Катерина Власюк

Колись я думала, що все це не для мене. Бо у мене багато важливіших справ. Після початку війни я почала розуміти, що помилялась коли думала що є сильною. Стало дуже важко справлятись з тим що робити далі та зі стресом. Думаю, що це наклалось до кризи 40+ і тому я почала новий шлях пізнання себе на якому не боюсь занирюватись глибше. Коли є запит - з’являються варіанти.
Нові книги, психо аналітик, групова терапія, багато спорту, гори, цвяхи. Якість мого життя змінилась і я рада, що воно поповнилось «моїми людьми».

16 років тому я стала мамой. Це був дуже особливий день наповнений сонцем, радістю і безмежним щастям що нарешті побачила свого синочка. Час дуже швидко летить і мені досі не віриться, що молодий чоловік з розміром ноги 43 та на голову вище це той мій маленький хлопчик який колись так потребував мами а зараз сепарувався.
Як мама, я переживала страхи та не спокій бо це ж моя кровиночка яку так хочеться вберегти та підстелити, але часто себе зупиняла бо розуміла, що самостійність це навик який або дарує вільне життя або робить з людини безпомічною та залежною.
Ми пройшли довгий шлях пошуку потенціалу, боротьби за те що мама не завжди права🤣, цитування конверцій про права (у кого підлітки мене зрозуміють) і вийшли на довіру та розуміння. Для мене бути мамою це постійне стояння на дошці бо розслаблятись не варто. Це лише власний приклад та прийняття. Це розкаювання за помилки. Але бути мамою це неймовірне щастя бо щоразу коли чую «Мамусь» розумію що материнство це класна місія провідника і наставника, який вчасно відпускає у велике плавання. Завдяки сину я багато чого усвідомила і зрозуміла, я стала кращою і зараз неймовірно щаслива бачити як мій синочок живе своїйм автономним життям.
Звісно я сумую за часами обнімашок і поцілунків. Пам’ятаю як кілька років тому синок сказав: Мамусь я підріс мені вже не потрібно стільки уваги і любові і скоро вилечу з гнізда то може ти заведеш собаку🤣 і так і сталось.
Я ніколи не мала в голові образу як би хотіла щоб виглядала моя дитини, ким була, як мислила але зараз дивлячись на мого Іванчика я безмежно пишаюсь і навіть не мріяла щоб він став таким❤️

Друзі, з радістю повідомляю, що я отримала документи на проживання та роботу у Великій Британії і тому буду активно розвивати відділення бюро в Лондоні.
Прийшов час реалізувати глобальні мрії 🙂

На даний час мене вже залучали як експерта для консультацій суду, адвоката для визначення юрисдикції спору англійським адвокатом, та для справи в Україні мною отримувалися з суду документи, тож досвід роботи з Британією є.

Зараз щомісяця я буду перебувати в Лондоні орієнтовно по п’ять днів, наступна поїздка з 27.06-01.07.

Чим я можу бути вам корисною, якщо ви українка/українець і проживаєте у Великій Британії та вам потрібен експерт у сфері українського сімейного права:
- консультації
- допомога з вибором юрисдикції спору
- повернення дітей за Гаазькою конвенцією
- надання письмового висновку для суду
- виступ у суді на вашій стороні як експерт
- надання письмового висновку
- консультації для британських адвокатів
- участь у створенні стратегії справи
- супровід ваших справ в Україні

Тому звертайтесь 🙂

P.S. Є люди, які дали мені віру, що це варто робити. Зараз це мій син, Наталя та Ірина. Безмежно вдячна вам ❤️

Сьогодні міжнародний день захисту дітей і я в роздумах про пост в стилі сімейного адвоката напишу як відчуваю.

Думаю, що найбільше дітей потрібно захищати від власних батьків. Які в силу радянського дитинства вважають дітей «недо людьми» без власної думки і потреб, кордонів та правду яку не готові чути дорослі бо ж Дитина немає голосу. Тиск, насилля, боулінг і приниження з усім цим дитина знайомиться в першу чергу в родині.
Як сімейний адвокат я постійно бачу, як батьки, беруть в заручники дітей та прикривають ними свої жахливі вчинки або халатність.

Тільки ми можемо благословити своїх дітей на щасливе (як би це у воєнну пору не звучало) майбутнє своїми думками, вчинками та поступками щодня.
Якщо ми не крикнемо, не вдаримо, не натиснемо у них буде шанс.
І від усіх та усього нам їх не вберегти.
Власний приклад та повага завжди працюють.

Головне що важливо не порушувати права наших дітей самим та якщо хтось їх порушує захищати тоді вони зможуть про себе подбати бо будуть знати як.

Цієї ночі сон перервала тривога.
Не знаю як Ви, але я дивлячись в канали щоб знати що і куди летить щоразу думаю чи спускатися. Лінь каже спи, більшість сплять і ти спи. Інша частина нагадує про влучання в цивільні споруди і жене вниз під лозунгом «Допоможи Господу тебе врятувати». В суперечку втручається сонний здоровий глузд, який ангументує ну давно ж не було атак на Київ, а може масова, як у січні коли поруч летіла ракета і ти дуже злякалася, ну нащо тобі ще раз це переживати. Просто спустись і пересиди.
А в мене питання: А якщо я дарма спущусь то вийде що можна було б спати в своєму ліжечку а не сидіти внизу?
А мені у відповідь: як же це добре буде коли ти спустився і нічого, це ж добре. Я мовчки вдягнулась, тривожний рюкзак і вниз. В ліфті виникло питання а чи вимкнуть зараз світло🤣

Таке воно життя у війну. Покоя нема ні вдень ні вночі.
Добре що спустилася і що нічого не летіло.

Друзі, іноді пауза – це найкращий спосіб знайти нове натхнення та сили. Важливо вчасно звернути увагу на свої мрії та визнати, що настав їхній час. Бажаю вам гармонійного тижня, нехай усе складається так, як вам потрібно 💋 #мрії #натхнення #гармонія

Колишнього міністра економіки Бішимбаєва визнали винним у вбивстві з особливою жорстокістю та катуванні дружини. Його засудили до 24 років позбавлення волі.
Другого фігуранта справи, Байжанова, визнали винним у приховуванні злочину. Його засудили до чотирьох років колонії.

Рідні померлої сказали, що очікували такого терміну. Засуджені обурені, кажуть катувань не було. Хтось вважає, що його мали засудити за умисне вбивство тобі б був шанс на довічне. Кажуть, що закон Султанат змінить життя жінок у Казахстані.

Моя думка:
- він умисно її катував і мав розуміти що це може мати наслідки, а якщо бив до того тоді можливо і умисне вбивство яке визріло по ходу не надання допомоги і добивання.
- якби не публічність справи могла бути тільки по тілесним ушкодженням.
- дана справа врятує багатьох, але це має стати частиною виховання: не бити, не кричати, не принижувати, не прощати.
- чи справедлива це сатисфакція?! Ні бо людини немає, а в тюрмі можна «нормально сидіти з усіма благами».

Колись я була адвокатом потерпілих. 4 роки боролась за вирок для людини яка забираючи телефон вбила людину. Це було дуже складно, тричі мінялися статті обвинувачення, горе рідних і дітей померлого, п’ять прокурорів, перегляд по новому КПК. Вирок 15 років з конфіскацією. Я вела розслідування, опитувала свідків. Було дуже важко бо розуміла скільки б років не дали вони нічого не відновлять.

Коли вирок вступив у силу мені приснився померлий він був дуже задоволений і подякував (у мене був шок, досі в деталях пам’ятаю цей сон) . Це була остання моя кримінальна справа про вбивство.

Життя не певне, зарікатись не варто, але інколи один крок кардинально міняє все. Або не зроблений крок залишає все як є.

Робота сімейного адвоката ширше ніж кордони. Та консультуючи іноземних адвокатів і надаючи документи в іноземні суди можна лише здалеку бути дотичною до судових процесів. Тому як тільки виникає нагода сходити в суд за кордоном я її використовую.

Такий досвід дає розуміння як працюють закони за кордоном, яким життям живуть іноземні адвокати, що у нас спільного, що різного і який досвід можна запозичити. Колись стажування у Берліні дуже змінило моє юридичне життя.

Цієї п’ятниці у Лондоні було гаряче. Я завдяки моєму давньому знайомому барістеру Рауфу (доречі якщо у Вас є юридичні питання в GB можу сміливо рекомендувати, наша співпраця допомогла виграти не одну справу) я відвідала вищий цивільний та кримінальний суди. Побувала на слуханнях кількох справ. Повклонялась суддям (така традиція), побачила як працюють адвокати, судді, як ведуть себе свідки. Парики, мантії, атмосфера правосуддя це щось особливе. Зали судів у дереві, без кліток, просторі, є масажний кабінет і спорт зал. Фото і відео заборонено, на вході контроль та огляд всіх речей. Відвідала місце де розташована центральна адвокатська колегія, їхню величну залу для обідів (дуже смачно було), офіси соліситерів та церкву. Міні квартал у центрі Лондону де кількість юристів на кв м зашкалює.

Довгі розмови як у нас а як у Вас. Немає ідеалу ніде. Складна робота адвоката по дві сторони, справи програються, є нерозуміння чому так, впливає політичний контекст.

Добре там де нас немає. А я повертаюсь вже завтра до судів та консультацій і буду продовжувати робити все по максимуму там де я є.

📢 УВАГА!
Колеги,

В рамках святкування 35-ї річниці Європейського відділення Міжнародної академії сімейних юристів (International Academy of Family Lawyers) ми започатковуємо проект створення глосарію визначних справ у європейському сімейному праві за останні 35 років.

Запрошуємо вас долучитись до цієї непересічної ініціативи! Якщо у вас є революційні прецеденти, які змінили хід розгляду аналогічних спорів та суттєво вплинули на формування сімейного права, ми будемо раді долучити їх до нашого каталогу.

Дедлайн для подання рішень – 15 травня 2024 року.

Критерії для включення:
1. Галузь - сімейне право.
2. Фінанси (шлюбні, утримання, пенсії, спадкування тощо).
3. Діти (батьківська відповідальність, викрадення/переселення, батьківство, державний догляд за дітьми тощо).
4. Рішення Верховного Суду.
5. Внесено суттєві зміни у сімейне право.
6. Має міжнародний елемент/важливий для міжнародного сімейного права (юрисдикція, конфлікт права, визнання іноземного порядку).
7. Рішення можуть бути подані у вигляді резюме (не більше 2 сторінок) та скан самого рішення.

Будь ласка, надсилайте ваші пропозиції на електронну адресу [email protected].

Долучайтеся та сприяйте формуванню сімейного права!

У 2018 році одна з найгарніших пар Голлівуду, Ченнінг Татум та його дружина Дженна Д’юенн-Татум, оголосили про розлучення. Пара розлучилася, поділила майно та опіку над донькою. Пройшов час і ось нещодавно стало відомо, що колишня подала новий позов на поділ майна.

Як це? А так. Йшли роки і як виявилось франшиза «Супер Майк» стала приносити мільні доларів. А колишня вважає, що оскільки цей продукт як і шоу та фільм були створені у шлюбі, то вона докладалась до прибутків чоловіка, знайомила його з бізнес партнерами, а значить, має право на доходи.

Також її адвокати з’ясували, що колишній трішки прибіднявся і не показав всіх прибутків при поділі майна. А після розлучення створив сліпий траст, куди стікаються всі прибутки, про які він мовчить і їх не світить.

Якби там не було пару мільйонів, точно Дженні перепаде, а це, як то кажуть, зайвим не буде навіть якщо у тебе вже нові стосунки. Ви скажете: «ну ок, це у США, а в нас такого немає.»

А я Вам друзі скажу, що у нас таке також є. Просто цього мало і багато хто не всі в курсі, але я отримала одні з перших рішень по поділу бізнесу.

Такі справи я називаю «дійна корова», адже поки бізнес працює, Ви маєте право на доходи від молочка. І те, що ви ніколи не працювали у бізнесі чоловіка, не означає, що Ви не маєте права.

Головне не боятись та не бути скромною, бо такі жінки, погоджуються на каплю в морі, а потім ридають все життя. Ви ж дорога моя аудиторія жінки, які забирають своє, знаючи собі ціну. Обняла.

У 2023 році вона намагалася піти від нього 8 разів і лише у листопаді їх вдалось це зробити бо вона померла. Померла в туалеті ресторану де її жорстоко били головою об унітаз, об меблі і підлогу. Ще добу вона просто та лежала поки серце не зупинилось.

У Казахстані триває суд над ексміністром, який морально знущався, катував і вбив свою дружину.

Султанат ім’я чергової жертви домашнього насилля, яка так і не змогла вирватись з лап тирана. Її історія врятує долі жінок, які в ній впізнають себе і усвідомлюючи можливий фінал дадуть собі право на втечу.
Вчора мій син підліток запропонував обговорити цю справу, і я була здивована і він в курсі.

Переконана, що вихід до преси був єдиним шансом на справедливість. Ми ж розуміємо, що роль жінки у цій країні навіть не така як у нас.

Чому він так себе повів? Я думаю, що це впевненість у безнаказаності. Такий тип людей вважають себе богами із над правими. Він точно знав що робив і для чого.
Чому у ресторані інші люди, персонал і його брат не проявили ініціативу і не надали допомогу?!
По факту у цьому вбивстві були ще пособники, які мовчки спостерігали як вмирає людина.
Чи вона сама винна? Чи вона «зраджувала» до стосунків з чоловіком - а чим це не привід😡.
Різниці немає якою вона була, бо це була доросла жінка, яка могла ще довго жити і виховувати своїх дітей, могла ще мати нову родину, але тепер вже цього не буде через пиху ексміністра.

Чи є в Україні такі справи?!
Так є. У нас такі історії можуть відбуватись не тільки з офіційними дружинами.
Ми не змінимо світ. Але ми можемо врятувати людину, яку катують за стіною. Можемо допомогти і підказати звернутись за допомогою від домашнього насилля.

Я дуже сподіваюся, що цей чоловік сяде на максимум, його позбавлять прав на дітей, а його родина не позбавить дітей статків.

Друзі сьогодні всесвітній день книги та авторського права.
Я пам’ятаю як виношувала ідею написання книги, як не могла почати писати як боялась що книга не зайде.
Що б я сказала собі у 2015 році коли виникла така ідея?!
Не парся просто пиши. Пиши для себе і про те що знаєш. Пиши і не думай що комусь не зайде, бо комусь і точно не зайде але це не привід цього не робити.
Написання книги кілька років було у моєму віш листі і постійно не вистачало на неї часу.
Це був незабутній і важкий творчий процес. Коли потрібно придумати ідею, зміст, написати текст, вичитати, знайти редактора, видавництво, намалювати малюнки, придумати обкладинку, обрати папір, зробити фотосесію, оплатити видання, вирішити на яких книжкових фестивалях презентувати і їх об’їздити, організувати презентацію в Києві, вирішити як її розповсюджувати, промотувати в соц мережах і пресі. А паралельно ще й працювати. Це було дуже виснажливо у всіх напрямках.
З перш книгою як першою дитиною я пройшла все🙂
Після неї навіть допомогла видатись кільком книгам і зараз завершую свою нову.

Тому у цей день у дні війни в Україні коли щодня гинуть люди, знищуються міста я хочу Вам побажати знаходити час на здійснення ваших мрій.
Щотижня мені приходять фідбеки від читачів, добрі, відверті та надихаючі інколи до сліз вони пишуть що знайшли підтримку та розуміння на сторінках моєї книги «Розлучення. Сповідь адвоката» і цього б ніколи не було якби я не стала сміливою і не поділилася своїм адвокатським досвідом та досвідом жінки. Бо тепер у Вас є маленька рожева подруга, яка вислухає, підтримає і зрозуміє та порадить найкраще.

Я майже не розповідаю про своє приватне життя, але сьогодні хочу поділитись.

За останній кілька місяців мій син пройшов п’ять етапів олімпіади з фізики. Виграв її у Києві, був запрошений на спец олімпіаду універу Шевченка, їздив на Всеукраїнську.
Зайняв третє місце на олімпіаді з біології у Києві та захистив МАН з Історії.

І це його заслуги бо з другого класу я не перевіряю уроки та дозволяю прогулювати ліцей якщо він не хоче йти.

Мої головні правила у вихованні це йти за тим чого хоче він (навіть якщо дуже не подобається і хочеться дожати), відкривати його таланти (хоча дуже хочеться щоб він продовжив мій шлях), давати свободу, а в нагрузку й відповідальність, сприяти його самостійності та постійно відрізати пуповину щоб не робити його залежним. І якщо чесно думаю, що виховання припинилось десь у років дев’ять. Далі працює тільки власний приклад. Він прибирав у мене в офісі та студії краси, торгував на різних онлайн біржах (акції, крипта), робив кулінарний блог на ютуб, продавав лохину і готував для сім’ ї, їздив зі мною на бізнес форуми і висижував там цілий день. І він точно не буде юристом🤣
Зараз сину п’ятнадцять, 10 клас а мені і досі не віриться, що цей хлопчик який вищий за мене на пів голови мій син😉

Пишаюсь і захоплююсь, діти це наше продовження та натхнення❤️

Фото з ним під його мараторієм на розміщення, якби в нього була інста то він би і цей пост попросив видалити😉 підлітки вони такі🫣

Колеги юристи хто бажає прокачати власний кар’єрний ріст та зробити крок до власного бізнесу👇

За 19 років юридичної практики я пройшла різні формати: робота на когось, робота в партнерстві, створення власної компанії.

Моє бюро впевнено останні сім років займає своє місце в юридичному бізнесі а тому мені є чим поділитись.

У серпні я запустила навчання. У квітня планую провести третій потік.

Дні занять: 9, 16, 23 квітня, 7 травня.
Час: 19-22.00
За бажанням групи можемо змістити на вихідні.
Формат: 4 онлайн заняття по 3 год.
Без збереження записів та презентацій.
Не зміг бути онлайн - пропустив.

Ми будемо працювати з Вашими запитами та реальними завданнями, які Вас маштабують та дадуть можливість додаткового заробітку, між зустрічами Ви будете виконувати домашку.

Результат: ти створиш стратегію розвитку себе та зробиш реальні кроки до своїх кар’єрних цілей та кращих фінансових результатів.
Зафіксуєш план на 10 завдань що робити в найближчі три місяці.
Зробиш скачок у мисленні та побудові власного бренду.

Теми, які буду висвітлювати:
- Як обрати свій юридичний шлях.
- Як реєструватись та сплачувати податки.
- Робота з колегами та судами.
- Робота з довірителями.
- Як вигравати справи.
- Як не боятись конкуренції.
- Маштабування.

Вся інформація здобута на власному досвіді та результат помилок, проб та настирності.

Став + у коментарі або пиши в дірект для отримання інформації про умови навчання.

🏢📝 Звертайтесь до нас за правовою підтримкою та консультаціями з питань сімейного права. 🤝🔍

Наша адреса: Україна, м. Київ, пр. Берестейський, буд. 11-Б, приміщення 15.

Дзвоніть за номером:
+38 067 250 25 55.

Ваша спокійна майбутність починається тут! 💼💬

#сімейнийадвокат #юридичніпослуги #Київ #правовапідтримка

«Для мене мої довірителі – це ОСОБЛИВІ ЛЮДИ! 💖

Вони вірять у правосуддя, готові довіряти моєму досвіду та професіоналізму, не чекати гарантій та обирати не рішати.

З любов’ю, повагою та вдячністю за вашу довіру! 🙏

#довіра #спільнапраця #вдячність»

У долі немає іронії, вона все знає бо як інакше пояснити з усіх футболок які я могла отримати на ретриті я отримала саме цю: «У кожного рішення є своя ціна».

Для мене слово рішення це не лише про те що ми вирішуємо, але й про ті рішення які приймають мої довірителі обираючи мене своїм адвокатом та про ті рішення які приймають судді у тих справах які я супроводжую.

Я хочу подякувати сьогодні моїм довірителям, які 19 років довіряють мені та ризикують обираючи мене знаючи що я не рішаю та не гарантую результат.

Подякувати суддям за ті справедливі та чесні рішення які ухвалюються на користь справедливості та віри у правосуддя. У мене їх було понад 500.

Дякую всім хто хоч раз ухвалив рішення в мою сторону від посмішки до кохання.

Я дякую собі що була на ретриті у і ще більше пізнала свій внутрішній всесвіт.

У кожного рішення є своя ціна!!!

Два роки тому я відчула війну на собі.
Але насправді жила в ілюзії бо вона почалась у 2014 році.
А якщо зануритись в історію то набагато раніше.

Мені щодня страшно і болить.
Я вже ні собі ні іншим не задаю питання коли вона закінчиться, просто візуалізую і молюсь.

Коли широко розплющую очі інколи хочеться втікати і злитись, але мій вибір поки лишатися в Україні.

Зараз стільки втоми, непотрібних скандалів і дуже важких тем.

Я не можу уявити як під час другої світової Євреї які втікали з Німеччини до США там говорили німецькою і відбілювали “хороших руських”.

Я думаю, що це не моя проблема, що хтось розмовляє російською і скаржиться що змушуюсь українізуватись. Це не моя проблема а людини, яка за два роки має безліч пояснень чому насилля з мовою над собою не допустить. Ну ок. Але це ж про щось каже?! Як на мене так. Вибір за кожним.

Бо якщо копнути в історію то на ісконно українських землях була українська мова. І мова йде про повернення до свого.
Але повторюсь це справа кожного. Я не уникаю і не засуджую просто думала над цим як людина якій пощастило вирости на Галичині і мій перехід відбувся легко.

Жити у війні це дуже важко, бо стабільність - це те що було до 2008 і то мабуть.

Але життя триває і в цей день я віддаю шану героїням і героям, простим людям які стримували танки та всім хто копійкою, репостом чи думкою був з Україною.

Слава Україні!
Слава Героям!

В день адвоката саме час визнати, що моя професія дала мені все.
Можливість реалізуватись у всьому чого хочу, займатись улюбленою справою, співпрацювати з чудовими людьми.

Я навчилась відстоювати себе та довірителів, бути стійкою з опонентами, вірити навіть коли здається що надії немає, йти до кінця, проявляти емпатію, не судити людей.

Я щаслива, що знайшла себе і що можу навіть під час війни жити в Україні та допомагати.

Звісно буває складно і опускаються руки, але я точно знаю що ще не все реалізувала тому просуваюсь далі.

Дякую кожному довірителю, що довірились, опонентам поруч з якими зростала та команді, яка була та залишається поруч🩷

Дорогі колеги адвокати бажаю собі та вам скорої ПЕРЕМОГИ, наснаги від роботи, вдячних клієнтів, фінансового успіху.

Я знаю, що настане час і АДВОКАТ у нашому суспільстві займе інтелегентну нішу та стане професією достоїнства та високої поваги.

Друзі пам'ятаєте мою петицію по законопроекту "Про відповідальне батьківство" вона не набрала 10 000 голосів, але відповідь з ВРУ я отримала. Тому далі буду писати запит у КМУ та Мінсоцполітики. Бо на часі реформування сімейного законодавства.

Тут ти дізнаєшся більше про свої права та як їх реалізовувати.

Коли мені пропонують виступити перед студентами, я ніколи не відмовляюся, тому що памʼятаю, як бувши студенткою юрфаку чіплялась за кожне словечко або інформацію про те, що потрібно робити, щоб досягнути успіху в юриспруденції.

І коли сьогодні, готуючись до судового засідання в печерському суді, до мене підійшли дівчата і сказали: «Доброго дня, ви нас памʼятаєте, ви у нас нещодавно були університеті Грінченка, ми студенти юрфаку ви читали нам лекцію?»

Я була приємно вражена 🤩

1. Мені було дуже приємно 

2. Вони розповідали, як ще кілька днів обговорювали мій виступ, як їм було цікаво, як вони вирішили щось робити, як вони прийшли сьогодні в Печерський суд, переглянувши, які судові засідання є в реєстрі для того, щоб просто взяти участь в судовому розгляді як вільні слухачі. І це круто, коли студенти намагаються пришвидшити момент, коли вони можуть зануритись у професію.

І я сьогодні побажала їм успіху, запросила їх на одне своїх судових засідань і впевнена, що вони точно досягнуть класних результатів, оскільки не бояться іти вперед. Адже з усіх судів міста Києва вони обрали саме Печерський суд.

Тому така приємна, що надихає, зустріч в мене була сьогодні я приємно вражена тим, що скоро в юриспруденції буде нова класна заміна.