Провінція Пресвятої Тройці Сестер Чину Святого Василія Великого в Україні

Молитва праведного Митрополита Андрея Шептицького для монахинь.
Підлюте, 1936 р.
‘‘Спасителю мій, Ісусе Христе, у безконечному милосердю Твому Ти покликав мене до монашого життя й тим позволив мені Твій святий хрест носити і йти за Тобою на гору Голготу та стати жертвою цілопальною на хвалу Отця Небесного і для випрошення Божої благодаті для моїх ближніх. Дай же мені й ту велику благодать, щоб я розуміла ради Твого святого Євангелія, щоб я ясно пізнавала, якою має бути добра інокиня, й щоб я ставала такою доброю і святою інокинею. Зроби мене такою, зроби мене великою святою чудотворною Твоєю благодаттю. А в житті зі Сестрами дай мені ніколи не втручуватися в те, що до мене не належить, а пильнувати лише свого обов’язку і свого духовного поступу. Дай мені бути впрост сліпою на всі ухилення, блуди, недосконалості чи гріхи усіх Сестер. Нехай їх не бачу, а нехай виджу лише їх добрі сторони та їх чесноти, а навіть тоді, коли ухилення таке ярке і виразне, що його не мож не бачити, дай мені зі сестриної любові не судити, а оправдувати поступовання Сестер. Так, як у Великому Пості при великих поклонах, так і щодня буду про це просити: дай мені видіти мої прогрішення та не осуджувати брата моєго.
Дай мені також ту велику ласку, щоб я усе уважала себе послідною в Монастирі. Нехай душа моя і серце моє, і життя моє наповниться безконечними безоднями пониженої, упокореної і винищеної Твоєї любові. Нехай я тим способом, за приміром Пречистої Діви Марії, нашої Матері, і за її святими молитвами, стану мученицею любови. Нехай любов’ю до Тебе жию, і з любов’ю до Тебе умираю, й Тебе зі Святими прославляю і люблю в Твоїм Царстві. Амінь’’

31 жовтня 2024 р. Б. вчителі Приватної початкової школи «Католицька школа Св. Василія Великого», яка діє при монастирі сестер Василіянок у м. Івано-Франківську, разом з директоркою школи с. Єронімою Рибаковою, ЧСВВ, відвідали музей у Фитькові.

26 жовтня 2024 р. відійшла до Господа по вічну нагороду с. Володимира Марія Теличкан, ЧСВВ .

Народилась Марія 23 червня 1929 р. в с. Підпечери на Івано-Франківщині в християнській родині Василя та Катерини Овчар. Вже з дитинства Марія відзначалась побожністю, належала до Братства Матері Божої Неустанної Помочі. У 1949 р. разом з батьками та братом була вивезена на заслання до Сибіру в Амурську область, де жила впродовж 10 років та працювала на лісоповалі. Після повернення замешкала в рідному селі, а в 1972 р. вступила до підпільного монастиря Згромадження сестер Пресвятої Євхаристії. У 1984 р. перейшла до сестер Василіянок , де її прийняла мати Мирослава Максимчук та під проводом якої відбула новіціят. Вічні Обіти сестра склала у 1993 р. на руки мати Емелії Прокопик та Владики Софрона Дмитерка у катедрі в Івано-Франківську. В часі підпілля с. Володимира багато допомагала численним священникам, а також майбутнім владикам – Володимиру Війтишину, Миколі Сімкайлу у їхньому підпільному служінні – організовувала в селах Літургії, готувала дітей до Сповіді та Причастя. Як згадувала сестра: ‘’Коли о. Миколу Сімкайла арештували на 15 діб, ми зібралися, щоби оборонити отця, тоді нас сфотографували, сказали оплатити 15 крб штрафу та продовжили слідкувати за нами’’.
Згодом сестра з рідного села Підпечери перейшла до спільноти сестер Василіянок монастиря св.Йосифа в Івано-Франківську, де і проживаладо кінця свого життя.
Похоронні богослужіння відбулись 27 жовтня у монастирській церкві. С. Володимира Токар похоронена на монашому цвинтарі у с. Погоня на Івано-Франківщині.
Подаємо посилання на журнал Місіонер (2016 р.), де були опубліковані спогади с. Володимири Теличкан, ЧСВВ:
https://misionar.in.ua/publish/z-zhyttia-chsvv/syestra-volodimira-mariya-tyelichkan-chsvv-virnist-bogovi-nye-zlamali-ni-sibir-ni-voyenni-likholittya/

Осінь – це час коли збираємо плоди та дякуємо Богові за них. Час, коли з вдячністю оглядаємось назад та з надією чекаємо завтрашнього дня.
Сьогодні, 22 жовтня дякує за 90-ліття життя с. Серафима Сало, ЧСВВ.
Ще більш особливим стало це свято, коли привітали сестри ровесниці, з якими в далеких 1960-х роках вступили до підпільного монастиря сестер Василіянок, а духовним провідником та наставником був Блаженний Владика Василь Величковський. Це також стало гарною нагодою, зустрітись співсестрам у монашестві та поділитись цінними спогадами. Дякуємо Богові за дар життя і покликання сестри Серафими!

''Таліта кум! Дівчино пробудись!''
18-20 жовтня 2024 р. відбулись реколекції для дівчат у Святопреображенському монастирі в Берегах.
Чудове осіннє сонце, конференції, тиша, спільне ділення, спілкування, адорація - це все було чудовою нагодою для учасниць, щоб побачити свою цінність в очах Божих та дати Йому можливість промовити до кожної: ''Дівчино, кажу тобі встань!'' Цього разу участь у реколекціях взяли дівчата з різних куточків України, які мали можливість на час та зупинку у цьому швидкому світі, побачити монаше життя зсередини та поспілкуватись із сестрами. Організовували та провадили реколекції с. Теофана Камінська та с. Розалія Бурмей.
Дякуємо Богові та нашим захисникам за можливість творити такі зустрічі, та молимось за кожного і кожну хто боронить нашу Батьківщину.

Молитва на вервиці за Мир. Моляться діти Католицької школи ім. Василія Великого, м. Івано-Франківськ.

Молитва дітей на вервиці за Мир! Храм Непорочного Зачаття, при монастирі отців Редемптористів, м. Львів.
«Мільйон дітей моляться вервицю» — це вже традиційна молитовна ініціатива Католицької Церкви. Під таким гаслом 18 жовтня кожного року відбувається всесвітня молитва дітей на вервиці, яку започатковує Святіший Отець Папа Франциск. Вже із перших етапів Українська Греко-Католицька Церква долучилася до цієї акції. У різних місцях нашої країни діти із своїми батьками, катехитами та священниками єднаються у молитві з дітьми із різних частин світу.

“Мільйон дітей моляться разом” — це щорічна акція, яка проходить 18 жовтня і об’єднує дітей у всьому світі для спільної молитви за мир. Вона має на меті показати силу дитячої молитви, здатної змінювати світ на краще.📿

З цієї нагоди у Храмі Парафія св. Василія Великого УГКЦ міста Житомира діти помолились Вервицю за мир в Україні та світі. 📿

Також с. Хризанта Бурмей разом з особливою молоддю сплела Вервиці у Центрі денного догляду при Благодійний фонд "Карітас-Житомир". 📿

Щиро дякуємо організаторам акції за надані матеріали для плетіння Вервиць і можливість долучитися до цієї благородної ініціативи, яка об’єднала дітей і молодь у спільній молитві за мир в Україні та світі. 💙💛

Сестри Василіянки взяли участь в освітній програмі «Зцілення ран війни»

«І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре. Бо кого Він передбачив, тих і призначив, щоб були подібні до образу Сина Його, щоб Він був перворідним поміж багатьма братами. А кого Він призначив, тих і покликав, а кого покликав, тих і виправдав, а кого виправдав, тих і прославив» (Рим. 8, 28-30).

Від 10 до 12 жовтня М.Марчела Рункан, ЧСВВ, Архимандриня і с.Еммануїла Вішка, ЧСВВ відвідували сестер Василіянок Святодухівського монастиря у Корчині в Україні. Це був благодатний час молитви, взаємного слухання та розпізнавання. Дякуємо сестрам за гостинність, щирість та любов.

Заступниця Голови Комісії у справах монашества УГКЦ сестра Магдалина Витвицька, ЧСВВ, розповіла про їхні проекти, спрямовані на духовну і психологічну підтримку ченців і черниць, які служать поблизу фронту, про важливість для богопосвчених осіб відчувати підтримку своєї спільноти та про вибір, у який спосіб служити народові в такий важкий час.

С. Магдалина: без молитви і підтримки спільноти не зможемо служити іншим - Vatican News Голова Комісії у справах монашества УГКЦ сестра Магдалина Витвицька, ЧСВВ, розповіла про їхні проекти, спрямовані на духовну і психологічну підтримку ...

10 жовтня 2024 р. відбувся благодійний ярмарок на підтримку Збройних Сил України в Католицькій школі св. Василія Великого.

Сьогодні, 9 жовтня спогадуємо пам'ять слуги Божої с. Василії Глібовицької, ЧСВВ - монахині, педагога та вірної дочки свого народу. Перебуваючи в монастирі у Станіславові, а згодом в Ужгороді сестра Василія ревно старалась працювати для освіти молодого покоління та свою молитву і працю приносила перед престіл Господній. Неодноразово сестра казала: ''Що ж можу ще зробити для тебе, народе мій рідний?
О, - поле до праці обширне, робота важка;
може й не одна перешкода буде мене спиняти на вибраній дорозі. Але я не заверну, не опущу рук; я свідома цього, що я винна Богу й нашому народові, та хочу ті найсвятіші обов’язки по можливості вірно сповняти''.
Тож сьогодні, просимо Господа за молитвами та посередництвом с. Василії Глібовицької, опікуватись дітьми та молоддю, щоб вони зростали на славу Божу, для добра та зросту України!