EnergyX

⚡️Про ситуацію на ринку електричної енергії (01.02 - 07.02)⚡️

1. Згідно даних НЕК «Укренерго», середньодобове електроспоживання в робочі дні відносно попереднього тижня збільшилося на 1,3% до 478,6 млн кВт·год, а у вихідні — на 3,1% до 474,4 млн кВт·год. Загалом, електроспоживання, за оперативними даними, з 1 по 7 лютого становило 3,34 млрд кВт·год, що на 1,8% більше попередній тиждень (на 4,2% більше прогнозу). В порівнянні з минулим роком середньодобове електроспоживання у робочі дні збільшилося на 5,2%, а у вихідні — на 4,3%.

2. 2 лютого з 09:00 до 20:00 годин було активовано аварійну допомогу від енергосистеми Білорусі загальним обсягом 6,6 млн кВт·год для покриття дефіциту електроенергії в ОЕС України. Аварійна допомога застосовується виключно у разі відсутності інших можливостей для покриття додаткового навантаження та збалансування енергосистеми в рамках відповідних договорів із операторами системи передачі суміжних енергосистем.

3. 03 лютого, о 19:26 дією захистів одночасно було відключено групу силових трансформаторів (АТ-1 та АТ-2) на Запорізькій ТЕС «ДТЕК Дніпроенерго» та повітряну лінію (ПЛ) 150 кВ Луч – Велика Білозерка в мережі оператора системи розподілу ПАТ «Запоріжжяобленерго».

При цьому на Запорізькій ТЕС аварійно відключилися від мережі енергоблок №2 з навантаженням 255 МВт та блок №3 з навантаженням 204 МВт. Після цього, о 19:27, аварійно відключився блок №4 з навантаженням 273 МВт. В підсумку Запорізька ТЕС розвантажилася повністю – до 0 МВт з втратою живлення власних потреб.

В результаті тимчасово було знеструмлено споживачів міст Енергодар та Дніпрорудне сумарним навантаженням 24 МВт (за оперативними даними), що заживлені від мереж «Запоріжжяобленерго». При цьому всі лінії магістральної мережі та підстанції НЕК «Укренерго» в Запорізькому енерговузлі залишалися в роботі без будь-яких відключень.

4. Ситуація із запасами вугілля на складах ТЕС залишається критичною. Зокрема, станом на 8 лютого, запаси вугілля на ТЕС (всіх марок) з початку листопада 2020 року зменшилися у 6,5 рази до 384,4 тис. тонн, із них газового вугілля – в 8,9 рази до 240 тис тонн, антрацитового – в 2,5 рази до 144,4 тис. тонн. Зазначимо, що вугілля на складах ТЕС на 43% менше мінімально необхідних запасів. При цьому, близько 49% запасів вугілля (188 тис. тонн) зосереджено лише на двох ТЕС – Луганській та Слов’янській.

В період 8-20 лютого 2021 року прогнозується значне зниження середньої температури повітря (за прогнозами до -10°С). Планується наступний режим роботи енергосистеми:

🔹 енергоблоки теплоелектростанцій ПАТ «Центренерго» (Вуглегірська ТЕС, Трипільська ТЕС, Зміївська ТЕС) працюють на резервному паливі (газ);
🔹 на Запорізькій ТЕС «ДТЕК Дніпроенерго», яка 3 лютого повністю виключилася з роботи, до 8 лютого було відновлено роботу чотирьох енергоблоків: №1, №2, №3 та №4;
🔹 експлуатація ГЕС Дніпровського каскаду (Київська, Канівська, Кременчуцька, Середньодніпровська, Дніпровська, Каховська ГЕС) проводиться з максимальною економією гідроресурсів для забезпечення за потреби збільшення виробництва гідрогенерації;
🔹 також очікується, що в середині лютого вийде з ремонту енергоблок №2 Хмельницької АЕС.

Додатковим фактором балансування енергосистеми в період пікового навантаження є імпорт електроенергії в ОЕС України, яким частково компенсується дефіцит генеруючих потужностей на ТЕС та АЕС.

⚡️Про ситуацію на ринку електричної енергії⚡️

1. Згідно даних НЕК «Укренерго», середньодобове електроспоживання в робочі дні відносно попереднього тижня знизилося на 8% до 472,5 млн кВт·год. У вихідні навпаки середньодобове споживання збільшилося, однак лише на 0,3% до 455,4 млн кВт·год. Причиною такого є зростання середньодобової температури за тиждень в порівнянні з попереднім з -4°С до +0,5°С.

2. Імпорт електричної енергії в торгову зону ОЕС України з Білорусі за минулий тиждень здійснювався протягом всього тижня з добовими обсягами від 9,9 млн кВт·год (25 січня) до 12,3 млн кВт·год (30 січня). Сумарно за тиждень – 80,3 млн кВт·год (2,5% від загального електроспоживання).

Імпорт електроенергії з Росії та Молдови протягом минулого тижня був відсутній. Однак, починаючи з понеділка 01 лютого, відновився імпорт електроенергії з Росії. Загальний обсяг за 1 лютого становив 1 млн кВт·год.

3. Важливо зазначити, що 2 лютого НЕК Укренерго запитувала аварійну допомогу з Білорусі обсягом 500-800 МВт через аварійну зупинку двох блоків ТЕС: 1-й енергоблок Запорізької ТЕС зупинився о 00:38 02.02.21, 9-й енергоблок Курахівської ТЕС зупинився о 15:38.

4. Залишатися критичною ситуація із запасами вугілля на складах ТЕС. Зокрема, станом на 31 січня, запаси вугілля на ТЕС (всіх марок) з початку листопада 2020 року зменшилися у 5,7 рази до 436,8 тис тонн, із них газового вугілля – в 7,3 рази до 293 тис тонн, антрацитового – в 2,6 рази до 143,8 тис тонн. При цьому, близько 48% запасів вугілля зосереджено лише на двох ТЕС – Луганській та Слов’янській. Проте, варто зазначити, що на кінець тижня в порівнянні з початком запаси газового вугілля на ТЕС зросли на 0,5% (+1,4 тис тонн), тоді як антрацитового – зменшилися на 12,2% (-19,9 тис тонн).

5. За підсумками тижня виробництво електроенергії на атомних електростанціях (АЕС) склало 1,61 млрд кВт·год, що на 6,6% менше від показника минулого тижня (1,73 млрд кВт·год). Середньодобове виробництво склало 230,3 млн кВт·год. Базове навантаження АЕС протягом тижня становило 9,6 ГВт. Станом на кінець 31 січня, в роботі знаходиться 10 із 15 енергоблоків. Зараз величина навантаження АЕС відповідає всій наявній в роботі потужності АЕС. Обмеження потужності АЕС з умов, що визначаються режимом роботи ОЕС України – відсутні.

⚡️Коротко про ситуацію на ринку електричної енергії⚡️

1. Згідно даних НЕК «Укренерго», починаючи з кінця минулого тижня, як і прогнозувалося, продовжилося різке зниження середньодобової температури до -14,3°С (18 січня) та -13,4°С (19 січня). В подальшому, відбулося потепління, вже 22 січня температура становила +2,8°С.

Як наслідок, споживання електроенергії саме у будні дні зросло на 9,1% відносно робочих днів попереднього тижня та значно збільшилося навантаження в енергосистемі, особливо в пікові години доби — з 21,2 ГВт (14 січня) до 23,8 ГВт (18 січня) та 24,1 ГВт (20 січня).

2. Залишається критична ситуація із запасами вугілля на складах ТЕС. Зокрема, станом на 24 січня, запаси вугілля на ТЕС (всіх марок) з початку листопада 2020 року зменшилися у 5,5 рази до 455,3 тис тонн, із них газового вугілля – в 7,3 рази до 291,6 тис тонн, антрацитового – в 2,2 рази до 163,7 тис тонн. При цьому, близько 50% запасів вугілля зосереджено лише на двох ТЕС – Луганській та Слов’янській. Проте, варто зазначити, що на кінець тижня в порівнянні з початком запаси газового вугілля на ТЕС зросли на 3% (у вихідні було накопичено більше, ніж використано на 24 тис тонн).

3. НКРЕКП ухвалила рішення про проведення позапланових перевірок ТОВ «ДТЕК Східенерго», АТ «ДТЕК Дніпроенерго», АТ «ДТЕК Західенерго», ПАТ «Центренерго», ПАТ «Донбасенерго» щодо забезпечення теплових електростанцій необхідним резервом вугілля для роботи в опалювальний період 20-21рр.

4. Імпорт електричної енергії в торгову зону ОЕС України з Білорусі за поточний тиждень здійснювався протягом всього тижня. Зокрема, 18 січня – 6,3 млн кВт·год, 19 січня – 7,4 млн кВт·год, 20 січня – 8,6 млн кВт·год, 21 січня – 8,4 млн кВт·год, 22 січня – 8,8 млн кВт·год, 23 січня – 9,1 млн кВт·год, 24 січня – 9,4 млн кВт·год. Сумарно за тиждень – 58 млн кВт·год (1,7% від загального електроспоживання).

5. 23 січня 2021 року о 00:03 згідно з поданою заявкою енергоблок №1 Запорізької АЕС відключено від енергомережі для проведення середнього планово-попереджувального ремонту. Ремонт розрахований на 99 календарних діб та виконуватиметься відповідно до графіка ремонтів енергоблоків АЕС України.

⚡️Коротко про ситуацію на ринку електричної енергії⚡️

1. Споживання електричної енергії станом на 18 січня є максимальним відносно попередніх днів поточного місяця, що пов’язане із значним зниженням середньодобової температури повітря по всій території України в середньому до -17°С.

Так, середньодобове споживання 18 січня відносно минулих робочих днів січня зросло на 11,3% до 513 065 МВт.год.

2. З метою збалансування енергосистеми та покриття додаткового навантаження було збільшено генерацію ГЕС та ГАЕС.

3. Продовження роботи 1-го енергоблоку ЗАЕС до кінця доби 22 січня 2021 року.

4. Протягом минулого тижня всі блоки ТЕС в енергосистемі працювали на вугіллі. Однак, склалася критична ситуація із запасами вугілля на складах ТЕС. Зокрема, станом на 18 січня, запаси вугілля на ТЕС (всіх марок) з початку листопада 2020 року зменшилися у 5,2 рази до 487,5 тис тонн, із них газового вугілля – в 7,5 рази до 283,6 тис тонн, антрацитового – на 44,4% до 203,9 тис тонн.

Тому, починаючи з понеділка 18 січня, включено в роботу додатково шість блоків трьох ТЕС (Вуглегірська ТЕС, Зміївська ТЕС, Трипільська ТЕС) на резервному паливі (газ) сумарною потужністю 1 200 МВт.

5. Імпорт електричної енергії в торгову зону ОЕС України з Білорусі з 13 по 14 січня становив 4 млн кВт·год, 15 січня – 4,44 млн кВт·год, 16 і 17 січня — 5 та 5,1 млн кВт·год відповідно.

Згідно інформації, опублікованої на сайті Укренерго, станом на 18.01.2021 18:00 імпорт з Білорусі становив 350 МВт.год.

Імпорт електроенергії з Росії та Молдови був відсутній.

⚡️Забезпечити прозорість енергетичного ринку⚡️

26 листопада 2020 року Міністерство енергетики України (далі - Міністерство) оголосило, що в рамках своїх планів на 2021 рік необхідно запровадити REMIT - європейські правила щодо цілісності та прозорості оптового енергетичного ринку, як це визначено в Регламенті ЄС № 1227/2011.

Регламент вимагає від держав, які є членами Європейського Союзу або сторонами Енергетичного Співтовариства, встановити на національному рівні такі вимоги та правила, що забезпечать прозорість та цілісність оптових енергетичних ринків (ринків електричної енергії та природного газу), та дозволять попереджувати зловживання учасників на оптових енергетичних ринках, зокрема, що стосується маніпулювання ринками, торгівлі інсайдерською інформацією, використання переваг, пов’язаних з монопольним становищем тощо.

З цією метою, НКРЕКП було розроблено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання зловживанням на оптових енергетичних ринках». Зауваження та пропозиції приймалися до 22 жовтня 2020 року. Станом на 12.01.2021 жодної інформації стосовно подальшого ходу роботи над законопроектом немає.

Крім того, урядом затверджена Стратегія розвитку ДП «Оператор ринку» до 2024 року, яка передбачає створення адміністратора моніторингу енергетичного ринку на базі ДП «Оператор ринку», який разом з регулюючим органом зможе проводити ефективний і повномасштабний моніторинг ринку для виявлення та запобігання махінаціям/зловживанням на електроенергетичних ринках та бути посередником між учасниками ринку та Агентством Співпраці регуляторів енергетики (ACER).

⚡️Аналіз РДН з 1 по 5 січня 2021 року⚡️

Ціна базового навантаження на ринку «на добу наперед» (далі – РДН) за перші 5 днів січня 2021 року зменшилася на 24 % у порівнянні з цінами РДН за останні 5 днів грудня 2020 року (з 1336,93 грн/МВт*год до 1014,77 грн/МВт*год).

Зменшення ціни на базове навантаження відбулося за рахунок зменшення цін у денні години доби – на 30 % у порівнянні з цінами РДН за останні 5 днів грудня 2020 року (з 1743,49 грн/МВт*год до 1220, 45 грн/МВт*год); у нічні години ціна на РДН зросла на 15 % (з 523,80 грн/МВт*год до 603,42 грн/МВт*год).

Обсяги купівлі-продажу на РДН у перші 5 днів січня зменшилися на 6,7 % у порівнянні з останніми 5 днями грудня (з 72 198,2 МВт*год до 67 334,9 МВт*год), що сталося за рахунок зменшення обсягу попиту на РДН. У той же час обсяги пропозиції на РДН зростали. На попит на РДН вплинуло зменшення споживання електричної енергії на новорічні свята на 16,7 % у порівнянні з останніми днями грудня.

Також важливо зазначити, що ТЕС значно зменшило обсяги виробництва з 01.01.2021. На складах ТЕС розміняли 800 тис. т. Залишок 755 тис. т. За останню добу склади зменшилися на 20 тис т.

З другого січня 2021 року блок №3 Южно-Української АЕС виведений в плановий ремонт. Сумарне навантаження блоків АЕС знизилось з 9,3 ГВт до 8,6 ГВт.

Крім того, з 3-го січня відновився імпорт електричної енергії з Білорусі. На головній сторінці сайту НЕК «Укренерго» зазначений обсяг 150 МВт*год. По факту навантаження імпорту по годинам першої доби коливається від 14 МВт до 335 МВт. На січень поточного року, доступ до міжнародних перетинів для імпорту отримали дві компанії - ТОВ «ЕРУ Трейдінг» та ТОВ «ЕТГ», по - 5 МВт потужності на кожну годину.

⚡️Можлива приватизація теплоелектроцентралей⚡️

Наприкінці серпня 2020 р. Антимонопольний комітет України прийняв рішення передати 6 теплоелектроцентралей, які перебували під керуванням фонду державного майна, в підпорядкування державної компанії “Нафтогаз України”.

Андрій Коболєв, голова правління компанії “Нафтогаз України”, зауважив, що не вірить у зацікавленість інвесторів до приватизації державних теплоелектроцентралей у зв’язку із їх значною заборгованістю за природний газ.
Денис Шмигаль, прем’єр-міністр України, вважає, що приватизація державних теплоелектроцентралей, які наразі перебувають під керуванням фонду державного майна — пріоритетне питання.

24-го грудня Денис Шмигаль повідомив, що варто спочатку спробувати знайти нового ефективного власника через приватизацію теплоелектроцентралей, якщо ж не вдасться — передати їх під керування державної компанії “Нафтогаз України”.

Державні теплоелектроцентралі є об’єктами великої приватизації і важливим пріоритетом.

⚡️Ціна на шкідливі викиди в Україні⚡️

Директор секретаріату Енергетичного співтовариства Янез Копач вважає, що Україні може знадобитися від 15 до 20 років для інтеграції до системи викидів (EU-ETS). Європейський союз і Енергетичне співтовариство можуть почекати такий термін перед виходом України на європейські ціни на шкідливі викиди та подальшою інтеграцією в систему викидів.

Янез Копач впевнений, що Україні необхідно якнайшвидше розпочати процес поетапного переходу.

Янез Копач зауважив, що Директива Європейського Союзу встановлює термін скорочення викидів вугільних теплоелектростанцій до 2018 р., однак для України цей термін продовжили до 2023 р. За додаткові 5 років Україна так і не провела реновацію, трансформацію або модернізацію.

У 2021 р. в Україні вступає в силу закон про моніторинг, звітність і верифікацію викидів, у якому передбачається створення державної системи торгівлі викидами вуглецю. Цю систему, на думку Янеза Копача, потрібно запустити якомога швидше.

За одним зі сценаріїв Енергетичного співтовариства ціни на викиди планується вивести на європейський рівень до 2040 р. За цим сценарієм ціна може зрости до рівня EUR6.625 за одну тонну СО2 у 2025 р., EUR16 — у 2030 р., EUR39.75 — у 2035 р., EUR80 — у 2040 р. Станом на сьогоднішній день ціна викидів знизилася у зв’язку із пандемією до EUR25, однак вона зростатиме. Діючий в Україні податок в розмірі EUR0.3 у сто разів нижчий за європейський, і неприйнятний.

⚡️Державні гарантії для компанії "Укренерго"⚡️

Як повідомляє видання ExPro, Кабінет міністрів України надав національній енергетичній компанії “Укренерго” державні гарантії для отримання 11 млрд 300 млн грн кредитів у державних банків із метою погашення заборгованості перед державним підприємством “Гарантований покупець”.

Кабінет міністрів України опублікував постанову про надання державних гарантій на Урядовому порталі із вказанням, що сума наданих компанії кредитних коштів не повинна перевищувати 11 млрд 300 млн грн.

Нагадуємо, що Верховна рада України прийняла законопроект про надання державних гарантій “Укренерго” 17-го листопада 2020 р., президент України підписав закон 26-го листопада 2020 р.
Станом на 26-те листопада цього року борг “Укренерго” перед ДП “Гарантований покупець” склав 23 млрд 900 млн грн за “зеленим” тарифом і 6 млрд 900 млн грн — в рамках реалізації механізму покриття спеціальних обов’язків.

⚡️Скорочення шкідливих викидів у Європі⚡️

Лідери країн Європейського союзу домовилися скоротити вуглецеві викиди до 2030 р. до 55% порівняно з обсягом викидів у 1990 р. Домовленість пропонується закріпити у Законі про клімат.

Переговори про скорочення викидів проходили повільно в зв’язку з тим, що залежні від вугілля небагаті країни Східної та Центральної Європи могли постраждати фінансово через таке рішення.

Ключовий сектор для скорочення викидів — енергетичний, який є джерелом 75% шкідливих викидів у Європейському союзі. На думку Кадрі Сімсон, єврокомісара, до 2030 р. використання нафти має знизитися на 1/3, газу — на 1/4.
Пропонується реформувати систему торгівлі викидами та виділити Фонд модернізації для надання підтримки залежним від вугілля країнам.

Європейський парламент наполягає на скороченні викидів до 60%, скорочення до 55% означатиме, що потрібно розробити нову нормативну базу з урахуванням кожного з секторів економіки.

З 1-го січня в Україні діятиме закон щодо моніторингу, звітності та верифікації викидів. Державна екологічна інспекція перевірятиме документи про викиди.

⚡️Підтримка відновлюваної енергетики⚡️

У Міністерстві енергетики оголосили рішення про річні квоти на підтримку відновлюваної енергетики, графік аукціонів на наступний рік і прогнозовані показники квот на підтримку у 2022-2025 рр.

У рішенні Міністерства враховані потенційний розвиток і стан галузі, показники відновлюваної енергетики відповідно до Енергетичної стратегії України, прогнозований попит, здатність системи до інтеграції нових потужностей, які не мають гарантованого графіку виробництва електроенергії.

Ольга Буславець, заступник міністра енергетики, повідомила, що презентація квот викликала зацікавленість представників галузі, що є свідченням інтересу інвесторів до майбутніх аукціонів.

Відповідно до рішення, у наступному році на аукціонах планується розподілити потужність у 365 МВт, із них електроенергії, виробленої із біогазу, біомаси та на малих гідроелектростанціях - 60 МВт, на вітрових електростанціях - 150 МВт, на сонячних - 155 МВт.

Прогнозовані показники на 2022-2025 рр. є попередніми та можуть переглядатися і змінюватися. Перші конкурси із будівництва високоманеврової генерації планують провести у 2021 р.

43 компанії наразі судяться із державним підприємством “Гарантований покупець” та вимагають стягнення 584 млн грн. Державний борг перед виробниками із відновлюваних джерел складає більше 24 млн грн.

⚡️Проект “Енергоміст”⚡️

Гжежош Станіславскі, член наглядової ради у компанії Polenergia, вважає, що проект енергетичного мосту “Україна - Європейський союз” надзвичайно важливий як для компанії “Енергоатом” та України, а й для європейських держав, яким доводиться боротися за свою енергетичну незалежність. Енергоміст може гарантувати постачання до європейських країн доступної безвуглецевої електричної енергії.
На думку Гжежоша Станіславскі, до європейських країн необхідно поставляти електроенергію з України, наприклад, через Польщу транзитом до балтійських країн. Україна із 55 тис мВт потужності може бути в центрі енергетичного хабу Східної та Центральної Європи.

Петро Котін, виконуючий обов’язки президента у компанії “Енергоатом”, відзначив, що компанія зацікалена у втіленні “Енергомосту”. Наразі найголовніше завдання — укласти угоду із країнами ЄС на постачання української безвуглецевої електроенергії. Проект “Енергоміст” - це крок до синхронізації української енергетичної системи із європейською, а не альтернатива синхронізації.
На думку Петра Котіна, оптимальний шлях реалізації — це постачання з Хмельницької атомної електростанції через Польщу як транзитну зону у Європу.

Герман Галущенко, віце-президент “Енергоатому”, впевнений, що проект “Енергоміст” має велике стратегічне значення для України як проект загальнодержавного рівня. Проект може стати кроком у напрямку переходу до водневої енергетики, так як чиста електроенергія може використовуватися для генерації водню.

У рамках реалізації проекту планується здійснювати імпорт електроенергії з Хмельницької атомної електростанції до Польщі та Угорщини.

⚡️Можливий випуск “зелених” облігацій⚡️

Як повідомляє видання ExPro, у Міністерстві фінансів України та енергетичній компанії “Укренерго” розглядають можливість випуску “зелених” облігацій із метою погашення заборгованості перед виробниками із відновлюваних джерел із 2021 р.

19-го червня 2020 р. у Верховній Раді прийняли закон, який серед іншого регламентує обіг “зелених” облігацій для фінансування проектів у відновлюваній енергетиці.

За словами виконуючого обов’язки міністра енергетики Юрія Бойко, у поточному році планують залучити кредитні кошти або випустити прості облігації, у 2021 р. - випустити “зелені” облігації, щоб погасити борги перед державною генерацією. На сьогоднішній день заборгованість перед виробниками із відновлюваних джерел складає приблизно 9 млрд грн, а разом із компаніями державної генерації (“Укргідроенерго” та “Енергоатом”) - 11 млрд 300 млн грн.

Головний ресурс для виплати заборгованості — залучені компанією “Укренерго” кредитні кошти від міжнародних установ, надані під державні гарантії відповідно до закону № 1006-IX.

17-го листопада у Верховній Раді України прийняли законопроект №4119, який дає Кабінету міністрів право надати компанії “Укренерго” державні гарантії.

⚡️Будівництво південної високовольної магістралі⚡️

Національна енергетична компанія “Укренерго” підключила до робочої напруги нову повітряну лінію електропередачі на 750 кВ (Запорізька атомна електростанція — Каховська), що дозволяє зняти мережеві обмеження та забезпечує видачу потужності на Запорізькій АЕС. Завдяки цьому зросте частка атомних електростанцій у загальній генерації, що позитивно вплине на фінансове становище компанії “Енергоатом”. Повітряна лінія довжиною 186 м стала одним із найважливіших елементів інвестиційного проєкту разом із будівництвом підстанції “Каховська” із 2-ма автотрансформаторами та заходами ліній електропередачі. Нова лінія електропередачі та підстанція підсилюють зв’язок Каховського енергетичного вузла із магістральними енергомережами та збільшує пропускну спроможність перетинів у південній частині енергетичної системи України. Проєкт реалізують за рахунок кредиту від Європейського банку реконструкції та розвитку і Європейського інвестиційного банку. Вартість проєкту на паритетних засадах — EUR 335 млн., за підсумками міжнародних торгів знизилася до EUR 195 млн.

Будівництво лінії Запорізька АЕС — Каховська є першим етапом у будівництві південної високовольтної магістралі. Передбачене будівництво ліній Каховська — Приморська та Южноукраїнська атомна електростанція — Приморська.

Завдяки новій мережевій інфраструктурі видача потужностей атомних електростанцій у мережу та транзит стануть більш стабільними. Підвищиться надійність видачі потужності електроенергії з відновлюваних джерел.
В рамках будівництва підстанції Приморська буде споруджено крило лінії Приморська - Ісакча (в Румунії), що стане проєктом спільних інтересів для Європейського енергетичного співтовариства.

Усі проєкти включені до десятирічного Плану розвитку системи передачі, який кожного року готує компанія “Укренерго”.

⚡️Державні гарантії для “Укренерго”⚡️

Як повідомляє видання ExPro, тепер відповідно до законопроекту № 4119 Верховної Ради України, Кабінет міністрів може надавати державні гарантії національній енергетичній компанії “Укренерго” для оплати боргів перед виробниками електроенергії з відновлюваних джерел. Законопроект прийняли 17-го листопада.

Згідно законопроекту, доходи держбюджету України зростають на 42 млрд 400 млн грн і становитимуть 1 трлн 22 млрд грн. Витрати державного бюджету зростають на 43 млрд грн (до 1 трлн 313 млрд грн).

Компанія “Укренерго” заборгувала державному підприємству “Гарантований покупець” 22 млрд 980 млн грн виплат за “зеленим” тарифом і 6 млрд 900 млн грн — на потреби населення за механізмом покладання спеціальних обов’язків. Підприємство “Гарантований покупець” заборгувало виробникам із відновлюваних джерел 26 млрд 40 млн грн (дані станом на 12-те листопада).

17-го вересня Верховна Рада не прийняла законопроект № 3690, який передбачав право для Кабінету міністрів давати гарантії “Укргідроенерго” та “Укренерго” при отриманні кредитів міжнародних установ.

⚡️Інвестиції у відновлювану енергетику⚡️

Як повідомляє видання ExPro, інвестори у відновлювану енергетику ввели в експлуатацію нових потужностей у розмірі 1265 МВт за перші III квартали цього року, збудувавши нові електростанції на загальну суму орієнтовно €1млрд.

Як повідомив Юрій Шафаренко, заступник голови Держагентства з енергозбереження та енергоефективності, домашні господарства протягом вказаного періоду ввели в експлуатацію 160 МВт нових потужностей, із них вітрові електростанції — менше 100 МВт, міні гідроелектростанції — 2 МВт, теплоелектроцентралі на біопаливі — близько 20 МВт.

Юрій Шафаренко уточнив, що загальна потужність усіх об’єктів відновлюваної енергетики в Україні на сьогоднішній день складає більше 8 ГВт. Сумарна потужність сонячних електростанцій складає 6.6 ГВт, із них 2% - станції потужності до 1 МВт, 13% - потужністю від 1 до 5 МВт, 16% - потужністю від 5 до 10 МВт, 57% - потужністю більше 10 МВт. Потужність 27 тис. домашніх сонячних електростанцій — 712 МВт.

Юрій Шафаренко також зауважив, що різниця між виробництвом і споживанням домашніх сонячних електростанцій дозволяє окуповувати інвестиції.

⚡️Фонд декарбонізації⚡️

Дарина Кулага, молодший аналітик аналітичного центру DiXi Group, впевнена, що створення Фонду декарбонізації — важливий і правильний крок. Зараз під вуглецевий податок підпадають тільки ті виробництва, викиди яких перевищують 500 тонн на рік. Правка, внесена у 2018 р., дозволила забруднювачам не оплачувати перші 500 тонн викидів, навіть якщо їхні викиди вищі за цей поріг.

Дарина Кулага зауважила, що створення Фонду декарбонізації дозволить витратити оплату за викид парникового газу на зменшення цих викидів. До цього часу податок за викиди у атмосферу спрямовувався у загальний бюджет і не використовувався за цільовим призначенням. Для Фонду декарбонізації створять статтю бюджету, адмініструватиме його державне агентство з енергозбереження та енергоефективності. Завдяки Фонду розвиток низьковуглецевих і сталих технологій отримає необхідну підтримку.

Основне питання — це майбутній обсяг Фонду, і чи вистачить коштів для втілення проектів у всіх напрямках. Дарина Кулага відзначила, що якщо виробництво здійснює викид 501 тонни вуглекислого газу — оплачує податок лише за 1 тонну. Планується, що державний бюджет у 2021 р. отримає 2 млрд 700 млн грн податку за викиди, однак тільки 50% цієї суми спрямують у Фонд. Цих коштів буде замало для системних змін і декарбонізації. Наповнити Фонд можна, спрямувавши у нього всі кошти від сплати вуглецевого податку і підвищивши ставку податку.

Податок на викиди зараз становить 10 гривень за 1 тонну викидів (найнижчий у Європі). У разі прийняття законопроекту № 4347 ставку підвищать до 30 гривень за 1 тонну. Поетапно протягом кількох років ставку доцільно підняти до EUR 2-3.

Дарина Кулага вважає, що ці заходи дозволять Фонду займатися інвестиційною діяльністю та субсидувати кліматичні проекти.

⚡️Нові енергоблоки Хмельницької АЕС⚡️

Петро Котін, виконуючий обов’язки президента енергетичної компанії “Енергоатом”, затвердив план добудови двох енергетичних блоків Хмельницької АЕС до 2026 р. Кошти компанія отримає у Чеському експортному банку, технологію придбає у Skoda JS.

Юрій Малахов, голова правління Київського науково-дослідного та проєктно-конструкторського інституту "Енергопроект" (генеральний проектувальник), впевнений, що вказаних термінів вдасться дотриматися.

Тетяна Амосова, директор напрямку перспективного розвитку та інвестицій у компанії “Енергоатом”, зауважила, що початок проектування залежить від прийняття законопроекту щодо розміщення, проектування і будівництва енергетичних блоків.

Представники з української та чеської сторони опрацюють супровідні документи по обладнанню, меморандум про співпрацю зі Skoda JS, міжурядову угоду для отримання “Енергоатомом” кредиту в Чеському експортному банку.

22-го вересня розпочала роботу експертна група із добудови енергоблоків за участю спеціалістів компанії “Енергоатом”, Київського науково-дослідного та проєктно-конструкторського інституту, акціонерного товариства “Юженергобуд” та відокремлених підрозділів компанії “Енергоатом”: "Атомпроектінжиніринг", "Атомприлад", "Атоменергомаш".

Ольга Кошарна, фахівець із ядерної енергетики, вважає, що востаннє Хмельницьку АЕС обстежували в 2006 р., і не можна бути впевненими, що в обладнання вдасться помістити новий реактор.

Станом на сьогоднішній день третій енергоблок готовий на 75%, четвертий — на 15%. Добудова коштуватиме приблизно 76 млрд 800 млн грн.

⚡️Можливість імпорту електроенергії з Білорусі⚡️

На початку листопада в Білорусі під’єднали до енергетичної мережі перший блок атомної електростанції. 7-го листопада енергоблок дійшов до потужності у 400 МВт. Промислова експлуатація запланована у I кварталі наступного року. Литва виступала проти будівництва Білоруської АЕС і перестала купувати електроенергію в Білорусі після запуску атомної електростанції.

Як повідомляє видання ExPro, у Міністерстві енергетики України категорично проти імпорту електричної енергії із Білорусі на 2021 р. Імпорт електроенергії в Україну з Білорусі та Росії припинили у квітні-травні 2020 р.

Ольга Буславець, тимчасово виконуюча обов’язки міністра енергетики, зауважила, що вона проти імпорту електричної енергії з Білорусі та Росії. У Прогнозному балансі на 2021 р. можливість імпорту з Росії та Білорусі також не передбачається.

Під час зустрічі з послом Литви в Україні Ольга Буславець повідомила, що Україна планує приєднатися до Центру НАТО із питань енергобезпеки.

⚡️Борги між учасниками ринку електроенергії⚡️

Як повідомляє видання ExPro, станом на 3-тє листопада 2020 р. державне підприємство “Гарантований покупець” заборгувало за “зеленим” тарифом виробникам із відновлюваних джерел 25 млрд 760 млн грн (із них 23 млрд 350 млн грн — підприємство перевиставляє на компанію “Укренерго”). Петро Котін, керівник державного підприємства “Енергоатом”, повідомив, що учасники ринку заборгували “Енергоатому” 23 млрд грн.

Учасники ринку заборгували 2 млрд 900 млн грн “Укренерго” несплаченого тарифу за передачу електроенергії.

До кінця 2021 р. взаємна заборгованість між учасниками ринку електроенергії може сягнути 40 млрд грн. у зв’язку з фінансовою кризою в цій сфері.

Така інформація стала відомою із економічної стратегії, яку презентував Кабінет міністрів України.

У стратегії йдеться про фінансову кризу на ринку електричної енергії, через яку гальмується розвиток галузі. Ланцюг заборгованостей між учасниками ринку в розмірі 40 млрд грн сформувався через викривлення ринкових механізмів і неефективну підтримку незахищених верств населення. У Кабінеті міністрів вважають, що одна з причин цієї ситуації — відсутність механізму для коригування ставок за “зеленим” тарифом.