Irens_work

Поширені помилки:

1. Не варто уточнювати, що саме цікавить інтерв’юера. Роботодавцю важливо зрозуміти, як ви інтерпретуєте питання, про що вважаєте за потрібне розказати. Тож у вас обов’язково на співбесіді має бути готова відповідь на це питання.

2. Опираючись на цифри й факти, грамотно «хваліть» себе, не будьте дуже сором’язливими і не прибідняйтеся.

3. Не перераховуйте факти й епітети з резюме, а наводьте приклади.

4. Не розказуйте свою біографію, не плутайтеся у фактах, не говоріть забагато.

5. Не розповідайте про особисте життя, політичні та релігійні погляди, проблеми з грошима та здоров’ям.

6. У жодному разі не кажіть, що «все й так написано в резюме».

Питання на співбесіді при прийомі на роботу №1.

– Розкажіть трохи про себе… / Розкажіть про себе як про нашого можливого колегу.

Із цього питання починаються 80% співбесід. Ваша відповідь на нього ― самопрезентація, можливість одразу виділитися та запам’ятатися, особливо враховуючи те, що підготуватися можна заздалегідь.

Коли вам при прийомі на роботу ставлять це питання, то хочуть перевірити, наскільки лаконічно, аргументовано й доречно ви можете висловлюватися. Роботодавця не цікавить розповідь про ваше особисте життя чи близьке задушевне знайомство з вами.

Правильна відповідь:

Ви готуєте розповідь про себе на 2─4 хвилини й обов’язково репетируєте її. З ваших слів має бути зрозумілим, що у вас є якості, необхідні для посади, на яку ви претендуєте. Розкажіть коротко, чому обрали цю професію, яку маєте освіту, про свій досвід та результати роботи, якими пишаєтеся, навички. Розкажіть про свої цілі, проявіть зацікавленість у вакансії та компанії. І найважливіше ― говоріть спокійно, впевнено, утримуйте зоровий контакт і виражайте ентузіазм.

Для цього питання немає універсальної відповіді. Треба перевіряти репутацію роботодавця. Якщо це якась невідома контора, краще двічі подумати. Якщо ж компанія має репутацію на ринку і ви розумієте, що під час стажування навчитеся чогось конкретного, то це зовсім інша справа. У таких випадках варто уточнювати, у чому буде полягати стажування. А також проговорити, коли стажування завершується й переходить у найм. Критерії успішного проходження стажування треба фіксувати, бажано письмово, наприклад періодично писати роботодавцю листа, де описувати пророблену вами роботу й отримувати на нього якусь відповідь. Так ви знатимете, на чому зосередитися в роботі.

Не можна погоджуватися, якщо роботодавець просить вас платити за стажування. Є велика ймовірність того, що це обман.

Це залежить від сфери. Якщо людина хоче знати, на яку заробітну плату може претендувати, краще погуглити або запитати у тих, хто вже працює в обраній сфері. Потрібно зважати, що пропонує ринок і на яку суму ви самі розраховуєте. Якщо те, що пропонує ринок, і те, що ви хочете, перетинається, то це добре. Якщо те, що ви хочете суттєво більше, ніж те, що пропонує ринок, потрібно подивитися, за які компетенції ринок запропонує очікувану вами платню й визначити, у якій спосіб швидко отримати необхідні навички. Можливо, потрібно підтягнути англійську, піти на спеціалізовані курси.

Водночас не треба боятися цікавитися зарплатнею. У молодих людей часто буває зайва скромність. На одному з моїх семінарів учасниця спитала: «Коли з роботодавцем розмовляти про гроші?». Я відповіла що на першій чи другій співбесіді. На що вона сказала, що працює вже другий місяць і все ще не спитала про оплату. Це свідчить про те, що людина невпевнена в собі, а роботодавець цим користується. Тому я не раджу відкладати ці питання. Краще одразу спокійно поцікавитися, яка ставка на посаді, на яку ви претендуєте, коли виплачується заробітна плата, яка відпустка. Коли відкривається вакансія, роботодавець розуміє, скільки він готовий заплатити спеціалісту. Якщо вам не можуть відповісти на такі питання, роботодавець не надто добросовісний. Краще з ним не працювати.

Чи варто подаватися на вакансії, де вимагають досвід?
На більшості порталів є фільтр: студенти без досвіду/до одного року досвіду. Якщо ви взагалі ніде ніколи не працювали, то краще шукати вакансії за цим фільтром. Повірте, їх доволі багато. Якщо ж ви хочете потрапити на посаду, яка вже вимагає досвід, ситуація також не однозначна.

Трапляється, що роботодавці беруть людей без того досвіду, який їм потрібен. Звісно, якщо написано, що треба два роки досвіду, а у вас – нуль, то подаватися сенсу мало. Найімовірніше, така робота передбачає наявність певних умінь і в роботодавця може не бути часу вас навчати. Але трапляється, що вимоги до досвіду доволі символічні. Можливо, роботодавець указав певний рівень досвіду, бо хоче бачити саме такого кандидата, але готовий взяти й іншого. Способу перевірити це немає. Тому, якщо дуже подобається вакансія, ви підходите за вимогами на 60%, варто подаватися.

Також дуже важливо написати супровідний лист, де зазначити, які з ваших умінь згодяться на новому місці, чому ви хочете отримати це місце і як будете компенсувати те, чого вам бракує. Наприклад: «Мені бракує досвіду в цій сфері, але я прослухав кілька навчальних курсів. До того ж, якщо ви мене візьмете, я сам знайду, як мені надолужити необхідні знання». Завдяки цьому роботодавець одразу побачить, що ви щиро зацікавлені в роботі, уже продумали, чим можете бути йому корисними й готові працювати над собою.

Якщо ж ви надсилаєте роботодавцю лише одне нерелевантне резюме, то він на нього, зрозуміло, не відреагує.