8-А класс СШ57

Шановні читачі! Увага КОНКУРС
Малюнків та Фотографій. Деталі та умови участі за посиланням:https://uwcfoundation.com/img/polozhenna_schodlameneUkraine2023.pdf

Ми не могли залишити Вас цього дня без особливих подій і підготували програму до різних смаків та інтересів.

Отже, запрошуємо 18 травня у четвер долучитись до святкування Міжнародного дня Музеїв в Природничому!

🌿11:30 - 12:30 Екскурсія Зоологічним відділом «Ми всі родичі на цій землі». Авторка та ведуча к.б.н. Марина Володимирівна Таращук.
🚩Місце зустрічі: 3-й поверх біля діорами "Середнє Придніпров'я".

🌿12:15 - 13:15 Екскурсія в експозиції риб у Зоологічному відділі "Різноманіття та охорона риб". Автор та ведучий к.б.н. Анатолій Паньков.
🚩Місце зустрічі: 3-й поверх біля діорами "Середнє Придніпров'я".

🌿12:00 – 13:30 Інтерактивна екскурсія Ботанічним відділом «Неймовірні рослини: не зовсім звичайна ботанічна екскурсія». Автор та ведучій к.б.н. Олексій Коваленко.
🚩Місце зустрічі: 4-й поверх біля величезної карти України.

🌿12:30 -14:30 Демонстрація «Без пластику та гуми: предмети повсякденного вжитку у Середньовічній Європі» Авторка та ведуча н.с. Аліна Ступак.
🚩Місце проведення заходу: 2-й поверх експозиція «Плейстоцен України» - зала з кістяками мамута та велетенського оленя.

🌿13:30 – 15:00 Лекція «Дивовижні тварини минулого». Автор та ведучій к.б.н. Вадим Яненко.
🚩Місце проведення заходу: 1-й поверх виставкова зала.

🌿14:00 «Хижі рослини» - лекція про хижі рослини за бажанням можна самостійно пройти текстовий квест та отримати подарунок. Автор та ведучий к.б.н. Олексій Коваленко.
🚩Місце зустрічі: 4й поверх біля карти України.

🌿14:30 - 15:30 Екскурсія геологічним відділом “Геологічна історія території України“. Автор та ведучий к.г.-м..н. Володимир Петрович Гриценко.
🚩Місце зустрічі 1-й поверх біля діорами з краєвидом Києва.

🌿19:30 "Флора світу" онлайн-екскурсія тропічною експозицією природничого музею. Автор та ведучий к.б.н. Олексій Коваленко.
🚩Лекція в Zoom для дітей. Посилання на реєстрацію (https://docs.google.com/forms/d/1ClMYbFgpMElcQpfoVR6fXDndQtjR6uxVxArMCkS4oOI/viewform?edit_requested=true).

Увага! Участь у заходах, як і відвідування музею у цей день безкоштовні.

Додаткова інформація за номером 096-448-38-13.

До зустрічі в Природничому! 🦣🌿

Слава Україні! 🇺🇦
Слава ЗСУ! 🇺🇦

До Дня Європи школярів запрошують взяти участь в конкурсі есе » Профспілка працівників освіти і науки України Школярам пропонують взяти участь у конкурсі есе до Дня Європи на тему «Євроінтеграційні перспективи України на прикладі країн Центрально-Східної Європи». Конкурс...

Кожному директору школи сьогодні маємо сказати «Дякую» Керівники шкіл відзначають одне з професійних свят — День директора школи.

100 років у майбутнє: київська школа №57 відзначила ювілей Спеціалізована школа №57 з поглибленим вивченням англійської мови розташована у центрі міста.

17 наївних запитань про блекаут: відповідає вчитель фізики Павло Віктор пояснює все про відключення електроенергії: планові та аварійні, чому немає води, генератори, сонячні батареї.

Гра – найпростіший спосіб трансформувати напругу

40 ігор у темряві. Для відновлення відчуття безпеки, близькості та запобігання травматизації Для відновлення відчуття безпеки, близькості та запобігання травматизації, за матеріалами Світлани Ройз

Для того щоб написати радіодиктант, 9 листопада об 11:00 за київським часом необхідно увімкнути ту платформу, яка є для вас зручною:

Українське Радіо або Радіо Культура;
Телеканал Суспільне Культура;
діджитал-платформи Суспільного: фейсбук-сторінку Суспільного та ютуб-канали Українського Радіо та Суспільне Новини;
додатки suspilne.radio або Дія.

http://osvita.ua/news/87692/?fbclid=IwAR2zKQ6GbVqwKu7WtfuhIIpj6gItzKNz9aXaeX8z4kB5hej66MBE_z4D6Mk

Радіодиктант національної єдності–2022: як взяти участь Метою радіодиктанту є не перевірка грамотності учасників, а об’єднання людей навколо України

III Всеукраїнський відкритий марафон з української мови стартує в листопаді   У листопаді розпочнеться III Всеукраїнський відкритий марафон з української мови. До участі запрошуються учні 3-11 класів закладів загальної середньої освіти, учні...

https://lms.e-school.net.ua/course_category/8-klas/

| ВШО

Електронні версії підручників для учнів 1-11-х класів - Шкільне життя Електронні версії підручників для учнів 1-х класів Електронні версії підручників для учнів 2-х класі

Вітаємо зі святом! Увесь світ переконався, що українцям не бракує сміливости, щоб захищати свободу.

Однак пам’ятаймо: мова — важливий складник нашої незалежности. Нам випало жити біля сусіда, який хоче знищити нашу націю, щоб привласнити не тільки нашу територію, а й історію та культуру. Тож маємо зміцнювати всі наші кордони, один із них — мовний.

Слава Україні! Низький уклін нашим захисникам! 💙💛

P. S. Іменники на -ть після приголосного, а також слова кров, любов, осінь, сіль, Русь у родовому відмінку однини можуть мати закінчення -і або -и: незалежності та незалежности, гідності та гідности, хоробрості та хоробрости, радості та радости, смерті та смерти, честі та чести; крові та крови, любові та любови, осені та осени, солі та соли, Русі та Руси.

Зібрала поширені кальки, яких варто уникати в українській мові. Погоджуюся, що деякі українські відповідники звучать незвично, але тільки в наших руках зробити так, щоб це відчуття незвичності зникло)

❌ Арочний — ✅ áрковий
▫ Наведу такий приклад: відкриття будови хребта динозаврів, які вимерли 150 мільйонів років тому, наштовхнуло вчених... на утворення нових типів аркових мостів. (Журнал «Наука і суспільство», 1980)
▫ Я зайшов до двоповерхової кам’яниці з арковим входом, що вів до проходу, звідки видно було великий сад по той бік будинку. (Михайло Яворський, 2006)

❌ Біжучий рядок — ✅ рухóмий рядóк
▫ «Щоб потрапити до рухомого рядка теленовин, треба мати суперподію й суперфарт», — кажуть телевізійники. (Журнал «Український тиждень, 2019)
▫ Я Оксана Гуща, — голос часом нерозбірливий і дублюється рухомим рядком. (Марина Меднікова, 2022)

❌ Кружка — ✅ чáшка, кýхоль
▫ Замість шматка хліба за кухоль береться. (Тарас Шевченко, 1859)
▫ Він увійшов у магазін і знайшов собі чашку по своїх коштах, але таки досить гарненьку. (Леся Українка, 1890)

❌ Курилка — ✅ курúльня
Кімната для куріння.
▫ Звичайно, — згодився Стьопа, — місіонери після обідньої кави сидять за газетами, шахами в курильні. (Олесь Досвітній, 1919)
▫ Увійшла до курильні, зоставила ошелешеного Савка за дверима. (Люко Дашвар, 2015)

❌ Лавка — ✅ крамнúця
▫ Лелія спинилась біля одної дуже великої крамниці, там в освіченому вікні стояло багато квітів. (Леся Українка, 1890)
▫ Перегортаю сторінки книжок, іду в крамницю, слухаю Бортнянського — про тебе дума. (Василь Стус, 1970)

❌ Ларьок — ✅ кіóск
Невелика будівля для дрібної торгівлі.
Ще синоніми: будка, ятка, рундук.
▫ Спорядили 2 концерти — Лисенка і в пам’ять Шевченка; маємо будувати кіоск в українському стилі для продажу книжок і часописів. (Михайло Коцюбинський, 1907)
▫ Далі вже було каміння, асфальт і перші кіоски по цей бік нового мосту. (Юрій Смолич, 1937)

❌ Оціночна вартість — ✅ оцíнна вáртість
▫ Надзвичайно повчальна складена д-ром Каро таблиця, яка показує відношення позик до обтяжених земель і їх оцінної вартості. (Іван Франко, 1883)
▫ Детектив НАБУ хоче, щоб експерти з’ясували, з якого металу виготовлені монети, чи мають вони історичну чи художню цінність, яка оцінна вартість кожної з монет у доларах США та гривнях. (Інтернет-газета «Фіртка», 2018)


❌ Подолати гору — ✅ підкорúти гóру
Якщо йдеться саме про підкорення гори, а не про перешкоду на шляху, яку треба пройти.

▫ Люди знемагали, падали від утоми, лише барон не відчував нічого, крім бажання підкорити гору. (Вікторія Садовнича, 2013)
▫ І лише експедиція італійця Ардіто Дезіо, ветерана Каракорума, довела, що будь-яку гору можна підкорити. (Валентина Скляренко, 2020)

❌ Примірочна — ✅ приміря́льня
Слово сучасне, у словниках не зафіксоване, але утворене за суто українським зразком: їдальня, спальня, молільня, роздягальня тощо.
▫ О, ти ба, у них ще й приміряльня є. Мабуть, варто колись буде ще сюди заглянути. (Наталка Кисіль, 2007)
▫ Забувши про куртку, Сонька нагребла спідничок-кофтинок, сховалася у приміряльні, довго там вовтузилася, але таки залишила собі одну спідничку й одну кофтинку, що аж ніяк не пасували одна до одної. (Галина Вдовиченко, 2013)
© Редакторка Юлія Мороз
#синоніми #українськамова #україна #лексика #калька #кальказросійської #чистамова

https://youtube.com/playlist?list=PLEvVFG9hzxfUsyImk6Xm8w5iV2XZyUI__

Коротко про космос Share your videos with friends, family and the world

Святий Володимир з тризубом у Ватикані

У соборі св.Петра є так званий вівтар святого Еразма, по боках якого можна знайти мозаїчні зображення святих Володимира і Ольги.

Мозаїки святих хрестителів Русі-України були подаровані собору святого Петра на честь тисячоліття хрещення Руси-України, яке широко відзначалося українською діаспорою, українським греко-католицьким священиком Василем Лостеном з американського Стемфорда.

Автором мозаїк став італійський художник професор Уго Маццеі. Обидві мозаїки створювалися одночасно під керівництвом професора Вірджиліо Кассіо, технічного директора Ватиканської студії мозаїки. Роботи були закінчені 17 серпня 1989 р. Як відомо, святі Володимир і Ольга належать до святих єдиної церкви, тобто до розколу 1054 року. У цьому сенсі вони не є чисто православними святими і шануються також католицькою церквою.

Зображення св. Володимира оздоблене зображенням золотого тризуба на синьому тлі, над тризубом невеличкий золотий хрестик. Розмістити тризуб дозволило те, що на той час Україна не була самостійної державою. Отож, тризуб був лише національним знаком та знаком князя Володимира, але не державним гербом. Після проголошення незалежності України він став гербом України. Так Україна стала єдиною державою у світі (звісно, окрім Ватикану), чий герб зображено у соборі св. Петра в Римі.

Зауважимо, що згадок про мозаїки Володимира та Ольги практично немає в путівниках і вони не призначені для загального огляду, оскільки ця капела, розташована за знаменитою статуєю святого Петра, відведена для сповідей і закрита для туристів. Однак сам факт, що в головному католицькому храмі є зображення наших святих, та ще й зображення тризуба, є гідним уваги.

©️ Diaspora.ua, 2019
Текст підготовлено спеціально для Diaspora.ua на основі відкритих джерел, передрук - за умови активного посилання на Diaspora.ua.

28 липня ми вперше відзначаємо День української державності. Це свято нагадує про тисячолітню історію України, яка є спадкоємицею Київської Русі 🇺🇦

Й про це навіть «знають» астероїди. Саме тому пропонуємо дізнатися про малі планети, названі на честь давньоруських часів 😉

Фото. Українські парамедикині стали фігурками «військового» Lego Їх створив Ендрю Бікрафт, головний редактор The Brothers Brick, які розробляють історично достовірні конструктори Lego на військову тематику

16 липня 1990 року Верховна Рада УСCP ухвалила документ про проголошення державного суверенітету України.

У преамбулі Декларації наголошувалося, що Верховна Рада УРСР проголошує суверенітет України як «верховенство, самостійність, повноту та неподільність влади республіки в межах її території, незалежність та рівноправність у зовнішніх відносинах».

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/55-12

У дописі наведено фонологічні, морфологічні та синтаксичні риси.

1️⃣ Українська мова розвинула нове «і» зі старого «ѣ»: спів, вінок, вірний.

Рос.: пение, венок, верный.

2️⃣ Інше нове «і» з загальнослов'янського «о» розвинулося в закритому складі: віл, голівка, Запоріжжя.

Рос.: вол, головка, Запорожье.

3️⃣ Старі «ъ», «ь» перейшли в «е»: осел, овес, орел, козел.

Рос.: осёл, овёс, орёл, козёл.

4️⃣ Повноголосся: ворог, сором, голова.

Рос.: враг, срам, глава.

5️⃣ Відсутність редукції та акання.

Рос.: Ваньк, а кагда ти абратна дамой на балата?

6️⃣ Український приголосний р переважно твердий: гірко, серга, буквар.

Рос.: горько, серьга, букварь.

7️⃣ У кінці слова та перед приголосним старі л розвинулися у в: пішов, півтора, вовк.

Рос.: пошел, полтора, волк.

8️⃣ Розвиток -ри-: дрижати, гриміти.

Рос.: дрожать, греметь.

9️⃣ Приголосні [дз], [дж]: дзвін, джміль; ходжу, їжджу.

Рос.: звон, шмель; хожу, езжу.

1️⃣0️⃣ Зі сполучень ль, нь, сь, зь, дь, ть, жь, чь, шь, ць перед йотованими голосними розвинулися специфічно українські довгі м'які фонеми: зілля, знання, волосся, Пониззя, підборіддя, життя, збіжжя, клоччя, піддашшя, міццю.

Рос.: зелье, знания, клочья.

1️⃣1️⃣ Групи звуків зк, ск стали масово зьк, ськ: низький, міський.

Рос.: низкий, городской.

1️⃣2️⃣ Найяскравішою українською рисою у фонології приголосних є розвиток зі старого проривного [г] фарингального щілинного приголосного h (так зване «українське г»): укр. [голова] – рос. [ґалава].

1️⃣3️⃣ Глухий передньоязиковий шумний [ч] завжди твердий: час, сич, якщо тільки не стоїть перед [і], [ю], [я]: чітко, ніччю, десятиріччя.

У російській завжди мʼякий: [чяс], [сичь].

1️⃣4️⃣ Губно-губний [в]: [взяў], [зіграў], [прикладіў]. Але мова телебачення рясніє російським губно-зубним: [взяф], [зіграф], [прыкладіф].

1️⃣5️⃣ Передньо-високо-середній [и], на відміну від напруженого [ы]. Але у ЗМІ нерідко звучить російське [ы] в українських текстах замість українського [и]: лышэ Кыіф, пэрэвэлы годыннык, кыяны выгралы.

1️⃣6️⃣ Перед е та в кінці слова губні приголосні стверділи: кров, степ, голуб, верф, сім.

Рос.: кровь, степь, голубь, верфь, семь.

1️⃣7️⃣ Вставне (епентетичне) л: люблять, сплять.

Рос.: любят, спят.

1️⃣8️⃣ Відсутність цокання: чапля, чіпляти.

Рос.: цапля, цеплять.

1️⃣9️⃣ Немає оглушення приголосних у кінці слова: дуб, низ, книг.

Рос.: [дуп], [нис], [кних].

2️⃣0️⃣ Немає пом'якшення перед е, і: не, десять, текти; сила, писати, кидати.

Рос.: нє, дєсять, тєчь; сіла, пісать, кідать.

2️⃣1️⃣ Для запозичених слів в українській мові діє «правило девʼятки», згідно з яким після приголосних д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р пишемо и, а не і: дизель, динамо, диплом, директор, індиго, позиція, риф, силует, система, стимул, квартира, принтер, чипси, капучино.

У російській мові після цих приголосних звучить [і]: дізєль, дінама, діплом, дірєктар, індіґа, пазіция, ріф, сілует, сістєма, стімул, квартіра, прінтер, чіпси, капучіна.

2️⃣2️⃣ Початкове о- на місці je-: ожина, одиниця, Омелян, Остап.

Рос.: ежевика, единица, Емеля, Евстафий.

2️⃣3️⃣ У родовому відмінку односкладових слів лоб, рот збережено -о-: лоба, рота.

Рос.: лба, рта.

2️⃣4️⃣ Відсутність перенесення наголосу в місцевому відмінку на прийменник: на гóру, по пóлю.

Рос.: нá гору, пó полю.

2️⃣5️⃣ Перехід наголосу на останній склад у множині іменників жіночого роду, що мають суфікс -к-: кни́жка — книжки́, сві́чка — свічки́, ми́ска — миски́.

Рос.: кни́жки, свéчки, ми́ски.

2️⃣6️⃣ У кількох словах етимологічне -о- перейшло в -а-: багатий, гаразд, хазяїн.

Рос.: богатый, горазд, хозяин.

2️⃣7️⃣ Зміна етимологічного -е- на -а-: барліг, блякнути, залізо, залоза, часник, Гарасим, Палажка.

Рос.: берлога, блекнуть, железо, чеснок, Герасим, Пелагея.

А також початкових jе- на jа-: ель, Ерёма, Евдокия > ялина, Ярема, Явдоха.

2️⃣8️⃣ Розвиток приставного і, о: іржа, іржати, імла, олжа.

Рос.: ржавчина, ржать, мла, ложь.

2️⃣9️⃣ Афереза (випадіння) голосного: мати, грати, сповідь, голка, Гнат, Сидір, Панас, Ларіон, Настя, Катерина.

Рос.: иметь, играть, исповедь, иголка, Игнат, Исидор, Афанасий, Илларион, Анастасия, Екатерина.

3️⃣0️⃣ Зміна етимологічного -е- на -о-: чотири, шостий, чого, чоло, щока, пшоно.

Рос.: четыре, шестой, чего, чело, щека, пшено.

3️⃣1️⃣ Приставний (протетичний) в: вогонь, вудка, вухо, вуса, вугілля, вузда, вуста, вівця.

Рос.: огонь, удка, ухо, усы, уголь, узда, уста, овца.

3️⃣2️⃣ Приставний (протетичний) г: горіх, Ганна, гострий, га, гикавка.

Рос.: орех, Анна, острый, а, икота.

3️⃣3️⃣ Чергування г, к, х / з, ц, с (прасловʼянська палаталізація): нога — нозі, рука — руці, муха — мусі, книжка — книжці, річка — річці.

Рос.: ноге, руке, мухе, книжке, речке.

Звідси регресивна асиміляція — наступний свистячий асимілює попередній шиплячий [книзьці], [ріцці], [сміjессʼа].

Рос.: [смʼеjошса].

3️⃣4️⃣ Перехід голосних звуків [o], [е] в закритих складах у [i]: він, кіт, гість, лікоть, кінець, ніс, вільха, піч, ніч, грізний тощо.

Рос.: он, кот, гость, локоть, конец, нос, ольха, печь, ночь, грозный.

У діалектах зберігається ікавізм навіть у таких словах, як вовк, рот, лоб: вівк, ріт, ліб.

3️⃣5️⃣ Початкові ро-, ло-: робота, рости, розум.

Рос.: работа, расти, разум.

3️⃣6️⃣ Збереження старого індоєвропейського -р на кінці складу у слові матір.

Рос.: мать.

3️⃣7️⃣ Інфінітивний суфікс -ти: жити, любити, радіти.

Рос.: жить, любить, радоваться.

А інфінітив українського дієслова бути має кореневий голосний [у].

Рос.: быть.

3️⃣8️⃣ Специфічно українські суфікси -інь, -ощ-, -енк-: височінь, глибочінь, цвітінь (рос.: возвышенность, глубина, цветение); солодощі, пестощі, радощі (рос. сладости, ласки, радости); безбатченко, безхатченко (рос. безотцовщина, бездомный) та в українських прізвищах: Петренко, Шевченко, Кравченко.

3️⃣9️⃣ Пестливі суфікси у прислівниках (-еньк-, -ечк-): поволеньки, тепереньки, тутечки, недалечко (рос.: медленно, теперь, здесь, недалеко); у дієсловах (-оньк-): їстоньки, питоньки, спатоньки, гулятоньки (у російській є тільки спатки і баиньки).

4️⃣0️⃣ Займенники з префіксоїдами будь-, казна-, хтозна: будь-хто, хтозна-коли, казна-куди.

Рос.: кто-либо, кто знает когда, невесть куда.

4️⃣1️⃣ Прислівники з часткою -не-: де-не-де, коли-не-коли, хто-не-хто.

Рос.: кое-где, когда-либо, некто.

4️⃣2️⃣ Складена частка якомога.

Рос.: как можно.

4️⃣3️⃣ Форми з повторенням префікса -по: попоїли, попождеш, попополола, поповиздихали б.

Рос.: поели, пождешь, пополола, повыдохли бы.

4️⃣4️⃣ Старе закінчення множини -и: роги, сніги, боки, дроти, тендери, професори.

Російська розвинула паралельні, а для частини слів тепер і єдині форми з наголошеним -á: рога, бока, провода, тендера, профессора.

4️⃣5️⃣ Розрізнення закінчень -у /-а в Р. в. одн. іменників чол. р.: рапорту, але паспорта; проєкту, але субʼєкта; експерименту, але документа; варіативні закінчення в назвах міст: Херсону і Херсона, Парижу і Парижа.

Рос.: рапорта, паспорта, проекта, субъекта, документа, эксперимента, Херсона, Парижа.

4️⃣6️⃣ Розрізнення за родом і числом форм обидва, обидві, обоє. У рос. мові тільки оба. А ще в них тільки друг друга, а в нас — одна одну, один одного, одне одного (якщо особи різної статі).

4️⃣7️⃣ Пестливі форми числівників: двійко, трійко, троєчко; двієчка, трієчка.

У рос. мові тільки двоечка, троечка.

4️⃣8️⃣ Початкові як- у питальних і відносних займенниках: як, який, яка, яке, які.

Рос.: как, какой, какая, какое, какие.

4️⃣9️⃣ Вживання префікса за- у прикметниках і прислівниках замість слів надто, занадто: завеликий, задовгий, замало.

Рос.: слишком большой, слишком длинный, слишком мало.

5️⃣0️⃣ Спеціальна форма присвійного займенника 3-ї особи множини: їхн-ій, -я, -є, -і.

Рос.: его, ее, их.

5️⃣1️⃣ Складні прийменники: поза, понад, попід, позад, поперед, з-над, з-поміж, побіч, обабіч.

Рос.: вне, сверх, под, сзади, спереди, из, из числа, рядом, по обе стороны.

5️⃣2️⃣ Прислівники структури «за- + -в- (корінь) -ки»: завдовжки, завширшки, заввишки, завглибшки, завдальшки.

Рос.: длиной, шириной, высотой, глубиной, на расстоянии.

5️⃣3️⃣ Наявність предикативних форм дієслова: «Походжено та поброджено біля мого садочка» (з народної пісні).

Гугл, перекладаючи на російську, зламався: «Происхождение и брожение возле моего садика».

Сюди ж — комусь «пороблено».

5️⃣4️⃣ У 1-й особі множини в теперішньому та майбутньому часі загальне для всіх дієслів закінчення -мо: дамо, їмо, розповімо.

Рос.: дадим, едим, расскажем.

5️⃣5️⃣ Праслов'янські закінчення в дієсловах дати, їсти, розповісти: даси, їси, розповіси.

Рос.: дашь, ешь, расскажешь.

5️⃣6️⃣ Закінчення дієслів могти, бігти, допомогти, лягти, запрягти, тягти, перемогти цілком відмінні від російських не лише в інфінітиві (мочь, помочь, лечь, запрячь, бежать), а і в особових формах: печу, можу, біжу, допоможу, ляжу, запряжу — рос.: пеку, могу, бегу, помогу, лягу, запрягу, победю (чи побежу?)

5️⃣7️⃣ У 3-й особі однини дієслів І дієвідміни закінчення -е/-є (бере, знає) (в діалектах також і в дієсловах на -ити: ходе, робе, носе, баче). Живою тенденцією в говірках є дальше спрощення цієї флексії аж до її втрати: знá, питá, співá, відмовля́.

Рос.: берёт, знает, ходит, делает, носит, видит.

5️⃣8️⃣ Нестягнені форми займенників: тая, теє, тую, тії; цяя, цеє, ції.

Рос.: та, то, ту, те; эта, это, эти.

5️⃣9️⃣ Стягнені форми прикметників та порядкових числівників: медова, синя, перше.

Рос.: медовая, синяя, первое.

6️⃣0️⃣ Продуктивний префікс що- у прислівниках часу: щоліта, щоосені, щовесни, щозими, щороку, щомісяця, щотижня, щодня, щоночі, щоранку, щовечора, щогодини, щохвилини, щосекунди, щомиті, щодоби, щодекади, щопівроку, щопівхвилини, щочвертьгодини, щочвертьдоби, щочвертьстоліття, щостоліття, щораночку, щолітечка, щохвилинки, щохвилиночки, щохвилиноньки.

Рос.: каждое лето, каждую осень; ежегодно, ежедневно, ежеминутно.

6️⃣1️⃣ Прадавній український словотвірний суфікс -ар/-яр, поєднуваний з дієслівними та іменниковими морфемами, для заміни якого російська мова задіює з чотири десятки засобів:

каменщик — каменяр, сказочник — казкар, пчеловод — бджоляр, газетчик — газетяр, господин — володар, винодел — винар, овцепас — вівчар, жнец — жнивар, работяга — трудар, баснописец — байкар, провожатый — проводар, рыболов — рибар, торгаш — крамар, чудак — чудар, скупердяй — скупар, шахтер — шахтар, лодырь — ледар, нуждающийся — нуждар, сукновал — сукнар, трубочист — коминар, домосед — домонтар, конькобежец — ковзаняр, звездочет — звіздар, стихотворец — віршар, плотогон — плотар, врач — лікар, почтальон — поштар, нотаріус — нотар, парикмахер — перукар, брадобрей — голяр, участник банкета — бенкетар, составитель словаря — словникар, серебряных / золотых дел мастер — срібляр / золотяр та ін.

Звідси похідні на позначення закладів: лікарня (больница), перукарня (парикмахерская), ливарня (литейная), друкарня (типография), книгарня (книжный магазин), квіткарня (цветочный магазин) тощо. А пекарню, до речі, росіяни запозичили в нас. Їхнє питоме слово — калачная.

Також є маскулінативи з суфіксом -аль: коваль, скрипаль (рос. кузнец, скрипач). Суфікси -аль- + -н- виконують в українській таку саму словотворчу функцію, що й -ар- + -н-: ґуральня, приймальня, поминальня, пральня, вбиральня тощо. Рос.: винокурня, приёмная, поминальная, прачечная, уборная.

6️⃣2️⃣ Постфікс -сь в інфінітивах (займатись — рос. заниматься) та дієсловах минулого часу чоловічого роду (займавсь — рос. занимался) і, навпаки, постфікс -ся в дієсловах минулого часу жіночого роду (займалася — рос. занималась).

6️⃣3️⃣ Сингулятивний суфікс -ин-: зернина, волосина, хлібина, картоплина, дитина, хатина, година, днина.

Рос.: зёрнышко, волосок, хлеб, один картофель, ребенок, дом, час, день.

6️⃣4️⃣ Кличний відмінок іменників. Представлений закінченнями -о, -е, -є, -у, -ю: мамо, батьку, брате, бабусю, Маріє, Андрію.

У рос. мові кличний зберігся тільки в церковнословʼянізмах Господи, Боже, отче, владико та у скорочених розмовних формах: мам, Зин, Саш, Маш.

6️⃣5️⃣ Наказовий спосіб дієслова першої особи множини. Представлений закінченнями -мо, -імо: встаньмо, ходімо, робімо, спімо, даймо, граймо.

Московити кажуть «давайте играть».

Не плутати з ну-ка і айда — це вигуки, які є і в нас: нумо та гайда.

Наказовий спосіб дієслова першої особи множини в російській зберігся лише для чотирьох дієслів: идемте, едемте, сядемте, споемте.

6️⃣6️⃣ Закінчення -ові, -еві, -єві іменників чоловічого та середнього роду в давальному та місцевому відмінках: народу — народові, лікарю — лікареві, Сергію — Сергієві, дівчатку — дівчаткові; на солдатові. І навіть у прізвищах: Петренку — Петренкові, Іванишину — Іванишинові. Це закінченняя фіксують графіті Софії Київської Xll століття: «Господи поможи рабу своєму Лазореві».

Для уникнення одноманітних відмінкових закінчень комбінуємо -ові, -еві, -єві з -у, -ю, але спочатку використовуємо -ові, -еві, -єві: Симоненкові Василю Андрійовичу, Леонідові Миколайовичу Іваненку, панові полковнику.

У рос. мові вживається тільки закінчення -у, -е: врачу, на враче.

6️⃣7️⃣ Синтетична (та, яка складається з одного слова) форма майбутнього часу дієслова: -робитиму, -робитимеш, -робитиме, -робитимемо, -робитимете, -робитимуть, -робитиметься, -робитимуться.

Рос.: буду делать, будешь делать, будет делаться.

6️⃣8️⃣ Синтетична форма вищого та найвищого ступенів порівняння прикметників: тепліший — найтепліший.

Рос.: более теплый / наиболее тёплый, самый теплый. Не плутати з теплейший, бо це «очень-очень теплый».

Найвищий ступінь додатково посилюється унікальними українськими префіксами що- та як-: найтепліший — щонайтепліший, якнайтепліший.

Рос.: самый теплый.

6️⃣9️⃣ Прислівники часу з відприйменниковими префіксами: влітку, восени, взимку, навесні, вранці, вночі, удень, поночі, опівночі, опівдні, уперше, вдруге, втретє, вчетверте, востаннє, відтепер, дотепер, донедавна, доти, досі, нараз, відтак, звідки, звідкіля, звідусюди.

Рос.: летом, осенью, зимой, весной, утром, ночью, днем, в полночь, в полдень, впервые, во второй, третий, четвертый, последний раз, отныне, до сих пор, до недавнего времени, до сих пор, до сих пор, откуда, откуда, отовсюду.

7️⃣0️⃣ Прислівники зі словосполучень: голіруч, ліворуч, праворуч, водночас, мабуть, натщесерце, насамперед, передовсім, передусім, силоміць, самохіть, чимдуж, повсякчас, з давніх-давен, зроду-звіку, вряди-годи, часто-густо, тишком-нишком, тяжко-важко, раз у раз, день у день, рік у рік, пліч-о-пліч, віч-на-віч.

Рос.: голыми руками, налево, направо, в то же время, пожалуй, натощак, прежде всего, прежде всего, прежде всего, насильно, в одиночку, как можно сильнее, всегда, с давних времен, изредка, сплошь и рядом, исподтишка, тяжело-тяжело, то и дело, день в день, год от года, бок о бок, лицом к лицу.

7️⃣1️⃣ Прислівники з двома префіксами: удосвіта, знадвору, навкруги, навмання, навприсядки, наввипередки, наввиринки, навпомацки, навпрошки, всупереч, досхочу, донесхочу.

Рос.: на рассвете, снаружи, кругом, наугад, на корточках, наперегонки, выныряя, наощупь, наоборот, вопреки, вволю, вволю.

7️⃣2️⃣ Спеціальні прийменники для відліку часу: о другій, о пів на третю, за чверть п'ята, по другій, по сьомій.

Рос.: два часа, в полтретьего, без пятнадцати пять, после двух, после семи.

7️⃣3️⃣ Сполучники бо, доки, що більше, ба більше, ані, попри.

Рос.: ибо, пока, чем больше, больше того, ни, несмотря.

7️⃣4️⃣ Дієслова мати й мусити разом із повинен: мати — для позначення ненагальної потреби щось зробити, мусити — для позначення крайньої потреби щось зробити всупереч бажанню.

У рос. мові на всі ці три слова один переклад — должен.

7️⃣5️⃣ Різновиди родового партитивного відмінка, що вказують на неозначеність (співати пісень) або тимчасове утримання об’єкта при дієсловах позички, давання (попросити лопати, позичити сорочки, дати рушника).

У рос. мові партитивний вживається дуже обмежено: отведать рыбки, выпить чайку, дать денег. Замість нього — знахідний відмінок: петь песни, попросить лопату, одолжить рубашку, дать полотенце.

В українській мові є також родовий часу (одного ранку, цієї весни, того року) та родовий мети (пильнувати дитини, добирати способу, дотримати слова).

Рос.: однажды утром, этой весной, в прошлом году; следить за ребенком, подбирать способ, сдержать слово.

7️⃣6️⃣ Сполучник ЩО в певних синтаксичних ситуаціях: «Земля, що він її продав».

Рос.: Земля, которую он продал.

7️⃣7️⃣ Конструкції з часткою хай і допустовим сполучником хоч: хай там як, хай там що, хай би що, хоч би що, хоч як, хоч який, хоч де.

Рос.: как бы там ни было, кто бы что ни говорил.

7️⃣8️⃣ Дієслова хворіти, чекати, здобутися, розумітися та інші керують знахідним відмінком із прийменником на: хворіти на грип, чекати на лікаря, здобутися на слово / рішення, розумітися на стратегії.

Рос.: болеть грипом, ждать врача, быть способным что-то сказать, принять наконец решение, понимать в стратегии.

7️⃣9️⃣ Після числівників два, обидва, три, чотири в називному відмінку іменник чоловічого роду стоїть у множині: два хлопці, три роки, чотири ясени.

Рос.: два парня, три года, четыре ясеня.

Прикметники в поєднанні з числівниками два, три, чотири та іменниками узгоджуються з останніми у відмінку (дві веселі дівчини / три молоді соняшники). Це давніша форма узгодження (відлуння двоїни). Але мовна практика знає й такі сполучення: дві веселих дівчини, три молодих соняшники. Форми з родовим відмінком прикметника засвідчені в українській мові вже в XV ст.

Рос.: две весёлые девушки, но три молодых подсолнечника.

8️⃣0️⃣ Закінчення -и в родовому відмінку іменників третьої відміни, які закінчуються на -сть, -рть: гідність — гідности, незалежність — незалежности, радість — радости, честь — чести, чверть — чверти, смерть — смерти тощо, а також іменників кров, любов, осінь, сіль, Русь, Білорусь: крови, любови, осени, соли, Руси, Білоруси.

Рос.: нєзавісімості, чєтвєрті, смєрті тощо.

8️⃣1️⃣ Давноминулий час дієслова (плюсквамперфект). Широко вживався у староукраїнській літературній мові XVI-XVIII ст. і зберігся дотепер: «Я читав був цю книжку, та забув її зміст» (Марко Вовчок).

Цю форму рекомендовано вживати в розмовному та художньому стилях для посилення розмовного колориту, однак тенденцією є активізація її вживання в публіцистичному стилі та спорадично навіть в офіційно-діловому («Акт проголошення незалежності України» від 24 серпня 1991 р.: «Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року, продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні [...]»).

Не плутати з російським «я было пошел». Тут це частка, а не давноминулий час. В українській теж є частки було, бувало: «Дарка часто, було, дивилась понуро, спускала очі в землю» (Леся Українка).

*

У дописі використано частину матеріалу з праці професора Костянтина Тищенка «Правда про походження української мови».

Професор також вивів відсотки лексичної спорідненості між українською та іншими словʼянськими мовами. Найбільша спорідненість української мови — з білоруською (84 %).

Спорідненість української з польською — 70 %, української з російською — 62 %.

Плекаймо мову, пишаймося своїм! 🇺🇦

© Редакторка Ольга Васильєва