АО "Astrum"

Київська апеляція, як завжди, виховує адвокатську витримку та терпіння

Це той випадок, коли задоволення господарської апеляції на користь Клієнта, прирівнюється адвокатами офісу АО #АСТРУМ як виправдувальний, вимагають тортики😂😂😂

✅Смакуємо сьогодні 🎂, завдячуючи стійкості та наполегливості адвоката Кульшенко Руслана у захисті інтересів його клієнта👏👏👏
✅Адвокатські традиції в та солодкий виправдувальний👍👍👍

Шановний партнер та колего Адвокат Богдан Яворський! .yavorskyii Адвокатське об‘єднання «АСТРУМ» вітає з Днем народження!
Мирного неба та найшвидшої перемоги! 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
Успіхів у щоденних справах, сміливих планах та сподіваннях, професійної вдачі та нових солодких виправдовувальних вироків для Ваших клієнтів, щастя Вам та сімейного благополуччя!

🇺🇦Вітання АДВОКАТАМ з професійним святом!
🇺🇦🇺🇦Незламності та наснаги в нашій боротьбі за захист прав людини та дотримання законності!
🇺🇦🇺🇦🇺🇦МИ -адвокати України!!!

⚖️Шановні судді, помічники та секретарі, працівники апаратів та технічні працівники судів всіх юрисдикцій та інстанцій!⚖️

👏Вітаємо з Днем працівників суду!

Справедливість і верховенства права, які ви генеруєте, спрямовує нашу Державу до розвитку та процвітання.

Бажаємо вам виважених та мудрих рішень, нескореності та стійкості в нелегких умовах сьогодення.
🤝🤝🤝
З повагою до всіх суддів та працівників суду,
адвокати Адвокатського об’єднання «АСТРУМ»

👋Трохи відкриємо для загалу з таємниць адвокатського офісу #АСТРУМ

👋👋Коли хтось з наших адвокатів отримує виправдовувальний вирок або виграш у Верховному суді (задоволення позову на користь клієнта))), то цей адвокат замовляє/приносить на сніданок солодкий гостинець - торт.

👋👋👋Попередньо, був торт від адвоката Діани Назаренко за касацію по Візз Ейр

👏👏👏А цього ранку ми вітаємо адвоката Богдана Яворського .yavorskyii з черговим ВИПРАВДУВАЛЬНИМ вироком та смакуємо тортик

😂Як ви розумієте, дієти - це не про нас 😂

✅ Позовна заява - до суду готова!

Податкові спори, вони такі 📑📑📑

#адвокат #аструм

⚖️Ухвала від 14.09.2022р., справа N761/12488/22

✅ «Вирішення питання підслідності кримінальних проваджень відноситься до процесуальних дій. Наказ Директора Державного бюро розслідувань не відноситься до процесуальних рішень, які породжують будь-які наслідки, що передбачені КПК України. При цьому, місцем знаходження органу досудового розслідування, як залишалось так і залишається вул. С. Петлюри, 15, м. Київ. Тимчасове переведення працівників ДБР для виконання своїх повноважень до іншої місцевості не указує саме по собі на зміну місця знаходження органу досудового розслідування. Крім того, відповідно до вимог ст. 216, 218 КПК України повноваження щодо зміни місця проведення досудового розслідування та органу досудового розслідування у кожному кримінальному провадженні покладаються виключно на прокурора.»
@@@
https://reyestr.court.gov.ua/Review/106341533?fbclid=IwAR2-k4GOEz0trItHRUKFOWaFFF_GwfMbgJ2r9M7PP-WjnQsZ0OiQrbRYNp0

Адвокатське об‘єднання «АСТРУМ» вітає старшого партнера, адвоката Бойко Артема з Днем народження! Бажаємо міцних сил і здоров’я, твердих рішень і позицій, впевнених прагнень і дій, великих можливостей та перспектив, щасливих подій, мирного неба та добробуту! .yavorskyii #аструм #адвокат

АО «АСТРУМ» вітає старшого партнера АДВОКАТА РУСЛАНА КУЛЬШЕНКА з Днем народження!!!
.yavorskyii

Вітаємо з ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ
Обіймаємо та цілуємо, бажаємо всього найкращого!!!
.yavorskyii

З Днем Незалежності, УКРАЇНО!

✅Порядок проведення обшуку детально регламентований КПК (статті 234, 235). Попри загальну норму про те, що оперативні підрозділи органів НП, органів безпеки, НАБУ, органів ДБР, органів БЕБ, органів ДПС, органів, установ виконання покарань та слідчих ізоляторів ДКВС здійснюють СРД та НСРД у кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, дізнавача, прокурора, а підрозділ детективів, оперативно-технічний підрозділ та підрозділ внутрішнього контролю НАБУ – за письмовим дорученням детектива або прокурора САП (ч. 1 ст. 41 КПК), ч. 1 ст. 236 КПК передбачає, що ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана слідчим чи прокурором. Винятків для оперативних підрозділів у ній не передбачено. У жодній іншій статті КПК, яка стосується порядку проведення СРД, аналогічної норми немає.

✅ Виконання ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи покладається особисто на слідчого чи прокурора і не може бути доручене відповідним оперативним підрозділам.

⚖️ https://reyestr.court.gov.ua/Review/101829915?fs=e&s=cl

✅Повага до честі й гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами віднесено до основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункти 2 та 11 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
✅Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
✅За змістом ч. 2 цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.
✅Верховний Суд зазначив, що ЄСПЛ, застосовуючи підпункт «а» п. 3 ст. 35 Конвенції, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі ст. 34, якщо вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Наприклад, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування із Судом вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату або працівників.
✅Апеляційний суд правильно встановив, що скарга містила образливі висловлювання щодо судді міськрайонного суду, які не відповідають стилю спілкування в діловому мовленні, що використовується в офіційному спілкуванні, скарга виходила за межі нормальної, коректної та легітимної критики, що неприпустимо. Такі дії є виявом неповаги до суду, а подання такої апеляційної скарги – зловживанням заявником його процесуальним правом, невиконанням обов’язку керуватися завданням цивільного судочинства, що є обов’язком заявника згідно із ч. 2 ст. 2 ЦПК України.
⚖️Постанова Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі № 274/4944/20 (провадження № 61-393св22) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/105167749.

Законом України № 2352-IX внесено зміни в Кодекс законів про працю України:

✅роботодавець зобов'язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника (ч.1 ст. 47);
✅у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті (ст. 117);
✅працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116) (ст. 233);
✅у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року (ст. 234).

✅ККС ВС вказав на те, що ч.6 ст.290 КПК України не згадує показань свідка, оскільки, на відміну від сторони обвинувачення, сторона захисту не може проводити допит і отримувати показання, а лише пояснення, які відповідно до ч.8 ст.95 КПК не є джерелом доказів. Тому на сторону захисту законом не покладено обов'язку відкривати доказ, який вона в принципі не може мати в своєму розпорядженні.

✅Водночас вимоги ст.290 КПК України не перешкоджають стороні захисту шукати і надавати суду докази після закінчення досудового розслідування, у тому числі під час розгляду справи в суді першої інстанції.

✅Отже, у разі з'явлення доказу, про який іншій стороні не було відомо, ця сторона має право на достатній час і можливості для вивчення нового доказу і на підготовку до допиту, а суд має забезпечити стороні такі можливості відповідно до ст.22 КПК України.

⚖️Рішення ВС у справі N462/1710/16-к від 07.06.2022

✅Враховуючи баланс прав та інтересів співвласників, з метою формування сталої судової практики у спірних правовідносинах колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування статей 328, 331, 376 ЦК України, викладених у постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року по справі № 6-338цс15, і
✅визнати наявність у подружжя права на визнання у судовому порядку права власності на самочинно побудований, реконструйований об`єкт нерухомого майна (а не матеріали й конструкції, з яких він побудований і перелік яких точно встановити достатньо складно), який знаходиться на земельній ділянці, що належить на праві власності чи користування (оренди) подружжю (одному з них), та відповідає містобудівній документації, цільовому призначенню земельної ділянки і вимогам щодо надійної й безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об`єкту, з подальшим прийняттям в експлуатацію у передбаченому чинним законодавством порядку.
✅ Ухвала КЦС ВС від 06.07.2022 у справі № 511/2303/19 
https://reyestr.court.gov.ua/Review/105148735

✅Середній заробіток за час вимушеного прогулу, передбачений частиною другою статті 235 КЗпП України та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, визначений статтею 117 КЗпП України мають різну правову природу.

✅Середній заробіток за частиною другою статті 235 КЗпП України за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин, оскільки особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах.

✅Середній заробіток за статтею 117 КЗпП України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) та є своєрідною санкцією для роботодавця за винні дії щодо порушення трудових прав найманого працівника. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

✅На вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, не поширюється та застосовується тримісячний строк звернення до суду, визначений частиною першою статті 233 КЗпП України, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично розрахувався з ним.

✅Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
- Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
- Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням положень статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
✅ При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
✅ Підлягає обґрунтуванню, що невжиття таких заходів, як зупинення дії оскаржуваного позивачем рішення, зумовить настання негативних і незворотних наслідків для господарської діяльності позивача.
✅Можливість настання негативних наслідків може бути підтверджена документами про майновий стан позивача.