Науково-дослідна лабораторія грінченкознавства

Дорогі друзі! Запрошуємо всіх на актуальну сторінка Бориса Грінченка тут : https://www.facebook.com/b.hrinchenko Підписуйтесь! 💙💛

*На жаль, НДЛ нема вже з 2019 року, тож цю сторінку наразі адмініструє ніхто 😶 Доєднуйтеся до нової сторінки Бориса Грінченка і будьте в курсі щодня 🤗
Де ми і скільки нас - дивіться тут: https://www.facebook.com/b.hrinchenko/posts/pfbid0aFx7KPgLPe3SfJkA8DLZgxnuoZapAKYjFe1RuR1B8RfSBfkb3AqWihmQ1DnwsUvKl

Бурхливая річка Бурхливая річкаСлова: Бориса ГрінченкаМузика Василя ВерховинцяВиконує мішаний хор Житомирського коледжу культури і мистецтв ім. Івана ОгієнкаКерівник: Ірина ...

Один із тиражованих "совєтами" міфів про Бориса Грінченка починається з поширюваних ще за його життя пліток - мовляв, "недоучка", що він там може? (Звідси ж, до речі, походить міф про Грінченкову начебто зарозумілість і пиху, за якими насправді стояло звичайнісіньке відстоювання своєї гідності).
Пліткарі забували тоді - а потім і поготів - про безумовне визнання заслуг Бориса Грінченка найвидатнішими вченими того часу. Сьогодні святкує день народження Павло Житецький - один із засновників київської "Старої Громади", видатний вчений і "гросмейстер від філології". Активно співпрацював із Борисом Грінченком у великій справі творення українського правопису й "Словаря української мови" - втім, Музей Максима Рильського скаже краще: http://bitly.ws/yyvq
*Том "Мовознавчої спадщини" Бориса Грінченка поволі, але готується до друку - і буде ще одним свідченням глибокої поваги до видатної постаті т. зв. "недоучки" в колі знаних академіків.
Або, як казав сам Б. Грінченко: "Пильнуймо зорі, а не каганці!" 🥰💙💛
#БорисГрінченко #МузейБорисаГрінченка

Павло Житецький запалив на небосхилі української мови «місячний серпик букви «Є»»...

180 РОКІВ ТОМУ НАРОДИВСЯ ПАВЛО ЖИТЕЦЬКИЙ (4.01.1837 – 18.03.1911), ВІДОМИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МОВОЗНАВЕЦЬ, ЛЕКСИКОГРАФ, ПЕДАГОГ І ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ.

1859-го Павло Житецький був одним з організаторів студентських заворушень у Київській духовній академії (а ще зібрав інформацію про поліцейсько-шпигунські порядки в цьому закладі і опублікував її в лондонському «Колоколі» Герцена). Кинувши академію, вступив до Київського університету Св.Володимира. Разом з Володимиром Антоновичем, Тадеєм Рильським, Миколою Лисенком, Михайлом Старицьким, Павлом Чубинським та іншими організовує і бере активну участь в діяльності київської «Громади».
Викладає російську словесність спочатку в Кам’янець-Подільській, а згодом в 2-й Київській гімназії. Укладає статут Колегії Павла Ґалаґана і викладає в ній впродовж майже 20 років. Також російську словесність. Але так, що одного свого учня, юного кримського татарина до безтями закохав... в українську мову - і згодом вітчизняна гуманітаристика отримала масштабне й досі незбагненне явище в особі яскравого вченого-мовознавця і мега-поліглота Агатангела Кримського! «Щасливий я був і в тім вигляді, - згадував Агатангел Юхимович, - що вчителем словесності був у Колегії Павло Гнатович Житецький — людина, що її вплив я й досі на собі відчуваю»...
Викладав приват-доцент Житецький і в Петербурзькому університеті (читав курс з «Філософії мовознавства»), його, доктора словесності, було навіть обрано членом-кореспондентом Російської Академії наук. А от в рідній альма-матер викладати йому так і не дозволили...
«Гросмейстером від філології» називав Павла Житецького Микола Лисенко. Перший історик української літературної мови, Павло Гнатович опублікував не так багато наукових праць – всього близько тридцяти – але кожна з них була дороговказом у розвитку вітчизняної лінгвістики. Це й «Нарис літературної історії української мови в XVII ст.», й «"Енеїда" Котляревського в зв’язку з оглядом української літератури XVIII ст.», і «По поводу вопроса о том, как говорили в Киеве в XIV - XV веках», і «Думки про народні малоруські думи»...
Житецький твердо відстоював морфологічний принцип українського правопису в полеміці з палким прихильником фонетичного принципу Паньком Кулішем. І здобув у ній перемогу! Якби не Житецький, ми й досі писали б «грайецця», а не «грається». До речі, й наявності в українській мові «місячного серпика букви «Є»» ми також завдячуємо саме Павлу Гнатовичу!
Зібрані вченим лексичні матеріали (понад 10 тисяч карток!) було використано для «Історичного словника українського язика». Разом з Володимиром Науменком брав Павло Житецький і активну участь у підготовці до друку «Словаря української мови» за редакцією Бориса Грінченка.
Належить вченому й ґрунтовна праця «Про переклади Євангелія малоруською мовою» (1905), якою він заклав основи теорії й практики українського перекладу.

Упродовж багатьох років товаришував Павло Житецький з Михайлом Драгомановим та Іваном Франком, а в останнього ще й був старостою на весіллі. В останні роки життя мешкав на Андріївському узвозі, в будинку №34. Після другого інсульту в 1909-му році він не міг самостійно ходити, але до останніх днів зберігав ясний розум і здатність розмовляти.
18 березня 1911 року Павла Гнатовича не стало. Поховали видатного мовознавця на Байковому цвинтарі. З прощальним словом від друзів виступила Олена Пчілка...

В.Ц.

3 січня в с. Торська Олексіївка (тепер Шахове) Бахмутського повіту народився Микола Чернявський, один із видатних синів Донеччини та близький друг Бориса Грінченка. Їхнє знайомство на поч. 1901 р. відбулося теж у січні, коли "розгулялася наостанку зима, засипала Чернігів глибокими снігами і врядила сади його й дерева на вулицях в химерно-звабливий іній». Не будемо переказувати вікі, а от посиланням на спогади про Бориса Грінченка ділимося: https://chtyvo.org.ua/authors/Cherniavskyi_Mykola/Kedr_Lyvana_Spohady_pro_B_Hrinchenka_vyd_1920/
Образ могутнього кедра, обраний автором спогадів, нагадує і про Грінченкового "улюбленого німця", і про стійкість і мужність характеру Бориса Дмитровича, - такий потрібний нам зараз приклад спокійної впевненості: «Я б хотів, щоб, коли Україна буде ставити пам’ятника Грінченкові, на одному з барельєфів того пам’ятника було відображено як символ духу Грінченкового - такого кедра. На вершині гори, проти бур і вітрів... Напруженого, але дужого й непереможного... Певного в собі і в тому, що він вистоїть проти ворожої сили»
Знав Грінченко, знаємо й ми - перемога вже поряд.
Бажаємо мужності й сили нам усім її наближувати! 💙💛

#БорисГрінченко #МузейБорисаГрінченка

З прийдешнім 2023-м!
Під ялиночку - трохи історії давньої (і сьогочасної - https://www.facebook.com/.../a.18225088.../2112111629099255/ ) 🙃 Або, як вітали в №1 новоствореної "Громадської Думки" 31 грудня 1905 р.: "Давно сподіваний час настав!" Вітання від нашого видатного патрона, і "дай, Боже, щоб він усім нам був справді новим, кращим роком, а особисто бажаю так само щиро працювати, як працювали торік"
Гарних свят, мирного неба і перемоги! 💙💛
#БорисГрінченко #МузейБорисаГрінченка

Згадати в ці передсвяткові дні тих, хто боровся тоді, коли майже не лишалося надії, якраз на часі, бо дає відчути, що "сили боротися стане".
Бажаємо сил, натхнення і врешті перемоги! 💙💛

Різдвяне привітання від Fix_you_pics - Настя Грінченко в кольорі 🥰 (Так, Анастасія Борисівна мала очі глибокого сірого кольору - батькові й материні водночас) Дякуємо за такий вчасний подарунок, адже, хоч у паспорті в неї написано "13", за новим стилем день народження видатної діячки святкуємо саме на Різдво. Подробиці тут, на нашій сторінці: https://www.facebook.com/b.hrinchenko/posts/pfbid036qQLCtD2STZnXjepMoEr3QTY3cx4Lex11xoL5PB8erS31wsxmMHBtRGoFHLQJBFhl або на їхній: https://www.facebook.com/Fix.you.pics/posts/pfbid02RzwnjL5YVjPs6HJgFm1j1K3v5PWmKT5P5F4wiFB3xL5xntSMjUsNB3FkPyvoetfPl
(або в експозиції Музею Бориса Грінченка, звісно)

Грінченківська декада у структурних підрозділах Університету Київський університет імені Бориса Грінченка (Університет Грінченка) пропонує відмінне поєднання багаторічних освітніх традицій і сучасного інноваційного підхо...

Низький уклін усім співробітникам ЦДАМЛМ за їхню працю!
Оцифрований архів Бориса Грінченка і справжній скарб для дослідників https://ksi-csamm.archives.gov.ua/inventories/367/

Дякуємо Fix_you_pics за ініціативу до свята і віримо, що фонди Музей Бориса Грінченка стануть у нагоді до прийдешніх урочистостей 🥰

9 грудня 1863 р. на хуторі Вільховий Яр на Харківщині у російськомовній сім’ї народився Борис Грінченко. Його батько – шляхтич, відставний штабс-капітан мав кілька десятин землі, водяний млин. Мати – дочка полковника Поліксенія Літарьова. Баба по матері – сестра Г. Квітки-Основ’яненка.

Хлопець рано навчився читати, виявив потяг до книжок. Єдиний навчальний заклад, де він учився, – реальне училище у Харкові. За читання нелегальних «метеликів» Сергія Подолинського гімназиста виключили з п’ятого класу і помістили до в’язниці. За два місяці перебування у буцегарні юнак захворів на туберкульоз.
Довелося заробляти на власний хліб. Борис жив у сім’ї шевця, та й навчився шити чоботи. На заощаджені копійки від заробітку купував книжки і займався самоосвітою. У 18 років Грінченко склав екзамен на звання народного вчителя. На учительських курсах Борис Грінченко познайомився з росіянкою Марією Гладиліною, доблесно українізував її. Борис і Марія були однолітками, двадцятилітніми одружилися, того ж року Насточкою збагатилися. Молоді батьки між собою і дочкою спілкувалися тільки українською. Вони самі писали для Насточки перші книжечки, потім першу граматику та підручники.
Упродовж шести років Грінченко викладав у приватній школі Христі Алчевської, у с. Олексіївці на Луганщині. Борис працював із сильними учнями, Марія – з іншими. Настя гуляла з селянськими дітьми. Частенько до села приїздили Алчевські, тоді Настя бавилася з Христиною.
З 1894 року родина переїхала до Чернігова і почалася у діловода Б. Грінченка «неволя канцелярська». Поряд із столом Грінченка був стіл поета Володимира Самійленка, який не раз рятував Бориса Дмитровича, у якого був талант губити документи.
А у вільний від роботи час родина упорядкувала музей Шевченка, організувала земську друкарню, видавала книжки для українців (найдорожча книга коштувала 5 коп.) Маленька кімнатка Грінченків на Чернігівському шосе дивувала гостей: хазяїни її завжди щось писали, редагували. Марія Грінченко, письменниця (псевдонім М. Загірня), перекладач із десятка мов, узяла на себе більшу частину редакційної роботи. А поряд них Настуся зростала, писала поезії, перекладала з англійської, єврейської, французької.
Сучасники говорили, що Грінченко – лицар обов’язку. Він написав чотири повісті, десятки оповідань кілька драматичних творів. Подвигом Грінченка був чотиритомний словник української мови.
За все треба платити. І Борис Дмитрович, і Настя заплатили здоров’ям: непосильна робота подарувала сухоти. У цей час Настя захопилася політичною боротьбою, стала членом радикальної партії. За допомогу загонам самооборони під час єврейських погромів її було запроторено до буцегарні, яка остаточно підірвала здоров'я хворої на сухоти вагітної дівчини. У віці 24-х років Настя Грінченко померла. Через декілька місяців немовлям помер і її син Воля - єдиний онук Бориса Грінченка.
Від хвороби згасає й Борис Грінченко. Вони позичають гроші, Марія везе чоловіка до Італії. Та врятувати не можна: 6 травня 1910 р., на цифрі 47 обірвалося земне буття Бориса Грінченка.
Марія привезла дорогий прах до Києва, поховала поряд із дочкою. На похоронах пролунало: «Він більше зробив, ніж прожив!»

Текст - ГАННА ЧЕРКАСЬКА, краєзнавець, вчитель, журналіст.
Фото - Борис Грінченко з дружиною та донькою
Колір - Fix_you_pics
#кольороваісторія
#БорисГрінченко

Попри блекаути та негаразди грінченківці незламні, як і наш видатний патрон 🥰

159-ліття з дня народження Бориса Грінченка 9 грудня 2022 року грінченківська громада об’єднала науковців України для вшанування 159-ліття з дня народження Бориса Грінченка. В онлайн-форматі відбулис...

Хто ще не зареєструвався на Грінченківську конференцію?

Всеукраїнська наукова онлайн-конференція (XV щорічних Грінченківських читаннях) «Біографічний наратив: текст і дискурс» Київський університет імені Бориса Грінченка (Університет Грінченка) пропонує відмінне поєднання багаторічних освітніх традицій і сучасного інноваційного підхо...

🍉"Ми маємо ще долю і в нашій праці, і в нашому коханні!
...а нелади, котрі шкодять нашому щастю, то… то вони може ще більшим роблять для нас те щастя, котре ми усе ж маємо, не вважаючи ні на що!" Борис Грінченко, Херсон, листопад 1886

Все буде Україна! 🍉🇺🇦

Дорогі друзі!

Хоч із усім відомих причин у дистанційному форматі, але Музей Бориса Грінченка працює! Тому нагадуємо, що на сайті Університету ви можете знайти якщо не всю експозицію, то чимало цікавого і корисного за наступними посиланнями:
Сторінка Музею Бориса Грінченка
https://if.kubg.edu.ua/107-struktura/inshi-pidrozdily/ndl-hrinchenkoznavstva/muzeina-ekspozytsiia/529-muzei-borysa-hrinchenka.html
Віртуальні екскурсії можливі за посиланням на віртуальний музей Бориса Грінченка
http://grinchenko.kubg.edu.ua/index.php/z-arkhivnoji-skarbivni/muzei-b-hrinchenka

http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D1%96%D1%80%D1%82%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9
Онлайн експозиція "Борис Грінченко в європейському просторі"

https://if.kubg.edu.ua/107-struktura/inshi-pidrozdily/ndl-hrinchenkoznavstva/muzeina-ekspozytsiia/1416-borys-hrinchenko-u-ievropeiskomu-sotsiokulturnomu-prostori.html

Також в нагоді може стати сторінка Бориса Грінченка http://grinchenko.kubg.edu.ua/index.php

Ми обов'язково переможемо!

Музей Б. Грінченка Музей Б. Грінченка Музей присвячено життю та творчості Бориса Грінченка в контексті к. ХІХ – поч. ХХ ст. У ньому широко представлено життєвий і творчий шлях письме...

Музей Бориса Грінченка і поповнення до Дня знань. Розкішним подарунком порадував Музей кардіохірург і дослідник Грінченкової спадщини Володимир Мнішенко