"Простір свободи" - рух добровольців

Мали сьогодні в Міністерство культури та інформаційної політики України важливу зустріч за участі очільника міністерства Ростислав Карандєєв, комунікаційників МКІП і МОН, офісу Уповноважений із захисту державної мови і представників громадських об'єдань, які системно займаються утвердженням і захистом державної мови.

Радилися, що маємо зробити разом, щоб вирвати українських дітей та підлітків з-під руйнівного впливу русифікації. Дякую Наталка Федечко Andriy Kovalyov Serhii Syrotenko Соня Денисюк і всім учасникам за цікаві пропозиції і націленість на результат, а Леся Червінська - за лідерство в цьому процесі. Сподіваюся, вийдемо на конкретні дієві рішення.

"Простір свободи" - рух добровольців

НЕВІДКЛАДНО УХВАЛИТИ ЗАКОН ПРО ЗАБОРОНУ РПЦ І ПОСТАНОВУ ПРО ДЕКОЛОНІЗАЦІЮ НАЗВ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ
-
Війна Росії проти України є перш за все війною за нашу ідентичність. Метою загарбників є не просто захоплення територій і терор проти населення, а знищення нашої мови, культури, самосвідомості – всього, що робить нас українцями. І відбувається ця війна не лише на лінії фронту й не лише під час ракетних ударів по друкарнях, бібліотеках, музеях чи закладах освіти. Інструментами війни, які послаблюють нас зсередини, є російська мова й російська церква, російські назви і символи, музика й фільми, вплив через соцмережі та медіа.

Тому деколонізація України, її звільнення від російських впливів має надзвичайне значення для національної безпеки і самого виживання України. Процеси декомунізації та дерусифікації, заборона російських соцмереж і телеканалів, протидія російській культурно-інформаційній експансії відіграли надзвичайно важливу роль у посиленні національної єдності та стійкості українців в умовах повномасштабної війни.
-
На жаль, не бракує і прикладів непослідовної політики, як от рік зволікання з підписанням президентом закону про заборону ввезення книжок із Росії або шокуючі спроби, по суті, знищити українське кінодублювання й кінопрокат.
-
Проте останніми тижнями деякі дії правлячої партії більше схожі не просто на непослідовність, а на відвертий саботаж.
Йдеться про блокування монобільшістю у Верховній Раді законопроєкту про заборону Російської православної церкви і постанови про деколонізацію назв населених пунктів.
-
Російська православна церква включно з її українською філією – УПЦ Московського патріархату – є потужним інструментом пропаганди «русского міра» і серйозною загрозою національній безпеці держави. Ця створена за наказом Сталіна в 1943 році структура завжди була і є невіддільною складовою кремлівського режиму. Матеріали десятків кримінальних проваджень проти діячів цієї так званої церкви свідчать про її активну підривну діяльність проти України.
-
Нейтралізувати загрозу московської церкви покликаний законопроєкт 8371 «про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій», проголосований у першому читанні в жовтні 2023 року після дев’яти місяців зволікань.
-
У квітні 2024 року парламентський комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики схвалив текст законопроєкту до другого читання, значно посиливши і вдосконаливши цей документ. Він передбачає заборону діяльності РПЦ, позбавляє права користуватися державним і комунальним майном релігійні організації, які не розірвуть свій зв’язок із Москвою, а також спрощує переходи православних громад з московської церкви в українську.
-
Однак керівництво парламенту і фракції «Слуга народу» блокує винесення законопроєкту на пленарне засідання. Для зволікання з розглядом законопроєкту вигадуються найрізноманітніші приводи – від закликів почекати тієї чи іншої події до пропозиції відправити проєкт на третє читання (процедура, яку Верховна Рада практично ніколи не застосовує і яка гарантовано поховає законопроєкт).
-
Цей саботаж відбувається незважаючи на думку більшості громадян, 63% з яких за даними Київського міжнародного інституту соціології виступають за повну заборону церкви московського патріархату в Україні, а ще 20% - за значне обмеження її діяльності. Не зважає керівництво монобільшості й на резолюцію Парламентської Асамблеї Ради Європи, що закликає «ставитися до Патріарха Кирила та ієрархії Російської Православної Церкви як до ідеологічного продовження режиму Володимира Путіна, який є співучасником воєнних злочинів та злочинів проти людяності, вчинених від імені Російської Федерації та ідеології "русского мира"».
-
Аналогічна ситуація склалася з очищенням України від російських назв і символів. Відповідно до закону про деколонізацію парламентський комітет з питань організації державної влади вніс проєкт постанови №11188 «Про перейменування окремих населених пунктів та районів». Проєкт передбачає перейменування понад 330 міст, сіл, селищ і районів і є підсумком багатомісячної роботи за участі Українського інституту національної пам’яті, Комісії зі стандартів державної мови, місцевих громад та академічних інститутів. Хоча закон зобов’язував парламент ухвалити відповідні рішення до 27 квітня 2024 року, керівництво правлячої фракції блокує і це рішення.
-
Такі дії партії влади є обурливими і не можуть мати виправдань.
Ми, представники українських громадських організацій та рухів:
-
1. Вимагаємо від керівництва парламенту та правлячої більшості припинити блокування деколонізаційних рішень, винести на найближчий пленарний тиждень і ухвалити в цілому законопроєкт №8371 і проєкт постанови №11188.
-
2. Закликаємо кожну парламентську фракцію та групу:
публічно підтримати ці законопроєкти і домагатися їх невідкладного розгляду;
-
у разі спроб не включити їх до порядку денного пленарного засідання – провести голосування на Погоджувальній раді відповідно до частини 10 статті 73 Регламенту Верховної Ради України і максимально широко поінформувати громадян України про результати цього голосування.
-
Оскільки відповідно до регламенту рішення Погоджувальної ради приймаються голосами фракцій, які в сумі мають більшість мандатів у парламенті, рішення залежить від того, як проголосує представник фракції «Слуга народу».
-
3. Закликаємо народних депутатів України проголосувати в цілому за законопроєкт 8371 про заборону РПЦ в редакції, підготовленій до другого читання профільним комітетом, а також за проєкт постанови 11188 про перейменування населених пунктів та районів.
-
Закликаємо медіа і лідерів громадської думки сприяти максимальному висвітленню ситуації, донесенню до українського народу інформації про позицію кожної фракції і кожного депутата.
-
Рух “Простір свободи”,
Мережа захисту національних інтересів України “АНТС”,
Ініціатива “Деколонізація. Україна”,
Громадський сектор Євромайдану,
ГО “Незалежні”,
Молодіжний Націоналістичний Конгрес,
Ініціатива захисту прав україномовних “І так поймут!”,
ГО “Спільнота активної молоді - САМ”,
ГО “Українська асоціація студентів”,
ГО “Український світ”,
ГО “Експертний корпус”,
ГО «Українське обʼєднання Мрія»,
ГО «Синергія ПРО»,
ГО “Студія громадських жіночих ініціатив”,
Міжнародна волонтерська розвідувальна спільнота «InformNapalm»,
ГО “ Наше Відродження - Донбас Україна “,
Фундація Регіональних Ініціатив,
ГО “Ініціативна молодь Українського Нью-Йорка”,
ГО “Твоє Нове Місто”,
ГО «Сильні громади»,
Громадська спілка “Коаліція «На лінії зіткнення»”,
ГО “Майдан Моніторинг”,
ГО “Центр соціальних трансформацій”,
Ініціативний рух “Громадський патруль”,
Кримський центр ділового та культурного співробітництва "Український дім",
Українська народна рада Донеччини та Луганщини,
ГО "Євромайдан-Крим".

Шлях до української перемоги, сталого миру й безпеки лежить через деколонізацію російської імперії - таким був основний лейтмотив міжнародної конференції з питань колоніальних народів РФ, що відбувался днями у Києві.

В її роботі взяли участь депутати Верховної Ради України, представники національних рухів народів РФ, українські експерти й дипломати.

Організаторами конференції стали Тимчасова спеціальна комісія Верховної Ради та з питань підготовки проекту основних засад державної політики України щодо взаємодії з національними рухами малих та корінних народів Російської Федерації т міжнародна організація "Ліга Вільних Націй".

У фокусі уваги учасників конференції були міжнародно-правові й безпекові аспекти становища поневолених народів, практичні питання деколонізації РФ і кроки, які має зробити Україна для підтримки поневолених народів.

Учасники конференції підписали меморандум про взаєморозуміння та співпрацю.

Найближчим часом Тимчасова спеціальна комісія Верховної Ради планує подати законопроєкт про засади державної політики взаємодії з колоніальними народами РФ.

Maria Mezentseva Volodymyr Viatrovych Валерій Пекар Олександр Болькін Maksym Maiorov Oleksandr Merezhko Дмитро Наталуха Саід Ісмагілов Oleksandra Matviichuk Taras Shamayda

УВАГА! #КінаНеБуде

«Слуги народу» вирішили зламати парламент через коліно і змусити повернути в законопроєкт про англійську мову норми, які знищують українське кінодублювання й кінопрокат.

Голова комітету Верховної Ради з гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв повідомив членів комітету про скликання термінового засідання по обіді 23 квітня. На порядку денному – ревізія висновку комітету про законопроєкту №9432 "Про застосування англійської мови в Україні".

Закладені у первинному тексті цього президентського законопроєкту норми про заборону показу в кінотеатрах англомовних фільмів, дубльованих українською мовою, викликали хвилю обурення українських акторів, представників кінобізнесу і тисяч громадян. Після численних заяв протесту Верховна Рада вилучила ці норми з законопроєкту ще при його голосуванні в першому читанні.

І от «слуги народу», вочевидь за вказівкою з Банкової, вирішили повернути все взад, заборонивши або різко обмеживши показ фільмів українською мовою в українських кінотеатрах.

Це відверто проросійська дія, яка призведе до краху українських кіномереж і якісного кінодубляжу і зростання переглядів західних фільмів у піратських російських копіях.

Крім усього іншого, скликання комітету менш ніж за 24 години до засідання є порушенням закону, тим більше, що текст законопроєкту №9432 до другого читання давно готовий, оприлюднений на сайті парламенту і має цього тижня голосуватися на пленарному засіданні.

Велике прохання до всіх небайдужих:

пошите цей текст чи скопіюйте і запостіть від себе, максимально поширте інформацію;

зверніться публічно чи непублічно у будь-який спосіб до народних депутатів з усіх фракцій із закликом не нищити українське кінодублювання й кінопрокат і не ревізувати готовий до другого читання законопроєкт про англійську мову.

Маємо їх зупинити!

Сьогодні Володимиру Івасюку виповнилося б 75 років.

Але геніального українського композитора вбили в розквіті сил у 30. Немає сумніву, що цей злочин - на совісті КГБ.

Свій найвідоміший шедевр -"Червону руту" - Івасюк, тоді студент Чернівецького медінституту, написав у 1970 у віці 21 року.

За своє коротке життя він написав музику до понад сотні пісень, а до багатьох із них - і слова. Ці пісні стали хітами ще за його життя і живуть до сьогодні.

У коменатрях - посилання на пісні Володмира Івасюка і фільми про його музику, життя і загибель.

Згадаймо разом геніального митця, почуймо ще раз його музику і подаруймо її друзям.

Поширте, будь ласка, цей допис, і додавайте в коменатрях посилання на пісні Івасюка, які Вам особливо подобаються.

#Івасюк75

Законопроєкт «Про доброчесне лобіювання» у нинішньому вигляді може бути використаний для згортання свободи й демократії в Україні
-
Спільна заява організацій громадянського суспільства
-
10 січня 2024 року Верховна Рада прийняла у першому читанні урядовий законопроєкт "Про доброчесне лобіювання" № 10337. Єврокомісія визначила ухвалення закону про лобізм однією з передумов для початку переговорів про вступ України до ЄС, однак у внесеному урядом вигляді цей законопроєкт лише віддаляє нас від європейських цінностей і прямо загрожує свободі, демократії та конституційним правам в Україні.
-
В редакції першого читання цей проєкт не лише не зменшить олігархічні та недоброчесні впливи на прийняття рішень органами влади, але й посилить закритість влади, дозволить тиснути на будь-яких «незручних» громадян чи організації громадянського суспільства, які критикуватимуть владу, вимагатимуть реформ або змін у публічній політиці.
-
Такі громадяни чи організації будуть зобов’язані реєструватися як «лобісти» під загрозою штрафів, як «іноагенти» у путінській Росії. Тобто буде створена система тиску влади на громадянське суспільство. За участь у круглому столі, направленні пропозицій до законодавства, громадську експертизу чи зустріч з посадовцем людей переслідуватимуть як за «незаконне лобіювання».
-
Усі ключові пропозиції представників громадських організацій, що входили до складу с робочої групи з підготовки законопроєкту до другого читання, створеної парламентським комітетом з питань правової політики, проігноровані. Доопрацьована редакція проєкту закону й надалі дозволяє переслідувати громадян чи громадські організації за критику чи пропозиції до законодавства під приводом відстоювання ними своїх "комерційних інтересів". Останні сформульовано нечітко — будь-яка пожертва на підтримку організації для адвокатування антикорупційних, політичних чи інших реформ може вважатись її "комерційним інтересом".
-
Існує ризик, що комітет і загалом парламент можуть ухвалити в цілому законопроєкт №10337 у редакції, яка дозволить владі вважати будь-яких активних громадян і громадські об’єднання лобістами, вимагати звітування за кожну зустріч, дзвінок, пресконферецію та інші "лобістські" заходи, штрафувати й публічно дискредитувати в очах суспільства. Тобто не громадяни контролюватимуть владу, а влада контролюватиме громадян і каратиме за їхню громадську активність.
-
В нинішніх українських реаліях, коли в умовах воєнного стану конституційні права і так обмежено, органи влади працюють непрозоро, а громадські активісти, журналісти, підприємці дедалі частіше стають об'єктом переслідувань та залякування у зв'язку зі своєю професійною діяльністю, такий закон звужуватиме простір для громадянського суспільства.
Відтак, цей проєкт потребує серйозних — а не косметичних — змін, які мають сприйматися не лише Європейським Союзом та українською владою, але й українським суспільством.
-
Без таких системних змін цей проєкт є неприйнятним і лише зашкодить європейському поступу України.
-
Ми дякуємо десяткам народних депутатів з різних фракцій і груп за підтримку і подання розроблених експертами громадських організацій поправок, які дозволять зняти ключові загрози законопроєкту.
-
У зв'язку з цим закликаємо Комітет з питань правової політики, всіх народних депутатів України при розгляді проєкту №10337 в другому читанні врахувати ці поправки, насамперед:
-
чітко передбачити, що дія закону про лобіювання не поширюється на здійснення та захист громадянами прав і свобод, гарантованих Конституцією та законами України, і на діяльність неприбуткових організацій та неприбуткових установ, у тому числі громадських об'єднань.
-
Закликаємо залучити до аналізу й підготовки до другого читання законопроєкту представників бізнес-асоціацій, галузевих об'єднань підприємств, а також представників європейських організацій в Україні, експертів ЄС у сфері лобіювання.
-
Закликаємо інституції громадянського суспільства і всіх свідомих громадян підтримати нашу позицію.
-
Центр прав людини ZMINA
Лабораторія законодавчих ініціатив
Рух “Простір свободи”
Український незалежний центр політичних досліджень
Українська Гельсінська спілка з прав людини
ІСАР “Єднання”
Інститут масової інформації
Центр протидії корупції
ГО “UKRAINEPRIDE”
Регіональний центр прав людини
Мережа захисту національних інтересів АНТС
Інкубатор демократичних ініціатив
ГО “Центр “Соціальна Дія”
ГО “Центр демократії та верховенства права” (ЦЕДЕМ)
ГО “Інститут соціально-економічної трансформації”
Фундація DEJURE
ГО “Донбас СОС”
Центр політико-правових реформ
ГО “Інсайт”
ГО “Правозахисний ЛГБТ Центр “Наш світ”
ГО «Антикорупційний штаб»
ГО “Платформа прав людини”
ГО “Міжнародне товариство прав людини - Українська секція”
ГО “Український інститут з прав людини”
БФ “Гендер Зед”
ГС “Освітній дім прав людини - Чернігів”
Міжнародний благодійний фонд “Карітас України”
ГО “КРИМСОС”
ГО “Харківський антикорупційний центр”
ГО “Незалежні”
ВГО “Асоціація сприяння самоорганізації населення”
ГО “Центр громадянського представництва “Життя””
ГО “Нуль відходів Львів”
ГО “Центр Доброчин”
ГО “Чернігівський Центр Прав Людини”
ГО “Центр спільного розвитку “Дієва громада”
БФ «Агенція розвитку майбутнього»
ГО “Нова Дружківка”
ГО “Всеукраїнська ліга правників проти корупції”
ГО «Херсонський обласний центр «Успішна жінка»
ГС “Громадський Контроль Діє”
ГО “Кременчуцький антикорупційний центр”
ГО “Імпакт центр СХІД.ЮА”
Громадянська Платформа Нова Країна
ГО “ВГО “Інститут Республіка”
ГО “Центр розвитку громад”, Харків
Хмільницька районна громадська організація “ПРАВО”
БО “БФ “Новий університет”
Центр досліджень визвольного руху
Всеукраїнський демократичний форум
МБФ Українська фундація громадського здоров’я
ГО “Детектор медіа”
ГО “Народний захист”
ГО “Проти Корупції”
ГО “ПРОЛІСОК-БЕРДЯНСЬК”
БФ "МІЖНАРОДНА ФУНДАЦІЯ РОЗВИТКУ"
БО “МФ Любисток”
ГО “Жіночий Антикорупційний Рух”
ГО “Одеський інститут соціальних технологій”
ГО “Українська Волонтерська Служба”
Громадянський рух “Відсіч”
ГО "Український світ"
Діксі Груп
Комітет Виборців України

Європейські організації не повинні ставити діячів забороненої ОПЗЖ на чолі своїх представництв. Це просто ні в які ворота не лізе.

❗️Звернення до Європейської асоціації місцевої демократії ALDA - European Association for Local Democracy щодо можливого призначення очільником регіонального офісу в Одесі представника забороненої проросійської партії.

🔗 Запрошуємо громадськість підтримати наше звернення в тексті листа: https://bit.ly/46YpMtT

Як члени ALDA ми висловлюємо щиру подяку за підтримку, яку ALDA надає Україні у цей складний період. 17 листопада 2023 року ALDA оголосила про відкриття представництва в м. Одеса, що є великим кроком вперед у розвитку місцевого самоврядування та в рамках підготовки України до вступу в ЄС.
Але як стало відомо, на посаду очільника одеського представництва було запропоновано кандидатуру Юлії Підгородинської, що на нашу думку є абсолютно неприпустимим.

Ю.Підгородинська є представницею забороненої проросійської партії ОПЗЖ, як і її найближчі родичі, вітчим Микола Скорик та чоловік Вадим Підгородинський. Скорик був причетний до багатьох скандалів, у тому числі до скликання сесії Одеської обласної ради 3 березня 2014 року, де проросійські активісти намагалися захопити владу і провести "референдум" про вихід регіону зі складу України. Вадим Підгородинський за даними журналістських розслідувань вважається причетним до впровадження антиукраїнського руху на півдні України та має бізнес у тимчасово окупованому Криму. На нашу думку, цих фактів достатньо, щоб поставити під сумнів репутацію та доброчесність Ю.Підгородинської.

Ми заперечуємо проти того, щоб одеський офіс ALDA очолювали представники політичних партій, які заборонені в Україні. Вважаємо, що призначення представника такої політичної партії дискредитує ALDA в очах громадськості та міжнародної спільноти, та є намаганням представників антиукраїнських сил відбілити свою репутацію.

Ми закликаємо ALDA відхилити кандидатуру Ю.Підгородинської та обрати людину з чистою репутацією та проукраїнським оточенням. У разі призначення Ю.Підгородинської, ГО "АНТС" буде змушена переглянути своє членство в ALDA та вийти з її складу задля дотримання цінностей організації.

Antonella Valmorbida LDA Mariupol - Агенція місцевої демократії у Маріуполі Я - Бучанець Маріупольський державний університет - офіційна сторінка Громадські Ініціативи України Всеукраїнська Асоціація об'єднаних територіальних громад Миколаївська міська рада Університет митної справи та фінансів
Вінницька міська рада Полтавська міська рада - офіційна сторінка Рівненська обласна рада Волинська обласна рада Полтавська обласна рада Маріупольська міська рада

"Я дивлюся вгору – там синьо і нічого не видно, а я щось знаю. Його ніхто не бачить, а я почуваю. Налетить вітер, розвіє його – я про дим – і нічого не буде. Загориться будинок, і довго на всю вулицю йде дух"

* * *

"..Товаришко Маро, ще раз і ще раз: воістину прекрасне життя. І, коли я умру і на моїй могилі ви положите пучок чебрецю — знайте: я воскрес.

І знайте: біля тієї криниці, що в ній, як у верцадлі, ввесь світ, давно вже стою я, і на моїй душі таке тихе, таке світле й прозоре озерце, що я відчуваю себе Господом-Богом. Товаришко Маро, схиліть свою голову на мої груди і знайте: я ваш друг"

* * *

"Хай живе життя! Хай живе безсмертне слово! Хай живе тропічна злива — густа, запашна й надзвичайно тепла. Я — вірю!"

#Хвильовий130

Євроінтеграція без русифікації!
-
Під приводом європейської інтеграції уряд вніс до Верховної Ради законопроєкт №10288, спрямований буцімто на захист національних меншин. Однак поряд із положеннями, що справді захищають права меншин, законопроєкт містить зміни до законів про мову, освіту, медіа, видавничу справу, які звужують застосування української мови і руйнують механізми її захисту. І, що найнебезпечніше, дозволяють після 5-річного перехідного періоду масштабну русифікацію телебачення, радіомовлення, аудіо- й відеореклами, книговидання та інших галузей.
-
Це найбільша загроза реваншистських змін до мовного законодавства за останні чотири роки. Уряд не дослухався до закликів не допускати штучного протиставлення захисту прав меншин і захисту державної мови та не чіпати закони про мову, освіту та медіа.
-
Симптоматично, що проєкт писався кулуарно, його «громадське обговорення» тривало лише один день, а від парламенту вимагається ухвалити його одразу в цілому вже на початку грудня. Протягування змін, спрямованих нібито на захист демократії, відбувається в найкращих традиціях авторитарних режимів, з порушенням демократичних процедур і без реального діалогу з суспільством.
-
Ідеться про масову русифікацію, лише відкладену в часі на кілька років (що створює небезпечну ілюзію, буцімто це буде не скоро і «якось розсмокчеться»). Після ухвалення проєкту №10288:
-
телеканали і радіостанції зможуть мовити українською не 80-90% часу, а лише 30%;
-
телеканали й радіостанції, які мовлять мовою будь-якої меншини, одразу зможуть заповнити 25% ефіру російською, а за кілька років зможуть легально діяти на 70% російськомовні телеканали й радіостанції, в т.ч. загальнонаціональні.
-
Ба більше, саме поняття програми чи фільму українською мовою перетворюється на порожній звук, оскільки в формально україномовних програмах чи фільмах «допускається використання інших мов без дублювання або озвучення (…) у будь-яких творах, виступах, виконанні тощо мовами (…) національних меншин».

Так само де-факто знищується вимога видавати хоча б 50% назв книжок українською мовою, оскільки вона не поширюватиметься «на видавничу продукцію, видану мовами національних меншин». Книгарні так само зможуть обійти вимогу мати 50% україномовного асортименту. Достатньо назватися спеціалізованою книгарнею для реалізації прав національних меншин, і можна буде хоч 100% продукції продавати російською.
-
Це далеко не повний перелік небезпечних норм проєкту 10288. В ньому передбачені й аудіовізуальна реклама та будь-які матеріали виборчої агітації без україномовних версій, та інші речі, які не стільки захищають права меншин, скільки дискримінують решту громадян України.
-
По суті, нам пропонують значною мірою повернути мовну політику в 2013 рік, у часи Ківалова й Колесніченка. Які, до речі, теж виправдовували русифікаторські закони потребами європейської інтеграції.
-
Це суперечить Конституції, створює довгострокові загрози національній безпеці, руйнує національну єдність, провокуючи суспільне протистояння.
-
Крім того, урядовий проєкт робить ведмежу послугу представникам національних меншин, мови яких належать до мов ЄС. У класах з навчанням такими мовами частка навчання українською замість передбачених чинним законом 30% буде зведена до 3-4 предметів. У школярів, які пішли в школу до 2018 року, не буде й цих кількох предметів українською. У приватних університетах дозволять усе навчання мовами меншин. Тобто дітей з національних меншин ізолюють у «мовних гетто», де більшість з них не зможе нормально опанувати українську мову і відповідно не матиме шансів на нормальну роботу й кар’єру в Україні.
-
Уряд провалив комунікацію в питанні законодавства про національні меншини як з європейськими партнерами, так і з українським суспільством, і тепер намагається «задобрити» Орбана й інших шантажистів за рахунок інтересів українців та української мови.
-
Незалежно від того, записані антиукраїнські норми в урядовий законопроєкт навмисне чи його автори самі не зрозуміли, що написали, ухвалення законопроєкту №10288 у поданому вигляді є категорично неприйнятним.
-
Європейська інтеграція і русифікація – несумісні.
-
Депутати Верховної Ради мають ретельно переписати законопроєкт, не залишивши в ньому жодної антиукраїнської, особливо русифікаторської норми. До цієї роботи парламент має залучити громадські й експертні середовища і вийти на текст, який забезпечує євроінтеграцію без русифікації та який консенсусом підтримає весь парламент.
-

-
Прохання до всіх, хто усвідомлює значення української мови для європейського майбутнього України, скопіювати й оприлюднити цей текст із хештегом або написати власний текст, максимально донести нашу позицію до журналістів, депутатів та урядовців.

Ревізія мовного законодавства під приводом євроінтеграції є неприйнятною.

РЕВІЗІЯ ЗАКОНІВ ПРО МОВУ, ОСВІТУ ТА МЕДІА ПІД ПРИВОДОМ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ Є НЕПРИЙНЯТНОЮ
спільна заява

Відзначаючи важливість європейської інтеграції України і підтримуючи зусилля з якнайшвидшого початку переговорів про членство України в ЄС, ми, представники українських громадських організацій та рухів, вважаємо за необхідне звернути увагу української влади на неприпустимість здійснення під приводом євроінтеграції будь-яких дій, спрямованих на ревізію мовного законодавства і послаблення механізмів захисту державної мови.

Ми переконані, що Україна виконала всі 7 передумов, необхідних для відкриття переговорів про членство в ЄС. Вважаємо невиправданою й надуманою вимогу Єврокомісії до України додатково змінити законодавство про національні меншини, а також закони про державну мову, освіту та медіа.

В Україні гарантувалися й гарантуються права національних меншин. Ухвалений у 2022 році новий закон «Про національні меншини (спільноти) України» ґрунтується на європейських і міжнародних угодах, які ратифіковані Україною і які відповідно до статті 9 Конституції також є невід’ємною частиною національного законодавства. Більше того, у вересні 2023 року Україна внесла до цього закону додаткові зміни, які отримали позитивну оцінку європейських партнерів.

Ми бачимо підміну понять і небезпечні спроби штучно протиставити захист української мови як державної правам національних меншин, щоб створити привід для тиску на Україну і висунення завідомо неприйнятних вимог.

За цими спробами стоять сили, які координують свої деструктивні дії зі злочинною владою росії – путінським режимом, шо веде геноцидну війну проти України та є екзистенційним ворогом ЄС і найбільшою загрозою для всієї Європи. Ідеться перш за все про уряд Угорщини на чолі з Віктором Орбаном, а також ставленика угорської влади, єврокомісара з питань сусідства та розширення Олівера Варгеї, який сприяє прагненням Москви й Будапешта перешкодити інтеграції України до ЄС.

Очевидно, що деструктивну роль відіграли і цьогорічні упереджені висновки Венеційської комісії, в яких цей колись авторитетний орган вийшов далеко за рамки предмету розгляду – закону про національні меншини – і схвалив відірвані від реальності відверто абсурдні рекомендації щодо змін у законах про мову, про освіту й про медіа.

На жаль, українським переговорникам не вдалося переконати в нелогічності й неприйнятності цих рекомендацій не лише Венеційську комісію, але і Європейську комісію, яка на ці рекомендації посилається.

Ми розуміємо необхідність узгодження українського законодавства з цінностями та правом ЄС і підтримуємо необхідні для цього законодавчі зміни. Однак усі вимоги ЄС до України і оцінки прогресу в їх виконанні мають базуватися на реальних фактах, а не на інсинуаціях, що нав’язуються з Москви чи Будапешта.

Виконання Україною будь-яких вимог, що базуються на таких інсинуаціях – це шлях в нікуди, який загрожує підвалинам конституційного ладу, національної єдності й безпеки України.

Ми переконані, що будь-які дії української влади і будь-яка комунікація з представниками ЄС має вестися з урахуванням таких засадничих позицій:

1. Ревізія Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» є неприйнятною. Метою цього закону є захист права кожного громадянина України на отримання інформації і послуг державною мовою. Питання прав національних меншин не є предметом регулювання закону про мову. Мови національних меншин згадуються виключно в тих його положеннях, які підкреслюють право на застосування цих мов чи містять посилання на профільний закон про національні меншини, і ніколи – в контексті заборон чи обмежень. Тому спроби вимагати ревізії закону про мову під приводом захисту мов меншин є абсурдними і спрямованими насправді проти української мови як однієї з підвалин національної єдності. Конституція України і рішення Конституційного Суду від 14 липня 2021 року, яке має таку ж правову силу, як норми Конституції, зобов’язують державу забезпечувати всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України і забороняють звужувати сферу її застосування. Утвердження української мови є невід’ємною складовою нашого цивілізаційного вибору, курсу України на європейську інтеграцію і звільнення від впливу «русского міра». Атаки на українську мову і на закон, що її захищає, шкодять як громадянам України всіх національностей, так і Європейському Союзу і вигідні виключно російським агресорам.

2. Час покласти край безконечним поступкам у питаннях мовних норм освітнього законодавства і чітко спростувати міфи про утиски дітей з угорської чи інших національних меншин в українських школах. Україна упродовж останніх років пішла на колосальні поступки і передбачила в Законі «Про повну загальну середню освіту» можливість для представників національних меншин більшу частину навчального часу навчатися саме мовами цих меншин (які є мовами ЄС). Відповідно до статті 5 цього закону, навчання у 1-4 класах може майже повністю відбуватися мовою меншини, у 5 класі українська мова має становити 20% річного обсягу навчального часу, до 9 класу поступово збільшується до 40% і лише у 10-12 класах зростає до 60%. Таким чином сукупно 70% часу учні можуть навчатися мовою меншини і лише 30% українською. Приватні школи взагалі можуть вести навчання будь-якою мовою. Твердження, що через такі законодавчі норми представники, наприклад, угорської меншини, погано володітимуть угорською мовою, є нісенітницею. Навпаки, проблема полягає у вкрай поганому володінні цими дітьми українською мовою. Спроби зменшити частку предметів, що мають викладатися українською, спрямовані не на захист мови меншини, яку діти добре знають, а на позбавлення їх можливості повноцінно оволодіти українською мовою, і, як наслідок - можливості здобувати вищу освіту і робити успішну кар’єру в Україні.

3. Так само неприйнятною є ревізія мовних норм закону «Про медіа», тим більше, що цей закон прискіпливо проаналізований і високо оцінений представниками ЄС. Його ухвалення окремим пунктом значилося в переліку 7 передумов для початку переговорів про вступ України до ЄС і сама ж Єврокомісія відзначила, що цей пункт Україна успішно виконала. Закон надає широкі можливості для використання мов ЄС у медіа, а передбачені ним механізми захисту українського інформаційного простору від руйнівних атак росії важливі для безпеки всіх українських громадян незалежно від їх етнічного походження.

4. Національні спільноти України підтримують якнайшвидший початок переговорів про вступ України до ЄС, як і громадянське суспільство в цілому. Представники організацій національних меншин, за винятком тих, хто перебуває під виразним зовнішнім впливом (перш за все Москви й Будапешта) не поділяють тверджень, що українські закони порушують їхні національні права. Важливо, щоб представники влади, національних спільнот, інших інституцій громадянського суспільства спільно відстоювали цю позицію в комунікаціях з європейськими партнерами.

Українська сторона має виразно й аргументовано донести до європейських партнерів вище зазначені позиції і спільно з представниками ЄС виробити дієві механізми протидії тиску з боку сил, які в інтересах росії прагнуть зруйнувати європейську єдність зсередини.

Ми переконані, що чесна політика, чітка й послідовна позиція допоможуть досягти порозуміння і наблизять наше європейське майбутнє.

Тарас Шамайда, рух “Простір свободи”

Анастасія Розлуцька, ГО “Український світ”

Ганна Гопко, мережа захисту національних інтересів АНТС

Сергій Оснач, ініціатива “Бойкот російського кіно”

Святослав Літинський, ГО “Незалежні”

Іванна Кобєлєва, Портал мовної політики

Тарас Марусик, експерт з мовної політики, ТО перекладачів НСПУ

Роман Матис, ініціатива захисту прав україномовних “І так поймут!”

Олег Слабоспицький, Громадський сектор Євромайдану

Максим Лациба, Український незалежний центр політичних досліджень

Катерина Чепура, Громадянський рух “Відсіч”

Наталка Федечко, Всеукраїнський рух “Єдині”

Максим Кобєлєв, ініціатива “Дріжджі”

Тетяна Швидченко, ГО “Експертний корпус”