Ой вей: UA

Опубліковано звіт «Антисемітизм в Україні - 2021»

У звіті описано 52 випадки антисемітизму за 2021 рік, розказано про виконану роботу Об'єднаною єврейською громадою України, а також наведено реакцію правоохоронних органів.

Як повідомляє об'єднана єврейська громада України, враховуючи те, що загальна кількість випадків антисемітизму в 2021 році трохи більше (+3) щодо 2020 року, цю різницю можна вважати похибкою.

Об'єднана єврейська громада України заявляє, що рівень антисемітизму в Україні залишився без змін.

Зменшилася частка випадків, пов'язаних з насильством, а зазіхання на синагоги хоч і були, проте завдали набагато меншої шкоди і не супроводжувалися фізичними нападами.

Водночас негативною тенденцією можна вважати зростання кількості актів антисемітського вандалізму, пік яких припав на момент святкування Хануки — тоді постраждало 6 Ханукій та меморіал у Лисичанську.

Вперше за роки та одразу за двома інцидентами, різним злочинцям, що повалили Ханукію в Ужгороді та Дніпрі, присудили за 1 рік умовно саме за 161 статтею КК України.

Наступним етапом з боку законодавчої гілки влади у боротьбі з антисемітизмом має стати остаточне ухвалення Законопроекту №5110, яким вноситься фраза «прояв антисемітизму» до статті 161 Кримінального кодексу України, на що ОЕЗУ висловлює надію.

Джерело інформації: ОЕОУ

Львівський «Гілель» презентував та опублікував до Дня Пам'яті жертв Голокосту свій фільм, який складається з серій реальних історій спасіння та допомоги єврейському населенню західного регіону України під час Голокосту.

Матеріали ви можете побачити за посиланням

https://www.youtube.com/watch?v=eqb25VEECe8

Людяність на межі життя. Серія міні фільмів / Humanity on the edge of life. Series of short films Фільм із серії реальних історій порятунку та допомоги єврейському населенню під час Голокосту у західному регіоні України був знятий силами молоді ГО ЗУЦ «Гі...

Спікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук закликав пам’ятати про жертв Холокосту та про Праведників народів світу

Звернення з нагоди Міжнародного дня пам'яті жертв Голокосту спікер Верховної Ради опублікував сьогодні.

Він зазначив, що хоча з початку трагедії Голокосту минуло понад 80 років, людство досі живе із «геном страху». Це є трагедія загальнолюдського значення.

Для багатьох поколінь вона є синонімом страждань та людського болю, символом нехтування людиною та життям.

Руслан Стефанчук заявив, що єдиним шансом порятунку від повторення та попередження таких жахів є збереження пам'яті та підтримання міжконфесійного та міжнаціонального світу.

«Ми засуджуємо будь-які прояви геноциду. Пам'ятні заходи, що проводяться в Україні на знак увічнення непоправних втрат Голокосту, свідчать про прихильність нашої держави до затвердження у власному домі міжнаціонального світу, міжконфесійного діалогу та цінностей взаємної поваги та терпимості»

Спікер Верховної Ради нагадав, що у зв'язку з пам'яттю про жертв Голокосту в Україні також згадують тих громадян, які, ризикуючи власним життям, рятували євреїв від нацистського терору.

«Ми пишаємося тим, що понад дві з половиною тисячі українців отримали звання «Праведників народів світу» від Меморіального комплексу Катастрофи та героїзму єврейського народу Яд ва-Шем в Ізраїлі. Україна посідає четверте місце серед країн світу за кількістю Праведників народів світу»

Наприкінці свого звернення Руслан Стефанчук закликав вшанувати пам'ять жертв Голокосту та утвердити віру в гідність та рівноправність усіх членів людської родини.

Джерело інформації: https://jewishnews.com.ua/society/spiker-verxovnoj-radyi-ukrainyi-prizval-pomnit-o-zhertvax-xolokosta-i-pravednikax-narodov-mira

27 січня в Україні проходитиме щорічна Меморіальна церемонія пам'яті жертв Голокосту «Шість мільйонів сердець». Деталі нижче 👇🏻

27 січня 2022 року пройде щорічна Всеукраїнська акція та
Меморіальна церемонія пам'яті жертв Голокосту “Шість мільйонів сердець”.
Організатор та засновник Єврейський форум України, президент Роксана Гамарник

У заході приймуть участь державні діячи України, глави дипломатичних місій, колишні в'язні гетто і концтаборів, Рабини та громадські діячі.
Цього року захід пройде он-лайн.

За роки Другої Світової війни в Україні нацистами і їх посібниками було знищено понад 1 мільйон 500 тисяч євреїв. Загибель мільйонів жінок, старих і дітей - трагедія не тільки єврейського народу, а й усієї України.
У ці дні у всіх обласних центрах України і в місті Києві відбудуться меморіальні і культурно-просвітницькі заходи, присвячені Міжнародному дню пам'яті жертв Голокосту.

У 2005 році була прийнята резолюція Генеральної Асамблеї ООН про проголошення 27 січня - Днем пам'яті жертв Голокосту. З 2008 року ЄФУ, ініціює проведення меморіальних акцій в Україні, заснував цю акцію і Меморіальну церемонію Аркадій Монастирський, який до кінця життя був президентом Єврейського форуму України, за свого життя він запровадив в нашій Країні уроки Голокосту для школярів та висвітлення цієї теми у підручниках з історії, цю ініціативу підтримало Міністерство освіти, уроки Голокосту у школах України проходять і досі.

Єврейським форумом були ініційовані і інші заходи по збереженню пам’яті про ці страшні часи (круглі столи, семінари тощо). Протягом багатьох років Єврейський форум України і Єврейський фонд в Україні домагались офіційного визнання на Державному рівні Голокосту і вшанування пам’яті громадян України – євреїв, жертв геноциду та робимо все для того, щоб пам’ять про Голокост не була стерта, а трагедія не мала повторенняні ні з єврейським ні з будь-яким іншим народом. Верховна Рада України 5 липня 2011 року прийняла постанову, в якій закликала відзначати 27 січня, як День пам'яті жертв Голокосту в Україні.

Історії з життя людей, що пережили Голокост - це історії не тільки болю і страждань, але й тріумфу і відродження. Свічки в пам'ять про шість мільйонів жертв Голокосту будуть запалені державними діячами України, главами дипломатичних місій, громадськими діячами, колишніми в'язнями гетто і концтаборів.

Трансляція відбудеться 27 січня 2022 року на фейсбук сторінці Єврейського форуму України о 15:00

Захід проводить Єврейський форум України за підтримки Єврейського фонду в Україні ім.Аркадія Монастирського, КМДА та AEEJ
Прес-служба Єврейського форуму України [email protected]

Коли Юлія Гольденберг у школі вчила тему Другої світової, її найбільше цікавили історії Праведників народів світу. Та про них на уроках не розповідали. Подорослішавши, жінка заснувала благодійний фонд, один із проєктів якого присвятила Праведникам. Історія Юлії та її родини – у новому епізоді спецпроєкту «Люди Є» на каналі Суспільне Країна:

https://youtu.be/5G-jWGPenPk

Юлія Гольденберг: зберігає пам'ять про Праведників народів світу | Люди Є 2 Бабуся Юлії Гольденберг походила із аристократичної єврейської сім'ї Вільнюса, та під час Другої світової війни потрапила у гетто, а згодом – у концтабори. В...

Олена Фінберг та Анна Уманська про унікальні мистецькі книжки для дітей, які знайомлять з єврейською традицією та мистецтвом у чудовій ігровій формі.
Дивіться у новому випкску ПРОчитай:

https://youtu.be/2-xCWejj4qM

www.youtube.com

Львів'янку Льолю Ланду регулярно запрошують на гастрошоу, де вона представляє єврейську кухню. Її батьки свого часу відкрили перший приватний заклад у Львові, де готували різні страви. Бізнес закрився після смерті батька. У пам'ять про нього Льоля відкрила власний заклад, де подає страви змішаної львівсько-єврейської кухні: цвіґлі та макарони з гречкою. Як Льоля передає свої вміння дітям та за що любить гастрокультуру свого міста – у новому випуску другого сезону спецпроєкту «Люди Є» на каналі Суспільне Країна:

https://youtu.be/ef10_gH8-IA

Льоля Ланда: відкрила ресторан у пам'ять про батька | Люди Є 2 Львів'янку Льолю Ланду регулярно запрошують на гастрошоу, де вона представляє єврейську кухню. Її батьки свого часу відкрили перший приватний заклад у Львові...

Як Спілберг допомагав зберегти історію України? Чому нам потрібні знавці їдиш? На чому грунтується фільм "Назви своє ім'я"? Та як українську історію збирали по смітниках?

Дивіться у новому випуску PROчитай з Леонідом Фінбергом - головний редактор «Дух і Літера», директор Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства НаУКМА, соціолог:

https://youtu.be/u26OZrE6vKQ

Хто і як зберігає нашу історію_ Леонід Фінберг_ PROчитай Як Спілберг допомагав зберегти історію України? Чому нам потрібні знавці їдиш? На чому грунтується фільм "Назви своє ім'я"? Та як українську історію збирали ...

Діма Кармазін самотужки конструює гіроплани. Коли він зробив свій перший літальний апарат, до нього приїхала з Китаю ціла делегація. Змінила його життя всього лише одна поїздка у Варшаву. Водночас під час локдауну він організовував у Бердичеві свята для дітей з неблагополучних сімей. Ще у своєму дитинстві він зазнав знущань з боку однокласників, адже походив з єврейської сім’ї. Над чим працює сьогодні конструктор – у відео на каналі Суспільне Країна:
https://youtu.be/vz0RyeVvLdg

Діма Кармазін: конструює літальні апарати | Люди Є 2 Діма Кармазін самотужки конструює гіроплани в Україні. Коли він зробив свій перший літальний апарат, до нього приїхала з Китаю ціла делегація. Змінила його ж...

Велика синагога у Стрию

Євреї почали селитися в Стрию на початку 16 ст. у зв’язку з розвитком торгівлі між східними частинами Польщі та Угорщини. За привілеєм короля Стефана Баторія 1576 року євреї отримали право вільно і без перешкод оселятися у місті та зводити будинки на місцях, визначених міською владою. Боротьба муніципалітету за відміну цього рішення тривала понад 100 років, та майже всі наступні польські монархи підтверджували привілеї євреям міста. Євреї Стрия варили пиво, продавали вино, розводили худобу, орендували маєтки і млини, брали на відкуп митні податки.

З часом у єврейської громади постало питання будівництва синагог. До наших днів збереглась одна синагога за адресою вул. Міхновського, 5., яку звели в 1817 р. на зразок храму Соломона, яка виконувала також фортифікаційні функції і вражала відвідувачів своєю величчю. Первісна споруда у стилі класицизму змінювалась у ході ремонтів і реконструкцій.

Перед окупацією Стрия німецькими військами 2 липня 1941 року у місті проживало приблизно 12 тисяч євреїв. Всім євреям було наказано носити пов'язки із зображенням Зірки Давида і їхнім трудовим номером. Вони мали зареєструватися в місцевому німецькому бюро праці та працювати на різних примусових роботах. Єврейські підприємства були конфісковані без компенсації для їх власників. Почалось систематичне переслідування і винищення єврейського населення. З вересня 1942 року проводились неодноразові акції, під час яких захоплювали євреїв та відправляли до табору знищення Белжець або вивозили до лісу, де їх розстрілювали.

Після війни єврейська громада не поновилася, а приміщення синагоги облаштували під торгові склади (тоді ще були помітні розписи). В кінці 70-х років XX ст. синагога була майже повністю знищена, оскільки на місці цієї величної споруди хотіли облаштувати бассейн.

На сьогодні кам'яна Велика синагога в Стрию є недіючим об'єктом, від неї залишилися лише руїни (великі стіни), та вона вважається пам'ятником архітектури місцевого значення. Зруйнована синагога — це все, що залишилося від єврейського минулого.

Матеріал підготував @Сергій Хом'як

Нателла Андрющенко – директорка єврейського навчально-виховного комплексу в Білій Церкві. Її історія – про повернення до традицій, бо в дитинстві говорити про свою національність було не прийнято. Про минуле і сучасне Білої Церкви як осередку єврейської культури України – у новому випуску другого сезону «Люди Є».

https://www.youtube.com/watch?v=Vrx9gGEdF00

Нателла Андрющенко: навчає дітей єврейської культури | Люди Є 2 Нателла Андрющенко – директорка єврейського навчально-виховного комплексу в Білій Церкві. Її історія – про повернення до традицій, бо в дитинстві говорити пр...

Леонід Гольберг – корінний житель міста Дрогобич на Львівщині. До приходу радянської влади, у різні часи, 40-50% населення міста складали євреї. Леонід почав вивчати історію міста та його архітектуру, близько 18 років пропрацював у місцевому краєзнавчому музеї. Про старовинні синагоги Дрогобича, те, у що вони перетворились, та чи варто їхати до міста туристам – у першому випуску другого сезону «Люди Є» про євреїв, що живуть в Україні і сприяють її розвитку.

https://youtu.be/6oOcT5SkKoI

Леонід Голберг: досліджує історичне минуле Дрогобича | Люди Є 2 | Прем'єра Леонід Голберг – корінний житель міста Дрогобич на Львівщині. До приходу радянської влади, у різні часи, 40-50% населення міста складали євреї. Леонід почав...

Сьогодні в Україні 80-ті роковини масових розстрілів у Бабиному Яру

Саме в цей день, 29 вересня 1941-го року нацисти вбили в Бабиному Яру майже 34 тисячі київських євреїв.

Загалом, Бабин Яр – це некрополь для більш ніж 100 тисяч невинних людей, як дорослих, так і дітей та людей старшого віку. До того ж, різних національностей

Із вересня 1941 року до кінця вересня 1943-го Бабин Яр був місцем регулярних розстрілів і захоронень, які проводилися політикою окупаційної нацистської влади.

Дрогобицька хоральна синагога. Архітектурна окраса міста та свідок його непростої історії. Уже не руїна.

Дрогобицька синагога є однією з найкрасивіших і найбільших у Східній Європі. Вона розташована в старій частині Дрогобича, на території колишнього Лана (Єврейського кварталу), на вулиці Пилипа Орлика, 6. Будівництво розпочалося в 1842 році за кошти єврейської громади та було завершено аж у 1865 році. Зразком стала синагога в німецькому Касселі, яка була споруджена 1830 року. Прототип Дрогобицької хоральної святині було знищено в часи Другої світової війни. Потреба у зведенні великої синагоги була цілком об’єктивною, зважаючи на зростання кількості євреїв у місті. Маленькі святині фізично не могли задовольнити духовні потреби юдейської общини. Тривалий період хоральна синагога була центром культурного і релігійного життя євреїв в Дрогобичі. Але з початком Другої світової війни, будівлю було осквернено. Під час німецької окупації будівля синагоги служила стайнею, а після в ній розмістили склад тканин, потім склад солі, а після цього меблевий цех і магазин. Лише на початку 90-х років минулого століття синагогу передано єврейській громаді міста. До кінця 2000-х років вона перебувала в аварійному стані. Реставрація сакральної будівлі відбулась завдяки колишньому дрогобичанину – Віктору Феліксовичу Вексельбергу, рушійна сила ідеї відновлення дрогобицької синагоги. Урочисте відкриття Хоральної синагоги після тривалої реставрації відбулося в червні 2018 року.

Відновлення Дрогобицької хоральної синагоги може бути взірцем порятунку інших юдейських святинь, які пережили німецьку окупацію та Голокост та без котрих неможлива повноцінна історія Галичини.

Матеріал підготував Сергій Хом'як

Угнів найменше місто в Україні з величною синагогою.

З 1462 року Угнів отримав Магдебурзьке право, а разом з ним – привілеї на проведення ярмарок та торгів. Євреї селилися в Угневі через сприятливі умови для розвитку ремесел, особливо чоботарства та торгівлі. На відміну від більшості українських міст, Угнів ніколи не знав кріпосного права, це завжди було місто ремісників – шевців, чоботарів, кушнірів, ковалів, гончарів. На початку ХХ ст. у місті проживало близько 5 тис. мешканців, було залізничне сполучення. Угнів мав пошту, аптеку, жандармерію, фінансові установи. В роки Першої світової війни була прокладена вузькоколійка, це дало поштовх розвитку містечка. На початок Другої світової населення міста складалося переважно з поляків і налічувало близько 4 тис. осіб. Під час фашистської окупації євреї Угнева були винищені у концтаборі Белжця, а після війни в рамках акції «Вісла» було здійснене переселення українських родин на північ і захід Польщі. У місті залишилося лише невелика кількість поляків. С 1951 року Угнів перейшов до СРСР, тоді його залишили і поляки. Відтоді місто стало малолюдним, непримітним і напівзакритим. Попри величну історію, сьогодні Угнів фактично занепадає, не маючи ані робочих місць, ані людських умов для життя. Щоб потрапити в Угнів потрібно мати міцні нерви та позашляховик, так як дороги, за словам місцевих жителів, у угнівців «вкрали».

Однією з архітектурних пам’яток Угніва є синагога, побудована родиною Жуковських на початку XX століття, коли в місті проживала чимала єврейська громада. У колишні часи синагога була домом молитви і місцем збору єврейської громади міста. Поруч була заснована єврейська школа. На сьогоднішній день будівля синагоги поступово руйнується і потребує масштабної реконструкції.

Матеріал підготував: Сергій Хом'як

В Одесі відбулась міжнародна конференція присвячена до 30-ліття Асоціації в’язнів гетто та нацистських концтаборів.

За останні 30 років Асоціація євреїв – колишніх в’язнів концтаборів встановила 42 пам’ятника, 2 меморіали, 7 пам’ятних дощок на місцях масових розстрілів євреїв німецько-румунськими нацистами.

Також, в 2002 році в Одесі був відкритий музей Голокосту, де проводять роботу зі студентами, учнями та їх вчителями. В музеї відбулися, разом із дипломатами із Румунії, Польщі, Болгарії, Туреччини, Ізраїлю, міжнародні виставки на теми Голокосту і Праведників миру цих країн, пройшли виставки дитячих малюнків, більше 50 в’язнів гетто опублікували свої спогади. Були проведені презентації книг письменників, істориків, вчених.

Директор Музею Голокосту в Одесі Павло Козленко презентував 4 книги глибинних досліджень трагедії на території Трансністрії.

Окрім цього, відбулось нагородження рабина Авраама Вольфа Почесною грамотою за багатолітню працю по відродженню єврейських традицій, все сторонню підтримку в реалізації по збереженню та увіковіченні історичних пам’яток жертв Голокосту.

Також, рабину Аврааму Вольфу було присвоєне звання «Почесний член регіональної Асоціації колишніх в’язнів гетто і нацистських концтаборів».
Джерело інформації: https://jewishnews.com.ua/society/assocziacziya-evreev-byivshix-uznikov-getto-i-konczlagerej-v-odesse-otmetila-30-letiehttps://jewishnews.com.ua/society/assocziacziya-evreev-byivshix-uznikov-getto-i-konczlagerej-v-odesse-otmetila-30-letie

Львівські дигери знайшли у каналізації сховок євреїв часів Голокосту

В цьому місці близько року переховувалась група євреїв в часи німецької окупації. Пошуки тривали понад рік.

В останньому місці сховку єврейської громади під площею Соборною у центрі Львова знайшли речові докази тривалого побуту людей.

Це найвідоміший випадок порятунку львівських євреїв, які в загальному підсумку перебували в міській каналізації 14 місяців. З 70 євреїв, які залізли в каналізацію, коли знищували міське гетто, вижили лише одинадцятеро, двоє з яких – діти.

Допомагали їм працівники міських каналізаційних мереж – поляки Леопольд Соха, Стефан Врублевський і українець Юрій Ковалів.

Джерело інформації: https://zaxid.net/statti_tag50974/

Синагога у Великих Мостах

Історія міста Великі Мости тісно пов‘язана з євреями. Польський король Сигізмунд Август в 1549 р підписав привілей, згідно з яким селу надали статус міста з введенням магдебурзького права. Для пожвавлення торгівлі та розвитку економіки король дозволив оселятися в місті євреям. Єврейська громада в Великих Мостах відігравала також значну роль у формуванні суспільного життя міста, завдяки значному впливу високоосвіченої єврейської інтелігенції - вчителів, військових, суддів, адвокатів, чиновників, депутатів, лікарів, які підтримували тісні контакти представниками української та польської інтелігенції. Міжнаціональні відносини жителів міста - українців, поляків і євреїв будувалися на принципах добросусідства.

На початку ХХ ст. в містечку зводиться цегляна модерністична синагога, яка служила центром культурно-общинного життя. На той час більше третини жителів містечка становили євреї.

Та мирний період історії міста був трагічно перерваний подіями Другої світової війни. Кількість єврейського населення у Великих Мостах різко зросла у листопаді 1941 р. Оскільки німецьке командування видало наказ про примусове переселення євреїв, які мешкали у прилеглих селах, з метою їх концентрації в єврейському гетто у Великих Мостах та знищення. Регулярно проводились погроми, знущання та масові вбивста мирного єврейського населення. У липні 1944 року, після визволення Великих Мостів від фашистів, у місті залишились живими тільки 2 євреї, яким чудом вдалося врятуватися від загибелі.

Після Другої світової будівля синагоги використовувалась як склад, та вже з 1950-х споруда стояла пусткою, що сильно відобразилось на самій будові. Зараз тут зберігаються мацеви з великого міського єврейського кладовища, яке не збереглося. Для вшанування пам’яті загиблих, з ініціативи Єжі Чарнецького (громадянина Швейцарії, який свою юність провів у Великих Мостах, та був змушений покинути містечко в 1941 році) відбулось урочисте відкриття меморіальної таблиці жертв Голокосту 23 жовтня 2005 року, встановленої на стіні єврейської синагоги.

Матеріал підготував: Сергій Хом'як

Синагога в Сокалі — ренесансна окраса міста.

Єврейська громада Сокаля відома з XVI століття. 1578 році Польський король Стефан Баторій обмежив число євреїв, які можуть проживати в місті двома родинами і двома будинками. У 1609 році євреї уклали з міщанами договір, в силу якого, за 100 злотих вони могли вибудувати 18 будинків і синагогу, а також придбати землю під кладовище. Тож перша юдейська синагога була зведена невдовзі після згаданої дати, була дерев’яною і згоріла під час пожежі 1637 року. На її місці в період 1648–1687 років було зведено вже цегляну будівлю, яка зазнала кардинальної перебудови в 1762 році в стилі Ренесансу. Синагога має прямокутну форму і вважається будовою оборонного типу, так як споруджувалась в войовничі часи. Попри це, будівля мала багате оздоблення. На її внутрішніх стінах досі збереглися фрагменти різьбленого декору і ліпнини.

Вже у 1765-му році юдейське населення Сокаля та навколишніх сіл налічувало 1390 чоловік. Ймовірно, більшість з них переселилися з сусіднього Белза, де існувала потужна хасидська спільнота. На початку XX століття в Сокалі з 10 183 людей населення Сокаля євреї становили приблизно 50%. Вони опанували дрібну торгівлю та ремесла, а також контролювали значну частину промисловості. Представникам юдейської громади належали п’ять з шести місцевих цегельних заводів, підприємства з виробництва фанери, мила, свічок, лісопильний завод і друкарня.

У часи Другої світової війни єврейський світ Сокаля, як і всієї Галичини, був знищений, а синагога зазнала значних руйнувань, після яких уже не відновилася. У жовтні 1942-го було створено сокальське гетто, в якому перебувало понад 5000 євреїв. Більшість з них було відправлено в табір смерті Белжець, або вбиті на місці. Вижити вдалось лише близько тридцятьом євреям.

У повоєнний час синагога використовувалась як склад, продовжуючи руйнуватись. Катастрофічним стало рішення розібрати прибудови до неї, які виконували роль опор, що призвело до обвалу склепінь. Тож сьогодні сокальська синагога — це чотири стіни без даху. Масового єврейського населення у Сокалі давно немає, а ймовірність, що місцева влада займеться відновленням синагоги — мізерна.

Мальовничі руїни синагоги розташовані у центрі міста, оточені деревами місцевого парку. Ренесансну красу та елегантність споруди не змогли остаточно знищити десятиліття занедбаності та руйнувань. Спроби покращити стан зробили молоді люди з Львівського волонтерського центру «Хесед Ар’є» під керівництвом Олександра Назара. Волонтери очистили молитовний зал від гір сміття, що накопичився там за довгі роки, а також вирізали дерева та кущі, що своїми корінням руйнували і без того пошкоджену кладку стін.

Матеріал підготував Сергій Хом'як

Старосамбірська синагога

Перші згадки про євреїв у місті Старий Самбір Львівської області датуються 1519 р., коли король Зигмунд I повідомляє Самбірському старості, разом з іншими старостами, що євреям дозволяється жити всюди, де вони побажають. Тому вони змогли оселитися в Старому Самборі. Дві єврейські громади - Самбора та Старого Самбора - будучи віддаленими одна від одної на 20 кілометрів, не переривали зв'язку між собою. У Старому Самборі не було ні єврейської лікарні, ні середньої школи, тому євреї лікувалися і вчилися в Самборі.

В 1553 р. Старий Самбір отримало Магдебурзьке право і стало справжнім центром єврейського життя для навколишніх його містечок та сіл. Попри загальну злиденність у Старому Самборі було кілька успішних і заможних єврейських родин, які займалися торгівлею, мали свої крамниці, невеликі промислові підприємства. Це родини Лам, Авердам, Шаумани. Євреї у місті мали свою початкову школу, організовували аматорський театр, читання лекцій, вечірні гуртки та футбольну команду.

Старовинна єврейська будівля Хасидської синагоги знаходиться в історичному центрі Старого Самбора. Вона була побудована в 1862 р (за іншими даними у 1886 р.). Тут знаходився єврейський квартал, близько синагоги була і початкова єврейська школа, вздовж вулиці розміщені будинки, в яких колись проживали євреї. Зараз у цих будівлях мешкають місцеві жителі.

У 1920-х роках близько 90% жителів міста становили євреї. У зв'язку зі значною чисельною перевагою єврейського населення міськими головами Старого Самбора були євреї. Але після того, як в 1919 р місто знову відійшло до Польщі, влада призначила міським головою поляка.

Друга світова війна змінила долю єврейського народу. 30 червня 1941 року Старий Самбір був захоплений німецькими військами. У перші ж місяці окупації було знищено майже все єврейське населення (2300 чол.), врятувалося лише 15 осіб.

«Біля синагоги була і початкова єврейська школа, яку бульдозер зрівняв із землею» – розповідає Юрій Леус, начальник організаційного відділу Старосамбірської міської ради. «Після Другої світової війни синагога не використовувалась за призначенням, тому що єврейської громади як такої в місті вже не було. За радянських часів її використовували як склад. Всередині будівлі нічого немає. Синагога поступово і невпинно руйнується, зсередини протікає. Місцеві мешканці займаються синагогою: закрили її під замок, охороняють, прибирають довкола неї».

До недавнього часу будівля була у занедбаному стані і поступово руйнувалася. Влітку 2018 року активісти львівського волонтерського центру під керівництвом директора товариства єврейської культури Олександра Назара провели роботи з порятунку храму від повного руйнування. Завдяки зусиллям волонтерів синагога отримала новий дах, ринви і водостоки. Також були встановлені меморіальна дошка та мезуза на будівлі.

Матеріал підготував: Сергій Хом'як

Солоні лимони – страва, яка підходить до риби та м’яса, або можна куштувати її просто так. Соня Ланда зі Львова демонструє вам на телеканалі Суспільне Новини єврейський рецепт консервації лимонів та розкаже секретик, як скласти їх у банку, щоб вмістилося найбільше.

https://www.youtube.com/watch?v=jC55tOYTIX0

Солоні лимони за єврейським рецептом | Закрутка Солоні лимони – страва, яка підходить до риби та м’яса, або можна куштувати її просто так. Соня Ланда зі Львова демонструє вам єврейський рецепт консервації ...