Кафедра загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики

🗓6 листопада студенти 3 курсу ОП "Класична філологія та англійська мова" Софія Гільман, Марія Голінка, Анастасія Мороз та Олександр Рудніченко разом із гарантом ОП доц. Олеся Лазер-Паньків та доц. Наталією Корольовою відвідали Музей Ханенків. The Khanenko Museum.

🏛Попри те, що експонати музею на період воєнного стану не доступні для огляду, завдяки чудовій розповіді пані Маргарити відвідувачі отримали незабутні враження та дізналися багато цікавого про родини Ханенків і Терещенків, а також про саму будівлю музею та її історію.

#класичнафілологіяКНУТШ

Θεσσαλονίκη: Ποίηση στα χαρακώματα του μετώπου της Ουκρανίας - Ο ποιητής Μαξίμ Κριστόβ πέθανε στην πρώτη γραμμή “Όσο/έχεις μάτια/μην κοιμάσαι/όσο/έχεις πνεύμονες άκου/κι όσο/χαμογελάς/ αξίζει να σκάβεις/γιατί όσο σκάβεις/ ζεις”, έγραφε ο στα χαρακώματα ο 33χρονος στρατιώτης - ....

Warszawski Oddział Polskiego Towarzystwa Filologicznego zaprasza wszystkich zainteresowanych do udziału w bezpłatnych kursach nauki greki starożytnej i łaciny oraz kaligrafii średniowiecznej. Wszystkie zajęcia odbywają się w budynku Instytutu Filologii Klasycznej UW przy ul. Krakowskie Przedmieście 1.

Zapisy odbędą się w środę 6 listopada w godz. 17:00-19:00, sala nr 110.

Proponujemy w tym roku akademickim następujące kursy:

Grupa łacińska początkowa, lektorka: Maria Poszepczyńska, środy, godz. 17:00-18:30.

Grupa grecka średniozaawansowana, lektorka: Laura Kubacz, środy, godz. 18:00-19:30.

Nowość! Kurs kaligrafii średniowiecznej, prowadząca: dr hab. Beata Spieralska-Kasprzyk

terminy: 18 listopada, 2 i 16 grudnia, 13 stycznia, 17 lutego, 3, 17, 31 marca, 14 i 28 kwietnia, 12 i 26 maja

godz. 17.00-20.00.

‘AD SIDERA TOLLERE VULTUS’ – INAUGURATIO ANNI ACADEMICI 2024-2025

[IT] Siamo lieti d’invitarvi, dal prossimo 8 al 10 novembre, al convegno ‘Ad sidera tollere vultus: rivoluzione scientifica e studia humanitatis’, organizzato dalla nostra Accademia in collaborazione con l’Istituto nazionale di fisica nucleare e il Festival dell’innovazione di Frascati. In esso, oltre a celebrare pubblicamente l’inaugurazione del nostro anno accademico, rifletteremo, insieme a una folta schiera di studiosi di rilievo internazionale, sul sempre più urgente dialogo fra le ‘due culture’ a margine della celebrazione dei cinquecentocinquant'anni dalla nascita di Copernico, e del quarto centenario della prima pubblicazione del ‘Saggiatore’ di Galileo.

Per conoscere i dettagli del programma e le modalità di partecipazione, vi preghiamo di consultare il nostro sito internet:
https://vivariumnovum.net/it/events/congresses/2024-11-ad-sidera-tollere-vultus

[LA] A die VIII ad X Nov. vos magno cm gaudio invitamus ad conventum c.t. ‘Ad sidera tollere vultus sive de magna philosophiae naturalis commutatione atque humanitatis studiis’, quem auxilio praesidum Instituti Italici naturae atomorum investigandae (vulgo ‘Istituto nazionale di fisica nucleare’) et ordinatorum illius Festi panegyrici ad novitatem artium machinalium excutiendam constituti paramus. In eo enim et annum academicum publice inaugurabimus, et de vinculo inter philosophiam naturalem et studia humanitatis, quod in dies fit magis magisque necessarium, una cm doctis viris undique terrarum convocatis disseremus, nunc prorsus, cm 550 anni ab ortu praeclari illius astronomi Copernici, 400 vero ex eo, quo Galilaeus Galilaei suam ‘Stateram’ (idest vulgo ‘Il saggiatore’) in lucem edidit, haud ita pridem celebrati sint.

Si plura de rerum ordine ac de modis, quibus interesse possitis, scire cupitis, inspicite, quaesumus, sedem retialem nostram:
https://vivariumnovum.net/it/events/congresses/2024-11-ad-sidera-tollere-vultus

[EN] We are pleased to invite you, from 8th-10th Nov., to the conference ‘Ad sidera tollere vultus: scientific revolution and studia humanitatis’, organised by our Academy in cooperation with the National institute of nuclear physics and the Frascati innovation festival. At this event, in addition to publicly celebrating the inauguration of our academic year, we will reflect together with a large group of internationally renowned scholars on the increasingly urgent dialogue between the ‘two cultures’, on the sidelines of the 550th anniversary of Copernicus' birth, and the 400th anniversary of the first publication of Galileo's “Il Saggiatore”.

For details of the programme and how to participate, please consult our website:
https://vivariumnovum.net/it/events/congresses/2024-11-ad-sidera-tollere-vultus

ANCIENT CITIES

[IT] Siamo lieti d’invitarvi al convegno internazionale di storia antica ‘Ancient cities VII: il senso di appartenenza nelle città greche dall’epoca classica all’età imperiale romana’, organizzato dal Centro internazionale inter-universitario ‘Ancient cities’ e dall’Accademia Vivarium novum. L’appuntamento è a Villa Falconieri dal 25 al 27 ottobre. Per vedere il programma completo e le modalità di partecipazione, vi preghiamo di visitare il nostro sito internet:
https://vivariumnovum.net/it/events/congresses/ancient-cities-vii

[EN] We are pleased to invite you to the international conference on ancient history ‘Ancient cities VII: the sense of belonging in Greek cities from classical times to the Roman imperial age’, organised by the International Inter-University Centre ‘Ancient cities’ and the Academy Vivarium novum. The appointment is at Villa Falconieri from 25 to 27 October. To know more about the programme and how to participate, please visit our website:
https://vivariumnovum.net/en/events/congresses/ancient-cities-vii

22 жовтня виповнилося би 85 років видатній мовознавиці, засновниці кафедри елліністики у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, Ніні Федорівні Клименко.

На своєму професійному шляху Ніна Федорівна стала співукладачкою українсько-новогрецького словника, що містить у собі 22 тисячі слів.

У співавторстві із своїм учнем
Andriy Savenko, який нині є завідувачем Центру елліністичних студій ім. А. Білецького КНУ ім. Т. Шевченка, перекладачем і викладачем новогрецької мови, вона уклала працю «Українська елліністика».

І тепер вже Андрій Савенко разом із ще однією випускницею кафедри Світланою Перепльотчиковою навчає київських студентів мові Еллади. Під його
керівництвом випущено «Антологію грецького оповідання» https://apriori-publishing.com/product/antologia-grezkogo-opovidanna-hhi-stolitta у перекладі викладачів і студентів.

Так, учні Ніни Федорівни Клименко продовжують її просвітницьку справу — створюють умови для набуття справжнього культурного й перекладацького досвіду, залучаючи студентів до важливих проєктів.

19 жовтня на KNU Expo відбулася презентація освітніх програм кафедри загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики. Викладачі і студенти кафедри на чолі зі своєю завідувачкою залюбки познайомили із ними усіх охочих.

#класичнафілологіяКНУТШ

8 жовтня ц.р. у приміщенні київської центральної міської Публічної бібліотеки імені Лесі Українки відбулася публічна лекція Сергія Лучканина «Віктор Баранов – перекладач румунськомовних поетів». Подія була присвячена темі перекладів українською творів молдовських і румунських поетів Віктором Барановим (день народження якого припав на 14 жовтня, а відійшов у Вічність Майстер 10 років тому), який свого часу в Київському університеті імені Тараса Шевченка як фах, окрім україністики, вивчав румунську філологію, написав дипломну роботу про перегуки між поезіями Тараса Шевченка та класика румунської літератури Міхая Емінеску під керівництвом багаторічного завідувача кафедри загального мовознавства і класичної філології Станіслава Семчинського. Віктор Баранов також чимало років був головою Культурної асоціації «Україна-Румунія». Книжка перекладів поезій з румунської мови Віктора Баранова «Таблиця повернень» (посмертне видання 2017 року), про яку передусім мовилося на цій події, упорядкована Сергієм Лучканином та Лідією Барановою – фундаментальна антологія румунськомовних авторів. До книжки включено переклади поезій Алеку Векереску, Васіле Александрі, Міхая Емінеску, Джордже Кошбука, Джордже Баковія, Тудора Аргезі, Віктора Тулбуре, Лучіана Благи, Нікіти Стенеску, Маріна Сореску, Ангела Думбревяну, Ани Бландіани та деяких інших, які вдало репрезентують історичний поступ румунської поезії від початків і до кінця ХХ ст. Подано й частину оригіналів найвідоміших поезій, переважно поетів-класиків.
Участь у заході взяли: Повноважний Міністр Посольства Румунії в Україні Міхай Діну, заступниця Голови місії Румунії в Україні Анамарія Вероніка Сандор, Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Молдова в Україні Валеріу Ківерь та його радник-посланник Штефан Горда, доктор філологічних наук, професор кафедри романської філології КНУ імені Тараса Шевченка, відомий український письменник-перекладач Дмитро Чистяк, переклади віршів Віктора Баранова майстерно прочитала вдова письменника Лідія Петрівна Баранова. Онлайн до публічної лекції долучилися співробітники та читачі Муніципальної бібліотекою імені Богдана Петричейку Хаждеу та Бібліотеки імені Лесі Українки в Кишиневі (Ремспубліка Молдова). Сам захід відбувався за підтримки Посольства Румунії в Україні, Посольства Республіки Молдова в Україні, Національної спілки письменників України.
Культурно-мистецьку подію відкрила директорка Публічної бібліотеки імені Лесі Українки Ольга Романюк, яка подякувала присутнім за те, що знайшли час і можливість взяти участь у заході та підтримати його проведення. «Румунська література, література Молдови, як і культура загалом, є надзвичайно багатими, надзвичайно потужними і ще для України недостатньо відомими і знаними, - сказала вона. - Загалом, чим більше ти цікавишся культурою, літературою, надбанням інших народів, тим ти багатший. Тому наш сьогоднішній захід це ще один крок до пізнання румунської і молдовської літератури. Сьогодні цей захід присвячений пам’яті Віктора Баранова – надзвичайно талановитої людини, яка зробила великий внесок у збагачення української літератури зокрема і власними безцінними перекладами румунськомовних авторів. Ми хочемо звичайно, щоб було побільше книжок і румунських авторів, і авторів з Республіки Молдова, щоб вони були представлені у наших фондах якнайбільше, і звичайно і перекладів, і звичайно і літератури румунською мовою, тому що нам цього теж дуже треба». У своїх виступах Надзвичайний і Повноважний посол Республіки Молдова в Україні Валеріу Ківерь та заступниця Голови місії Посольства Румунії в Україні Анамаріа-Вероніка Шандор наголосили на важливості культурного обміну та гуманітарного співробітництва між країнами, збагачення цим самим їхніх культур і розвитку взаєморозуміння. Почесні гості не лише долучилися до заходу, але й подбали, аби книжка перекладів румунськомовних поетів Віктора Баранова надійшла до переважної більшості публічних бібліотек столиці України.
З вітальним словом від Секретаріату Національної спілки письменників України та редакції журналу «Київ» звернувся відомий письменник-перекладач, професор кафедри романської філології КНУ імені Тараса Шевченка Дмитро Чистяк. Він наголосив на визначній громадській і перекладацькій роботі Віктора Баранова та представив майбутню антологію української поезії «Каліграфія відлунь», упорядковану спільно з колегами Президентом Міжнародної літературної академії імені Міхая Емінеску професором Крайовського університету (Румунія) Йоном Дяконеску, з якої пролунав твір Віктора Баранова «Вночі не спить самотній херувим…», а також висловив надію на подальшу плідну культурну співдружність.
Сергій Лучканин у своїй публічній лекції переважно румунською мовою (її українськомовну версію-презентацію було продемонстровано на екрані бібліотеки) окреслив шлях історії румунськомовної поезії Румунії та Республіки Молдова переважно на основі її перекладів Віктором Барановим. Також лектор прочитав і кілька перекладів, виконаних у співпраці зі своєю матір’ю Ольгою Страшенко, озвучив й одну з її поезій, присвячених Міхаю Емінеску, який певний час працював бібліотекарем у Яссах.
Наостанок Сергій Лучканин наголосив на важливості таких подій, особливо в нинішній непростий період випробувань. «Мушу сказати, що відчувається, що суспільство потребує таких заходів. Цей захід зайвий раз довів, що мости культурного єднання між Румунією, Республікою Молдова та Україною, між румунськомовною та українськомовною літературами потрібно будувати, згадувати, наладжувати, адже це зближує, культурне єднання зближує порозуміння між з народами таке необхідне в наш час. Я особисто дуже вдячний Румунії, керівництву Румунії, румунському народові, як і Республіці Молдова за всю допомогу Україні в її нелегкий період існування. Я впевнений, що після тих випробувань важких інтерес до наших двох культур, до української в Румунії та в Республіці Молдова і до румунської в Україні, зокрема в Києві, має зростати».

При підготовці матеріалу використано інформацію із сайтів українськомовної служби Міжнародного радіо Румунія, Посольства Республіки Молдова в Україні та Посольства Румунії в Україні, Національної спілки письменників України, Публічної бібліотеки імені Лесі Українки м. Києва.

https://zbruc.eu/node/119634

Сучасне грецьке оповідання українською Ця антологія для поціновувачів доброї літератури. 14 оповідань – дуже різних стилістично і тематично: від гротескної сатиричної фантасмагорії до соціальних, психо...

Шановні колеги-педагоги! Вітаємо вас із професійним святом – Днем вчителя! Викладацька праця – одна з найвідповідальніших, адже саме вчитель – паралельно з батьками – формує світогляд і цінності молодого покоління, плекає юні душі й розставляє дороговкази на життєвому шляху тих, для кого стане авторитетом. Викладачі Навчально-наукового інституту філології – одні з найкращих спеціалістів у сфері лінгвістики та літературознавства, іноземної філології та перекладознавства, визнані не лише в Україні, а й знані за її межами. Таке визнання викликано сумлінним підходом до своїх обов’язків і спільними для багатьох членів філологічної родини індивідуальними рисами – бажанням самовдосконалюватися й безперервно пізнавати нове, людиноцентричністю та любов’ю до своєї справи.
Бажаємо вам, дорогі колеги, плідної праці під мирним небом України! Зичимо наснаги, міцного здоров’я, амбітних професійних планів і засобів для їх реалізації! Слава Україні!

#ТвійІФ

📋Указом Президента України №686 / 2024 від 3 жовтня 2024 року «за вагомий особистий внесок у розвиток національної освіти, підготовку висококваліфікованих спеціалістів, багаторічну плідну науково-педагогічну діяльність та з нагоди 190-річчя від дня заснування Київського національного університету імені Тараса Шевченка» нагороджено орденом «За заслуги» I ступеня:

✅СЕМЕНЮКА Григорія Фоковича, директора Навчально-наукового інституту філології

💐 Щирі вітання нашому очільнику з високою відзнакою!

Указ Президента України: https://www.president.gov.ua/documents/6862024-52377

Шановні колеги!
До кінця грудня триває набір у перший випуск 2025 року!

Шановні колеги!

Запрошуємо Вас оприлюднити результати Ваших наукових досліджень у «Віснику Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика»

Мови публікації: українська, польська, литовська, англійська, німецька.

Види публікацій: вступне слово редактора, оригінальні дослідницькі статті, оглядові статті, документи і матеріали, рецензії та огляди, хроніки.

Індексування та архівування. «Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика» охоплює такі бази даних та архіви:
DOAJ (Directory of Open Access Journals)
Ulrich’s Periodicals Directory
Index Copernicus International Journals Master List
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
Наукова бібліотека імені М. Максимовича Київського нацонального університету імені Тараса Шевченка
CrossRef
Google Scholar

Журнал включено до переліку наукових фахових видань України (категорія Б) зі спеціальності 035 Філологія (наказ МОН №320 від 7.04.2022).

Матеріали надсилайте, будь ласка, через сайт:
https://philology-journal.com/index.php/journal/about/submissions

Дедлайн для надсилання матеріалів у другий випуск – 31 травня (оприлюднення на сайті планується на жовтень).

Детальну інформацію про вимоги до оформлення статей, а також архів попередніх випусків можна знайти за покликанням: https://philology-journal.com/index.php/journal/for-authors

Будемо також дуже вдячні за поширення інформації серед зацікавлених осіб.

З повагою
Світлана Гриценко (головний редактор)
Олеся Лазер-Паньків (відповідальний редактор)

Конкурс на навчання в рамках програми Еразмус+: Гельсінський університет (Фінляндія) До уваги студентів-бакалаврів 2 та 3 курсів, а також магістрів 1 року навчання факультету соціології КНУ імені Тараса Шевченка! Оголошується конкурсний відбір на от....

4 вересня Посольство Республіки Молдова в Україні організувало урочистий прийом з нагоди Дня Незалежності Республіки Молдова та Дня румунської мови, що відзначався 31 серпня. На прийом, серед інших поважних гостей, були запрошені два представники кафедри загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, які володіють румунською мовою – Валерій ЧЕМЕС та Сергій ЛУЧКАНИН. Наші колеги привітали зі святом Надзвичайного і Повноважного Посла Республіки Молдова в Україні домнула Валеріу Ківеря та його команду. Як відзначив у своїй промові Посол, захід, який організувало Посольство Республіки Молдова в Україні під час війни, є і символічним виявом солідарності з Україною в її героїчній боротьбі за свою Незалежність та європейське майбутнє. Заступник міністра закордонних справ України Євген Перебийніс щиро подякував керівництву й народу Республіки Молдова за всю допомогу, надану громадянам України і висловив сподівання на подальшу тісну співпрацю між Україною та Республікою Молдова. Було оголошено хвилину мовчання за загиблими українськими героями, вічна і світла пам'ять полеглим українським захисникам і захисницям, а також усім цивільним жертвам війни... Далі, під час різнобічного спілкування на прийомі Валерій Чемес та Сергій Лучканин згадували, що багаторічний завідувач кафедри загального мовознавства і класичної філології, заслужений професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Станіслав СЕМЧИНСЬКИЙ (1931-1999) був і почесним академіком Республіки Молдова. У травні 1995 року Станіслав Семчинський, Валерій Чемес та Сергій Лучканин (який лише починав свою викладацьку діяльність на той час) разом узяли участь в одному поважному міжнародному науковому симпозіумі, що відбувся в Кишиневі. На прийомі була присутня й директорка Публічної бібліотеки імені Лесі Українки Ольга РОМАНЮК зі своєю колегою Ольгою Мар’янчик, домовилися провести в жовтні у приміщенні бібліотеки (разом із Центральною бібліотекою Кишинева через відеозв’язок) вечір (українською та румунською мовами) румунської поезії в перекладах Віктора БАРАНОВА (1950-2014) – Голови Національної спілки письменників України (2011-2014), дипломника С. Семчинського і випускника кафедри загального мовознавства та класичної філології 1974 р. La mulți ani, Republica Moldova! La mulți ani, limba română! На світлинах – миттєвості прийому за участі наших колег – Валерія Чемеса та Сергія ЛУЧКАНИНА.

Для тих, хто вже долучився до лав студентів Навчально-наукового інституту філології, публікуємо список студентських кураторів, підготовлений Студентський парламент Інституту філології / СПІФ КНУ

Напишіть у телеграмі своєму кураторові (ніки нижче) й він допоможе швидко адаптуватися у студентському середовищі:

💜 014.01 Теорія та методика навчання української мови і літератури, іноземної мови в основній школі



💛 014.021 Зарубіжна література та англійська мова: теорія і методика навчання


💜 014.029 Середня освіта: Турецька мова і література та англійська мова


💛 034 Етнокультурологія з поглибленим вивченням іноземної мови


💜 035.01 Українська мова і література та західноєвропейська мова




💛 035.01 Українська і англійська мови: переклад та редагування


💜 035.01 Літературна творчість, українська мова і література та англійська мова


💛 035.02 Кримськотатарська мова і література, англійська мова та переклад


💜 035.032 Болгарська мова і література та англійська мова


💛 035.033 Польська мова і література, англійська та литовська мови


💜 035.035 Сербська мова і література та англійська мова


💛 035.041 Англійська філологія та переклад, дві західноєвропейські мови





💜 035.041 Переклад з англійської та другої західноєвропейської мови



💛 035.043 Німецька філологія та переклад, англійська мова



💜 035.043 Переклад з німецької та англійської мов


💛 035.044 Шведська філологія та переклад, англійська мова та третя германська мова


💜 035.051 Іспанська мова та переклад, англійська мова та друга романська мова


💛 035.051 Переклад з іспанської та з англійської мов


💜 035.052 Переклад з італійської та англійської мов


💛 035.053 Переклад із португальської та з англійської мов


💜 035.055 Французька мова та переклад, англійська мова та друга романська мова



💛 035.055 Переклад з французької та з англійської мов


💜 035.060 Арабська мова і література та переклад, французька мова


💛 035.062 Мова і література гінді та переклад, англійська мова


💜 035.065 Китайська мова і література та переклад, англійська мова



💛 035.066 Корейська мова і література та переклад, англійська мова




💜 035.067 Перська мова і література та переклад, англійська мова


💛 035.068 Турецька мова і література та переклад, англійська мова


💜 035.069 Японська мова і література та переклад, англійська мова



💛 035.08 Класична філологія та англійська мова


💜 035.081 Новогрецька філологія та переклад і англійська мова


💛 035.09 Фольклористика, українська мова і література та іноземна мова


💜 035.10 Прикладна (комп’ютерна) лінгвістика та англійська мова



💛 035.10 Прикладні східнослов’янські студії та англійська мова: технології мовного впливу і переклад

До уваги вступників!

У цю суботу, 10.08.24 року, Відбіркова комісія #ННІФ працюватиме з 9:00 по 14:00.

Плануйте свій візит до Навчально-наукового інституту філології у визначений час роботи.

Якщо маєте запитання, то пишіть у чат:
https://t.me/vstup_nnif_2024

Коли закінчиться війна
я не поїду в Залізний Порт
я не поїду в Лазурне
чи на інший якийсь курорт
я просто в безсиллі сяду
здивований радістю
наче
молитимусь листям саду
і з ними як дощ
заплачу
нарешті
скажу відверто
в молитві мільйонній
Нене
я ж міг вже сто раз
померти
та хтось це зробив
за мене
хай ще зачекає
море
отямитись дай з дороги
ми з ними ось тут
говорим
один на один
як з Богом
вмикайте свої оркестри
пробита душа палає
пробачте Брати і Сестри
за те що вас тут немає
в піснях шелестять каштани
щемлять так шляхи Господні
я вірив
цей день настане
не думав що це сьогодні
нарешті
скажу відверто
в молитві мільйонній
небо
я ж міг вже сто раз
померти
та жититму
ще й за тебе
за тебе
мій рідний Брате
за тебе
кохана Сестро
молитви усім солдатам
що в наших серцях воскресли
я просто в безсиллі сяду
здивований радістю
наче
так добре що все позаду
і я тут від щастя
плачу...

© Михайло Олійник

Фото - Віка Семенець

#ТвійІФ