання)

Вступай до лав Національної Гвардії України – до батальйону «Свобода»!

Захищати свою країну пліч-о-пліч з героями, однодумцями, побратимами та професіоналами своєї справи, на яких завжди можна розраховувати 💪

Необхідні профі з усіх військових спеціальностей: стрільці, зв’язківці, сапери, гранатометники, водії-санітари, бойові медики, екіпажі бронетехніки, оператори БПЛА тощо.

За детальною інформацією звертайтесь за номером телефону:

📞 +38 068 11-88-345
📞 +38 050 687-41-39

Все буде Україна 🇺🇦

Захищаючи рідну землю, у бою на Бахмутському напрямку смертю Героя поліг боєць батальйону «Свобода» 4 бригади оперативного призначення НГУ Ігор Рябенко «Крим».

Ігор Рябенко народився в Криму, саме тому взяв собі такий позивний. Був активним учасником Революції Гідності.

З перших днів повномасштабного вторгнення долучився до ДФТГ «Свобода», брав участь у боях в Ірпені та звільненні Бучі та Гостомеля.

Разом з батальйоном «Свобода» пройшов важкі бої в Рубіжному, Сіверськодонецьку, Зайцевому та околицях Бахмута.

Побратими згадують Ігоря як людину неймовірної сміливості та вірного друга. Будучи пораненим, він повертався на позиції та продовжував бій. Коли все ж потрапляв у госпіталь — буквально виривався з лікарняної койки і поспішав повернутися в стрій, до своїх братів. Він був прикладом для всіх.

Співчуття родині і близьким.
Вічна пам’ять і слава Герою!

Прощання з Ігорем Рябенком відбудеться 8 лютого о 12:00 на Лісовому цвинтарі в Києві.

Захищаючи рідну землю, у бою на Бахмутському напрямку смертю Героя поліг боєць батальйону «Свобода» 4 бригади оперативного призначення НГУ Володимир Горнович «Дід».

Володимир Горнович почав свою боротьбу з московською імперією ще під час війни у Чечні. Коли почалося повномасштабне вторгнення, одразу долучився до спротиву агресору. Серед бійців батальйону «Свобода» мав беззаперечний авторитет — вів за собою, підіймав бойовий дух побратимів, досконало володів усіма видами піхотного озброєння.

Співчуття родині і близьким.
Вічна пам‘ять і слава Герою!

Прощання з Володимиром Горновичем відбудеться 7 лютого. 10:30 — прощання біля будинку (с. Мила, Київська область, вул. Садова, 17). 11:15 — відспівування в церкві (с. Капітанівка). 12:00 — кладовище (с. Мила).

Війна - найзахопливіша чоловіча справа.

4 бригада оперативного призначення.
4 батальйон "Сила Свободи".

Творимо українську історію.
Повернемо своє.
І не тільки до 1991 року.
Приєднуйся. +38 096 313 8474

29 січня 1918 року в бою під станцією Крути близько чотирьох сотень українських добровольців призупинили наступ чотиритисячного московського війська на Київ. Завдяки чину крутянців було виграно час для підписання Брестського мирного договору. Українську Народну Республіку – право нації на Незалежність – визнали на міжнародному рівні.

Чин Героїв Крут став прикладом для нових поколінь борців за Незалежність. Їхнім подвигом надихалися бійці Української Повстанської Армії. Їхній чин дає наснагу й новітнім українським Героям – в бою із тим самим, одвічним ворогом.

Слава Героям Крут!
До перемоги, українці!
москва впаде!

🔥 Битва під Бахмутом: що нині на фронті і що буде далі — детальний аналіз від Юрія Сиротюка, заступника голови ВО «Свобода», гранатометника 5-го окремого штурмового полку ЗСУ 👇

- На всій ділянці фронту ворог веде розвідку боєм
- Для РФ — життя їхнього солдата не становить жодної цінності
- Кількість ворога — це проблема ворога
- Наше завдання вбивати російських окупантів, і ми це успішно робимо
- Ми на кульмінаційній точці війни

Юрій Сиротюк з Бахмуту: що нині на фронті і що буде далі — детальний аналіз / Легіон Свободи Бахмутський напрямок: аналіз поточної ситуації та прогноз щодо подальшого розвитку подій — інформує Юрій Сиротюк, солдат-гранатометник, 5-го окремого штурмов...

У бою з окупантами під Соледаром/Благодатним віддав життя за Україну наш побратим, полтавський свободівець Аркадій Піщанський.

Депутат Київської районної у м. Полтава ради, голова фракції ВО «Свобода».
У лавах «Свободи» був із 2010 року.
Захищав Україну із 2014 року у складі добровольчого батальйону «Січ». Із початком повномасштабного вторгнення приєднався до 116-ї бригади територіальної оборони.

Співчуття родині і близьким.
Вічна пам’ять і слава Герою!

🔥 Війна об'єднала всіх українців, — Денис Попов, молодший лейтенант «Легіону Свободи» // ВІДЕО 👇

Офіцер батальйону «Свобода» у складі 4-ї бригади оперативного призначення Національної гвардії України зі Східної операційної зони в етері телеканалу «Рада»

https://bit.ly/3D2YXbN
#Попов #Соборність #Україна #ЛС #ЛегіонСвободи #війна #НГУ #Нацгвардія #3БОП #4БРОП #націоналізм

Війна об'єднала всіх українців, — Денис Попов про День Соборності / Легіон Свободи Денис Попов, молодший лейтенант «Легіону Свободи», заступник командира 3-го батальйону оперативного призначення «Свобода» у складі 4-ї бригади оперативного п...

Соборність для українців - це не тільки єдність земель, але й насамперед єдине для всіх сприйняття світу та життя, єдине визначення спільних друзів і боротьба проти спільних ворогів.

22 січня – знакова дата у нашій новітній українській історії. 22 січня 1918 року Центральна Рада ІV Універсалом проголосила незалежність Української Народної Республіки. А рівно через рік, на Софійській площі у Києві, було проголошено Акт Злуки у єдину державу Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки.

Фактично день 22 січня став не лише символічним днем свободи, а й свідченням неперервної єдності крові та духу Нації. Розділені кордонами імперій, мільйони українців піднялись після двохсот років рабства, яке тривало з часів Руїни, та знову продемонстрували волю до незалежного політичного буття у власній єдиній державі.

На жаль, соборність українців, скріплена збройним братерством українських армій у Визвольній війні 1918 – 1920 років, не стала основою для розбудови вільної процвітаючої держави. Свідомість політичного керівництва відставала від свідомості українських революційних мас. Хитання, непослідовність, схильність до поступок смертельним ворогам, дитяча наївність – усі ці риси тодішньої української політичної еліти призвели врешті до того, що українці зазнали поразки у кривавому протистоянні на три фронти проти кремлівського більшовизму, білогвардійського імперіалізму та польської експансії. А толерантний демократичний Захід не просто мовчав, але й активно озброював агресорів. Подібно й сьогодні - політика Заходу спрямована не на остаточний розвал російської імперії, що було би реальною перемогою в інтересах України, а лише на її послаблення та зміну її політичного керівництва...

Це засвідчує, що у час революції або принципового протистояння безхребетність з недоліку перетворюється на злочин.

Відзначаючи 22 січня, маємо зробимо висновки з минулого. Адже тільки ми самі, українці, можемо зробити так, щоб стала Україна справді сильною, могутньою та незалежною державою. Бо живемо у своїй Богом даній країні!

Олег Тягнибок

Галатюк Вадим Ростиславович «Вейн» 21.10.1981 — 14.01.2023

14 січня на Бахмутському напрямку, захищаючи рідну землю, поліг смертю Героя боєць батальйону «Свобода» 4 бригади оперативного призначення Галатюк Вадим Ростиславович.

Побратими згадують Вадима як справжнього друга, надійну та відповідальну людину. Він завжди готовий був прийти на допомогу, не цурався ніякої роботи, був дуже сміливим, вмів підтримати побратимів, повести за собою.

Вадим не шукав легких шляхів, тому добровільно приєднався до бойового підрозділу. Єдиною його мотивацією був патріотизм і бажання захистити рідню землю.

У Вадима залишилась маленька донечка, сестра і мама.

Прощання з Вадимом Галатюком відбудеться 18 січня в селі Балки Дубенського району Рівненської області. О 12-00 — прощання за адресою вул Балки, 54. О 13-00 — відспівування у місцевій церкві.

Картка для підтримки родини Героя — 5168755465439863 (Галатюк Надія Вадимівна — мати).

Мати Вадима, пані Надія, написала в пам’ять про свого сина цей вірш:

Похмурий день, туман усе укрив
І сльози котяться щоками
Мій син Україну боронив,
Тепер він спатиме роками.

Як я згадаю день той роковий,
Коли поїхав ти у далину,
То вирок був страшенний больовий,
Бо повернувся вкладений в домовину.

Не оживає, не говорить син.
Він лиш лежить увінчаний квітками.
Несуть. Кладуть і біля інших домовин
На сон благословенний вже віками.

О ні! Сину мій, моє дитя,
Навіщо доля нас отак покарала?
Ти вже поринув в майбуття,
Залишивши в мені глибоку рану.

Сьогодні 58 років мало б виповнитись Олександру Марченку.

Народний депутат, свободівець, націоналіст, господар, лідер своєї громади.

Коли почалась люта війна — попри поважний вік повернувся до своєї рідної 72 бригади та загинув у бою при обороні Києва.

Сан Санич, як Вас не вистачає…

Вічна Слава Герою!

Друзі, важливе оголошення.

Ми проводимо черговий набір до лав нашого підрозділу.

Батальйон у боях під Бахмутом, але паралельно ми готуємо поповнення.

Декілька важливих пояснень, які необхідні для зваженого рішення.

1. Ви опинитесь у найгарячіших ділянках фронту. Там, де буде максимально гаряче в цей момент — будьте певні, там буде наш підрозділ. Так було і буде. Говоримо це одразу, що потім не було непорозумінь. Хто міркує в дусі «раз Нацгвардія — то служба на блопкостах і другій лінії» — жорстко помиляється. Хто має такі плани і очікування — нам не по дорозі. Ми добровольчий батальйон, який став частиною однієї з найкращих оперативних бригад. Ми там, де найважчі бої.

2. Наш підрозділ не відступає і не записує відео в стилі «все пропало, рятуйте». Як би важко не було. А інколи буває дуже важко. Так було і буде. Ви маєте розуміти куди йдете і навіщо. Хто морально і фізично не відчуває себе готовим — нам не по дорозі.

3. Проблеми з алкоголем і наркотиками — одразу мінус. Все одно виявимо, тільки будуть важкі наслідки. У нас абсолютний сухий закон.

4. Ми будемо навчати вас усьому, чого зможемо. У ті строки, які дозволятиме війна. Без підготовки на фронт ви не відправитесь. Але багато чому доведеться вчитися самому. Хто хоче — шукає можливість, хто не хоче — шукає виправдання і винних навколо. На війні потрібні дуже різні люди. Маєте особливі таланти, знання і навички — кажіть одразу, знайдемо вам найкраще застосування.

5. Якщо усе вище перераховане вам підходить — ласкаво просимо до наших лав.

Війна триває.

Під час виконання бойового завдання віддав життя за Україну наш Побратим, Заслужений вчитель України, боєць 107-ї бригади, свободівець із Буковини Петро Ковалюк.

Вчителював у Вижницькому опорному ліцеї. Активно займався громадською діяльністю. До 2014 року очолював Вижницький осередок «Свободи», був членом виконкому Вижницької міської ради.

Захищав Україну у лавах Збройних сил з 2014 по 2018 рік, служив у 44-ій артилерійській бригаді. З початком повномасштабного вторгнення став до лав 107-ї бригади тероборони.

Співчуття родині і близьким від усієї свободівської родини.
Вічна пам‘ять і слава Герою!

🔥 Правда про українську піхоту та звірства російських окупантів, що відбувається під Бахмутом, скільки поранень має Петро Кузик та його заповітні мрії — велике інтерв'ю майора Нацгвардії України / ВІДЕО 👇

Командир 3-го батальйону «Свобода» у складі 4-ї бригади оперативного призначення Нацгвардії України зі Східної операційної зони в етері ютюб-каналу Алеся Бацман

https://bit.ly/3jZgGKB
#Кузик #ЛС #ЛегіонСвободи #війна #НГУ #Нацгвардія #3БОП #4БОПР #Бахмут

🔥 Бахмутський напрямок - ситуація на фронті: про тактику і стратегію рф, про так зване "перемир’я " в етері телеканалу «Апостроф ТБ» розповів солдат-гранатометник 5-й окремий штурмовий полк ЗСУ Yuriy Syrotyuk.

👇📽https://bit.ly/3vOuOt6

З Різдвом Христовим!
Брати і сестри Українці!
Ми з вами завжди знали, що ця війна колись буде.
Що ворог не подарує нам Незалежність і наше вільнолюбство. Вже майже рік як Україна стримує окупанта, ставши живим щитом між злом і добром, між дикою ордою і цивілізованим світом.
Так, ворог відібрав у нас спокій і можливість бути з найдорожчими людьми, які боронять нашу землю в окопах. Але є речі, які ніхто і ніколи у нас не забере.

Не забере наш одвічний дух воїнів, що живе в наших генах від славних предків.

Руйнуючи електромережі – ворог не забере світло в наших душах і тепло в наших серцях.

Засипаючи Україну ракетами – кремлівський сатана не забере у нас духу Різдва, бажання жити, вірити, любити…

У той час, коли Вифлиємська зоря зійде на небі – помолімося за тих, хто на бойовому чергуванні, відбиває ворожі атаки чи везе волонтерку на схід.
Помолімося за їхніх рідних та близьких, які не втомлюються чекати. Помолімося за всіх тих, хто пережив найважчий біль у світі – біль втрати дорогої людини…

І нехай святкова коляда, наперекір війні, - лунає і на фронті, і в накритих темрявою тилових містах. Або просто в душі у тих, хто зараз не може її заспівати.

Нехай вона летить над нашою зболеною землею в пам’ять про Героїв, які більше ніколи не зустрінуть Різдва, і в ім’я наступних поколінь і нашої довгоочікуваної Перемоги.

Христос народився – Славімо Його!
Любові та віри нам усім.
москва впаде!
До Перемоги!

Олег Тягнибок.

Майор НГУ, командир батальйону «Свобода» (Легіон Свободи) Петро Кузик про ситуацію на східному напрямку👇

Останніми днями Хаймарси дуже класно попрацювали на Донбасі, – Петро Кузик / Легіон Свободи Про ситуацію на східному напрямку фронту в районі Бахмуту розповідає майор «Легіону Свободи» Петро Кузик, командир 3-го батальйону оперативного призначення «...

🔥 Ми повинні не забувати, що перемога — це не просто підписання угод, не просто вихід на кордони 1991 року.
Перемога — це розпад рф. І Перемога України буде.
Важливо не тільки в це вірити. Важливо ЗНАТИ це! — Олексій Кайда

Народний депутат України VII скликання, молодший лейтенант 45-ої окремої артилерійської бригади ЗСУ в етері телеканалу НТА

https://bit.ly/3X00WFl
#Кайда #ЛС #ЛегіонСвободи #війна

Майор Національної гвардії України, командир добровольчого батальйону «Свобода» Петро Кузик увійшов до списку «Люди НВ 2022. У рік війни».

ЗА УСПІШНУ БОРОТЬБУ З ВОРОГОМ У НАЙГАРЯЧІШИХ ДІЛЯНКАХ ФРОНТУ🇺🇦

Пишаємося побратимом.
До перемоги!
москва впаде!

Відсьогодні одна з найдовших вулиць Конотопа носить ім’я нашого побратима, полеглого командира «Карпатської Січі», засновника Легіону Свободи Олега Куцина.
Дякую міському голові Артему Семеніхіну та депутатському корпусу за таке рішення.

Крім того, днями ще декілька місцевих раз звернулися до президента з проханням надати Олегу Куцину звання «Герой України» посмертно – Тернопільська обласна рада, Маньківська та Буцька місцеві ради на Черкащині, а також Згурівська рада на Київщині.

Побратим Кум загинув як Герой, щоб Україна жила. Тому обов‘язок Держави – гідно його вшанувати.

Лейтенант НГУ, боєць батальйону «Свобода» Євгеній Оропай про ситуацію на фронті👇

https://bit.ly/3FW1up8

Боєць батальйону «Свобода» Ярослав Лисенко про ситуацію на фронті в районі Бахмута👇

https://bit.ly/3YM2CEn

Сумний святий вечір
В 22-м році.

Але ми тую червону калину підіймемо, ми нашу славну Україну розвеселимо!

Слава Україні!

🔥 Бахмут зачистили від окупантів, але штурмові дії ворога не вщухають, — Петро Кузик, майор «Легіону Свободи» з фронту // ВІДЕО 👇

Командир 3-го батальйону «Свобода» у складі 4-ї бригади оперативного призначення Нацгвардії України зі Східної операційної зони в етері телеканалу "Апостроф ТБ"

https://bit.ly/3YLLxdO
#Кузик #ЛС #ЛегіонСвободи #війна #НГУ #Нацгвардія #3БОП #4БОПР #Бахмут

Дзюба Валентин Іванович «Калина»

29.07.1977 — 01.12.2022

Боєць батальйону «Свобода» 4 бригади оперативного призначення НГУ Валентин Дзюба загинув смертю Героя на Бахмутському напрямку.

З початком повномасштабного вторгнення Валентин добровільно пішов до війська. Мав величезну мотивацію боронити рідну землю, одразу вирішив, що хоче брати безпосередню участь в бойових діях на фронті. Тому залишив відносно безпечну службу в тилу та приєднався до батальйону «Свобода».

Побратими згадують Валентина як рішучу, надійну і дуже добру людину. Він завжди готовий бути іти на допомогу, не цурався найважчих завдань, був свідомим і відповідальним.

«Спокійний та врівноважений, чуйний, завжди готовий допомогти. Йому дуже личило його псевдо! Ніколи не чув, щоб він навіть голосно говорив. Будь-яке прохання побратима він виконував без нагадувань, складалось враження, що це не твоє прохання, а його ініціатива.

Калина був дуже розумною, вихованою та інтелегентною людиною з якою можна було подискутувати на будь які теми, старанний дуже хотів допомагати всім з усім, навчався, намагався бути максимально корисним, дуже добра та дбайлива людина, справжній патріот України.

Він завжди був готовий допомогти коли його просили. І він завжди казав що він кохає тільки свою жінку» — так згадують Валентина його побратими.

У Валентина залишилась мати, дружина, донечка та син.

«Герой, який не шкодуючи власним життям захищав майбутнє наших дітей. Герої не вмирають» — такими словами згадує дружина Юлія свого чоловіка.

Картка для підтримки родини Героя — 5168 7450 1382 5580 Дзюба Юлія Миколаївна (дружина).

Роман ЧАБАНОВСЬКИЙ: «Ми, українці, зараз стоїмо на зламі світів і захищаємо цивілізоване життя»

Полтавський свободівець Роман Чабановський у націоналістичному русі від 2009 року – тоді ж приєднався до лав ВО «Свобода». Разом зі свободівцями пройшов багато знакових для новітньої історії подій, зокрема Революцію Гідності. Коли у 2014 році почалася війна з Московією, зайнявся волонтерською діяльністю. «Ми з хлопцями розуміли, що повномасштабне вторгнення рано чи пізно буде, і тут в Полтаві готувалися до цього. Знали, що всім доведеться брати до рук зброю і йти воювати».

24 лютого Роман відвіз свою сім’ю – дружину відому волонтерку Олександру Сиротенко з дочкою Мар’яною у безпечне місце, і 25 лютого вже приєднався до лав Полтавської Територіальної оборони. 116 бригада Тероборони 144 батальйон – це той підрозділ, в якому багато захисників-свободівців.

Пресслужба «Свободи» додзвонилася до націоналіста, аби розпитати про ситуацію на фронті та довідатися його думки про цю війну…👇

https://bit.ly/3G8HC3b