Lama Pema Dudul Sangha
Лама Пема Дудул — перший український Лама, який пройшов індивідуальне навчання та підготовку у Тибеті
Цю сторінку ведуть учні лами Пема Дудула. На ній розміщуватимуться матеріали про діяльність Вчителя, витримки з настанов та інші матеріали про буддизм Тибету.
Лама Пема Дудул (що носить також ім'я Пема Трінлей Рінпочє) народився в Україні 1968 року. Фахівець з мистецтва та культури країн Гімалайського регіону, де проживає 20 років, мандрівник, перекладач, лама ордена Катхок традиції Нїнґма буддизм
Сьогодні День Ґуру Падмасамбгави.
Нещодавно у Відритій Буддійській Академії завершилися курси цього року.
Сьогодні хочу запропонувати всі заняття курсу історії нашої традиції у вільному доступі на Youtube. На останніх заняттях я розповідав саме про Падмасамбгаву. Продовження курсу (історія школи Ньїнґми в Тибеті) вже наступного року.
https://www.youtube.com/playlist?list=PLvXqRb5dNIKnwS_gukm6ijzdDXQpfFkY3
Підтримати українські переклади Дгарми й курси можна тут: https://send.monobank.ua/jar/r8A98jeiU
Історія Традиції Відьядгарів і Вчення Дзокчєн Курс I Відкритої Буддійської академії 2023 року. Саморозгортання Предвічного Знання. Історія традиції Відьядгарів – Стародавньої школи (Н’їнґма), а надто – В...
ЗАПРОШУЄМО НА ЗУСТРІЧ
6 ТРАВНЯ 2023, Сб, 19:00 (за Києвом)
Інтерв'ю в прямому етері:
Лама Пема Дудул (Сергій Дудко)
Один із перших лам в Україні, що пройшов навчання і підготовку в Тибеті (та визнаний як тулку і Рінпочє своїми вчителями-тертонами). Засновник Відкритої Буддійської Академії, в межах якої провів 9 курсів (загалом більше 100 лекцій) і 8 затворів. Засновник і голова Комітету Буддійських перекладів "Розділи Предвічного Знання".
Інтерв'ю:
"БУДДИЗМ (або ДГАРМА) ПІД ЧАС ВІЙНИ – (давні забобони або могутній інструмент розуму)".
Обговоримо питання:
1. В чому суть буддизму, як Вчення? Чому відбувається деформація його розуміння академічною наукою й послідовниками, а то й відверта підміна Дгарми різного роду віровченнями?
2. Що таке насправді Дгарма Будди – метафізика чи система прагматичного Знання?
3. Чому існує таке різноманіття "буддизмів" – три колісниці і їхні підрозділи, різні школи? Чи існує "буддизм взагалі" і "національні" буддизми (як то тибетський або український)?
4. Для чого потрібен буддизм під час війни? В чому справжній сенс цієї війни з точки зору буддизма?
5. Як Будда роз’ясняв агімсу – ненасильство: чи є недіяння й непротивлення злу універсальною чеснотою буддиста? Що написано в текстах Магаяни про насильство, вбивство та смерть? Яке може бути філософське обґрунтування метафізичних, феноменологічних або етичних аспектів окремих випадків свідомого переривання дорогоцінного людського життя?
Посилання на прямий етер в ЮТУБІ ми повідомимо на цій сторінці в день етеру.
Чекаємо вас в гості)
Що робити з надзвичайною ненавистю під час війни?
Відповідь Lama Pema Dudul на зустрічі з учнями з нагоди Молитовних зборів традиції Ньїнґма в Бодґаї 2023 р.
Ненависть – це найгірший стан з усіх можливих людських станів. Бо ненависть – це і є пекло. Будь-хто, хто цілий час перебуває в ненависті, хай би яке мав тіло і вигляд – людини, тварини чи інших, – в кожному разі ця істота перебуває в пеклі. В того, хто помирає цілком охоплений гнівом і ненавистю, матиме наступну "зупинку" в пеклі. І перебуватиме там дуже довго. Це одна з причин того, що Будда вважав війну однією із найгірших й найжахливіших ситуацій, які можуть бути у світі людей.
Що тут можна зробити?
Це залежить від того, що кожен з нас вміє. В кожному разі, хай би що ми не робили на Шляху, – це лише робота з нашим умом силою нашого чистого наміру. Ця сила – невичерпна! Вона дає можливість робити будь-які практики.
Є багато різних практик. Це і практики ґуру-йоґи, практики Тари… Для тих, хто помирає, є специфічні практики Будди Акшобгьї й спеціальної форми Авалокітешвари.
В кожному разі, всі ці практики є по-суті ґуру-йоґою. Або можна сказати, що ґуру-йоґа містить в собі всі практики.
Допомогти іншим людям, що перебувають в гніві, можна, але тут все залежатиме від того, чи будуть нас чути й говорити з нами. Тобто, все залежить ще й від ситуації. З близькими до нас людьми ми ще можемо спробувати поговорити. Але люди, які нас не знають, навряд чи будуть нас чути.
Проте, з гнівом, ненавистю, втомою і розпачем під час війни й по її завершенні буде ще дуже багато роботи.
Для роботи з будь-якою вадою (санскр. - клеша), гнівом тощо, можна застосовувати різні засоби.
Метод Гінаяни - це зречення. Ви цього позбуваєтесь, ви це відкидаєте, вимикаєте, не дозволяєте собі цього. Для декого це має саме так працювати, бо хтось, наприклад, вживає алкоголь, наркотики, випиває чи смалить і не може інакше цього покинути. Тоді це просто застосовується дисципліна.
Ще один метод - очищення. Це метод Магаяни. Ще можна застосувати перетворення - метод Ваджраяни, а також самозвільнення - метод Дзокчєну.
Які методи ми опанували, такі й можемо застосовувати. Від початку все залежить від сили самої вади й від ступеня опанування вами шаматхи - спроможності помічати, коли вада починає проявляться чи тільки лише може проявитися.
Якщо ми вже охоплені гнівом, то в цьому стані вже не надто багато можна зробити. А якщо помітити початок його зародження (якщо казати спрощено), то можна застосувати перетворення в гнівного девата, або метод самозвільнення.
Тут важливо знати, розуміти, який з цих методів ви опанували і застосовувати його відповідно до обставин.
------------------------------------------
Сьогодні, 30 січня, і завтра, 31 січня – останні зустрічі онлайн з Ламою Пема Дудулом з нагоди 34-го Н’їнґма Монлама Чєнмо (སྔ་འགྱུར་རྙིང་མའི་སྨོན་ལམ་ཆེན་མོ་- Великих Молитовних Зборів Стародавньої тибетської буддійської традиції), що триватимуть поруч зі Святим місцем Просвітлення Будди в Бодґаї.
Лама Пема Дудул:
"Ці традиційні збори традиції Н'інґма запроваджені завдяки баченню та щедрості Великого Майстра Тартанґа Тулку Рінпочє 1989 року. Відтоді вони відбуваються впродовж перших десяти днів дванадцятого місяця за тибетським календарем. Найшановніші Ґуру та тисячі монахів і нґакпів (мирян-тантриків) нашої Традиції щороку беруть участь у цій спеціальній Священній Асамблеї, що стала потужним засобом збереження чистоти Родоводу, єдності Санкхи та зміцнення миру й процвітання в світі.
Я вперше брав участь в Н’їнґма Монламі 1997 року й відтоді майже щороку користався будь-якою можливістю для зміцнення зв’язку й отримання величезних благословінь Традиції. Цього року через відсутність заслуг й вторгнення російських варварських орд в Україну, я не маю можливості фізично бути присутнім у Бодґаї, але буду молитися вдома разом з усією Традицією щодня з 22 по 31 січня. А також проводитиму в ці дні о 19-й годині щоденну онлайн практику Будди Шакьямуні й Ґуру Падмасамбгави.
Запрошую долучатися своїх учнів та всіх українських буддистів.
Щодня з 22 по 31 січня о 19 (за наявністю світла і зв’язку)"
Join Zoom Meeting
https://us02web.zoom.us/j/8175658480
Meeting ID: 817 565 8480
Вхід у сесію ZOOM вільний, але потрібно зареєструватися в ZOOM, найпростіше зі свого екаунту Google (пошти gmail).
Відповідь Lama Pema Dudul на запитання учня під час вчень у Києві 2017 року:
Учень:
Мене мобілізували в АТО. Я мушу йти на східний фронт. Але водночас я буддист. Тут є якась суперечність… Як мені бути в цій ситуації?
Лама Пема Дудул:
Тут, як і на всі інші питання, немає простої та однозначної відповіді. Якщо ти хочеш залишатися буддистом, то в буддизмі є багато рівнів розуміння і на кожному з них – щораз глибші відповіді.
Ти мусиш розуміти, що живеш у недосконалому світі. Та ще й в добу змін, що само по собі нелегко. Але в цьому є й переваги! Є ти, а є інші істоти. Всі мають природу будди і хочуть щастя. Всі вони, без винятку, на це щастя заслуговують. Але всі вони перебувають у невіданні й роблять дурниці.
З погляду Будди, з погляду майстра, всі ви – всі без винятку – як діти, які цілий час пхають пальці то в розетку, то у вогонь, то в окріп і так далі по колу… Тобто, не просто діти, а діти-ідіоти, які це робили, роблять і продовжують робити. У Будди, в майстра, це спричиняється до спочуття. Живеш у цьому й розумієш, що треба щось робити.
Тут можна розуміти, що це все сон…
Але ти маєш робити свою справу!
Навіть якщо ти буддист, але до тебе в дім вдирається зловмисник, який хоче тебе пограбувати, зґвалтувати сестру, матір, дружину, а будинок підпалити, – ти маєш захищати свій дім. Це нормально! Не слід думати, що буддист не має цього робити.
Мій перший вчитель, в якого я отримував обітниці Притулку – магасідга Чаґ'ю Тулку рінпочє, 1994-го року в Москві проводив ритуал дарування посвяти (абгішеку). Один з місцевих спізнився, заліз у вікно, зчинив галас і гуркіт і майже все зірвав.
Його якось заспокоїли, а тоді до вчителя підійшли хлопці й кажуть, що ми ж, мовляв, буддисти і не можемо щось там робити… Він відповів: "Ви не буддисти. Ви ідіоти! Що робити? Скрутити та викинути! Це людина зриває тантричну посвяту. Він за п'ять хвилин заробив собі гіршу карму, ніж убивство ста тисяч людей. А ви це ще й не попереджаєте".
Так і ти. Ти маєш робити свою справу. Але як буддист, ти усвідомлюєш, що всі довкола хочуть щастя. Ти захищаєш свою країну і свій дім. Але насправді розумієш, що в тебе немає ані ворогів, ані друзів. Усі ви – в одній ситуації.
Ти намагаєшся, якщо можеш, не відчувати до когось ненависті. Тb намагаєшся відчувати спочуття, чуйність і робити свою справу. Якщо ти відчуваєш ненависть – вона тебе руйнує. Переживаючи спочуття, ти допомагаєш собі. А також й іншим.
Дехто плутає спочуття зі сюсюканням: "Ой, ти такий гарненький!.." Але це не спочуття. Це сюсюкання! У спочуття можуть бути різні вияви. Є форми співчуття, коли когось позбавляють життя. Це описано не тільки в Тантрі, а й в Сутрі. Наприклад, відомий випадок (джатака) з капітаном корабля, який убив 200 лиходіїв.
В такій ситуації дуже легко впасти у гнів. А гнів руйнує тебе, руйнує все довкола. Якщо ти піддався гніву – ти вже програв, бо ти нічим не кращий за тих, хто на твій погляд, несправедливо щось робить. Вони теж хочуть щастя, хоча можуть бути одурманені чим завгодно й у своєму невіданні щось не так роблять. За це вони отримають результат, як і за будь-яку дію. Це не твоя турбота. Є закон карми. Він ще більш невідворотний, ніж закон всесвітнього тяжіння!
Тож намагайся не піддаватися гніву та робити свою справу. А якщо можеш – то ще й практикувати!
Дехто думає, що для духовної практики потрібні якісь ідеальні умови. Дехто думає, що Тибет, - це така країна йоґінів, де всі цілий час медитують: ось вони там... А ми тут... Та в Тибеті більшість населення кочівники! А кочівники - це бандити. Особливо в моєму улюбленому Ґолоці, де з п'яти років діти ножі носять. Є спеціальні ножі для хлопчиків, є викривлені – для дівчаток. Я там завжди ходив тільки з кимось, хоч у тому селі всі знали, що ця "біла мавпа" – улюблений учень їхнього місцевого святого.
Там цілий час точилися суцільні війни. Великі майстри, засновники руху Ріме – Джам'янґ Кх'єнце Ванґпо, Джамґон Конґтрул – застосовували весь свій авторитет, усі свої дипломатичні здібності, щоби врегулювати спалах війни між князівствами Дерґе та сусіднім Нєронґом, де був цар-маніяк. А тоді –воєнне вторгнення Китаю і Лхаси, від яких ці князівства були незалежні. Там почали знищувати нїнґмапінські та каґ'юпінські монастирі, насильно навертати у свою традицію – Ґелуґ. Обидва майстри – Джам'янґ Кх'єнце і Джамґон Конґтрул робили все можливе, щоби так звані "визволителі" ці монастирі не чіпали.
Ви думаєте, у вас тут гірші умови для практики, ніж у них? Я не впевнений! Якщо вас посадити під пальму на тропічному острові, ви однаково не займатиметеся там жодною духовною практикою…
Те, що ти бачиш – війну, кров – це твоє кармічне бачення. Це ілюзія. Але це результат того, що було з тобою раніше. Ти це розумієш і ти з цим працюєш.
Спочатку ти, звичайно ж, не зможеш це бачити, як порожнечу, як сон. Але ти знаєш, що є інші істоти, і що вони помиляються. Ти теж помиляєшся, ти багато разів у цьому житті помилявся. І вони також помиляються. Тож ти їх не ненавидиш.
Ти робиш свою справу і намагаєшся в неймовірно складних умовах зменшити ненависть, зменшити біль довкола себе.